Рішення № 82187563, 03.06.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року

м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Справа № 521/3656/19

Провадження № 2/521/2323/19

Учасники справи:

Позивач - Військова академія (м. Одеса)

Представник - ОСОБА_5

Відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом

Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом позивач - Військова Академія (м. Одеса), місцерозташування за адресою: 65009 м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 10, до ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про усунення перешкод в користуванні приміщенням, за яким просить суд: зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер паспорту НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у здійсненні Військової академії (м . Одеса ) права користування та розпорядження приміщення АДРЕСА_3 , шляхом виселення. Стягнути з відповідача на користь Військової академії (м. Одеса) судовий збір в сумі 1762,00 грн., посилаючись на такі обставини.

Будівлі військового містечка №16, зокрема і будинок АДРЕСА_4 , є військовим майном, яке, на даний час, заходиться на балансі та перебуває у відповідальній експлуатації Військової академії про що свідчить акт приймання (передачі) будинків, споруд та території військового містечка №16 від 20.08.2013 р.

Відповідно до Директиви Міністра оборони України від 11.06.01 №Д-14 "Про переобладнання вивільненого фонду Міністерства оборони України під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України членів їх сімей" вищевказана будівля АДРЕСА_10 переобладнана під тимчасове житло для проживання безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей. На даний час, будівля АДРЕСА_10 використовується для тимчасового проживання безквартирних військовослужбовців.

КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду в Одеському гарнізоні, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ 03.07.2013 р. № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» (далі Положення) та Положення про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст. 29, 30 ЖК України.

Порядок заселення відповідача до спірного приміщенні не відомий, спеціальний ордер на вселення в приміщення відповідачу встановленим порядком не надавався. Приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 надавалося військовослужбовцю ОСОБА_1 разом з сім`єю для тимчасового проживання у зв`язку з проходженням служби в Одеському гарнізоні за відсутності іншої житлової площі. Після чого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. ОСОБА_2 отримав однокімнатну квартиру від Міністерства оборони України. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 30.11.2011 року №2/1519/7004/17 вирішено виселити ОСОБА_4 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення. На сьогоднішній день в спірній кімнаті залишився проживати син ОСОБА_1 Тому відповідно подальше перебування відповідача у зазначеному помешканні є незаконним та самоправним утриманням приміщення. Тож відповідач має звільнити займане приміщення, так як він самостійно права на приміщення не має.

Відповідач на квартирному обліку у Одеському гарнізоні не перебуває, не є ані військовослужбовцем, ані працівниками Збройних СилУкраїни, не знаходиться на обліку військовослужбовців та членів їх сімей Одеського гарнізону, потребуючих поліпшення житлових умов, а тому відповідно відсутні будь які правові підстави користування приміщенням АДРЕСА_3 . На даний час приміщення АДРЕСА_3 займає відповідач.

Оскільки приміщення 5, яке займає відповідач у адміністративній будівлі АДРЕСА_6 не відноситься до житлових приміщень та не призначено для постійного проживання, у відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985р. № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України РСР»: «При розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства».

Приміщення будівлі №67 військового містечка №16 належить до державної власності, знаходиться на Військової академії, яка наділена правом оперативного управління зазначеним майном відповідно до статті 326 ЦК України, яка передбачає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами, тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзиву на позовну заяву не надавав. Суд у зв`язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених нею письмових доказів.

Збройні Сили України, відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України" - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України "Про збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює управління військовим майном.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Будівлі військового містечка № 16, зокрема і будинок АДРЕСА_3 є військовим майном, яке, на даний час, заходиться на балансі та перебуває у відповідальній експлуатації Військової академії про що свідчить акт приймання (передачі) будинків, споруд та території військового містечка № 16 від 20.08.2013 р.

Відповідно до Директиви Міністра оборони України від 11.06.01 №Д-14 "Про переобладнання вивільненого фонду Міністерства оборони України під тимчасове житло для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України членів їх сімей" вищевказана будівля АДРЕСА_10 переобладнана під тимчасове житло для проживання безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей. На даний час, будівля АДРЕСА_10 використовується для тимчасового проживання безквартирних військовослужбовців.

КЕВ м. Одеси веде облік казармено-житлового фонду в Одеському гарнізоні, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ 03.07.2013 р. № 448 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України" (далі Положення) та Положення про КЕВ м. Одеси, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду Міністерства оборони України в порядку ст. 29, 30 ЖК України.

Відповідно до ст. 127 ЖК України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються, як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відповідно до листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради об`єкти нежитлового Фонду, а зокрема і будівля АДРЕСА_10, що розташована у військовому містечку 16, яке знаходиться за адресою:м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 4, є військовим майном та згідно з ст. 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»перебувають на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. У разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках.

Відповідно до п. 8 Порядку житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Статусу службового житла або статусу гуртожитку будівля АДРЕСА_6 не має та являється військовим майном.

З метою підтримання бойової готовності, за умови відсутності вільного житлового фонду, на період проходження військової служби військовослужбовцям, потребуючим поліпшення житлових умов, дозволяється тимчасово розміститись в даній будівлі.

Порядок заселення відповідача до спірного приміщенні позивачу не відомий, спеціальний ордер на вселення в приміщення відповідачу встановленим порядком не надавався.

Приміщення № 5 будівлі АДРЕСА_3 надавалося військовослужбовцю ОСОБА_1 та його сім`ї для тимчасового проживання у зв`язку з проходженням служби в Одеському гарнізоні за відсутності іншої житлової площі. Після чого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. ОСОБА_2 отримав однокімнатну квартиру від Міністерства оборони України.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 30.11.2011 року №2/1519/7004/17 вирішено виселити ОСОБА_4 з житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення.

На сьогоднішній день в спірній кімнаті залишився проживати син ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - відповідач по справі. Подальше перебування відповідача у зазначеному помешканні є незаконним та самоправним утриманням приміщення. Тож відповідач має звільнити займане приміщення, так як він самостійно права на приміщення не має.

Відповідач на квартирному обліку у Одеському гарнізоні не перебуває.

На даний час приміщення 5 буд. АДРЕСА_9 займає відповідач.

Оскільки відповідач не є ані військовослужбовцем, ані працівником Збройних Сил України, не знаходиться на обліку військовослужбовців та членів їх сімей Одеського гарнізону, потребуючих поліпшення житлових умов, а тому відповідно відсутні будь які правові підстави користування приміщенням АДРЕСА_3 .

Оскільки приміщення 5, яке займає відповідач у адміністративній будівлі АДРЕСА_6 не відноситься до житлових приміщень та не призначено для постійного проживання, у відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985р. № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України РСР": при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.

Приміщення 5 будівлі АДРЕСА_10 військового містечка №16 належить до державної власності, перебуває на балансі Військової академії, яка наділена правом оперативного управління зазначеним майном відповідно до статті 326 ЦК України, яка передбачає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами, що підтверджується Наказом МОУ №312 від 18.05.2013 року.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Главою 29 ЦК України передбачені норми щодо захисту права власності.

Згідно ст. 387 ЦК України Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зі змісту ст. 396 ЦК України вбачається, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 1762,00 гривень.

Згідно розміру ставок судового збору підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.).

Згідно розміру ставок судового збору підпункту 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується 1921 грн., за кожну вимогу немайнового характеру, якщо відсутні підстави для застосування положень ст. 8 зазначеного Закону.

Отже, враховуючи, що позивачем, при подачі позову 01.03.2019 року, не спрачено у повному обсязі ставка судового збору, а лише у сумі 1762,00 грн., суд вважає необхідним покласти на відповідача обов`язок, щодо сплати різниці не сплаченої суми ставки судового збору у розмірі 159,00 гривень (1921,00-1762,00).

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України", ст. ст. 28, 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", п. 2, 8, 12 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081, ст. 127 ЖК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 326, 387, 391, 396 ЦК України, ст.ст. 3, 13, 141, 76, 81, 88, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 352 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (серія та номер паспорту НОМЕР_2 виданого Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 08.08.2005 року, дані РНОКПП відсутні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), усунути перешкоди у здійсненні Військової академії (м. Одеса)(місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020) права користування та розпорядження приміщенням 5 буд . АДРЕСА_9 , шляхом виселення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати по оплаті судового збору у сумі 1762,0 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 159,0 гривень (сто п`ятдесят дев`ять грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 03 червня 2019 року.

Суддя: В.К. Гуревський