Ухвала суду № 82197932, 04.06.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 173/839/17

Провадження № 1о/201/7/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П., розглянув заяву засудженого ОСОБА_1 та адвоката Бут Н.В. про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами та прийшов до таких висновків:

І. РУХ СПРАВИ

1. 03.08.2004 колегія судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалила вирок, яким визнала ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 та із застосуванням правил передбачених ч. 1 ст. 70 КК України призначила покарання у виді довічного позбавлення волі. (т. 3 а.с. 173).

2. В своєму вироку суд: розглянув питання належності та допустимості доказів і визнав вину доведеною; оцінив показання обвинуваченого дані ним в судовому засіданні та на досудовому слідстві, враховуючи заяви засудженого про застосування до нього насильства з боку правоохоронців; враховував як обтяжуючу обставину вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння; враховував характеристику засудженого; та надав оцінку доводам про протиправну поведінку потерпілих відносно засудженого. (т. 3 а.с. 185).

3. 07.12.2004 колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України залишила без змін вирок. (т. 3 а.с. 241).

4. В своїй ухвалі Верховний Суд України надав оцінку доводам засудженого щодо порушення його права на захист і не знайшов такого, а також надав оцінку доводам засудженого щодо вчинення ним злочину в умовах необхідної оборони. (т. 3 а.с. 241).

5. Майже через тринадцять років, 03.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд вироку (далі по тексту всі заяви ОСОБА_1 щодо перегляду вироку зазначені для зручності як «Заява») (т. 4 а.с. 1)

6. В заяві ОСОБА_1 посилався на те, що:

a) вирок ухвалено без наявності належних доказів вини ОСОБА_1 ;

b) його показання данні під час досудового слідства і в суді були не правдивими і в своїй заяві він наводить обставини, які дійсно мали місце в момент злочину;

c) його показання були надані в той час під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції;

d) всі слідчі дії проведені без його адвоката;

e) слідчий експеримент проведений з ним виправдовує його, однак суд не дослідив відеозапис з цього експерименту;

f) висновки суду про те, що він вчинив злочин на ґрунті пияцтва та алкоголізму нічим не підтверджений;

g) судом невірно оцінені показання допитаних свідків;

h) судом не враховано позитивну характеристику ОСОБА_1 ;

і) суду не було відомо про тривалу протиправну поведінку потерпілих відносно сім`ї ОСОБА_1 , про що стало відомо тільки зараз з показань свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

За результатами розгляду Заяви просив відкрити провадження за нововиявленими обставинами, надати оцінку показанням свідків, врахувати його характеристику та змінити покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк.

7. Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.05.2017 (т. 4 а.с. 33) Заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: a) вказати обставини, що могли вплинути на судове рішення і не були та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається з заявою під час судового розгляду (нововиявлені обставини); b) сформулювати зміст вимог.

8. 29.06.2017 на адресу суду надійшла Заява ОСОБА_1 про виправлення недоліків вказаних в ухвалі суду в якій ОСОБА_1 додав, що:

j) ним було скоєно не два злочини, а лише один так як, хоча вбивство було і двох осіб, однак ці дії були нерозривні у часі та охоплювались єдиним умислом, а отже кваліфікація його дій не вірна;

k) злочин було вчинено у стани сильного почуття образи, викликаного протиправною поведінкою потерпілих, а тому його дії мають бути кваліфіковані за ст. 116 КК України;

l) судом не враховано пом`якшуючих покарання обставин, як то щире каяття, позитивна характеристика, протиправні дії потерпілих та їх негативна характеристика;

За результатами розгляду Заяви просив відкрити провадження за нововиявленими обставинами, здійснити ті ж дії, про які він прохав в попередній заяві (див. п. 6) та додатково призначити експертизи, доручити проведення певних слідчих дій, правильно кваліфікувати його дії то за ст. 116 то за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, то взагалі звільнити його від кримінальної відповідальності.

9. Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2017 заяву ОСОБА_1 повернуто заявникові з тих підстав, що обставини на які посилається ОСОБА_1 досліджені судом при розгляді кримінального провадження, належним чином оцінені і, очевидно, не являються нововиявленими. (т. 4 а.с. 68)

10. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.11.2017 скасовано ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, призначивши новий розгляд заяви ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 152). Ухвала мотивована наступним: «На думку колегії суддів, суд першої інстанції, фактично розглянув заявлені засудженим ОСОБА_1 нововиявлені обставини по суті, надавши їм оцінку, як таким, що не є нововиявленими, а тому ухвала суду першої інстанції за вищезазначених обставин, не може залишатись в силі та підлягає скасуванню».

11. Ухвалою судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 02.02.2018 відкрито кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 і призначено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні (т. 4 а.с. 174).

Далі, ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 15.05.2018 заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами залишено без розгляду. (т. 4 а.с. 226) Вказана ухвала мотивована тим, що в заяві ОСОБА_1 не зазначено жодних обставин, які б могли бути ідентифіковані як нововиявлені, а його доводи зводяться до переоцінки доказів. Також судом вказано, що ОСОБА_1 очевидно пропущено строк звернення з заявою про перегляд вироку, а правила ч. 4 ст. 361 КПК України (щодо відсутності строків звернення в разі наявності обставин, що підтверджують невинуватість чи вчинення менш тяжкого злочину), не розповсюджуються на цю заяву, так як ОСОБА_1 просить перекваліфікувати його дії на п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, який не є менш тяжким злочином за який засуджено заявника.

12. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.09.2018 скасовано ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області та призначено новий розгляд в суді першої інстанції (т. 5 а.с. 52). Ухвала мотивована тим, що: суд не дослідив докази про які просив заявник; не дав відповідь на кожен доречний, важливий і вирішальний аргумент; допустив протиріччя в ухвалі, визнавши обставини зазначені заявником не нововиявленими та вказавши на пропуск строк для подання заяви про перегляд вироку. Також в своїй ухвалі суд апеляційної інстанції надав вказівку суду першої інстанції належним чином дослідити усі обставини кримінального провадження, перевірити доводи заяви та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

13. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2018 (т. 5 а.с. 73) заяву ОСОБА_1 залишено без руху в зв`язку з тим, що в заяві ОСОБА_1 не зазначено жодної з обставин, які б можна було вважати нововиявленими і які не були відомі суду при ухвалені вироку.

14. На вказану ухвалу ОСОБА_1 подано заяву в якій засуджений посилається на ті ж обставини та додатково зазначає про ще двох свідків: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які можуть підтвердити протиправну поведінку потерпілих відносно засудженого, висловлюючи ті ж прохання, що й в раніше поданій заяві (див. п. 8)

15. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2018 (т. 5 а.с. 142) заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику в зв`язку з тим, що останнім в своїй заяві не наведено жодних нововиявлених обставин.

16. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 скасовано ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та призначено новий розгляд в суді першої інстанції (т. 5 а.с. 218). Ухвала мотивована тими ж доводами, що й попередня (див п. 12), а саме, що суд не дослідив докази про які просив заявник; не дав відповідь на кожен доречний, важливий і вирішальний аргумент; допустив протиріччя в ухвалі тим, що вказав про відсутність нововиявлених обставин в той час як строками звернення ОСОБА_1 не обмежене; не виконав вказівки ухвали апеляційного суду від 20.09.2018.

17. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2019 заяву ОСОБА_1 знову залишено без руху з тих підстав, що в заяві останнього не вказано жодної нововиявленої обставини та пропущено строк подання такої заяви.

18. На виконання вказаної ухвали ОСОБА_1 та його захисник подали заяви, які не містили інших обставин (на їх думку нововиявлених), ніж ті, які зазначені в попередніх заявах. Також в своїх заявах вони звернули увагу суду на те, що подання ними заяви не обмежені строками, так як підстави з яких подані ці заяви підтверджують вчинення засудженим менш тяжкого кримінального правопорушення.

ІІ. ВІДПОВІДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

19. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України: процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

20. Відповідно до ч. 1, п. 1, 3 ч. 2 ст. 459 КПК України: судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими …. обставинами.

Нововиявленими обставинами визнаються:

1) ……. завідомо неправдиві показання …. підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку ……, що належить переглянути.

21. Відповідно до ч. 1-4 ст. 461 КПК України:

1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

2. Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

3. За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засуджена, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення.

4. За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.

22. Статтею 462 КПК України встановлено вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими …… обставинами, а саме, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими …… обставинами подається в письмовій формі і в ній зазначаються:

п. 4 - обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;

п. 5 - обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених …… обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;

п. 5-2 - клопотання про поновлення строку подання заяви;

23. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу (див п. 23), застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.

24. Відповідно до ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

25. Відповідно до ст. 466 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, до закінчення перегляду.

Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими або виключними обставинами, якщо вони не оспорюються.

26. Частиною 3 ст. 415 КПК України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Чинний КПК України не містить права апеляційного суду давати вказівки суду першої інстанції при новому розгляді. Таке право надано лише суду касаційної інстанції (ч. 2 ст. 439 КПК України)

27. Статтею 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд .. зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

28. Відповідно до ч. 1ст. 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

29 Розділ IV КПК України називається: «Судове провадження у першій інстанції» і розпочинається з підготовчого судового засідання.

30. Відповідно до ч. 6 ст. 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, що призвели до передачі справи.

31. Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ

А) вирішення питання про те, яке законодавство підлягає застосуванню.

32. ОСОБА_1 звернувся з первісною заявою до суду в травні 2017 року.

33. Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 значно змінені правила здійснення провадження за нововиявленими обставинами і на сьогоднішній день вони діють саме в редакції цього закону.

34. Оскільки процесуальні дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України чинними на момент вчинення таких дій чи прийняття рішень (див. п. 19), то при розгляді заяви ОСОБА_1 суд керується нормами КПК України, які діють на день постановлення вказаної ухвали.

Б) щодо стадії з якої суд має розпочати розгляд заяви ОСОБА_1 .

35. Як вже зазначалось вище Криничанський районний суд Дніпропетровської області 02.02.2018 відкрив кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 , провів судовий розгляд та ухвалив судове рішення 15.05.2018, яке було скасовано апеляційний судом Дніпропетровської області (див. п. 11-12).

36. Чинний КПК України в главі 34: «Провадження за нововиявленими або виключними обставинами» не містить положень, які б регулювали дії суду першої інстанції після скасування судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: чи то суд має здійснювати перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами спочатку (ст. 466 КПК України), чи то вирішувати питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами (ст. 464 КПК України).

37. Для вирішення цього питання суд вдався до тлумачення норм законодавства наведеного в п. 27-31 цієї ухвали.

Так, в разі якщо КПК України не врегульовує якесь питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України, до яких відноситься засада законності, яке передбачає обов`язок суду діяти відповідно до вимог КПК України. Таким чином, законодавець допустив застосування аналогії кримінально-процесуального законодавства при здійсненні кримінального провадження.

38. Далі суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 416 КПК України після скасування судом апеляційної інстанції вироку суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу. Цей розділ передбачає провадження в суді першої інстанції яке розпочинається з прийняття рішення про призначення підготовчого судового засідання (ч. 1 ст. 314 КПК України.) Тобто фактично з самого початку.

39. Аналогічно можна застосувати ст. 34 КПК України, яка врегульовує направлення кримінального провадження з одного суду до іншого і частина шоста якої передбачає, що суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Тобто, в незалежності від стадії судового провадження, суд зобов`язаний розпочати судове провадження з його первісної стадії – підготовчого судового засідання.

40. Отже, застосовуючи аналогію закону (ст. 34, ч. 1 ст. 416, ч. 1 ст. 314 КПК України), суд вважає, що заява ОСОБА_1 також підлягає розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами (ст. 464 КПК України).

В) щодо строків звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

41. Як видно з руху справи (див. п. 1-16) питання визначення строку звернення за заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами стало, як не дивно, дискусійним.

42. Суди першої інстанції систематично вказують на те, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду, оскільки ті обставини на які він вказує (див. п. 6, 8) йому були відомі на час ухвалення вироку, а отже трьохмісячний строк встановлений ст. 461 КПК України минув.

43. Сам ОСОБА_1 , його захисник та суди апеляційної інстанції систематично посилаються на те, що обставини зазначені ОСОБА_1 в його заяві підтверджують вчинення засудженим менш тяжкого кримінального правопорушення, а отже звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено. (див. п. 12, 16).

44. Аналіз ст. 461 КПК України дозволяє прийти до висновку про те, що частина перша та частини друга, третя і четверта цієї норми регламентують різні процесуальні строки. Так, частина перша встановлює строки звернення з заявою про перегляд вироку за нововивленими обставинами, а частини друга, третя і четверта встановлюють строки протягом яких вирок може бути переглянуто.

45. Так, ч. 1 ст. 461 КПК України чітко вказує, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Тобто цей строк встановлено виключно особі, яка звернулась до суду і він відраховується з того моменту, коли вона дізналась про обставини, які можна ідентифікувати як ново виявлені.

46. Водночас, частини 2-4 ст. 461 КПК України встановлюють строки протягом яких взагалі допускається перегляд за нововиявленими обставинами, а не строки протягом яких особа може звернутись до суду з заявою. Так, виправдувальний вирок може бути переглянутий виключно протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Для обвинувального вироку встановлено два строки: перший - коли нововиявлені обставини свідчать про вчинення більш тяжкого злочину тоді строк встановлюється протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин; другий - коли нововиявлені обставини підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення тоді перегляд строками не обмежено.

47. Аналіз вказаних норм однозначно вказує про те, що учасник кримінального провадження може звернутись з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в будь-який час після ухвалення вироку, однак лише протягом трьох місяців з моменту коли йому стало відомо про такі обставини, а суд має право переглянути вирок лише в часових межах визначених ч. 3-4 ст. 461 КПК України. Тобто правила ч. 4 ст. 461 КПК України не розповсюджуються на строк протягом якого можуть бути подані заяви учасниками кримінального провадження, який встановлено частиною першою ст. 461 КПК України і який не має виключень.

48. У нашому випадку ОСОБА_1 посилається як нововиявлені на ті обставини, які були йому відомі вже на час ухвалення вироку (див. п. 6, 8).

Так, засуджений стверджує про те, що: a) вирок ухвалено без наявності належних доказів вини ОСОБА_1 ; b) його показання данні під час досудового слідства і в суді були не правдивими і в своїй заяві він наводить обставини, які дійсно мали місце в момент злочину; c) його показання були надані в той час під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції; d) всі слідчі дії проведені без його адвоката; e) слідчий експеримент проведений з ним виправдовує його, однак суд не дослідив відеозапис з цього експерименту; f) висновки суду про те, що він вчинив злочин на ґрунті пияцтва та алкоголізму нічим не підтверджений; g) судом невірно оцінені показання допитаних свідків; h) судом не враховано позитивну характеристику ОСОБА_1 ; і) суду не було відомо про тривалу протиправну поведінку потерпілих відносно сім`ї ОСОБА_1 ; j) засудженим було скоєно не два злочини, а лише один так як, хоча вбивство було і двох осіб, однак ці дії були нерозривні у часі та охоплювались єдиним умислом, а отже кваліфікація його дій не вірна; k) злочин було вчинено у стани сильного почуття образи, викликаного протиправною поведінкою потерпілих, а тому його дії мають бути кваліфіковані за ст. 116 КК України; l) судом не враховано пом`якшуючих покарання обставин, як то щире каяття, позитивна характеристика, протиправні дії потерпілих та їх негативна характеристика.

Однак з самих обставин очевидно, що про частину цих обставин йому було відомо під час розгляду справи, а про інші йому стало відомо відразу після ухвалення остаточного судового рішення відносно нього (див. п. 3, 4)

49. Таким чином, саме з 07.12.2004 – дати ухвалення остаточного рішення Верховним Судом України - заявникові стало відомо про обставини, які він ідентифікує як нововиявлені і саме з того часу почався відлік трьохмісячного строку, а тому очевидно засуджений пропустив встановлені законодавством строки звернення з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, не навів в своїй заяві підстав для поновлення строку звернення до суду та не просив поновити цей строк, стверджуючи що він його не пропустив в силу ч. 4 ст. 461 КПК України, яка в даному випадку не застосовна. (див. п. 47)

50. Вищенаведеного достатньо для того, щоб прийняти рішення про повернення заяви ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 464 КПК України, однак суд вважає за необхідне надати оцінку і самим обставинам, які заявник ідентифікує як нововиявлені для того щоб усунути сумніви у учасників провадження щодо можливого перешкоджання у доступі до правосуддя з боку суду.

Г) щодо оцінки обставин зазначених ОСОБА_1 як ново виявлених

51. Законодавець, визначаючи підстави для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами мав на меті встановити запобіжник, який дозволяє виправити можливу судову помилку, а не надати незадоволеному учаснику судового провадження безмежні можливості для перегляду судового рішення, так як в цьому випадку було б не дотримано вимоги одного з елементів верховенства права, а саме, принципу юридичної визначеності, в основі якого лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено – вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

52. Україні відомі випадки порушення принципу правової визначеності саме шляхом скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, які фактично не були новими. Так, в Рішенні ЄСПЛ «Желтяков проти України» від 09.06.2011 (№ 4994/04) встановлено порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку зі скасуванням рішення. В своєму рішення ЄСПЛ зазначив:

«42. Суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

43. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).»

Та Суд дійшов до висновку, що скасування судового рішення через сім років з підстав які були відомі учасникам провадження під час розгляду справи порушує зобов`язання України взяті нею ратифікацією Конвенції.

53. Отже при прийнятті рішення про відкриття провадження за нововиявленим обставинами має бути враховано вищевказані позиції ЄСПЛ з метою недопущення повторного порушення Конвенції нашою Державою.

54. Далі, вирішуючи питання, що ж можна віднести до ново виявлених обставин, треба проаналізувати норми КПК України, які зазначені в п. 21, 23, 24 цієї ухвали, що дозволяє прийти до висновку, що нововиявлені обставини це викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності. Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об`єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка брала участь у справі і звертається з заявою. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

55. Оскільки ч. 3 ст. 464 КПК України надає на розсуд суду оцінку змісту заяви на стадії прийняття рішення про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, а в сукупності з нормами що містяться в ст. 462 КПК України, які регламентують, що в заяві мають бути зазначені обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, слід прийти до висновку, що саме на стадії прийняття рішення про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд може надавати оцінку обставинам зазначеним заявником в заяві з точки зору того чи були відомі (могли бути відомі) суду та заявникові обставини на які посилається заявник, що власне і робить ці обставини нововиявленими.

В разі ж встановлення того, що ці обставини не були відомі, провадження за нововиявленими обставинами має бути відкрито і вже в ході судового розгляду з`ясовано чи мали місце ці обставини та чи впливають вони на судове рішення.

56. Підсумовуючи вищевикладене приходжу до висновку, що саме на стадії вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами суд вирішує, чи можна обставини зазначені в заяві віднести до таких, що не були і не могли бути відомі заявнику. В іншому випадку жодне судове рішення не могло б залишатись незмінним тільки тому, що засуджений вигадував би нові версії події і суди вимушені були переглядати судові рішення кожного разу знову допитуючи свідків, кількість яких часом буває значною, досліджуючи письмові докази, призначаючи експертизи, додаткові слідчі дії, тощо, лише для того щоб за результатами розгляду вказати на те, що було очевидно на самому початку – обставини не є нововиявлені так як були відомі особі, яка звернулась з заявою про перегляд рішення на момент його ухвалення.

Важко не погодитись, що такий масив роботи зайняв би значний час як суду, так і правоохоронної системи і цей час очевидно не був би витрачений раціонально та з користю для суспільства.

57. Тепер суд проаналізує, чи можна віднести обставини вказані заявником як нововиявлені до обставин що не були відомі заявникові на момент розгляду справи та ухвалення вироку і, відповідно, не були чи не могли бути відомі суду.

58. Так, посилання заявника на те, що його показання надані під час судового розгляду в 2004 році були неправдивими не може свідчити про те, що ця обставина є нововиявленою для засудженого. Навіть якщо допустити, що він дійсно давав неправдиві показання, то на той час він обрав таку лінію захисту і зміна ним показань не може свідчити про те, що відкрились нові обставини.

59. Посилання заявника на те, що його показання були надані в той час під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції очевидно не є нововиявленими, так як суд у своєму вироку давав оцінку цим обставинам (див. п. 2). Тобто і заявник про них заявляв і суд їх оцінював ще на момент розгляду справи, що свідчить про те, що ці обставини очевидно були відомі і заявникові і суду.

60. Посилання заявника на те, що всі слідчі дії проведені без його адвоката, а слідчий експеримент проведений з ним виправдовує його, також очевидно не є нововиявлении, так як докази досліджувались судом, кожному з них давалась оцінка і, відповідно суду було відомо чи порушено чи ні право на захист обвинуваченого під час досудового слідства, що також знайшло своє відображення у вироку. Отже ці обставини також були відомі як заявникові так і суду на момент розгляду справи.

61. Посилання заявника на те, що суду не було відомо про тривалу протиправну поведінку потерпілих відносно сім`ї ОСОБА_1 та на те, що злочин було вчинено у стані сильного почуття образи, викликаного протиправною поведінкою потерпілих, спростовуються самим вироком суду першої інстанції та ухвалою касаційного суду (див. п. 2-4) в яких відображено те, що обвинуваченим та свідками повідомлялись ці обставини і їм надавалась оцінка. Отже ці обставини теж очевидно не є новими для заявника та суду.

62. Посилання заявника на те, вирок ухвалено без наявності належних доказів вини ОСОБА_1 ; висновки суду про те, що він вчинив злочин на ґрунті пияцтва та алкоголізму нічим не підтверджений; судом невірно оцінені показання допитаних свідків; судом не враховано, що засудженим було скоєно не два злочини, а лише один так як, хоча вбивство було і двох осіб, однак ці дії були нерозривні у часі та охоплювались єдиним умислом; судом не враховано пом`якшуючих покарання обставин та негативна характеристика потерпілих взагалі не відносяться до обставин, що можна було б ідентифікувати як нововиявлені, оскільки фактично це незгода засудженого з висновками суду.

63. Таким чином заявником в його заяві не наведено жодної обставини, яку можна було б ідентифікувати як нововиявлену і після залишення його заяви без руху, останній також не вказав обставин, які б були новими для нього чи суду, а тому його заява підлягає поверненню на підставі ч. 3 ст. 464, ч. 3 ст. 429 КПК України.

64. На завершення хотілось би звернути увагу на те, що своєю заявою ОСОБА_1 вимагає фактично не перегляду вироку за нововиявленими обставинами, а зміни покарання на більш м`яке, однак для досягнення цієї мети існують більш дієві механізми, які вже застосовуються судами в світлі Рішення ЄСПЛ «Пєтухов проти України».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 429, 464 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року у кримінальній справі № 1-76/2004 за нововиявленими обставинами разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана заявником та його захисником до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня отримання її копії.

Суддя: С.П. Мельниченко