Рішення № 8221381, 19.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.10р.Справа № 33/31-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кейсинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат ДНІПРО", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 806 грн. 72 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Тихий Є.В., довіреність від 08.12.2009 року

Від відповідача: Вітович О.Я., довіреність № 3-р/08/09 від 07.08.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кейсинг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат ДНІПРО" про стягнення 14 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості по договору № 84 від 01.09.2008 року, 3 004 грн. 39 коп. - пені, 3 080 грн. 03 коп. –інфляційних, 722 грн. 30 коп. - 3% річних і витрат по справі.

В судове засідання 19.02.2010 року з'явилися представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2009 р., 02.02.2010 р., суду не надав.

В судовому засіданні 19.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

          01.09.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 84 (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує продукцію продавця (далі –товар), в асортименті, кількості та за цінами, які вказані у відповідних документах –накладних і рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною даного договору.

          Відповідно до пункту 3.4. Договору обов’язки продавця щодо поставки товару вважаються виконаними з моменту прийняття товару покупцем на складі продавця. З цього часу на покупця переходить право власності на товар, ризики випадкової загибелі чи пошкодження товару.

          Відповідно до пункту 5.1. Договору покупець здійснює 100% оплату кожної партії товару протягом 14 календарних днів з дати відвантаження товару на складі продавця.

          Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 111 347 грн. 14 коп., що підтверджується видатковими накладними № КС-0000393 від 01.09.2008 року на суму 61 596 грн. 29 коп., № КС-0000004 від 13.01.2009 року на суму 49 750 грн. 85 коп., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 17-18).

          Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу 97 347 грн. 14 коп., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 21-49).

28.07.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 52-53).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 14 000 грн. , докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнаються відповідачем у відзиві на позов та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.4. Договору сторонами передбачено, що у випадку порушення покупцем умов оплати, згідно п.5.1. даного договору, продавець нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, починаючи з першого дня, пеня складає 3 004 грн. 39 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума інфляційних –3 080 грн. 03 коп. та 3 % річні - 722 грн. 30 коп. підлягають задоволенню.

Позивач просить накласти арешт на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат ДНІПРО" з метою забезпечення виконання зобов’язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –14 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості по договору № 84 від 01.09.2008 року, 3 004 грн. 39 коп. - пені, 3 080 грн. 03 коп. –інфляційних, 722 грн. 30 коп. - 3% річних.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат ДНІПРО" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, б. 31, код ЄДРПОУ 34314582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кейсинг" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 24, кв. 21, код ЄДРПОУ 35196835) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 3 004 (три тисячі чотири) грн. 39 коп. - пені, 3 080 (три тисячі вісімдесят) грн. 03 коп. –інфляційних, 722 (сімсот двадцять дві) грн. 30 коп. - 3% річних, 208 (двісті вісім) грн. 07 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України –25.02.2010 р.