Рішення № 82186014, 31.05.2019, Харківський районний суд Харківської області

31.05.19

Справа № 635/2075/19

Провадження № 2-а/635/78/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шинкарчука Я.А.,

за участю секретаря судового засідання - Желізової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Шкоденко Андрія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Харківській області департамент патрульної поліції, про визнання дій неправомірними, скасування постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 484182 від 07.03.2019 року, -

в с т а н о в и в:

15 березня 2019 року позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до поліцейського патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Шкоденко Андрія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Харківській області департамент патрульної поліції, в якій просить:

визнати неправомірними дії поліцейського Управління ПП у Харківській області Департаменту патрульної поліції Шкоденко Андрія Олександровича щодо складання постанови серії НК № 484182 від 07.03.2019 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

скасувати постанову серії НК № 484182 від 07.03.2019 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340, 00 ( триста сорок ) гривен 00 копійок;

судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 90 копійок стягнути з відповідача на користь позивача.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає обставинам , винесена з порушенням прав позивача та діючого законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Позивач вважає, що інспектор поліції порушені вимоги щодо процедури розгляду справи, тобто порядок встановлений статтями 278, 279 КУпАП, не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. Описова частина постанови не містить конкретизовані норми ПДР , які були порушені позивачем. Всупереч вимогам закону, відповідач не має жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією частини 1 статті 121 КУпАП, відповідно які не долучено до справи. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. До постанови додано лише пояснення позивача, які спростовують викладені в постанові обставини. В постанові зазначено про наявність відеодоказів, однак на час її складання такі докази були відсутні у відповідача, а також всупереч вимогам позивача не були надані для огляду. В зв`язку з чим вважає, що зазначена постанова є предметом спору між сторонами, а тому не може бути доказом за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Крім того, зазначив, що місцем розгляду справи повинно бути місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення - Управління патрульної поліції у м. Харкові, за адресою: м.Харків, вул. Шевченка, 315- А. Однак, згідно постанови місцем розгляду справи вказано місце зупинки транспортного засобу позивача, що суперечить вимогам закону.

З огляду на викладене, вважає винесену постанову незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 5000, 90 грн позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 березня 2019 року адміністративний позов залишений без руху, позивачу наданий строк для виправлення недоліків.

У визначений строк недоліки заяви виправлені.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2019 року

провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з Управління патрульної поліції в Харківській області департамент патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315 А) докази по справі, а саме, відеодокази, які зазначені в постанові серії НК № 484182 від 07.03.2019 р.; матеріали справи про адміністративне правопорушення за результатами розгляду якої було винесено постанову серії НК № 484182 від 07.03.2019 р; постанову серії НК № 484182 від 07.03.2019 р разом з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.03.2019 року, які надати суду у п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Уповноважено на одержання доказів позивача - ОСОБА_1 .

28 березня 2019 року відповідачем та третьою особою отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та витребування доказів разом із позовом і доданими до неї документами.

05 квітня 2019 року третьою особою через засоби поштового зв`язку на виконання ухвали про витребування доказів до суду надана: завірена копія постанови про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована не в автоматичному режимі серії НК № 484182 від 07.03.2019 за частиною 1 статті 121 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , письмові прояснення ОСОБА_1., заява ОСОБА_4 .

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.

Відповідач, представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Харківській області департамент патрульної поліції про поважність причин неявки не повідомили, відзив на позов, пояснення щодо позову не надали, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2019 року поліцейським патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Шкоденко Андрієм Олександровичем винесено постанову серії НК № 484182 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованої не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Підставою для її винесення та застосування до позивача адміністративного стягнення стало, те що останній 07 березня 2019 року о 21 годині 40 хвилин в Харківській області на автодорозі М- 18 км 19 керував транспортним засобом SUBARU IMPREZA номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби на якому не горіла лампа в режимі ближнього світла, чим порушив вимоги п. 31.4.3 В ПДР України.

Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема приписами частини 1 сттатті 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 2 сттатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" визначений Правилами дорожнього руху (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частини 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно підпунктом 31.4.3«в» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

Предметом оскарження в даній справі є постанова про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в темну пору доби на якому не горіла лампа в режимі ближнього світла.

Отже, в зазначеній постанові поліцейським не визначено, яка саме не горіла лампа в режимі ближнього світла.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можно кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Він містить об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху та встановлений порядок використання транспортних засобів

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, характеризується наявністю як умислу, так і необережності.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - спеціальний (водій транспортного засобу).

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ознака винності діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у статті 9 КУпАП.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення, свою вину не визнає.

Відповідно до вимог абзацу 1 частини 2 сттатті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України відповідачем не надано.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 № 524/9104/16-а.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП як на належний доказ вчинення останнім правопорушення за вказаною статтею, оскільки вказана постанова є предметом оскарження у даній справі.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав субєктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи те, що під час судового розгляду не було надано відповідачем належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , суд вважає недоведеною вину позивача у вчиненні правопорушення і, як наслідок, наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 сттатті 121 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка провинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно зі статтею 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Між тим, доказів того, що вказані права були роз`яснені позивачеві під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем суду не надано.

Також, з постанови вбачається, що до неї додаються: пояснення, відеодоказ. Однак до постанови вказаний відеодоказ не доданий, як і не наданий суду на виконання ухвали про витребування доказів.

Крім того, постанова серії НК № 484182 від 07 березня 2019 року не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

З приводу позовних вимог про визнання дій поліцейського непровомірними щодо винесення постанови серії НК № 484182 від 07 березня 2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог діючого законодавства складення постанови у справі про адміністративне правопорушення є встановленим законом повноваженням відповідача, яке він зобов`язаний реалізувати у випадку наявності обґрунтованих підстав вважати, що водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно статті 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що у випадку встановлення порушень, поліцейським приймається постанова у справі про адміністративне правопорушення і саме така постанова має безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи, відносно якої складено постанову. У разі судового оскарження постанови при вирішенні спору судом підлягають оцінці і підстави притягнення до адміністративної відповідальності, а також проводиться перевірка доведеності факту порушення водієм правил дорожнього руху.

Враховуючи, що поліцейським фактично реалізована його компетенція на розгляд справи про адміністративне правопорушення, в результаті чого винесено відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення, оспорювані дії щодо складення постанови не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, таким чином, визнання неправомірними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений є постанова у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 484182 від 07 березня 2019 року (акт індивідуальної дії), прийнята в результаті таких дій.

Зазначені висновки узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 29.03.2018 року по справі №805/3115/15-а.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На підставі зазначеного, за наявності у відповідача встановленого законом права на розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є саме скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що і зроблено судом.

Таким чином, беручі до уваги наявності у відповідача повноважень на розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та винесення постанови, а також враховуючи, що судом постанову у справі про адміністративне правопорушення, складену відносно позивача, скасовано, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання дій поліцейського неправомірними щодо винесення постанови серії НК № 484182 від 07 березня 2019 року.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 90 копійок, суд зазначає наступне.

Частиною 1,3 статті 132, частиною 3 - 5 статті 134, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Рішенням Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Європейський суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 року у справі № 826/8107/16 визначено, що для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності як самозайнятої особи, шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 року № 481, однак таких доказів позивачем суду не надано.

Отже, позивачем не надано суду доказів на підтвердження надходження на рахунок Адвокатського бюро «Борбонюк» коштів у розмірі 5000, 90 гривень за послуги згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 11 від 11.03.2019 року.

Окрім того, вимога стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000, 90 грн. не співмірна зі складністю справи про притягнення позивача до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому відмовляє в задоволенні вимог в цій частині.

З приводу посилання позивача про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення в частині розгляду її на місці зупинки транспортного засобу, що призвело до порушення його прав, суд зазначає наступне.

Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до вимог статті 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853,затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно пункту 4 р.І Інструкції № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 та 2 р. III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 122, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, твердження позивача про те, що винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 20, 241-246, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Шкоденко Андрія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Харківській області департамент патрульної поліції, про визнання дій неправомірними, скасування постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 484182 від 07.03.2019 року- задовольнити частково.

Постанову поліцейського патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції взводу № 2 роти № 6 батальйону № 4 молодшого лейтенанта поліції Шкоденко Андрія Олександровича серії НК № 484182 від 07 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 121 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити.

В задоволені позову в частині визнання дій поліцейського патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції взводу № 2 роти № 6 батальйону № 4 молодшого лейтенанта поліції Шкоденко Андрія Олександровича неправомірними щодо складання постанови серії НК № 484182 від 07 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП - відмовити.

В задоволені стягнення на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`яти тисяч) гривень 90 копійок - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ,

відповідач - поліцейський патрульний поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції взводу № 2 роти № 6 батальйону № 4 молодший лейтенант поліції Шкоденко Андрій Олександрович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4

третя особа- Управління патрульної поліції в Харківській області департамент патрульної поліції, адреса місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315 А, ЄДРПОУ - 40108646.

Повне рішення складено 04 червня 2019 року.

Суддя Я.А. Шинкарчук