Рішення № 82189596, 03.06.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 Справа № 904/1771/19Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Канцелярія" (49069, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Суворова, буд. 35)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9" (49035, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чеботарьова, буд. 28)

про стягнення 20 396,01 грн. заборгованості за поставлений товар, 4 992,26 грн. 10% штраф

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Канцелярія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 23.04.2019 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9" 25388,27 грн., з яких:

- 20 396,01 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 4 992,26 грн. 10% штраф.

Також позивач просить суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №0060/2016 від 04.04.2016 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за наступними видатковими накладними:

- №0000030403 від 05.12.2018 на суму 24 837,43 грн.;

- №0000032832 від 27.12.2018 на суму 25 085,16 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/1771/19, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.06.2019.

Відповідачем до суду 23.05.2019 подано відзив на позовну заяву де вказує, що вимоги позивач визнає повністю та в рахунок погашення боргу платіжним дорученням №2057 від 10.05.2019 відповідачем перераховано суму основного боргу у сумі 20 396,01 грн. Відповідач просить суд частково задовольнити позовні вимоги в частині штрафних санкцій у сумі 4 992,26 грн. та судового збору у сумі 1 921,00 грн.

Представник позивача не з`явився в судове засідання.

Представник відповідача не з`явився в судове засідання.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс Канцелярія" (далі – позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський хлібзавод №9" (далі – відповідач, покупець) 04.04.2016 укладено договір поставки №0060/2016 (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є товар (канцелярські вироби, паперова продукція, товари широкого вжитку та інше), який згідно з умовами договору постачальник поставляє, а покупець приймає у власність та повністю оплачує.

Згідно з п.1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість продукції, що поставляється за договором, вказуються у специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору. Сторони домовились, що у випадку відсутності окремої специфікації, підписаної сторонами на відповідну поставку, найменування (номенклатура, асортимент) ціна та кількість продукції вказуються у відповідній видатковій накладній на поставку товару, що у даному випадку буде прирівнюватися до специфікації.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору узгоджена сторонами ціна на товар, який поставляться за певним замовленням, вказується у рахунках, специфікаціях та/або у видаткових накладних на дану партію товару. Ціна договору складається із сумарної вартості товару, що поставлений у рамках дії договору.

За умовами п. 3.9 договору факт постачання, а також перехід права власності наступає в момент приймання-передачі товару між представниками постачальника та покупця, який фіксується підписом цих уповноважених представників сторін на видаткових накладних на дану партію товару. Виключення становить поставка товару через перевізника, у цьому випадку сторони керуються чинним законодавством України.

У розділі 5 договору "Розрахунки”, з урахуванням Додатку №1 від 29.10.2018, сторони узгодили, що:

- розрахунки згідно із договором виражаються у грошових одиницях і проводяться у національній валюті – гривні у безготівковій формі (п. 5.1);

- підставою для розрахунків являється факт отримання товару покупцем (п. 5.2);

- умови оплати за товар: оплата з відстроченням платежу у розумінні ст. 694 Цивільного кодексу України (п. 5.3);

- при постачанні партії товару на умовах відстрочення платежу, покупець зобов`язаний провести розрахунки за товар у строк не більш ніж 20 календарних днів з моменту приймання-передачі цієї партії товару, у розмірі 10% вартості поставленого товару з ПДВ (п.5.4 договору);

- сторони можуть погодити окремі умови оплати на окреме постачання (передоплата, оплата по факту) підписавши окрему специфікацію (п.5.5 договору);

- при здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату рахунку чи видаткової накладної, за якими партія товару постачалася (п.5.6 договору).

За умовами п. 10.1 договору він набуває чинності з моменту його укладання або фактичного виконання сторонами конклюдентних дій, і діє календарний рік з дати укладання, а відносно виконання зобов`язань, що виникли під час дії договору – до повного їх виконання.

Закінчення дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10. 2 договору).

У випадку відсутності заяв однієї зі сторін про припинення або зміну умов Договору за один місяць до наміченого закінчення його дії, він вважається продовженим на кожний наступний рік, без обмеження кількості строків (п. 10.4 договору).

У п. 10.5 договору сторони домовились, що всі відношення між ними, що стосуються будь-яких поставок товару постачальником покупцю без посилання в накладній або в іншому документі на договір, але здійснені під час дії договору, регулюються його положеннями. Відсутність посилання у документах на договір, у випадках якщо поставка здійснювалася у період дії договору, не є підставою для визнання таких поставок поза межами договору.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 49 922,59 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріплені їх печатками видатковими накладними:

- №0000030403 від 05.12.2018 на суму 24 837,43 грн.;

- №0000032832 від 27.12.2018 на суму 25 085,16 грн.

В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті поставленого товару не здійснив, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20 396,01 грн., що є причиною виникнення спору.

Пунктом 6.10 договору передбачено, що у разі прострочення оплати партії товару на строк більше 30 днів, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

На підставі п. 6.10 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4 992,26 грн.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов п. 5.4 договору, строк оплати поставленого позивачем товару за спірною накладною є таким, що настав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, щ о порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідачем відповідно до платіжного доручення №2057 від 10.05.2019 перераховано позивачу 20 396,01 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 20 396,01 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З урахуванням строку оплати товару нарахування позивачем штрафу за прострочення оплати партії товару на строк більше 30 днів, передбаченого п. 6.10 договору, суд вважає обґрунтованим.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу судом порушень чинного законодавства та умов договору не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд відзначає, що визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Аналогічна правова позиція наведена в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що визнання позову відповідачами відповідає вимогам ст. 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 20 396,01 грн. основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод №9" (49035, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чеботарьова, буд. 28, ідентифікаційний код 00378000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Канцелярія" (49069, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Суворова, буд. 35, ідентифікаційний код 39417349) 10% штрафу у сумі 4 992,26 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.06.2019

Суддя Е.М. Бондарєв