Рішення № 82182417, 21.05.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.05.2019 Єдиний унікальний номер 199/171/19

Єдиний унікальний номер № 199/171/19

Провадження № 2/205/1449/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна»» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Колоннейд Україна»» 08.01.2019 року звернулось до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про відшкодування збитків. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22.12.2015 року на вул. Набережна Заводська в м. Дніпрі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та «Subaru Forester», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Особою винною в скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є відповідач. Автомобіль «Subaru Forester», д/н НОМЕР_2 , застрахований позивачем на підставі договору страхування автотранспорту № САS0026908. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю «Subaru Forester», д/н НОМЕР_2 , склав 87889,11 грн. Згідно умов Договору позивач виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 87889,11 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 87889,11 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2019 року позовну заяву передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Представник позивача письмово просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. У заяві від 16.04.2019 року просила відмовити в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 27.01.2015 року між ПрАТ «К`Ю БІ І Україна», яке змінило назву на ПрАТ «Колоннейд Україна»», та ОСОБА_3 був укладений договір страхування автотранспорту цивільної відповідальності № САS0026908, згідно з яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов`язані з загибеллю або пошкодженням транспортного засобу «Subaru Forester», д/н НОМЕР_2 (а.с. 23).

22.12.2015 року о 20:10 годині по вул. Набережна Заводська е/о № 268 в м. Дніпрі Кондрашова Вікторія Олексіївна, керуючи автомобілем «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 , під часу руху при виникненні перешкоди на смузі свого руху завчасно не вжила заходи для зменшення швидкості аж до зупинки у разі чого скоїла наїзд на автомобіль «Subaru Forester», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджено (а.с. 21, 22).

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2016 року (а.с. 21, 22).

В силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Позивачем на підставі висновку № 3502 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 08.01.2016 року, страхового акту № 1500015500 від 01.02.2016 року було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 87889,11 грн. (а.с. 22).

Щодо заяви відповідача для застосування строків позовної давності суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Згідно статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Дорожньо-транспортна пригода мала місце 22.12.2015 року, а згідно відмітки Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», наявної на конверті (а.с. 60) позовна заява була направлена позивачем на адресу суду 21.12.2018 року, що свідчить про звернення позивачем до суду в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

В той же час, відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1. Право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим. 2. Регрес застосовується після припиненні зобов`язання з відшкодування шкоди.

Таким чином, регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред`явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов`язанні.

Отже, зважаючи на викладене, в цьому конкретному випадку відбувся перехід до позивача (ПрАТ «СК «АХА Страхування») після виплати страхового відшкодування потерпілому за договором майнового страхування від останнього прав кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація). Тобто саме положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» регулюють спірні правовідносини між сторонами у справі, яка переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року по справі № 61-5784св18, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись при застосуванні відповідних норм права.

Відповідачем відповідно до свого обов`язку, передбаченого ст. ст. 12-13, 81 ЦПК України, не було надано суду доказів того, її цивільно-правова відповідальність на час настання страхового випадку була застрахована.

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь ПрАТ «СК «Колоннейд Україна»» суми страхового відшкодування в розмірі 87889,11 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 59) покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 979, 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 4, 12-13, 81-82, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна»» (код ЄДРПОУ: 25395057, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 65, корпус Б, офіс 455) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна»» (код ЄДРПОУ: 25395057, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 65, корпус Б, офіс 455) суму страхового відшкодування в розмірі 87889,11 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 11 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна»» (код ЄДРПОУ: 25395057, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 65, корпус Б, офіс 455) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30 травня 2019 року.

Суддя Н.В. Басова