Рішення № 82191241, 05.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1465/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (Нововолинсько-Іваничівське ОУПФ України Волинської області, відповідач) про визнання неправомірним рішення від 06.02.2019 про відмову в перерахунку пенсії, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням роботи на ВП «Шахта №9» з 01.08.2015 по 31.12.2016, з моменту звернення із відповідною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії. Однак 06.02.2019 Нововолинсько-Іваничівське ОУПФ України Волинської області прийнято рішення про відмову у здійсненні перерахунку у зв`язку з недостатністю страхового стажу. В подальшому адвокатом позивача надіслано запит директору ВП «Шахта №9» щодо сплати єдиного соціального внеску за періоди роботи з 01.11.2010 по 31.12.2010 та з 01.09.2016 по 31.12.2018. Після отримання відповіді від ВП «Шахта №9» ОСОБА_1 11.03.2019 повторно звернувся до Нововолинсько-Іваничівського ОУПФ України Волинської області у якій просив з врахуванням наданої інформації від ВП «Шахта №9» переглянути заяву від 01.02.2019 про проведення перерахунку пенсій. Проте листом від 25.03.2019 №55/М-01 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії, у зв`язку із відсутністю даних про сплату внесків за період з 01.08.2015 по 31.12.2016.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальник (роботодавець) ВП «Шахта №9» ДП Волиньвугілля щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачував страхові внески за нього, а сам факт незарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу у період роботи з 01.08.2015 по 31.12.2016.

На підставі вищенаведеного позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 07.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву від 21.05.2019 №3305/06-06 відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що останнім правомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки станом на 01.02.2019 за даними персоніфікованого обліку інформація про сплату внесків за періоди 01.11.2010 по 31.12.2010, 01.09.2016 по 31.12.2016 у ВП «Шахта №9» відсутня. Просив у задоволенні позову відмовити (а.с.26-29).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.02.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування» (а.с.30).

Рішенням Нововолинського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Нововолинсько-Іваничівського ОУПФ України Волинської області від 06.02.2019 відмовлено ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування». Підставою для відмови слугувало те, що відповідно до документів пенсійної справи та даних персоніфікованого обліку страховий стаж, обчислений за період роботи з 01.09.1982 по 31.07.2015, становить 30 років 10 місяців 25 днів, в тому числі: пільговий стаж роботи за Списком №1 – шахтарі – 23 роки 9 місяців 3 дні, навчання за фахом – 5 місяців 29 днів. Станом на 01.09.2019 за даними персоніфікованого обліку інформація про сплату внесків за періоди роботи з 01.112010 по 31.12.2010 та 01.09.2016 по 31.12.2018 ВП «Шахта №9» ДП «Волиньвугілля» відсутня. Також роз`яснено, що після надходження даних про сплату страхових внесків за останнім місцем роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії протягом місяця буде проведено перерахунок пенсії, тобто з 01.07.2015 по 31.12.2016.

Як слідує з матеріалів справи 20.02.2019 адвокатом позивача надано запит директору ВП «Шахта №9» про надання інформації чи здійснювалась сплата єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 за періоди з 01.11.2010 по 31.12.2010 та з 01.09.2016 по 31.12.2018 (а.с.6).

Листом №88-10 від 27.02.2019 ВП «Шахта №9» ДП «Волиньвугілля» розглянуто запит адвоката та повідомлено, що станом на 27.02.2019 єдиний внесок та внески до Пенсійного фонду України, які нараховані на заробітну плату працівників підприємства, перераховані по жовтень 2018 року включно та надано відповідну довідку про доходи №78 від 27.02.2019 (а.с.7,8).

В подальшому позивачем подано до Нововолинсько-Іваничівського ОУПФ України Волинської області претензію від 11.03.2019 про перегляд заяви позивача від 01.02.2019 про перерахунок пенсії з врахуванням наданої ВП «Шахта №9» інформації.

Нововолинсько-Іваничівське ОУПФ України Волинської області листом від 25.03.2019 №55/М-01 відмовив позивачу у перерахунку пенсії, так як ВП Шахта №9 ДП Волиньвугілля не сплатило за нього єдиний соціальний внесок за період з 01.08.2015 по 31.12.2016.

Таким чином, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та не зарахуванні періоди роботи з 01.08.2015 по 31.12.2016 до загального страхового та пільгового стажу, оскільки роботодавцем не сплачувались за позивача страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказаний період.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо не зарахування до страхового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи позивача 01.08.2015 по 31.12.2016 у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

Відповідно до даних персоніфікованого обліку застрахованої особи ОСОБА_1 вбачається, що позивач з 1999 року по даний час працює у ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» - машиністом електровоза.

Разом з тим, довідкою ВП «Шахта №9» «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 27.02.2019 та листом №88-10 від 27.02.2019 підтверджується та обставина, що позивачу за період роботи з листопада 2010 по грудень 2018 була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховано ЄСВ. Також, ОСОБА_1 станом на 27.02.2019 єдиний соціальний внесок та внески до Пенсійного фонду України, які нараховані на заробітну плату перераховані по жовтень 2018 року включно до Нововолинського відділення Володимир-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області (а.с.7,8).

При цьому, судом встановлено, що відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків обумовлена тим, що у ДП «Волиньвугілля» ВП «Шахта №9» «Нововолинська» наявний борг по єдиному внеску, тому зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.

Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в період з 01.08.2015 по 31.12.2016 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача період його роботи з 01.08.2015 по 31.12.2016.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Нововолинсько-Іваничівське ОУПФ України Волинської області безпідставно не зарахувало до пільгового стажу позивача стаж його роботи з 01.08.2015 по 31.12.2016 з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказані періоди, виплату йому заробітної плати за ці періоди із відрахування страхових внесків.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про: визнання протиправним та скасування рішення Нововолинсько-Іваничівського ОУПФ України Волинської області від 06.02.2019 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу періоди роботи з 01.08.2015 по 31.12.2016 у ВП «Шахта №9» ДП «Волиньвугілля» та здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням даного страхового стажу з дати звернення із відповідною заявою, а саме з 01.02.2019.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята статті 134 КАС України).

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належать до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин необхідні договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені в установленому порядку.

В позовній заяві позивач зазначив що змушений був понести витрати на професійну правничу допомогу адвоката, за послуги якого сплатив 2 500,00 грн. та у сплаті судового збору згідно доданих квитанцій та витрат на правову допомогу в розмірі 768,40 грн.

В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують оплату ОСОБА_1 за надання правової допомоги адвокатом Андрейчук С.В. коштів в сумі 2 500,00 грн. а саме: надано договір про надання професійної правової допомоги від 20.02.2019, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 03.04.2019 та квитанцію до прибуткового касового ордеру серія АС №69 від 03.04.2019 про оплату позивачем послуг адвоката Андрейчук С.В. коштів в сумі 2500,00 грн. (а.с.16-20), відтак, є наявні підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 500,00 грн.

Також, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно квитанції №18 від 26.04.2019, який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України.

Отже, на користь позивача також необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від №18 від 26.04.2019 (а.с.2).

Керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 06.02.2019 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Нововолинсько-Іваничівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 40442724) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до пільгового страхового стажу періоди роботи з 01.08.2015 по 31.12.2016 у ВП «Шахта №9» ДП «Волиньвугілля» для здійснення перерахунку призначеної пенсії та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням даного страхового стажу, з 01.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 40442724) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) та понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський