Ухвала суду № 82156678, 03.06.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1963/19

Провадження № 2/635/1834/2019

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

03 червня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Шинкарчука Я.А.

секретар судового засідання – Желізової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №635/1963/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Харківської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Оганян Марії Володимирівни, треті особи - Акціонерне товариство «Альфа Банк», ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Іващенко Аліна Анатоліївна, ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Гаража Наталія Петрівна, про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

31 травня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №635/1963/19, в якій заявник просить до набрання рішення у чинній справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1715064063251, та встановити заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1715064063251.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що остання звернулась до суду з позовом про визнання рішення Державного реєстратора Харківської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Харківської області Оганян Марії Володимирівни щодо перереєстрації квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «Альфа Банк». Дана обставина стала відома позивачу 15.01.2019 з інформаційної довідки №152729632 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що АТ «Альфа Банк» звернулось до відповідача та провело державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на спірну квартиру. Так, відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №44474595 від 07.12.2018, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру ОСОБА_1 за АТ «Альфа Банк», де підставою виникнення права власності зазначено Іпотечний договір №І-12/307, виданий 07.02.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Драгу Ю.Г., зареєстрований в реєстрі за №4037. Саме з такими діями відповідача не погоджується позивач, адже реєстрація права власності відбулася з порушенням вимог законодавства, а саме, державний реєстратор не мав права звертати стягнення на квартиру, оскільки вона предметом іпотеки за договором, укладеним на виконання умов споживчого кредиту, що передбачено Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Також 27.03.2017 на спірну квартиру ОСОБА_1 було накладено арешт, який був чинним на час звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому державний реєстратор був зобов`язаний відмовити у проведенні державної реєстрації права власності. Відтак, позивач наполягає, що дії відповідача були протиправними, а прийняте ним рішення підлягає скасуванню. Разом з тим, реєстрація права власності на спірну квартиру за АТ «Альфа Банк» дозволяє останньому у будь-який момент продати квартиру, що і було вчинено. Так, 28.03.2019 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Іващенко Аліна Анатоліївна реєструє право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №209 від 28.03.2019, а 29.03.2019 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гаража Наталія Петрівна реєструє право власності на спірну квартиру на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за №1132, за ОСОБА_3 . Відтак, з посилання на приведене позивач зазначає, що спірна квартира була продана двічі. Однак, вже на день звернення позивача з відповідною заявою про забезпечення позову, в мережі інтернет (сайт ОЛХ) міститься оголошення про продаж спірної квартири, що доводить те, що новий власник має знову намір продати спірну квартиру. З огляду на викладене, позивача наполягає, що метою забезпечення позову є забезпечення захисту прав позивача та недопущення вищевказаних дій до ухвалення судом рішення суду у даній справі, що набере законну силу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 №5 зазначається про можливість вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом як, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК України (судовий секвестр).

Крім того, частина третя статті 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Згідно вимог пунктом 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулись до суду із цим позовом з метою визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, яким здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасування наступних рішень про державну реєстрацію права власності на відповідну квартиру.

Відтак, предметом спору у даній справі є неправомірність реєстраційного запису про перехід права власності на спірну квартиру.

Зважаючи на предмет позовних вимог, можуть бути порушені права позивача щодо спірного об`єкта нерухомості та наявна реальна об`єктивна можливість відчуження квартири в подальшому, що значно ускладнить розгляд справи, а тому заява про накладення арешту на вказану квартиру підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, суд також вирішує питання про доцільність зустрічного забезпечення.

Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до частини п`ятої статті 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Оцінивши надані докази, суд не знаходить необхідності у застосуванні наразі зустрічного забезпечення, з огляду на застосований судом спосіб арешту майна та визначеного відповідача у даній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Так само, згідно з частиною третьою статті 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №635/1963/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Харківської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Оганян Марії Володимирівни, треті особи - Акціонерне товариство «Альфа Банк», ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Іващенко Аліна Анатоліївна, ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Гаража Наталія Петрівна, про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

До набрання рішення у цивільній справі №635/1963/19 вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1715064063251, та встановити заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1715064063251.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

СТЯГУВАЧ - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 , кв114.

БОРЖНИК - Державний реєстратор Харківської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Оганян Марія Володимирівна; місцезнаходження юридичної особи Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42011093) за адресою: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Святопетрівське, вулиця Володимирівська, будинок 2Б.

Суддя – Я.А. Шинкарчук