Рішення № 82204936, 04.06.2019, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/772/19

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

04 червня 2019 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Бабічевої Л.П.

за участю секретаря судового засідання Діброви А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Сватове в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, представник позивача - Гаренко Надія Володимирівна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 07 липня 2010 року відповідно до укладеного договору б/н відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складає між нею та банком договір, про що свідчить її підпис у заяві.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач в порушення норм закону та умов договору зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Заборгованість відповідача станом на 09 грудня 2018 року за кредитними договором б/н від 07 липня 2010 року складає 24531,19 грн., з яких: 3731,01 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 19155,84 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1144,34 грн. - штраф (процентна складова).

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 07 липня 2010 року у сумі 24531,19 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

У судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Гаренко Н.В., яка діє на підставі довіреності, не з`явилась, у позовній заяві зазначила про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач повторно не з`явилася у судове засідання, про місце, день та час слухання справи була повідомлена належним чином шляхом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення - судових повісток (а.с.47, 50, 56).

Відповідач про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України.

04 червня 2019 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 липня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», назву якого змінено на АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої - ОСОБА_1 , було укладено договір б/н, згідно умов якого відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 6200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок ( а.с. 12, 58-59).

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Із матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору відповідач надала згоду на те, що заява разом Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Дану згоду відповідач особисто засвідчила своїм підписом, що є доказом того, що сторони погодилися з умовами договору (а.с. 12).

Згідно заяви позичальника ОСОБА_1 від 07 липня 2010 року відповідач була ознайомлена та згодна з умовами кредитування, про що свідчить її підпис на вказаній заяві.

З копії паспорту серії НОМЕР_1 вбачається, що відповідач зареєструвала шлюб 27 квітня 2012 року з ОСОБА_5 та її прізвище значиться як " ОСОБА_1 " (а.с. 29).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00022697511 від 23 квітня 2019 року, ОСОБА_1 27 квітня 2012 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище на " ОСОБА_1 " (а.с.58-59).

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором вбачається, що відповідач належним чином свої зобов`язання не виконує і станом на 09 грудня 2018 року за кредитними договором б/н від 07 липня 2010 року складає 24531,19 грн., з яких: 3731,01 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 19155,84 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1144,34 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.10-11).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установ (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Отже, мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями накладається відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 02 грудня 2015 р. № 1275-р, с. Мілуватка Сватівського району Луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрована у с. Мілуватка Сватівського району Луганської області, а тому вона є суб`єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов`язань.

Аналізуючи викладене, а також враховуючи те, що станом на час розгляду справи відсутній Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції, також положення ст.2 Закону України «Протимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є чинними, то суд доходить висновку, що пеня та/або штраф за період з 14 квітня 2014 року, які були нараховані на суму заборгованості за кредитним договором, стягненню не підлягають.

Таким чином, не підлягають стягненню з відповідача фіксована і процентна суми штрафу, оскільки позивачем не було надано відомостей щодо дати нарахування фіксованої суми штрафу в розмірі 500 грн. та процентної суми штрафу в розмірі 1144,34 грн. та відповідно розрахунку, наданого банком, вказані суми штрафу були нараховані відповідачу на суму заборгованості станом на 09 грудня 2018 року, тобто в період проведення антитерористичної операції.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею у сумі 19155,84 грн., то суд приходить до наступного.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума пені нараховувалась з 01 липня 2017 року, а також з 01 вересня 2016 року пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., тобто пеня нараховувадась в період проведення антитерористичної операції, у зв`язку з чим вважає за необхідне у задоволенні даної позовної вимоги відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею у сумі 19155,84 грн., штрафу у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та штрафу у сумі 1144,34 грн. (процентна складова) є необґрунтованими в такими, що не підлягають задоволенню.

Таким, чином, враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання у встановлені договором строки не виконував, у зв`язку з чим має борг по кредитному договору, то суд вважає за необхідне стягнути з неї заборгованість за договором у сумі 3731,01 грн., яка складається з таких сум: 3731,01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п.36 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №PROM2BW2W від 12 грудня 2018 року про сплату судового збору загальною сумою 1762 грн. Враховуючи те, що задоволено 15,21% відсотків позовних вимог (3731,01 грн. від 24531,19 грн. складає 15,21%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 268,00 грн. ( 1762 грн. х 15,21 %).

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 12,13, 78-80, 141, 263-265, 280-283, 352 ЦПК України,

ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б.50, код ЄДРПОУ: 14360570, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 липня 2010 у сумі 3731 грн. 01 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 268 грн. 00 коп., а всього 3999 грн. 01 коп. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 01 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Бабічева