Рішення № 82212330, 03.06.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 466/971/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря Фрейдун А. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, –

встановив:

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 22 червня 2007 року між ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір EUR/V 095, за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 33000 євро на термін до 22 червня 2011 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строк та на умовах, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки.

Зазначає, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 13677,43 євро, яка складається з 6577,46 євро – тіла кредиту, 1213,04 євро – заборгованості за відсотками за користування кредитом та 5886,93 євро – пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. Позивач у даному спорі заявляє вимогу лише про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 6577,46 євро.

Також вказує, що згідно п. 6 договорів поруки, укладених з відповідачами, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені у письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів. Проте поручителями не були виконані зобов`язання, зазначені у письмовій вимозі позивача, яку той їм направив.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 6577,46 євро заборгованості за кредитом та судові витрати у розмірі 3174 грн. 94 коп.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 22 січня 2019 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст.178 ЦПК України, без поважних причин.

Ухвалю Залізничного районного суду м. Львова від 19 березня 2019 року було вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак подав заяву, у якій просив здійснювати розгляд за його відсутності.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи наведене, за ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положення ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22 червня 2007 року між ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду EUR/V 095, за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 33000 євро на термін до 22 червня 2011 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строк та на умовах, встановлених кредитним договором (а.с. 13-14).

Договором про видачу траншу № EUR/V 095/1 від 25 червня 2007 року стверджується, що банк зобов`язався відкрити ОСОБА_1 позичковий рахунок № НОМЕР_1 3 НОМЕР_2 381 та надати транш кредиту шляхом видачу готівки через касу у межах 33000 євро (а.с. 15).

Заявою на видачу готівки № 29 від 25 червня 2007 року стверджується, що ОСОБА_1 було видано кредитні кошти у розмірі 33000 євро (а.с. 16).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання і виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із дослідженого судом розрахунку заборгованості за договором № EUR/V 095 від 22 червня 2007 року, укладеним між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 станом на 06 грудня 2017 року стверджується, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 6577,46 євро (а.с. 5-6).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 6577,46 євро у зв`язку з неналежним виконанням ним кредитного договору № EUR/V 095 від 22 червня 2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником

Договором поруки № 1 від 22 червня 2007 року стверджується, що ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань ОСОБА_1 згідно кредитної угоди EUR/V 095 від 22 червня 2007 року у повному обсязі. Пунктом 2 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань згідно зазначеної вище кредитної угоди боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно. Пунктом 4 договору поруки встановлено, що поручитель зобов`язався у 30-денний строк з моменту отримання письмової вимоги банку погасити заборгованість боржника згідно вищевказаної кредитної угоди (а.с. 17)

Договором поруки № 2 від 22 червня 2007 року стверджується, що ОСОБА_3 зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань ОСОБА_1 згідно кредитної угоди EUR/V 095 від 22 червня 2007 року у повному обсязі. Пунктом 2 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань згідно зазначеної вище кредитної угоди боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно. Пунктом 4 договору поруки встановлено, що поручитель зобов`язався у 30-денний строк з моменту отримання письмової вимоги банку погасити заборгованість боржника згідно вищевказаної кредитної угоди (а.с. 17 зв.).

Повідомленнями від 13 листопада 2017 року № 30.1.0.0/2–76MLVLES03HK0, а також реєстром згрупованих поштових відправлень – рекомендованих від 14 листопада 2017 року стверджується, що відповідачам була скерована вимога про погашення заборгованості за кредитною угодою № EUR/V 095 від 22 червня 2007 року (а.с. а.с. 8, 9, 10, 11-12).

Факт отримання зазначених вище повідомлень відповідачами не оспорюється та не спростовується.

За ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є поручителями за зобов`язаннями ОСОБА_1 перед позивачем, а тому солідарно з боржником відповідають за забезпеченим зобов`язанням останнього.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч.1,3ст.533 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19 лютого 1993 року).

Отже, якщо в кредитному договорі виконання зобов`язання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (ст.533 ЦК України), то за наявності хоча б у однієї зі сторін зобов`язання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19 лютого 1993 року), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 6-1680цс15.

Судом встановлено, що ПАТ «КБ «Приватбанк» була видана банківська ліцензія № 22 від 05 жовтня 2011 року, на право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а.с. 23).

За ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позов є підставний та підлягає до задоволення у повному обсязі, а тому заборгованість за кредитною угодою № EUR/V 095 від 22 червня 2007 року у розмірі 6577,46 євро слід солідарно стягнути з боржника ОСОБА_1 та його поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Окрім цього відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню судовий збір у розмірі 3174 грн. 94 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13. 76, 77, 223, 258, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, –

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (Код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 0100, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 6 577 (шість тисяч п`ятсот сімдесят сім) євро 46 євроценти.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 3 174 (три тисячі сто сімдесят чотири) грн. 94 коп. судового збору.

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: