Рішення № 82191725, 05.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/100/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (вул. І.Франка, 149, м. Хуст, Закарпатська область, ЄДРПОУ 20449720) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника ОСОБА_2 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - відповідач), яким просить суд: 1) визнати відмову Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 , 935 – протиправною; 2) зобов`язати Хустське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати період догляду за дитиною-інвалідом до 16 років за період з 18.02.1988 по 12.09.2001 року у страховий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_1 ; 3) зобов`язати Хустське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_1 , пенсію за віком після досягнення 50 років починаючи з дати її звернення, а саме: з 03.05.2018 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що позивачка вела догляд за своїм сином - інвалідом до досягнення ним шістнадцятирічного віку, що встановлено рішенням Хустського районного суду №309/268/18 від 20.03.2018 року та довідками, виданими Управлінням праці та соціального захисту населення Хустської РДА. Позивачка має загальний стаж роботи 22 роки і 10 днів, враховуючи період догляду за дитиною-інвалідом та трудовий стаж, що записаний у трудовій книжці. 03.05.2018 року, позивачка звернулася до Хустського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України у Закарпатській області, що у неї відсутні документи, які підтверджують те, що вона вела догляд за дитиною-інвалідом за період з 18.02.1988 року по 12.09.2001 року у зв`язку з тим, що документи, якими можливо б було підтвердити вищезазначені обставини у 1998 році було знищено паводком. Однак на підтвердження втрачених документів рішенням Хустського районного суду №309/268/18 від 20.03.2018 року було встановлено факт догляду за дитиною інвалідом до 16 років. З приводу призначення позивачці пенсії за віком від 03.05.2018 року (настання пільгового пенсійного віку) ОСОБА_1 зверталася із письмовою заявою до відповідача, однак отримала необґрунтовану відмову. У зв`язку з цим, позивачка вирішила звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідачем подано до суду відзив, відповідно до якого вказує, що актом допитів свідків встановлено, що громадянка ОСОБА_1 вела догляд за своїм сином - дитиною інвалідом. Але, звертає увагу суду, що особа, яка вела догляд за дитиною інвалідом не повинна була працювати. Згідно документів, що були подані для призначення пенсії встановлено, що за період з 03.12.1987 року по 29.08.1991 року позивачка працювала в Ізянському дитсадку, що підтверджується довідкою №1 від 03.01.2009 року. Щодо документів, що засвідчують перебування особи на інвалідності, відповідач вказує, що згідно довідки МСЕК серії 7-66 ВЛ № 0181604 видно що ОСОБА_3 , 1988 року народження, 01.09.2003 року пройшов первинний медичний огляд, отримав другу групу інвалідності, причиною якої стало інвалідність з дитинства. На час настання інвалідності ОСОБА_3 виповнилося вже 15 років. Медичний висновок, який би стверджував, що інвалідність настала з народження відсутній. А тому, вважає, що зараховувати період догляду за дитиною інвалідом з народження до 16 річного віку немає законних підстав. Також звертає увагу, що порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1 не передбачено, що період здійснення догляду за дитиною-інвалідом може підтверджуватись рішенням суду.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється матір`ю інваліда з дитинства, а саме: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.05.2018 року, позивачка звернулася до Хустського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України у Закарпатській області, що у неї відсутні документи, які підтверджують те, що вона вела догляд за дитиною-інвалідом за період з 18.02.1988 року по 12.09.2001 року у зв`язку з тим, що документи, якими можливо б було підтвердити вищезазначені обставини у 1998 році було знищено паводком. Однак на підтвердження втрачених документів рішенням Хустського районного суду №309/268/18 від 20.03.2018 року було встановлено факт догляду за дитиною інвалідом до 16 років.

Згідно виписки з протоколу № 40 комісія по розгляду, пов`язаних з призначенням/перерахунком/ та виплатою пенсії Хустського об`єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області від 13 серпня 2018 року прийняла рішення про відмову в призначенні пенсії за віком гр. ОСОБА_1 , у звязку з тим, що згідно поданих документів станом на дату звернення позивачки за призначенням пенсії її страховий стаж становить 12 років 3 місяці 29 днів, що не відповідає вимогам ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу в п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV(далі Закон №1058-IV).

