Постанова № 82207046, 04.06.2019, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/519/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.,

при секретарі Бурлизі Н. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Вказуючи на те, що постановою від 25. 04. 2019 року про накладення адміністративного стягнення, виданого відповідачем Головним управлінням державної фіскальної служби у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДФС Полтавської області), відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 510 грн..

Відповідно до вказаної постанови, яка була складена на підставі Протоколу від 17. 05. 2019 року за результатами документальної планової виїзної перевірки ПрАТ "Полтавська птахофабрика" встановлено порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 5 ст. 8, п. 2 ст. 9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме несвоєчасно у травні 2018 року нарахований єдиний внесок за листопад 2016 року в сумі 297 грн. 77 коп., за лютий 2017 року в сумі 85 грн. 29 коп. та за липень 2017 року в сумі 5 грн. 45 коп., шляхом виправлення помилки в загальній сумі 1692 грн. 62 коп., збільшенням зобов`язання за минулі періоди та занижена сума єдиного внеску на 0,21 грн. за липень 2017 року.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся з позовами до суду, та просить скасувати вказану постанову, з подальшим закриттям провадження у справі відносно нього за вчинення правопорушення передбаченого ст. 165-1 ч. 1 КУпАП.

Крім цього, позивач просив у позові поновити строк на оскарження цієї постанови, в обґрунтування якого вказує, що сама постанова позивачу була направлена засобами поштового зв`язку та я отримав її лише 02. 05. 2019 року. Розгляд самої справи про притягнення до відповідальності позивача відбувався у його відсутність.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представник ГУ ДФС у Полтавській області в судове засідання повторно не з"явився, хоча відповідно до чинного законодавства був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи не надав, що свідчить про байдуже ставлення до справи, яка розглядається в судовому засіданні. За вказаних обставин розгляд справи був проведений у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ч. 2 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Судом встановлено, що 25. 04. 2019 року постановою № 1061 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Позивач визнаний винним у тому, що ним несвоєчасно, у травні 2018 року, нарахований єдиний внесок за листопад 2016 року в сумі 279 грн. 77 коп., за лютий 2017 року в сумі 434 грн. 88 коп., за березень 2017 року в сумі 404 грн. 61 коп., за листопад 2017 року в сумі 482 грн. 83 коп., за квітень 2017 року в сумі 85 грн. 29 коп. та за липень 2017 року в сумі 5 грн. 45 коп., шляхом виправлення помилки в загальній сумі 1692 грн. 62 коп. збільшенням зобов`язання за минулі періоди та занижена сума єдиного внеску на 0,21 грн. за липень 2017 року.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 165-1 КУпАП передбачає порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Зокрема, розділом ІV Кодексу України про адміністративні правопорушення визначений порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення, який в силу ст. 7 КУпАП повинен бути дотриманий як особами повноважними розглядати справи, так і особами повноважними складати протокол про адміністративне правопорушення. Статтею 256 КУпАП визначено порядок складання, форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, такий, окрім інших даних, повинен містити відомості про місце, час та суть вчиненого правопорушення.

Однак, ні ст. 165-1 ч. 1 КУпАП, ні статті ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", не містить такого правопорушення як "невиправлення помилки". Відтак, сам протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого складено оспорювану постанову не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Проте, вказана невідповідність не була врахована під час винесення постанови та ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, суть якого не викладена ні у протоколі, ні у самій постанові.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються на підставі доказів, якими є будь-які фактичні дані, що підтверджують наявність чи відсутність вказаних обставин. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Тому, зі змісту постанови № 1061 від 25. 04. 2019 про накладення адміністративного стягнення, не вбачається на підставі яких даних першим заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області зроблено висновок про вчинення позивачем саме правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Незважаючи на вказані обставини, відповідачем не надано суду доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, дотримання порядку її прийняття, як і не надано документів (матеріалів), на підставі яких було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відтак у суду відсутня можливість встановити на підставі чого відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Крім цього, суд звертає увагу, що статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а відповідно до ч. 5 ст. 8 та пункту 2 ст. 9 вказаного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Як встановлено судом, відповідач зазначає про виявлення податковою перевіркою періодів порушення ОСОБА_1 . порядку нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є період з 01. 10. 2016 року по 30. 09. 2018 року. Тому передбачений ст. 38 КУпАП двомісячний строк мав обчислюватись не від дати складання акту податкової перевірки № 512/16-31-14-03-14/00845743 від 17. 04. 2019 року, а від дати вчинення самого правопорушення.

Таким чином, на час винесення постанови про накладання адміністративного стягнення від 25 квітня 2019 року сплинув встановлений ст.38 КУпАП строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КУпАП.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що постанову про накладання адміністративного стягнення від 25 квітня 2019 року №1061 слід скасувати.

Як зазначає позивач, на розгляді адміністративної справи він був відсутній, копію постанови про адміністративне правопорушення отримав лише 02 травня 2019 року через засоби поштового зв`язку. Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює позивачу процесуальний строк, з метою захисту порушеного права особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241, 246, 250, 251, 286, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 Розділу VIІ "Перехідні положення" КАС України, ст. ст. 38, 165-1, 251, 254, 280, 289 КУпАП , суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк для звернення з позовною заявою до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до Головного управління державної фіскальної служби у Полтавській області, який знаходиться в м. Полтава, вул. Європейська, 4, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Скасувати постанову № 1061 про накладення адміністративного стягнення від 25. 04. 2019 року, яка видана головним управлінням державної фіскальної служби у Полтавській області, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 165-1 ч. 1 КУпАП, закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи двохмісячного строку накладення адміністративного стягнення.

Рішення може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Диканський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Головуючий: