Рішення № 82199948, 29.01.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3156/16-ц

2/214/768/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 січня 2019 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чернової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Улятовської М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу уточненою позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Криворізької міської ради (пл.Молодіжна,1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), про визнання права власності на земельну ділянку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, який згодом уточнили та згідно уточнених вимог просить суд визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0984 га на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, яка є матір`ю позивачки ОСОБА_3 .. Її мати за життя набула у власність домоволодіння АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі - продажу домоволодіння від 17 травня 2007 року. На час придбання домоволодіння прізвище її матері було «Древецька», яке в подальшому змінила на « ОСОБА_4 » внаслідок укладення шлюбу від 04.02.2012 року. При цьому земельна ділянка на якій розташовано будинок зареєстровано за ОСОБА_5 який був власником домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер та спадщину після його смерті прийняла його дружина - ОСОБА_6 , але за життя не оформила своїх спадкових справ та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_6 спадщину, зокрема, земельну ділянку площею 0,0984 га, на якій розташовано домоволодіння. У зв`язку з неможливістю позивачам оформити спадкові права виникла необхідність звернутись до суду із позовом.

Позивач, у судове засідання не з`явилась, представник позивача ОСОБА_7 , надав заяву в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за її відсутності, вирішення справи залишила на розсуд суду.

02.06.2016 року ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. відкрито провадження у справі.

05.10.2016 року ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області задоволено заяву про самовідвід.

24.11.2016 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зупинено провадження у справі до участі у справі правонаступника.

08.05.2018 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області залучено правонаступника, а саме позивача ОСОБА_1 , та поновлено провадження у справі.

Інші процесуальні дії не вчинялись.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази, судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

У відповідності до ч.1 ст.81, ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. п. 3,4 п. 5 ст. 12 ЦПК України - суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормами ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_2 », згідно свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 5) ОСОБА_1, згідно свідоцтва про укладення шлюбу, Серівя НОМЕР_1 , актовий запис №795, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 є донькою померлої ОСОБА_2 , де в графі батьки вказано: батько ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 1962 року народження померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 8. (а.с. 57)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку А-1 житловою площею 33,3 кв.м., загальною площею 39,6 кв.м., з господарчими побудовами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, вбиральня Д, сарай Е, баня Ж, огорожа 1-3, водопровід 1, замощення 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належала померлій на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого державним нотаріусом Сьомої криворізької нотаріальної контори Лігутою Л.В. 17.05.2007 року за реєстровим №2139, право власності зареєстровано 07.06.2007 року в комунальному підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» в книзі: 249-526, номер запису: 58926. (а.с.6)

Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю, Серія ДП, який видано ОСОБА_5 № 342від 12.08.1998 року , якому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0984 гектарів, яка розташована на території Криворізької міської ради у Саксаганському районі. (а.с.8)

Позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 09.11.2017 року, а саме житлового будинку А-1 житловою площею 33,3 кв.м., загальною площею 39,6 кв.м., з господарчими побудовами: літня кухня Б, сарай В, погріб Г, вбиральня Д, сарай Е, баня Ж, огорожа 1-3, водопровід 1, замощення 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке посвідчено Державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я.В., та зареєстровано в реєстрі за №1-1917, НМІ 644660.(а.с.68)

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Тобто у встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але у зв`язку з тим, що ОСОБА_13 , набула право власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_6 не здійснила його реєстрацію, у зв`язку з чим постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.11.2017 року Деркач Я.В. , державним нотаріусом Шостої криворізької державної нотаріальної контори , було відмовлено позивачу в одержані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0984 га., оскільки не надано правовстановлюючих документів.

Пунктами 4.15, 4.20 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок), передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно; видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст. 328 ЦК України).

Частиною 1статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 80 та ч. 1 ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема, спадкування.

Відповідно до положення ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до пункту а), частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (пункт 3.1. листа).

Позивач ОСОБА_1 поза судовим шляхом поновити свої права не має можливості, а тому виходячи з зазначеного вище, позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, підлягає до повного задоволення.

У відповідності до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1217,1268 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0984 га, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Чернова