Рішення № 82138037, 31.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6117/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Сердюк І.С.,

за участю сторін:

від позивача - Угненко І.С. (за довіреністю).

від відповідачів - Жукова Т.О., (за довіреністю).

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 25.10.2018 року №0449181304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими санкціями) у сумі 394 974,08 грн. та нараховано пеню у сумі 5 520,45 грн.; від 22.10.2018 року №0045611406, яким застосовані штрафні (фінансові санкції) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 20 000 грн.; від 25.10.2018 року №0046211407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 165 039,61 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у сумі 41 259,9 грн.; від 25.10.2018 року №0046191407, яким застосовані штрафні (фінансові санкції) за платежем рентна плата за спеціальне використання води у сумі 1020 грн., прийняті на підставі акту «Про результати документальної планової виїзної перевірки Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» податкового законодавства, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року від 24.09.2018 року№2049/15-32-14-07/30615813.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області, за результатами документальної планової виїзної перевірки КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ», складено акт перевірки та прийнято податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується, вважає їх незаконними, такими, що прийняті на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки. За неоприбуткування готівки в касі на суму 4000 грн. податковим органом 22.10.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0045611406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 20 000 грн. Проте, позивач зазначає, що операція по оприбуткуванню готівки в касі КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» на підставі прибуткового касового ордеру від 29.06.2017 року №850 була відображена в касовій книзі та знайшла своє відображення не тільки в бухгалтерському обліку, а й в податковому - в податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік та в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, дана сума грошових коштів у розмірі 4 000 грн. прийняла участь в розрахунку оподаткування підприємства, у тому числі у визначенні доходів і витрат, а тому не може вважатись не оприбуткованою, як то помилково вказує відповідач. Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 року №0046191407, то застосуванню штрафної (фінансової) санкції у збільшеному розмірі - 1020 грн. повинно передувати не тільки наявність встановленого факту повторності вчинення дій щодо неподання або несвоєчасного подання податкової звітності протягом року, а й наявності факту застосування за перше таке порушення відповідного штрафу у сумі 170 грн. Однак, такі обов`язкові факти для застосування штрафної (фінансової) санкції відсутні, а отже і оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним. Відносно посилань в акті перевірки від 24.09.2018 року №2049/15-32-14-07/30615813 на наявність факту несвоєчасного подання податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води і виявлення цих обставин актом камеральної перевірки від 16.06.2017 року №2102/15-32-12-08/30615813 позивач зазначає, що такий акт до КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» не надходив, посадовим особам платника податків не вручався, як і не надходило і не вручалось відповідне податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі. Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 року №0046211407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 165 039,61 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) у сумі 41 259,9 грн., позивач зазначає, що контролюючим органом при формуванні висновку в акті перевірки від 24.09.2018р. №2049/15-32-14-07/30615813 про невірне визначення обсягу отриманих коштів за надані послуги з очищення та постачання води з урахуванням дотацій, пільг та субсидій, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, не прийнято до уваги ті обставини, що в перевіряємому періоді перед КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» була наявна бюджетна заборгованість по пільгам і субсидіям і відповідно покладання обов`язку щодо виникнення податкових зобов`язань при відсутності факту надходження бюджетних коштів як компенсації таких пільг і субсидій є необґрунтоване. Стосовно того, що податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2018 року №0449181304 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими санкціями) у сумі 394 974,08 грн. та нарахована пеня у сумі 5 520,45 грн., позивач зазначає, що враховуючи ті обставини, що КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» здійснює ліцензійну діяльність з водопостачання і водовідведення, склад і розмір заробітної плати працівників формується за рахунок відповідних тарифів на такі послуги, наявність заборгованості бюджету по пільгам і субсидіями заборгованість перед КВЕП «ПО ДІЛЬСЬКВ О ДОКАНАЛ» призвела до несвоєчасності сплати, як податковим агентом, до бюджету податку на доходи фізичних осіб з нарахованого/виплаченого доходу фізичних осіб. Проте, відповідач застосував до КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» такі санкції на підставі ст.127 Податкового кодексу України у відповідних розмірах - 25%, 50% та 75% відповідно. Водночас, поза увагою контролюючого органу залишився той факт, що згідно з даними бухгалтерського обліку, що не спростовується і не заперечується змістом акту перевірки від 24.09.2018 року №2049/15-32-14-07/30615813 та розрахунком штрафних (фінансових) санкцій на час перевірки узгоджені суми грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб платником податків вже були сплачені, що виключає можливість застосування ст.127 Податкового кодексу України. Коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст.126 вказаного Кодексу. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати, а не від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. З даних підстав позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними.

