Ухвала суду № 82183458, 24.05.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2277/18

4-с/405/14/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2019 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький справу за скаргою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення та дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Зінов`євої Олени Володимирівни, боржник: ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся в суд із скаргою на рішення та дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якій просить визнати рішення старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Зінов`євої Олени Володимирівни про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та зобов`язати старшого державного виконавця прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 404/2277/18 від 04.01.2019 року про примусове виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що 23.01.2019 року АТ «Укрсоцбанк» подані на примусове виконання до Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області два виконавчі листи за № 404/2277/18 від 04.01.2019 року про примусове виселення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири під АДРЕСА_1 .

05.04.2019 року представником АТ «Укрсоцбанк» отримано наручно повідомлення від старшого державного виконавця Зінов`євої Олени Володимирівни про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання разом з оригіналом виконавчого листа № 404/2277/18 від 04.01.2019 року, яке сформоване керуючись п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання в інших випадках передбачених законом та зазначено в повідомлені наступні статті законодавства: ст. 15, п. 2, ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 30, 31 Цивільного кодексу України. АТ «Укрсоцбанк» не погоджується з прийнятим старшим державним виконавцем Зінов`євою О.В. рішенням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання так, як дане рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить задовольнити скаргу.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені, причини неявки суду не сповістили. Старший державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницького ГТУЮ в Кіровоградській області Зінов`єва О.В. подала до суду заяву про розгляд скарги без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2018 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Міської ради міста Кропивницького про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 23,9 кв.м., житловою площею 12,2 кв.м., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 420/244-Ф01 від 14.05.2008 року, що станом на 04.04.2018 року становить 56 440,81 дол. США, шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом. - на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

Примусово виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , з квартири під номером АДРЕСА_1 .

Вказане рішення набрало законної сили і на його виконання Ленінським районним судом м. Кіровограда 04.01.2019 року видано виконавчі листи, які разом із заявою на примусове виконання рішення 23.01.2019 року було пред`явлені стягувачем до виконання в Подільський відділ державної виконавчої служби м. Кропивницького ГТУЮ в Кіровоградській області.

Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання: в інших випадках, передбачених законом. При поверненні виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією частиною, приватний виконавець зобов`язаний письмово зазначити підстави повернення, право стягувача оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби. Вказана норма на яку посилається державний виконавець стосується лише приватних виконавців

Частиною четвертою ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений вичерпний перелік підстав коли виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Відповідно до п.п. 7. 8 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» - це органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішення, Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього закону, крім: рішень про виселення та вселення фізичних осіб та рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена. Тобто Законом України «Про виконавче провадження» чітко вказує органу державної виконавчої служби, що виконання судових рішень за якими боржниками є діти покладається на них.

Пунктом другим ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що діти реалізують свої права та виконують обов`язки, пов`язані з виконавчим провадженням відповідно до вимог закону через своїх законних представників.

Відповідно до вимог ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Згідно ст. 242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Пунктом 3 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Конституційне положення коментована стаття розтлумачує як по суб`єктах, так і по території, на яку розповсюджується обов`язковість судових рішень. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, - є всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадяни.

Пунктом 50 рішення ЄСПЛ у справі «Чуйкіна проти України» зазначено, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатись до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один із його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder V. the United Kingdom), пп. 28-36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex V. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).

Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, зокрема, заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у даному випадку, порушених прав заявника АТ «Украсоцбанк», а тому враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення скарги Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення та дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, щодо визнання рішення державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницького ГТУЮ в Кіровоградській області Зінов`євої О.В. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження від 02.04.2019 року з виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда 04.01.2019 року № 405/2277/18 неправомірним.

Керуючись ст. ст. 447, 451 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Визнати рішення старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Зінов`євої Олени Володимирівни про повернення виконавчого документу неправомірними.

Зобов`язати старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Зінов`єву Олену Володимирівну прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 404/2277/18 від 04.01.2019 року про примусове виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з квартири АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда І. М. Шевченко