Рішення № 8219098, 09.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.02.10р.Справа № 33/428-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пуратос Україна", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛіК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 91 609 грн. 37 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пуратос Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛіК" про стягнення 73 483грн. 58 коп. основної заборгованості , 16 011грн. 88 коп. – пені, 2 113грн. 91 коп. –3 % річні і витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі і справу призначено до судового засідання на 20.01.2010 р.

Ухвалою суду від 20.01.2010 р. розгляд справи відкладено на 27.01.2010 р. , ухвалою суду від 27.01.2010 р. розгляд справи відкладено на 09.02.2010 р.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився , відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином ,про що свідчить поштове повідомлення № 18434623.

09.02.2010 р. в судовому засіданні прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

          01.01.2008 р. між ТОВ ""Пуратос Україна" (продавець) та ТОВ Виробничо-комерційна фірма "ЛіК" (дистриб"ютер) був укладений договір № 25. (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1 Договору № 25 від 01 позивач представляє відповідачу право реалізації продукції , а відповідач зобов'язується реалізувати продукцію відповідно до Договору.

Відповідно до п. 4.8 Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця не пізніше ніж на 21 календарний день з дня відвантаження товару дистреб"ютеру.

Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 773 466грн. 58 коп. , що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 31-148) та було повернуто товар за суму 24 889 грн. 68 коп. за видатковими накладними (а.с. 106-107).

          Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково на суму 699 983 грн. 00 коп. що підтверджується реєстром надходжень за платіжними дорученнями и банківськими виписками (а.с. 21-29).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 73 483 грн. 58 коп. , докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнаються відповідачем в акті взаємних розрахунків станом на 01.09.2009 р. підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач просить стягнути пеню у розмірі 16 011 грн. 88 коп. , яка підлягає задоволенню в силу наступного:

Пунктом 9.1. Договору у разі не здійснення оплати за поставлений товар у відповідні строки або затримки , сплачує пеню в розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.

В той же час, стаття 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому пеня позивачем нарахована відповідно до Закону.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 2113 грн. 91 коп. - 3% річних підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –73 483 грн. 58 коп. - основного боргу, 16 011грн. 88 коп. .- пені , 2113грн. 91 коп. - 3% річних.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛіК"(49008, м. Дніпропетровськ, вул. Театральна, 6 код. ЄДРПОУ 32702546) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пуратос Україна"(65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 5, код ЄДРПОУ 339333380 ) 73 483 (сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 58 коп. - основного боргу, 16 011(шістнадцять тисяч одиннадцать ) грн. 88 коп. .- пені , 2113(дві тисячі сто тринадцять) грн. 91 коп. - 3% річних, 916(дев"ятсот шістнадцять) грн. 09 коп.- державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Повний текст виготовлено 15.02.2010 р.