Рішення № 82207494, 03.06.2019, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/383/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог Роздільнянський районний центр соціальних служб сім`ї, дітей та молоді про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач являється батьком малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, малолітній ОСОБА_1 проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_7 , у найманій нею квартирі в смт . Лиманське Роздільнянського району Одеської області . 22.01.2019 року вказана сім`я взята під соціальний супровід. В подальшому малолітній ОСОБА_2 , Розпорядженням Роздільнянської РДА Одеської області був влаштований в будинок дитини на повне забезпечення, оскільки останній був залишений матір`ю ОСОБА_7 в пологовому будинку після його народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи вказане, малолітній ОСОБА_2 поставлений на облік, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах.

Окрім цього, 05.02.2019 року працівником Роздільнянського ВП доставлений малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлений до інфекційного відділення про що був складений відповідний Акт про підкинуту чи знайдену дитину. 06.02.2019 року малолітнього ОСОБА_1 було влаштовано в будинок дитини та поставлено на облік, як дитина, яка опинилась в складних життєвих ситуаціях.

В той же час, місце знаходження матері дітей ОСОБА_7 не відомо.

За весь час перебування малолітніх дітей в будинку дітей, відповідач ОСОБА_3 , як батько останніх жодного інтересу до них не проявляв, їхнім подальшим життям та долею не цікавився. Забрати собі на виховання своїх малолітніх синів бажання не виявив.

Вказані вище обставини і слугували причиною звернення позивача Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, як орган опіки та піклування до суду з даним позовом.

Представник позивача Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, як орган опіки та піклування до суду з даним позовом, в судове засідання не з`явився, однак надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 повторно на розгляд справи не з`явився, однак повідомлявся про дату та час проведення такого у встановленому законом порядку, шляхом надсилання відповідного пакету документів, а також у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.

Представник третьої особи Роздільнянського районного центру соціальних служб сім`ї, дітей та молоді, до суду повторно не з`явився, своїх письмових пояснень або заперечень щодо вказаного позову не надав.

За вказаних обставин, розгляд справи проведено у відсутність сторін, а також представника третьої особи на підставі наявних в справі доказах.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

З належно завірених копій свідоцтв про народження малолітніх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , що батьком останніх являється ОСОБА_3 - відповідач по справі.

05.02.2018 року інспектором ювенальної поліції Роздільнянського ВП складено Акт про підкинуту дитину, з якого вбачається, що малолітній ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 був виявлений в м. Роздільне Одеської області та доставлений до інфекційного відділення Роздільнянської ЦРЛ. Дитина залишилась без батьківського піклування.

На підставі вказаного, 06.02.2019 року Наказом служби у справах дітей Роздільнянської РДА, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року поставлений на облік, як дитина, яка перебуває у складних життєвих умовах. В подальшому Розпорядженням Роздільнянської РАДА , малолітнього ОСОБА_1 влаштовано у дитячий будинок.

Як вбачається з Акту обстеження фактичного проживання, складеного 21.03.2019 року, що на час складання даного Акту, ОСОБА_7 на території Лиманської селищної ради Одеської області не проживає, її місце знаходження не відомо.

В той же час, як вбачається з Акту про дитину покинуту в пологовому будинку, складеному 21.01.2019 року, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишений матір`ю в пологовому відділенні Роздільнянської Центральної районної лікарні.

На підставі вказаного, 23.01.2019 року винесено Наказ Службою у справах дітей Роздільнянської РДА про поставлення малолітнього ОСОБА_2 на облік як дитини, яка опинилась в складних життєвих обставинах.

Розпорядженням Роздільнянською РДА про влаштування дитини в дитячий будинок, малолітнього ОСОБА_2 влаштовано в дитячий будинок на повне державне забезпечення.

При вказаних вище обставинах, відповідач ОСОБА_3 не цікавився про долю свої малолітніх синів не цікавився, не відвідував їх в дитячому будинку. З дирекцією закладу, де перебувають його малолітні сини, на зв`язок не виходив.

Вказане в цілому, свідчить про його невиконання своїх батьківських обов`язків стосовно своїх малолітніх синів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також не бажання брати участь в їх вихованні та піклуванні.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 15, в абзаці 2 п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, І судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Як вбачається з Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , що малолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на обліку, як діти, які опинились в складних життєвих обставинах. На даний час перебувають в Ізмаїльському спеціалізованому будинку дитини. Батьки жодного разу не приїздили до дітей та не цікавились їхнім життям. В той же час, 06.08.2009 року рішенням, Диканського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_7 , вже позбавлялись батьківських прав відносно своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ..

На даний час, перебування як відповідача по справі так і матері малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 невідомо. Тому, враховуючи вища викладені обставини Роздільнянська РДА в Одеській області вважає за доцільне позбавити батьківських прав відносно вказаних вище малолітніх дітей, батька відповідача по справі ОСОБА_3 .

З огляду на вище викладене, аналізуючи вказані обставини як кожен окремо, так і в сукупності, свідому та умисну поведінку відповідача ОСОБА_3 , яка виразилось в повному ігноруванні та нехтуванні його, як батька своїми батьківськими обов`язками, вказане є недопустимим при вихованні дітей. З метою захисту малолітніх дітей їх повноцінного як духовного так і фізичного розвитку, суд приходить до твердого переконання про наявність всіх вагомих підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_2

Враховуючи, що при зверненні до суду з даним позовом позивач в звільнений від сплати судового збору, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 ..

На підставі викладеного ст. ст. 121, 135, 150, 152, 155, 164, 165, 166 СК України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» керуючись ст. ст. 10, 11, 208-209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка знаходиться по вул. Незалежності, 9, м. Роздільна, Одеської області, Код ЄДРПОУ 04056859 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця с. Великі Будища Диканського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог Районний центр соціальних служб сім`ї, дітей та молоді, вул. Європейська, 17, каб,1, м. Роздільна, Одеської області, про позбавлення батьківських прав, задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , батьківських прав відносно:

сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Стягти з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий: