Рішення № 82193085, 05.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2019 року № 826/5788/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0000604001 і №0000614001.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 10.01.2018, яким до ФОП Колісниченка І. А . застосовані штрафні (фінансові) санкції з порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Позивач заперечує факти вчинення ним правопорушень та вказує на те, що висновки акта фактичної перевірки нормативно та документально не підтверджуються. Зокрема, на переконання позивача, вимога щодо дотримання рівня максимальних роздрібних цін при роздрібному продажу тютюнових виробів на поширюється на випадок поштучного продажу сигар, а вимога щодо проведення операції з продажу товару через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування стосується виключно випадків реалізації пального, що у даному випадку не мало місце.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 відкрито провадження у справі №826/5788/18 за вказаним позовом ФОП ОСОБА_1 та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали суду від 16.04.2018 представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що в ході проведеної фактичної перевірки господарської одиниці (магазину) позивача встановлено, що останнім здійснено роздрібний продаж тютюнових виробів за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на такі вироби. Крім того, під час перевірки встановлено факт реалізації позивачем товарів через реєстратор розрахункових операцій не переведеного в режим попереднього програмування найменування товарів. Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР та ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР наведені обставини є підставами для застосування фінансових санкцій (у вигляді штрафів) до позивача, у зв`язку з чим були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Водночас інші вимоги ухвали суду від 16.04.2018, а саме - в частині надання засвідченої копії акта фактичної перевірки, на підставі якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, а також додатків до такого акта перевірки відповідач не виконав, та про причини відсутності у нього витребуваних документів суд не повідомив.

У встановлений судом строк позивач своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався та відповідь на відзив до суду не подав.

В ході розгляду справи заперечень проти розгляду вказаної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду також не надійшло, з огляду на що, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано як фізичну особу-підприємця, про що до Єдиного державного реєстру був внесений запис № 2 066 017 0000 001582 від 14.12.2004. В якості видів господарської діяльності за КВЕД, що здійснює ФОП ОСОБА_1 визначені, зокрема, наступні: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

У період з 14.12.2017 по 22.12.2017 працівниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами такої перевірки контролюючим органом складено акт №26/3019/40/2549308699 від 22.12.2017 (далі також - акт перевірки), де зроблено висновки про порушення позивачем вимог:

- ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР;

- п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

А саме на стор. 2 - 3 цього акта перевірки зафіксовано наступне: в магазині здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами за наявності відповідних ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі. В ході перевірки встановлено продаж наступних тютюнових виробів:

- однієї сигари «Харвест Світ Черрі», виробник «Йох. Вілх. фон Айкен ГмбХ» (Німеччина), за ціною 6,50 грн. за 1 шт. При цьому, максимальна роздрібна ціна, що вказана на пачці, становила 59,00 грн. за пачку, що з урахуванням 5% відсотків акцизного податку становить 61,95 грн., - тобто, максимальна роздрібна ціна однієї сигари складає 6,2 грн. (61,95 грн. : 10);

- однієї сигари «Captain Black», виробник «Скандінавіан Тобако Груп Ерсель В.В.» (Нідерланди), виготовленої на фабриці «Скандінавіан Тобако Груп Лейн ЛТД» CША, за ціною 6,50 грн. за 1 шт. При цьому, максимальна роздрібна ціна зазначена на пачці складає 114,00 грн. за пачку (що з урахуванням 5% відсотків акцизного податку становить 119,70 грн., - тобто максимальна роздрібна ціна однієї сигари складає 5,99 грн. (119,70 грн. : 20). Крім того, перевіркою встановлено факт реалізації товарів через реєстратор розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості.

В акті перевірки було зроблено посилання на матеріали (додатки до цього акта: фіскальний чек РРО від 14.12.2017 №0015; фотозображення), якими на переконання перевіряючих, підтверджуються факти вчинення описаних вище порушень.

10.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийнято спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення форми «С»:

- №0000614001, яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 85,00 грн.;

- №0000604001, яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 10 000,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, в порядку визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, рішенням Державної фіскальної служби України від 28.03.2018 №4403/К/99-99-11-03-01-25 скаргу платника (позивача) залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 10.01.2018 - без змін.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0000604001, суд зазначає наступне.

Нормами ч. 1 - 3 ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Згідно з ч. 13 ст.18 цього ж Закону за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

В силу положень абз. 14 ч. 2 ст.17 зазначеного Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

За змістом норм пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) максимальні роздрібні ціни - це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За визначеннями, наведеними у пп. 14.1.4, 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, у наведеній редакції, акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відтак, у 2017 році розмір ставки акцизного податку складав 5% від вартості (з податком на додану вартість).

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм випливає, що оскільки товар, що перебував на реалізації у господарській одиниці позивача, є підакцизним товаром, при його реалізації в роздріб в ціну товару повинен включатися акцизний податок, який є непрямим податком відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, у розмірі 5% реалізованого (відпущеного товару) (пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України), який розраховується з вартості тютюнових виробів, що не перевищує їх максимальну роздрібну ціну, встановлену виробником (імпортером), яка зазначена на пачці.

Як вбачається з тексту акта перевірки, 14.12.2017 в магазині позивача здійснено продаж двох одиниць сигар з пачок сигар «Харвест Світ Черрі» та «Captain Black» за ціною 6,50 грн. Операція продажу 2 штук сигар за готівкові кошти була проведена через реєстратор розрахункових операцій, що не був переведений в режим попереднього програмування. Разом з тим, максимальні роздрібні ціни на вказані товари складали: 6,20 грн. та 5,99 грн. відповідно (а саме: вартість пачки сигари «Харвест Світ Черрі» була встановлена у розмірі 59 грн., тобто з урахуванням вимог п. 29.1 ст. 29 Податкового кодексу України («Обчислення суми податку»), граничною роздрібною ціною реалізованої в магазині позивача одиниці тютюнового виробу (сигари) є 6,20 грн. (61,95 грн. (59,00 грн. + 2,95 грн.)/10); вартість пачки сигари «Captain Black» була встановлена у розмірі 114,00 грн., тобто з урахуванням вимог п. 29.1 ст. 29 Податкового кодексу України («Обчислення суми податку»), граничною роздрібною ціною реалізованої в магазині позивача одиниці тютюнового виробу (сигари) є 5,99 грн. (119,70 грн. (114,00 грн. + 5,70 грн.)/20).

Зафіксовані в акті перевірки обставини щодо місця, дати та порядку операції продажу, достовірність і правильність наведених в акті відомостей про кількість та найменування реалізованих товарів, розмірів цін за пачки відповідних сигар, що вказані виробниками на таких пачках, кількості одиниць сигар у відповідних пачках позивачем в тексті позову не заперечувались, та в ході розгляду даної справи спростовані не були.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що наявними у справі матеріалами справи підтверджується встановлений під час фактичної перевірки господарської одиниці позивача факт роздрібного продажу ним цих сигар за ціною 6,50 грн., що є порушенням суб`єктом господарювання максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (у даному випадку тютюнові вироби).

При цьому, суд відхиляє як нормативно необґрунтовані посилання позивача на те, що поштучний продаж сигар не підпадає під визначення роздрібного продажу тютюнових виробів, оскільки в розумінні положень Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 №218 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 №679/6967) поштучний продаж сигар дозволено. Тобто, такий продаж сигар визнається таким, що здійснюється у роздріб кінцевому споживачеві.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про правомірність застосованого до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0000614001 штрафу та, як наслідок, до висновку про відсутність правових підстав для скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0000614001, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом та не спростовано позивачем, в магазині позивача здійснено продаж двох сигар за готівкові кошти з проведенням розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості.

За змістом положень п. 22 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами розрахунки з покупцями за придбані тютюнові вироби здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

В силу норм п. 1 і 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Аналіз наведених норм Закону дає підстави для висновку, що при здійсненні суб`єктом господарської діяльності розрахункових операцій в готівковій формі із застосуванням реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів, такий реєстратор розрахункових операцій обов`язково має бути переведений в режим попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, а у випадку продажу такого товару як пальне - також в режим попереднього програмування із зазначенням додатково коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

За змістом норм п. 6 ст. 17 Закону №265/95-ВР (у редакції чинній на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення) за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), а саме: у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості застосовується фінансова санкція у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 85 грн.).

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про наявність у відповідача правових підстав для притягнення позивача до відповідальності на підставі норми п. 6 ст. 17 Закону №265/95-ВР, та як наслідок, - про правомірність прийнятого ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0000614001.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки позивачу було відмовлено у задоволенні позову повністю, а документальні докази понесення відповідачами судових витрат у матеріалах справу відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок