Рішення № 82142586, 21.05.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5966/19

провадження № 2/753/5064/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

"21" травня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Цимбал І.К.

при секретарі - Степанишиній Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про зняття арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є спадкоємцем всього майна, яке залишилось після смерті його матері - ОСОБА_2 , а саме Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . З метою оформлення спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , позивач звернувся до нотаріальної контори, проте в зв`язку з тим, що постановою ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві від 12.08.2016 року в рамках виконавчого провадження № 51206497 на майно ОСОБА_2 було накладено арешт, оформити спадкове майно не виявилося можливим. В зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до відповідача за захистом свого порушеного права.

Представник позивач в судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи надав заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій просив позов задовольнити з підстав наведених в позовній заяві /а.с. 31/.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити по справі заочне рішення за згодою представника позивача.

Представник третьої особи в засідання не з`явився, про розгляд справи судом повідомлявся, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 /а.с. 9/.

Згідно свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 , була власником ½ частини квартири АДРЕСА_1 /а.с. 14-15/.

Після смерті ОСОБА_2 ПНКМНО Манойло Н . Г . від 25.09.2018 року відкрито спадкову справу за № 10/2018 /а.с. 13/.

Відповідно до інформації про виконавче, вбачається, що на майно ОСОБА_2 . постановою ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві від 12.08.2016 року в рамках виконавчого провадження № 51206497 накладено арешт /а.с. 20-21/.

Відповідно до листа ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва від 27.02.2019 року, вбачається, що 03.11.2016 виконавче провадження закрито та виконавчий лист повернуто на адресу стягувача /а.с. 18-19/.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.08.1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» роз`яснено, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності із ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що арешт майна обмежує правоу позивача, користування та розпорядження ним, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст12, 81, 133, 258, 259, 264, 268, 265, 212 -218, 280 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції, про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Звільнити з під арешту все нерухоме майно померлої ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_2 , на яке накладено арешт на підставі постанови 51206497 від 12.08.2016 року відділом державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві в рамках виконавчого провадження №51206497.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: