Ухвала суду № 82209041, 30.05.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5876/19 1-кс/335/3803/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., слідчого Кривого А.В., прокурора Купенко А.В., захисника Гришина О.М., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП України в Запорізькій області Пашко О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженці м. Запоріжжя, офіційно не працевлаштованої, з вищою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджена, -

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено - ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України " Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори", у невстановленому місці та часу, при невстановлених слідством обставинах, не пізніше 28.05.2019 придбала з метою подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого, відповідно до таблиці 1 списку 1 переліку наркотичних засобів,психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, на території України заборонений.

Після чого, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України " Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори", за місцем свого мешкання у АДРЕСА_2 , у невстановлений період часу, до 28.05.2019 зберігала з метою подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого, відповідно до таблиці 1 списку 1 переліку наркотичних засобів,психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000, на території України заборонений.

28.05.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: полімерний згорток з рослиною речовиною зеленого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №7-949 від 29.05.2019 являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, масою 115,920 г.

28.05.2019 о 19 годині 51 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28.05.2019, ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні.

Підозрювана та її захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри, просили відмовити в задоволенні клопотання або обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080000000209 від 28.05.2019.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12019080000000209 - 28.05.2019 о 19 годині 51 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28.05.2019, ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваної, яка офіційно не працевлаштована, має вищу освіту, має місце реєстрації та проживання, які є відмінними, є особою раніше не засудженою. Також слідчий суддя враховує вік підозрюваної, стан її здоров`я, відсутність міцних соціальних зв`язків та відсутність постійного стабільного джерела доходу, що дає підстави дійти висновку про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України" крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням даних про її особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує її суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваною.

В ході розгляду клопотання підозрюваною та її захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваної ОСОБА_1 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого правопорушення.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу підозрюваної, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовує доводи захисника про можливість застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Отже, слідчим суддею встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

При цьому з приводу тверджень підозрюваної та її захисника щодо необґрунтованості підозри, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу. Так, під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено наркотичний засіб; висновком судово-хімічної експертизи №7-949 від 29.05.2019; протоколами допиту свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваної, тяжкість злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави та звільнення з-під варти покласти на підозрювану обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя області без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту її фактичного затримання - з 28.05.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 до 26.07.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.07.2019 року включно, який обчислювати з 28.05.2019 року з моменту фактичного затримання.

Встановити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 153680,00 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу - застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Запоріжжя області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваної, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювану ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 26.07.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н.І.Рибалко