Рішення № 82168527, 31.05.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/303/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.19 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Войтко А.Г.

з участю:

представника позивача адвоката Шминдрук О.Ф.

представника відповідача адвоката Шаповала С.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Острог цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Острозький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна

в с т а н о в и в:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Острозький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна звернувся ОСОБА_1

Вказуючи, що з метою реалізації прав як співвласника майнових паїв реформованого КСП «Зірка», він звернувся до майнової комісії з проханням виділити йому в рахунок належних йому майнових паїв майно, в результаті чого рішенням комісії від 05.06.2014 йому було передано майно в натурі, а саме трактор МТЗ-80, залишковою вартістю 9542 грн.

Зазначаючи, що на виконанні в Острозькому районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебуває зведене виконавче провадження від 06.09.2018 про стягнення з СГПП «Зірка» на користь держави фізичних та юридичних осіб заборгованості у сумі 2570457 грн. 84 коп. для забезпечення виконання якого державними виконавцями під час виконання зведеного виконавчого провадження було накладено арешт на все майно боржника, тому трактор МТЗ-80 знаходиться під арештом, просить визнати за ним право власності на вказане майно, та зняти накладений на майно арешт.

У підготовчому засіданні представник позивача пояснила, що наявність арешту на належне позивачу майно, а саме - трактор МТЗ-80 порушує його право власності на нього, оскільки позбавляє можливості зареєструвати у встановленому законом порядку та розпорядитись своїм правом, тому просить позов задовольнити, а судові витрати залишити за позивачем та не стягувати їх з відповідача.

Представник відповідача в підготовчому засіданні позов визнав, не заперечив проти задоволення вимог, які у судовому засіданні просила задоволити представник позивача та не заперечив проти зняття арешту з належного позивачу майна.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 , на праві власності належить майновий пай члена колективного сількогосподарського підприємства, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП «Зірка», серії НОМЕР_1 , виданого Оженинською сільською радою Рівненської області 13.05.2014.

Розмір частки позивача згідно вартості в загальному пайовому фонді КСП «Зірка» становить 9887 грн. або 0,21 відсотків.

З метою реалізації свого права як співвласника майнових паїв реформованого КСП «Зірка» він звернувся до майнової комісії із письмовою заявою про видачу майна пайового фонду в рахунок належного йому паю.

Рішенням майнової комісії реформованого КСП «Зірка», оформленого протоколом № 12 від 05.06.2014 ОСОБА_1 було передано майно в натурі -Трактор МТЗ-80, 1993 року, двигун № НОМЕР_3, залишковою вартістю 9542 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 20.06.2014 підприємством правонаступником КСП «Зірка» СГПП «Зірка» вищевказане майно позивачу було передано в натурі, про що було поставлено відповідну відмітку в Свідоцтві про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1 , виданого Оженинською сільською радою Рівненської області 13.05.2014.

У відповідності до змісту статей 7, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємства», майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд їх майна складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій та грошей.

Згідно ч. 2 ст. 9 вказаного закону, пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатись своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

Відповідно до п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого постановою КМУ № 177 від 28.02.2001, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

У відповідності до п. 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом № 62 від 14.03.2001 МАП України, кожен з співвласників майнових паїв має право отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використовувати його на власний розсуд.

Згідно п. 9 Порядку, виділення зі складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення загальних зборів.

Відповідно до п. 13 Порядку, у разі невиконання рішень зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником майна у натурі власнику майнового паю, подальший захист прав власника майнового паю вирішується в судовому порядку.

У відповідності до п. 15 Порядку, виділення майнових паїв у натурі окремим громадянам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством-користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуальне, акт приймання передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності па зазначене майно в установленому порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

14.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Острозького РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області із заявою про отримання інформації, чи перебуває вказане майно під арештом.

25.02.2019 було надано відповідь відділу ДВС, відповідно до якої на виконанні в Острозькому районному відділі ДВС ГТУЮ у Рівненській області перебуває зведене виконавче провадження від 06.09.2018 про стягнення з СГПП «Зірка» на користь держави фізичних та юридичних осіб заборгованості у сумі 2 570 457 грн. 84 коп. Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення виконання рішення суду державними виконавцями під час виконання зведеного виконавчого провадження було накладено арешт на все майно боржника (постанови від 07.05.2008, 22.06.2011, 27.05.2014). Таким чином, трактор МТЗ-80 знаходиться під арештом.

Згідно п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ч.1 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ст. 317 ЦК України та ст. 41 Конституції України зміст права власності розуміється як право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, однак даний арешт є цьому перешкодою.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997, визнано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений права власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, існування арешту, накладеного на вищевказаний автомобіль унеможливлює реалізацію позивачем свого права шляхом набуття права власності.

В свою чергу положеннями ст.15 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом своїх прав.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закон України «Про виконавче провадження» (редакція 2010 року) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону припиняється чинність арсину майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно доч.1ст.40 Закон України «Про виконавче провадження» (редакція 2016 року) у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закон України «Про виконавче провадження» одним із засобом примусового виконання рішення є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно п. 2 постанови № 5 від 03.06.2016 Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно (автомобіль) порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги у повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, тому враховуючи вищезазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та ст.317, 321, ч.2 ст. 386, 91, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 5, 12, 13, 142, 200, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до сільськогосподарського приватного підприємства "Зірка" (місцезнаходження: с.Оженин, вул.Першого травня, буд.15 Острозький район Рівненська область, код ЄДРПОУ 30716452), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Острозький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (місцезнаходження: м.Острог, просп.Незалежності, буд.9 Рівненська область, код ЄДРПОУ 34838377) про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на трактор МТЗ-80, 1993 року випуску, номер двигуна НОМЕР_3, вартістю 9542 гривень, відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії РВ № 227335.

Зняти арешт з трактора МТЗ-80, 1993 року випуску, номер двигуна № НОМЕР_3, вартістю 9542 гривень, накладеного згідно постанов державних виконавців від 07.05.2008 року, 22.06.2011 року, 27.05.2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 травня 2019 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.