Згідно з абз.4 п.3 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Відповідно до ст. 115 Закону Закон №1058-IV матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Пунктом «є» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Отже, аналіз вищенаведених норм законодавства говорить про те, що час догляду за дитиною-інвалідом з дитинства зараховується до стажу роботи.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1).

Розділом ІІ Порядку №22-1 передбачені документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

При призначенні пенсії з певними особливостями, зокрема пенсії матері інваліда з дитинства, яка виховали її до шестирічного віку подається також документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (абз.8, п.п.5 п.2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 ).

Відповідно до п. 2. 17 Порядку №22-1 при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності) (п.2.18 Порядку №22-1).

03.05.2018 року, позивачка звернулася до Хустського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України у Закарпатській області та повідомила, що у неї відсутні документи, які підтверджують те, що вона вела догляд за дитиною-інвалідом за період з 18.02.1988 року по 12.09.2001 року у зв`язку з тим, що документи, якими можливо б було підтвердити вищезазначені обставини у 1998 році було знищено паводком.

Згідно довідки МСЕК серії 7-66 ВЛ № 0181604 ОСОБА_3 , 1988 року народження, 01.09.2003 року пройшов первинний медичний огляд , отримав другу групу інвалідності, причиною якої стало інвалідність з дитинства. Медичний висновок, який би стверджував, що інвалідність настала з народження відсутній.

У відзиві на позов відповідач, в обґрунтування не зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача, посилається на п.10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі Порядку №637).

Відповідно до п. 10 Порядку № 637 час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:

- акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

- документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей - інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

У звязку з тим, що документи, якими можливо було б підтвердити догляд за дитиною – інвалідом у період з 18.02.1988 року по 12.09.2001 рік було знищено паводком, позивачка звернулась в Хустський районний суд іх заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рішенням Хустського районного суду від 20.03.2018 року № 309/268/18 було встановлено факт догляду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканкою АДРЕСА_1 за дитиною-інвалідом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 18 лютого 1988 року по 12 вересня 2001 року.

Суд зазначає, що п. 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, довідкою МСЕК серії 7-66 ВЛ № 0181604 ОСОБА_3 , 1988 року народження, 01.09.2003 року пройшов первинний медичний огляд , отримав другу групу інвалідності, причиною якої стало інвалідність з дитинства.

Проте відповідач вважає, що так, як ОСОБА_3 визнано дитиною-інвалідом лише 01.09.2003 року, то період з 18.02.1988 року по 12.09.2001 року не може зарахуватись позивачу до страхового стажу.

Суд звертає увагу, що довідкою МСЕК серії 7-66 ВЛ № 0181604 було встановлено інвалідність ОСОБА_3 з дитинства, тобто до шестирічного віку та надає право на визнання ОСОБА_3 дитиною-інвалідом з дитинства. Тобто, вказаною довідкою, ОСОБА_3 визнана дитиною-інвалідом з дитинства. При цьому, весь час, з народження позивачка здійснювала догляд за своїм сином, що встановлено рішенням Хустського районного суду від 20.03.2018 року № 309/268/18 та не заперечується відповідачем.

Суд вважає позицію відповідача стосовно не зарахування позивачу до страхового стажу періоду з 18.02.1988 року по 12.09.2001 рік, оскільки у зазначений період ОСОБА_3 , не був визнаним дитиною інвалідом, помилковою, адже за такого розуміння та трактування законодавства, норма на підставі якої позивачу надається право на призначення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства втрачає своє значення. В свою чергу, час догляду за дитиною-інвалідом судом встановлено та відповідачем не заперечується. Передбачена законодавцем можливість зарахувати до стажу роботи час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років надана з ціллю забезпечити дану категорію осіб.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 242 – 246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (вул. І.Франка, 149, м. Хуст, Закарпатська область, ЄДРПОУ 20449720) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

2. Визнати відмову Хустського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 , 935 протиправною.

3. Зобов`язати Хустське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати період догляду за дитиною-інвалідом до 16 років за період з 18.02.1988 року по 12.09.2001 року у страховий стаж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_1 .

4. Зобов`язати Хустське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_1 , пенсію за віком після досягнення 50 років починаючи з дати її звернення, а саме з 03.05.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяД.В. Іванчулинець