Рішення № 82166941, 04.06.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2019 року Чернігів Справа № 620/1190/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 01.01.2019 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за довідкою про заробітну плату видану ОАО "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 за період з 10.10.1985 по 01.08.1989, з урахуванням всіх сум заробітної плати в повному обсязі;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період трудового стажу з 03.11.2011 по 23.11.2018 в повному обсязі;

- стягнути з відповідача заборгованість пенсійних виплат за січень-травень 2019 року, а також виплати заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на те, що при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії. Під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, розмір пенсії визначається виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки. Також позивач вказує, що інвалютні рублі є штучною, умовною одиницею, що використовувалась в СРСР для безготівкових, зовнішньоекономічних розрахунків, і не підпадають під поняття іноземна валюта, та з усіх сум заробітної плати в радянських та інвалютних рублях у централізованому порядку сплачені страхові внески у відсотках, що встановлювались урядом СРСР, у зв`язку з чим вважає, що посилання відповідача, на відсутність підстав при визначенні розміру пенсії враховувати всі суми заробітної плати, згідно довідки ОАО "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 за період з 10.10.1985 по 01.08.1989, за час роботи у відрядженні за кордоном є необгрунтованими. Щодо зарахування повного до страхового стажу період трудового стажу з 03.11.2011 по 23.11.2018 в повному обсязі вказує, що застрахована особа не має жодних Законом визначених важелів для контролю за нарахуванням та сплатою страхових внесків, з заробітної плати позивача щомісяця утримувалася сума страхових внесків за період з 03.11.2011 по 23.11.2018, про що свідчать довідки надані відповідачем, уточнення даних в ЕПС та форми ОК-5, ОК-7, а тому обставина не перерахування в повній мірі, роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду, які утримувалися роботодавцем із заробітної плати, не може бути підставою відмови у зарахуванні стажу у відповідні періоди роботи.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження без виклику сторін і встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та наголошує, що переведення з одного виду пенсії на інше є недоцільним, а тому підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки відсутні. Також вказує, що якщо особа працювала за кордоном в установах колишнього СРСР чи УСРС або за відрядженням цих установ, пенсія може обчислюватися із заробітної плати, виплаченої в радянських карбованцях при умові, що на них нараховувались страхові внески. Проте, обчислення розміру пенсії зазначеній категорії осіб із заробітної плати з врахуванням частини заробітної плати, отриманої в іноземній валюті, чи із заробітної плати, виплаченої в інвалютних карбованцях Законом України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено. Враховуючи наведене, вважає, що Управлінням для обчислення пенсії за довідкою від 23.10.2018 № 23 може бути врахована тільки заробітна плата, що вказана в радянських карбованцях. Щодо вимоги зобов`язати Управління, зарахувати до страхового стажу період трудової діяльності з 03.11.2011 по 23.11.2018 в повному обсязі, Управління заперечує виходячи з того, що за спірний період з 03.11.2011 по 23.11.2018 в Реєстрі відображено нараховану заробітну плату відповідно до звітності поданої страхувальником ТОВ "ЕКО" ( код ЄДПОУ 32104254) та страховий стаж пропорційно сплаченому єдиному соціальному внеску відповідно до п.3 ст.17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Позивачем подано відповідь на відзив на позов, втім, оскільки ч.3 ст.263 КАС України визначено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд приймає його до уваги опосередковано, при тому, що позивачем інших відомостей, відмінних від позову, у відповіді не заявлено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 перебуває з 12.10.1993 на обліку у Чернігівському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності 3-ої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та відповідачем не заперечується.

11.01.2019 позивач звернувся до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, з проханням перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та з урахуванням довідок про заробітну плату за 1984-1989 роки провести перерахунок пенсії, включивши до розрахунку заробітну плату за 1984 рік - січень, квітень, липень, вересень, жовтень, а за 1985 рік - квітень, травень. Також просив включити до загального стажу не враховані дів місяці невикористаної відпустки після закордонного відрядження (серпень, вересень 1989 року) та період з 21.11.2017 по 24.11.2018. До заяви додав довідку про заробітну плату за період роботи в ПАТ "Будівельна компанія "Домобудівник" від 20.12.2018 №59/04 за період з 01.02.1984 по 30.09.1985 та довідку про заробітну плату видану ОАО "Зарубежстрой" (далі - ВАТ "Зарубежстрой") від 23.10.2018 №23 за період з 10.10.1985 по 01.08.1989.

У відповіді 08.02.2019 Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України направило листа, в якому вказало, що для обчислення пенсії за довідкою про заробітну плату видану ВАТ "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 врахована тільки частина заробітної плати, що вказана в радянських карбованцях, а заробітна плата в інвалютних рублях не врахована. Також повідомлено про недоцільність переведення з одного виду пенсії на інший.

Крім цього, 19.01.2019 позивач просив провести, спільно з органами доходів і зборів, перевірку у ТОВ "ЕКО" на достовірність відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб та зарахувати до страхового стажу не зараховані 1 рік 8 місяців 6 днів стажу. В перевірці ТОВ "ЕКО" на достовірність відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, відповідач, всупереч своїх обов`язків наданих законодавством, відмовив та, на думку позивача, протиправно не включив до страхового стажу для призначення пенсії, період з 03.11.2011 по 23.11.2018 в повній мірі, поставивши зазначене в залежність від сплаченого розміру страхових внесків, роботодавцем - страхувальником.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.

Так, згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

При цьому, ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подачі заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсій на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як зазначено в абз.3 ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст.40 цього Закону для призначення пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях, Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Наведені норми чинного законодавства дають підстави для висновку, що під час переведення вперше позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, розмір пенсії визначається виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки.

Відповідно, відмова відповідача в цій частині є протиправною, а посилання на недоцільність такого переведення на увагу не заслуговують, оскільки при перерахунку відповідачем враховувався розмір середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки.

Так, згідно абз.2, ч.4, ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться у такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії за віком 11.01.2019, тобто пенсія за віком повинна бути перерахована з першого числа місяця, в якому він звернувся за перерахунком пенсії.

Суд зазначає, що орган Пенсійного фонду України, як державний орган, що реалізує право громадян на пенсійне забезпечення, їх посадові та службові особи, зобов`язані неухильно дотримуватись чинного законодавства при призначенні і виплаті пенсій, вживати заходи щодо попередження порушення прав громадян, надавати допомогу громадянам у витребуванні та оформленні необхідних для призначення пенсії документів.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 01.01.2019 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року перерахунку пенсії слід задовольнити.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за довідкою про заробітну плату, видану ВАТ "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 за період з 10.10.1985 по 01.08.1989, з урахуванням всіх сум заробітної плати в повному обсязі слід зазначити наступне.

Згідно ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір) - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалась пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Статтею 72 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (ст.ст.64, 67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до ст.73 цього Закону, за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України на загальних підставах.

У відповідності до ст.73 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою керується відповідач, зазначено, що за умови сплати повністю необхідної суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, пенсії обчислюються на загальних підставах.

При цьому, ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено, що заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

Тобто, головною умовою врахування заробітку для призначення (перерахування) пенсії є відрахування страхових внесків із цих сум.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що під час перерахунку пенсії, її розмір визначається виходячи із всієї заробітної платні, з якої сплачувалися внески до страхових фондів.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно довідки ВАТ "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 у період з 10.10.1985 по 01.08.1989 позивач працював у відрядженні за кордоном та йому нараховувалась заробітна плата, з якої сплачувалися страхові внески. При цьому, Пенсійний орган при розрахунку пенсії не врахував позивачу частину заробітної плати, яка виплачувалась в інвалютних карбованцях.

Із змісту роз`яснення Зовнішекономбанку від 26.12.2001 №6962/620303 відповідно до раніше діючих нормативних документів поточні рахунки радянських працівників, які працювали за кордоном у Зовнішекономбанку до 1993 року велися у інвалютних карбованцях, з умовним визначенням валюти внеску. Зачислення на рахунок здійснювалось на підставі платіжних доручень організацій, які направляли співробітників на роботу за кордон, суми вказувались також у інвалютних карбованцях. Інвалютні карбованці використовувались тільки у безготівкових рахунках до 1993 року, інвалютні карбованці обмінювалися на радянські карбованці у відношенні 1:1.

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що іноземна валюта - це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.

Згідно з п.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучають з нього , але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Під терміном "іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта так і банківські метали, платіжні доручення та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Пунктом 42 розділу 2 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном, затверджених постановою Державного комітету з питань праці і заробітної плати Ради Міністрів СРСР від 25.12.1974 №365, вказано, що на соціальне страхування працівників закладів СРСР за кордоном, що направлені з СРСР, а також прийнятих на роботу за місцем на штатні посади із * складу членів сімей, відповідні міністерства та відомства сплачують в СРСР у централізованому порядку страхові внески у відсотках, що встановлюються урядом СРСР від сум заробітної плати, що сплачується вказаним працівником в радянській та іноземній валютах.

Як зазначено вище, за приписами ст.72 та ст.73 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за межами України для призначення (перерахунку) пенсії враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до ст.73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.

А оскільки, інвалютні карбованці є штучною, умовною одиницею, що використовувалась в СРСР для безготівкових, зовнішньоекономічних розрахунків, і не підпадають під поняття іноземна валюта, та з усіх сум заробітної плати в радянських та інвалютних рублях у централізованому порядку сплачені страхові внески у відсотках, що встановлювались урядом СРСР, посилання відповідача, на відсутність підстав при визначенні розміру пенсії враховувати всі суми заробітної плати, згідно довідки ВАТ "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 за період з10.10.1985 по 01.08.1989, за час її роботи у відрядженні за кордоном є необґрунтованими.

В даному випадку, відповідач не врахував, що заробітна плата, яку отримував позивач в інвалютних карбованцях працюючи за кордоном, носила постійний характер, та з цієї суми проводились відрахування на соціальне страхування працівників установ СРСР за кордоном та протиправно відмовив позивачу у перерахунку.

Таким чином, вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за довідкою про заробітну плату видану ВАТ "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 за період з 10.10.1985 по 01.08.1989, з урахуванням всіх сум заробітної плати в повному обсязі належить задовольнити.

Щодо вимог зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період трудового стажу з 03.11.2011 по 23.11.2018 в повному обсязі суд зазначає про таке.

У повідомленні від 03.01.2019 відповідач повідомляє, що наявний страховий стаж складає 23 роки 0 місяці 01 день, за період роботи в ТОВ "ЕКО" з 03.11.2011 по 23.11.2018 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру відображено нараховану заробітну плату відповідно до звітності поданої страхувальником та страховий стаж пропорційно сплаченому єдиному внеску, відповідно із відпрацьованих 7 років 20 днів, до страхового стажу зараховано лише 5 років 5 місяців 14 днів.

У своїй заяві від 19.01.2019, позивач просив провести спільно з органами доходів і зборів, перевірку ТОВ "ЕКО" на достовірність відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та зарахувати до страхового стажу, не враховані 1 рік 7 місяців 6 днів страхового стажу за період роботи з 03.11.2011 по 23.11.2018 в ТОВ "ЕКО", згідно чинного законодавства.

В перевірці ТОВ "ЕКО" на достовірність відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, відповідач відмовив, пояснивши, що за спірний період з 03.11.2011 по 23.11.2018 в Реєстрі відображено нараховану заробітну плату відповідно до звітності поданої страхувальником ТОВ "ЕКО" та страховий стаж пропорційно сплаченому єдиному соціальному внеску відповідно до п.3 ст.17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З матеріалів справи вбачається, що із заробітної плати позивача щомісяця утримувалася сума страхових внесків за період з 03.11.2011 по 23.11.2018, про що свідчать довідки надані відповідачем, уточнення даних в ЕПС та форми ОК-5, ОК-7.

Тобто, обставина не перерахування в повній мірі, роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду, які утримувалися роботодавцем із заробітної плати, не може бути підставою відмови у зарахуванні стажу у відповідні періоди роботи, оскільки відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

А отже, страховий стаж для призначення пенсії, за період з 03.11.2011 по 23.11.2018 повинен враховуватись в повній мірі, незалежно від сплаченого розміру страхових внесків, роботодавцем - страхувальником.

Суд зазначає, що застрахована особа не має жодних законодавчо визначених важелів для контролю за нарахуванням та сплатою страхових внесків. Позаяк, відповідач наділений правом звертатися в суд за стягненням суму страхових внесків та у разі несплати таких сум роботодавцем, зменшувати страховий стаж та зменшувати виплати по пенсії за правопорушення, скоєне ТОВ "ЕКО".

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати праце здатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсія, так само як і заробітна платня, є за своєю правовою природою взаємопов`язаними та рівнозначними формами соціального забезпечення, які виплачуються пенсіонерам та працівникам, відмова відповідача, на проведення перерахунку пенсії в повному розмірі, порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З наведеного слідує, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправними діями Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, які полягають у зменшенні страхового стажу, зменшенні пенсійних виплат, у відмові в перерахунку пенсії з всіх сум заробітної плати, відповідно до довідки ВАТ "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 за період з 10.10.1985 по 01.08.1989, за час роботи у відрядженні за кордоном.

Такі дії відповідача істотно знижують рівень соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених статтею 46 Конституції України, а отже є незаконними, порушують принципи справедливості та рівності громадян перед Законом, не забезпечують осучаснення пенсії, що призводить до її зниження та зменшує захищеність в умовах постійного зростання цін на товари та послуги.

В свою чергу, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості пенсійних виплат за січень-травень 2019 року, а також виплати заборгованості, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду задоволенню не підлягають, оскільки станом на момент вирішення спору у суді право позивача в цій частині не порушено, а його захист в контексті спірних правовідносин підлягатиме судовому захисту лише після виконання рішення суду у даній справі у разі його невиконання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 2 305,20 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позові ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості задовольнити частково.

Зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 01.01.2019 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2016, 2017 та 2018 роки.

Зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за довідкою про заробітну плату видану ВАТ "Зарубежстрой" від 23.10.2018 №23 за період з 10.10.1985 по 01.08.1989, з урахуванням всіх сум заробітної плати в повному обсязі.

Зобов`язати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період трудового стажу з 03.11.2011 по 23.11.2018 в повному обсязі.

В решті позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 2 305,20 грн (дві тисячі триста п`ять гривень 20 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення згідно пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

Відповідач - Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209).

Повне рішення суду складено 04.06.2019.

Суддя Л.О. Житняк