Рішення № 8217856, 22.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 лютого 2010 р.           Справа 13/123-09

за позовом:Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеп-лоенерго" (21100, м.Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 33126849)

до: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (21011, м.Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код ЄДРПОУ 08320218 )

про стягнення 457792,81 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Сулейманова В.Б., довіреність

позивача : Обревко Т.П.,довіреність

          відповідача : Ковалевський В.М., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 12.10.2009 р. порушено провадження у справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення 457792,81 грн. боргу, що включає в себе 209413,27 грн. - основної суми боргу; 218492,45 грн. - пені; 24804,57 грн. - інфляційних витрат; 5082,52 грн. - 3% річних та призначено до слухання однак в зв'язку з неявкою представників сторін, їх клопотанням про надання можливості врегулювання спору мирним шляхом, судові засідання відкладались.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

У судове засідання 22.02.2010 р. з'явились представники сторін.

Представником позивача було подано суду клопотання в якому він уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 11069,72 грн. - пені; 24804,57 грн. - інфляційних витрат та 5032,52 грн. - 3% річних, щодо стягнення з відповідача 268889,58 грн. - основної суми боргу прийняти відмову від позову згідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору, так як відповідачем дана сума була сплачена після подання позовної заяви до суду та припинити провадженням. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Зазначене клопотання розцінюється судом як відмова позивача від нарахування 207422,72 грн. - пені, в зв'язку з відмовою від позову в цій частині, відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, який підтримали уточнені позовні вимоги та представника відповідача, який у відзиві на позовну заяву, заперечував щодо нарахування штрафних санкцій, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

03.01.2006 р. між позивачем (постачальником), відповідачем (платником) та споживачем - 60 Будинок Офіцерів Міністерства оборони України, було укладено договір на постачання та споживання теплової енергії за №896, який 12.03.2008 р. та 01.01.2009 р. за тим же номером та між тими ж сторонами переукладався в нових редакціях.

Відповідно до умов укладених договорів п.1, позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві - 60 Будинок Офіцерів Міністерства оборони України, теплову енергію в договірних обсягах, а відповідач (платник) зобов'язувався оплачувати одержану теплову енергію споживачем, за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договорами.

Згідно п.5.2.1. відповідач (платник) зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, а саме до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.7.7. договору).

За період з жовтня 2007 р. по квітень 2009 р. споживачу було надано позивачем послуги на суму 518064,93 грн., а відповідачем (платником) за цей же період було сплачено 317923,88 грн., тобто на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача складала 209413,27 грн., що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати за період з листопада 2007 р. по квітень 2009 р. (а.с.54), обопільно підписаними актами звірки розрахунків (а.с.56-59) та виставлених рахунків (а.с.36-56).

Проте, після подання позивачем позовної заяви до суду про стягнення суми боргу, відповідачем була сплачена сума основного боргу в розмірі 268889,58 грн., що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплат за період з листопада 2007 р. по січень 2010 р. по основному рахунку №896 споживача КЕВ м.Вінниці.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині стягнення з відповідача 268889,58 грн. основної суми боргу припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача судових витрат.

Також позивач просить стягнути з відповідача 24804,57 грн. - інфляційних витрат та 5082,52 грн. - 3% річних.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Отже, керуючись вказаними статтями, позивач правомірно просить стягнути з відповідача 24804,57 грн. - інфляційних витрат та 5082,52 грн. - 3% річних, згідно наданого розрахунку та пояснень представника позивача, щодо нарахування індексу інфляції та 3% річних, який здійснено за період з моменту виникнення зобов"язаня у відповідача по сумі основного боргу, до моменту її повного погашення.

Відповідач, належних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо нарахування інфляційних витрат та 3% річних, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суду не надав.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 24804,57 грн. - інфляційних витрат та 5082,52 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення 11069,72 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, з покладанням судових витрат на відповідача, пропорційно сумі задоволених вимог, тому що вказана вимога відповідає умовам п.8.3.1. договору укладеного між сторонами, де вказано, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачується пеня в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідач, також належних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо нарахування пені, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суду не надав.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Провадження по справі в частині стягнення 207422,72 грн. - пені підлягає припиненню згідно п.4 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

          Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, п.п.1-1,4 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (21011, м.Вінниця, вул. Червоноармійська, 87, код ЄДРПОУ 08320218 ) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м.Вінниця, вул. 600-річчя, 13, код ЄДРПОУ 33126849) 11069,72 грн. - пені; 24804,57 грн. - інфляційних витрат та 5032,52 грн. - 3% річних, 3097,96 грн. - витрат на державне мито та 159,70 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Провадження в частині стягнення 268889,58 грн. - основної суми боргу та 207422,72 грн. - пені - припинити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 лютого 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21100, м.Вінниця, вул. 600-річчя, 13)

3 - відповідачу (21011, м.Вінниця, вул. Червоноармійська, 87)