Ухвала суду № 82190130, 05.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2019Справа № 910/3101/19

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши без повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна»

про прийняття додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 44 853,57 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 44 853,77 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанні свої зобов`язання в частині своєчасної оплати поставленого товару. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем було подану зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 6 918,51 грн 3% річних та пеню у розмірі 37 935,06 грн.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження в даній справі відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.19, розгляд справи № 910/3101/19 по суті розпочався з 18.04.2019.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 вказаної статті).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» було задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» пеню у розмірі 26 068,55 грн, 3% річних у розмірі 4 600,32 грн та судовий збір у розмірі 1 313,49 грн.

Також означеним рішенням встановлено, що до матеріалів справи позивачем не подано жодного доказу понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката, з огляду на що заявлені 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката не відшкодовуються.

27.05.2019 до суду від позивача надійшла заява про прийняття додаткового рішення у даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Як на підставу для подання вищезазначеної заяви, позивач послався на норми статті 221 та 224 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд даної справи здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви позивача про прийняття додаткового судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України здійснюється в тому самому порядку.

Розглянувши матеріали поданої позивачем заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття додаткового рішення, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі й витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу врегульовано в ст. ст. 126, 129 ГПК України.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем вказано, що ним понесені (очікувані витрати) витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн, при цьому до позовної заяви договору про надання правової допомоги не подано, як і не подано інших доказів понесених витрат на правову допомогу до прийняття судового рішення по справі № 910/3101/19.

За приписами ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, з умов статті 221 та ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення з поданням відповідних доказів в підтвердження їх понесення, можливе лише у випадку розгляду справи в порядку загального позовного провадження з про веденням судових дебатів, під час яких стороною і заявляється про понесення нею таких витрат, у зв`язку з розглядом справи.

Проте, як зазначалося вище, справа № 910/3101/19 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з чим у позивача був наявний обов`язок подати докази в підтвердження понесення ним судових витрат до моменту прийняття судового рішення, що останнім вчинено не було.

За приписами ч. 1 статті 244 ГПК України додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

У даному випадку, враховуючи встановлені судом обставини (понесення позивачем витрат після прийняття рішення судом), суд не вбачає необхідності в ухваленні додаткового рішення, оскільки при прийнятті рішення у справі було вирішено всі питання, що стояли перед судом, в тому числі й здійснено розподіл судових витрат, документально підтверджених матеріалами справи та про які було відомо суду саме станом на дату його прийняття.

Таким чином, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» належить відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» про прийняття додаткового рішення у справі № 910/3101/19 відмовити.

2. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Спичак О.М.