Рішення № 82138440, 03.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/570/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Музика І.О.

За участю сторін:

Представника позивача: Коваленко К.О.

Представника відповідачів: Хвостікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» до Державної фіскальної служби України, головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.09.2018 року №912853/36919756 та №912845/36919756; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРЕЙДІНГ" №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку були складені та направлені до контролюючого органу податкові накладні №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року, реєстрація яких була необґрунтовано зупинена. Підставою для зупинення Комісією ГУ ДФС в Одеській області було зазначено відповідність податкових накладних пп. 1.5 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у податкових накладних №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року підприємством було направлено до податкового органу пояснення та всі первинні документи. Однак Комісією були прийняті рішення №912853/36919756 та №912845/36919756 від 11.09.2018 року про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних.

Вищезазначені рішення позивач вважає незаконними, необґрунтованими, та таким, що не враховують специфіку діяльності позивача та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття.

Ухвалою суду від 06.02.2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» до Державної фіскальної служби України було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

05.03.2019 року від позивача надійшло до суду клопотання про залучення у справу в якості другого співвідповідача головного управління ДФС в Одеській області.

28.03.2019 року від представника позивача через канцелярію суду надійшов уточнений адміністративний позов, в якому осатаній просив суд змінити у справі №420/570/19 процесуальний статус головного управління ДФС в Одеській області із третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на співвідповідача.

Протокольною ухвалою суду від 08.04.2019 року вищезазначені клопотання позивача та відповідача було задоволено, головне управління ДФС в Одеській області залучено у справу №420/570/19 в якості другого відповідача, та з огляду на що вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

07.05.2019 року у справі було проведено підготовче судове засідання, в яких представниками позивача та відповідача були надані пояснення по справі, відзив на адміністративний позов (а.с. 94-96) , а також додаткові письмові докази (а.с. 118-153).

07.05.2019 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 22.05.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Державної фіскальної служби України, яка є одночасно представником головного управління ДФС в Одеській області, проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с. 94-96) та зазначила, що рішення комісії ГУ ДФС в Одеській області №912853/36919756 та №912845/36919756 від 11.09.2018 року, якими позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року, є правомірними та законними, з огляду на ненадання платником податків всіх необхідних первинних документів.

Суд у справі встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.03.2010 року за № 1 556 102 0000 038352.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; вантажний автомобільний транспорт; оптова торгівля хімічними продуктами .

З метою здійснення власної господарської діяльності, 16.05.2018 року між ТОВ «Інтер Трейдінг» (як продавцем) та ТОВ «Флагман Сіфуд» було укладено договір купівлі-продажу товару №16/05 (а.с. 35). Згідно п.2.2 Договору найменування, ассортимент, кількість товару визначається відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною цього договору.

10.07.2018 року позивачем на адресу ТОВ «Флагман Сіфуд» було виписано рахунок-фактура №СФ-0000080 від 10.07.2019 року на загальну суму 670 000, 00 грн.

23.07.2018 року згідно умов договору ТОВ «Флагман Сіфуд» частково розрахувалося за вказаний товар з позивачем на суму 100 000, 00 грн. (а.с. 45), на підставі чого позивачем було складено податкову накладну №11 від 23.07.2018 року (а.с.17).

24.07.2018 року позивачем на адресу контрагента було поставлено вищезазначений товар на загальну вартість 670 000, 00 грн. (у т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковою накладною №РН-0000021 від 24.07.2018 року (а.с. 38).

З огляду на зазначене, 24.07.2018 року ТОВ «Інтер Трейдінг», на різницю суми попередньої оплати товару та повної вартості поставленого товару, виписало та подало на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 24.07.2018 року (а.с.18).

В свою чергу судом встановлено, що ТОВ «Інтер Трейдінг» придбав вказаний товар у компаній « 9MAR S.A.Nuevemarsa» на підставі контракту №1/02 від 01.02.2018 року (а.с.27-31), що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с.32-34).

Вищезазначені податкові накладні №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року, були доставлені до Державної фіскальної служби України, але їх реєстрацію було зупинено з посиланням на пп.1.5 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також даними квитанціями запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на зазначене ТОВ «Інтер Трейдінг» надало до ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по спірним податковим накладним та відповідний пакет первісної документації, а саме: контракт №1/02 від 01.02.2018 року, комерційний інвойс серії 002-001 №000002340 від 15.06.2018 року; ВМД №UA500010/2018/011416, ветеринарний (санітарний) сертифікат INР- Т №011851 від 18.06.2018 року, сертифікат походження №16915580201800000067Р від 29.06.2018 року, сертифікат якості, договір купівлі-продажу №16/05 від 16.05.2016 року; рахунок №СФ-0000080 від 10.07.2018 року; видаткову накладну №РН-0000021 від 24.07.2018 року; ветеринарне свідоцтво (Форма №2) СА №039169 від 24.07.2018 року; товарно-транспортну накладну №16 від 24.07.2018 року; виписки з банківських рахунків ТОВ «Інтер Трейдінг» за 03.08.2018 року, 23.07.2018 року, податкову накладну № 8 від 18.07.2018 року (а.с. 27-46, 123-153).

Однак рішеннями Комісії головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №912853/36919756 та №912845/36919756 від 11.09.2018 року (а.с. 23-26), позивачу було відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року, з підстав ненадання платником податку рахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись із зазначеними рішеннями та вважаючи їх протиправними і необґрунтованими, позивач звернувся зі скаргами до Держаної фіскальної служби України (а.с. 49-56). Разом з тим, на момент звернення з даним адміністративним позовом до суду, позивач відповіді на свої скарги не отримав.

Відтак, вичерпавши всі законні заходи щодо досудового врегулювання спору, ТОВ «Інтер Трейдінг» звернулось до суду із даним адміністративним позовом.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як було встановлено судом, позивачем були виписані та подані на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, встановлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Згідно з п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається з квитанцій від 31.07.2018 року, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року пп.1.5 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, суд зазначає, що пп.1.5 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби».

Як було зазначено з даного приводу представником відповідача у судовому засіданні, ТОВ «Інтер Трейдінг» було віднесено до ризикових платників податку через те, що головний бухгалтер підприємства позивача ОСОБА_1 , одночасно працювала ще на 13-ти підприємствах суб`єктах господарської діяльності, засновника одного з яких, зокрема підприємства ТОВ «Влад 85», Малинським районним судом Житомирської області було визнано винним у скоєні злочину, а саме створення ряду фіктивних підприємств, про що було винесено відповідний вирок суду.

Разом з тим, як вбачається зі службової записки начальника оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області від 16.04.2019 року №421/11/15-32-21-09 (а.с.118) громадянка ОСОБА_1 не причетна до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності 13-ти підприємств, що вбачається з її заяви, яка адресована до ГУ ДФС в Одеській області, Харіківської та Київської областей, ДФС України, а також до Київського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Також із зазначеної службової записки вбачається, що на підставі зібраних матеріалів оперативним управлінням ГУ ДФС в Одеській області по ТОВ «Інтер Трейдінг» 07.03.2019 року було складено «Облікову картку на виключення» позивача з Журналу ризиковості платників ІС Податковий блок.

Також судом під розгляду справи були дослідженні довідки видані Міністерством внутрішніх справи України серії ІАА №1149312 та серії ААА №0560709, в яких зазначено що громадянка ОСОБА_1 (головний бухгалтер ТОВ «Інтер Трейдінг») та керівник ТОВ «Інтер Трейдінг» ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувались, знятої чи непогашеної судимості не мають, в розшуку не перебувають.

З огляду на зазначене, на думку суду, у відповідача були відсутні підстави для зупинення реєстрації податкових накладних позивача на підставі пп. 1.5 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того суд зазначає, що на день розгляду даної адміністративної справи рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року по справі №640/1240/19 було визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН зазначених у листі від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків", та зобов`язано Державну фіскальну службу України відкликати зазначений лист.

Також суд зазначає, що у квитанціях від 31.07.2018 року про зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивача відповідачем не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної, напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Слід зазначити, що пункт 14 Порядку №117 включає в себе об`ємний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платнику податку необхідно подати абсолютно всі зазначені у ньому документи.

Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій.

Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Відповідно до пунктів 18-20 Постанови №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно до пункту 23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно з пунктом 21 Постанови №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі копії первинних документів та пояснень по господарським операціям, щодо яких були складені податкові накладні №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року.

Однак рішеннями Комісії ГУ ДФС України в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.09.2018 року №912853/36919756 та №912845/36919756 позивачу було відмовлено у реєстрації податкових накладних №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року. В якості підстав для прийняття таких рішень відповідачем зазначено про ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Представником позивача у судовому засіданні зазначені обставини заперечувались, та зазначалось , що для розблокування зупинених податкових накладних ТОВ «Інтер Трейдінг» надавались до Комісії ГУ ДФС України в Одеській області і розрахункові документи і банківські виписки з особових рахунків. Разом з тим, позивачу все ж таки було відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти зазначених обставин не заперечувала та зазначила, що вищезазначені документи дійсно направлялись позивачем до Комісії, однак рішення про відмову в реєстрації податкових накладних було прийнято з огляду на те, що відповідач не зміг відкрити в електронній базі всі надані позивачем документи.

Суд зазначає, що посилання відповідачів на неможливість відкриття надісланих позивачем копій розрахункових документів та банківських виписок з його особових рахунків, не є належним та достатнім доказом законності прийняття відповідачем рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року. При цьому, суд вважає, що позивачем було здійснено всі залежні від нього заходи спрямовані на відновлення реєстрації зупинених податкових накладних та надані до контролюючого органу все необхідні первинні документи.

Представниками контролюючого органу також не було спростовано в судовому засіданні твердження позивача щодо реєстрації в ЄРПН без будь-яких зауважень податкової накладної ТОВ «Інтер Трейдінг» №7 від 07.05.2019 року (а.с.47-48), складеної підприємством за результатом аналогічної господарської операцій позивача з тим же контрагентом - ТОВ «Флагман Сіфуд». При цьому будь-яких відмінностей у порядку складання податкових накладних №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року, порядку надання їх до контролюючого органу, або будь-яких інших підстав, що могли бути причинами прийняття різних рішень щодо цих податкових накладних, податковим органом суду не зазначено.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області є актами індивідуальної дії.

На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачі під час розгляду адміністративної справи не надали до суду жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості оспорюваних рішень та підстав для їх прийняття, при цьому вони обмежились лише простим посиланням на недостатність наданих позивачем на пропозицію податкового органу документів.

Разом з тим позивач, на думку суду, в повній мірі виконав свій обов`язок щодо надіслання до ДФС України всіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження факту господарських операцій з контрагентами, які зазначені в податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що комісія ГУ ДФС у Одеській області не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних з огляду на що рішення №912853/36919756 та №912845/36919756 від 11.09.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати подані товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» податкові накладні №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Так згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для відмови у реєстрацій податкових накладних, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року датою їх фактичного надходження.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №1822 від 30.01.2019 року на суму 3 842,00 грн. про сплату судового збору за подання адміністративного позову (а.с. 4).

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» в повному обсязі суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 3 842,00 грн. з головного управління ДФС в Одеській області, оскільки саме його рішеннями від 11.09.2018 року №912853/36919756 та №912845/36919756 були порушенні права та інтереси позивача.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» (65091, м.Одеса, вул. Разумовська, 51) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.09.2018 року №912853/36919756 та №912845/36919756 про відмову в реєстрації податкових накладних позивача відповідно №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» податкові накладні №11 від 23.07.2018 року та №13 від 24.07.2018 року датою їх фактичного подання.

Стягнути з головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейдінг» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 842,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 03 червня 2019 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.