Вирок № 82183983, 03.06.2019, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/347/19

Провадження № 1-кп/419/149/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.,

прокурора - Кіби О.С.,

обвинуваченої - ОСОБА_1

захисника - Циби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130500000775 від 11.12.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Слов`яносербськ, Луганської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, не маючої утриманців, не судимої в порядку ст. 89 КК України, фактично мешкаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 року приблизно о 12.00 годині, ОСОБА_1 , спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , перебувала за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де у приміщенні кухонної кімнати будинку спільно з господарем домоволодіння та його співмешканкою ОСОБА_4 , вживали алкогольні напої. У вказаний час до будинку ОСОБА_3 прийшов ОСОБА_5 , з метою забрати належний йому мобільний телефон, який раніше надав для тимчасового користування ОСОБА_4

У подальшому, у приміщенні кімнати вітальні будинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , на ґрунті неприязних відносин, що склались раніше, відбувся словесний конфлікт. Під час сварки ОСОБА_1 діючи з прямим умислом, спрямованим на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, завдала долонею правої руки два удари по обличчю ОСОБА_5 , від яких останній не втримавшись на ногах, впав на підлогу. ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ступнями ніг взутими в чоботи, нанесла по черзі обома ногами, близько шести ударів в область голови та два удари в область правого боку ОСОБА_5 , від яких останній втратив свідомість. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_7 , перетягли непритомного ОСОБА_5 до приміщення кухні будинку, де ОСОБА_8 схопивши рукою з підлоги скляну банку ємністю 3 літри із залишками компоту ударила нею в область голови лежачому на підлозі без свідомості ОСОБА_5 , внаслідок чого банка розбилась на уламки. Після чого ОСОБА_8 припинила неправомірні дії.

10.12.2018 каретою швидкої медичної допомоги ОСОБА_5 госпіталізовано до хірургічного відділення Новоайдарського РТМО у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, де проходив лікування до 31.12.2018.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №21-04 від 28.01.2019 року, згідно наданих медичних документів у ОСОБА_5 , встановлено: а) закриту черепно-мозкову травму: забій речовини скронево-потиличної ділянки правої півкулі головного мозку, забій м`яких тканин обличчя, перелом правої виличної кістки, перелом правої гілки нижньої щелепи з кутовим зміщенням, параорбітальні гематоми, рани лоба, які утворилися від дії тупого (их) предмету (ів) у строк, що не суперечить даті ймовірного їх утворення, тобто 10.12.2018 року, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я більше 21 дня та не супроводжувалися загрозливими для життя явищами; б) забій грудної клітини зліва, який утворився від дії тупого (их) предмету (ів), сам по собі відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, як такий, що має незначні скороминучі наслідки тривалістю до 6 діб. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми утворилися від не менш як 5-6 травматичних впливів. Для утворення тілесних ушкоджень у вигляді забою грудної клітини зліва достатньо 1 травматичного впливу. Зазначені тілесні ушкодження утворилися від ударної дії тупого (их) предмету (ів).

За вказані дії ОСОБА_1 обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такому, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 , вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнала повністю та визнала фактичні обставини кримінального правопорушення, дала покази відповідно до яких 9 чи 10 грудня 2018 року вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 , перебувала вдома у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , де вони всі разом вживали алкогольні напої. Близько обіду прийшов ОСОБА_5 з яким у ОСОБА_1 давно були неприязні стосунки і вони посварились. Причини ОСОБА_1 вже не пам`ятає. В ході сварки, вона нанесла ОСОБА_5 два удари долонею по обличчю від яких той впав так як був сильно п`яним. Після цього вона нанесла йому близько 5-6 ударів ногою переважно в область голови зверху вниз, при цьому чи було на ній якесь взуття, не пам`ятає. В подальшому вона взяла скляну банку з під компоту та нанесла нею, удар ОСОБА_5 по голові. Одразу ж після цього в приміщення зайшла родичка ОСОБА_5 , яка і викликала швидку і поліцію. Також зазначила, що вона розкаюється у вчиненому і просила після цього пробачення у потерпілого, їздила в лікарню.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_1 в силу ст.89 КК України не судима, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, так як веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, на неї постійно надходять скарги, не одружена, не працює.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

В судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачена вчинила злочин перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, однак в обвинувальному акті дана обставина, що обтяжує покарання не зазначена, а тому не приймається судом до уваги, у звязку із чим обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченої, суд приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України та відсутність обмежень передбачених ч. 3 ст. 61 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нових злочинів як нею, так і іншими особами і досягнення інших цілей покарання, ОСОБА_1 слід призначити покарання, у виді обмеження волі в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 122 КК України.

При цьому, суд вважає, що її виправлення можливе лише в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженої до праці та не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили необхідно залишити попередній.

Цивільний позов не пред`являвся.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 349 ч. 3, 368-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою. Етапувати ОСОБА_1 до установи з виконання покарання у виді обмеження волі. Обов`язки з організації етапування покласти на начальника ДУ «Харківська установа виконання покарань №27».

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 03 червня 2019 року, зарахувавши у строк відбування покарання у виді обмеження волі, строк її попереднього ув`язнення з 23 травня 2019 року і до часу початку відбування покарання у виді обмеження волі, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Речові докази, а саме:

-уламки скла, змив речовини бурого кольору, чоловічу сорочку та чоловічу тільняшку, які знаходяться на зберігання в камері речових доказів Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

-3 компакт-диски з відеозаписами слідчих дій, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - там і залишити.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Мартинюк В.Б.