Представником відповідача 11.12.2018 року до суду надано відзив на адміністративний позов (а.с.115-126), згідно якого відповідач зазначає, не визнає та не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню. Так, перевіркою повноти визначення задекларованих КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено їх заниження всього у сумі 589 999,99 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 410000,0 грн та 2016 рік в сумі 179999,99 грн. КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» не включено до складу доходів суми наданого цільового фінансування (дотації), що призвело до заниження задекларованого суб`єктом господарювання показника у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 всього в сумі 589999,99 грн, в т.ч за 2015 рік в сумі 410 000,0 грн та за 2016 рік в сумі 179 999,99 грн. Так, за даними перевірки за 2015 рік, загальна сума доходів КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» складає 10204844 грн. Згідно показників у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2015 рік задекларовано 9794844 грн. Відхилення - 410 000,0 грн. За даними перевірки за 2016 рік, загальна сума доходів КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» складає 11459473,99 грн. Згідно показників у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за 2016 рік задекларовано 11279474 грн. Відхилення - 179999,99 грн. Таким чином, КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» не включено до складу доходів суми наданого цільового фінансування (дотації), що призвело до заниження задекларованого суб`єктом господарювання показника у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та як наслідок завищення показників у рядку 02 „Фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року всього в сумі 589999,99 грн, в т.ч за 2015 рік в сумі 410 000,0 грн та за 2016 рік в сумі 179 999,99 грн. Щодо оприбуткування надходжень готівки, відповідач зазначає, що відповідно до табелю обліку використання робочого часу за червень 2017 року, головний бухгалтер підприємства ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці з поважних причин з 29.06.2017 року по 30.06.2017 року знаходячись у наданій відпустці. Таким чином, прибутковий касовий ордер від 29.06.2017 року №850, який складений за особистим підписом головного бухгалтера КВЕП «Подільськводоканал» ОСОБА_1 на загальну суму 4000,00 грн. є неправильно оформленим, а кошти за вказану дату - неоприбуткованими. З огляду на вищевикладене, загальна сума неоприбуткованих готівкових коштів складає 4000,00 грн.

В додаткових поясненнях від 11.04.2019 року (а.с.175-179) відповідач зазначила, що перевіркою своєчасності надходження податків до бюджету по формі №15 встановлено порушення податковим агентом - КВЕП «Подільськводоканал», пп.168.1.2., п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, пп.«а» п.176.2 ст.176 ПК України. Дане порушення тягне за собою накладання штрафних санкцій, згідно п.127.1 ст.127 ПК України. Також, перевіркою своєчасності подання податкової звітності з рентної плати за період 4 квартал 2016 року встановлено несвоєчасне її подання КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ». На порушення п.49.1, пп. 49.18.2, п. 49.18 ст.49, п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями КВЕП «Подільськводоканал» подано Податкову декларацію з рентної плати за 4 квартал 2016 року з порушенням граничних строків її подання. Відповідно абз. 4 п. 120.1 ст.120 ПКУ «...несвоєчасне подання платником податків..., податкових декларацій (розрахунків), вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення (складено акт камеральної перевірки від 16.06.2017 №2102/15-32-12-08/30615813), ... тягнуть за собою накладання штрафу у розмірі 1020 гривень за кожне таке ... несвоєчасне подання». Перевіркою повноти визначення задекларованих КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» показників у рядку 01 Декларацій „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено їх заниження всього у сумі 589 999,99 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 410000,0 грн та 2016 рік в сумі 179999,99 грн. Відповідач зазначає, що цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу». Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2015року по 31.12.2017 року встановлено їх заниження всього у сумі 163 235, 61 грн. КВЕП «Подільськводоканал» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року згідно виписок банку та даних касових книг та на підставі головної книги за 2016-2017 роки визначено обсяг отриманих коштів з урахуванням дотацій, пільг та субсидій, який не відповідає задекларованому податковому зобов`язанню з податку на додану вартість.

В додаткових поясненнях від 26.04.2019 року (а.с.197-178) представник відповідача посилаючись на п. 187,10 ст.187 Податкового Кодексу зазначила про правомірність донарахованих сум податку по ППР №0046211407 від 25.10.2018 на суму податкових зобов`язань у розмірі 165 039, 61 гри та зазначила, що за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1 975 904 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року встановлено його завищення на загальну суму 1804,0 грн., у т.ч. за липень 2017 у сумі 1 804,0 грн., у зв`язку з вкюченням до податкового кредиту одну й ту ж саму податкову накладну двічі. Таким чином, збільшено суму грошового зобов`язання на податок на додану вартість на загальну суму 165039,61 грн. та нараховано штрафні санкцій відповідно ст.113 ПКУ та 123.1 ПКУ.

Ухвалою суду від 27.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.01.2019 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.04.2019 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 08.05.2019 року продовжено строк зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 21.05.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 21.05.2019 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» взято на реєстрацію Подільською районною адміністрацією Одеської області за №15551200000000300, з 31.01.2000 року перебуває на обліку в Подільській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (а.с.23).

Відповідно до підпункту 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 09.08.2018 року №5829 та направлень на проведення перевірки, спеціалістами ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ», з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

Перевірку проведено з відома керівника підприємства - директора КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» ОСОБА_2., та головного бухгалтера ОСОБА_3. (а.с.23),

За результатами проведеної перевірки перевіряючими 24.09.2018 року складено акт за №2049/1532-1407/30615813 (а.с.22-56).

Відповідно до висновків акту перевірки перевіряючими встановлено наступні порушення:

ч.10 ст.1, ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), вимог п.5, 16, 19 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 зареєстрованого у Мінюсті України 14 грудня 1999 рок за №860/4153 (із змінами та доповненнями), п.44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1, п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено показники у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року всього в сумі 589999,99 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 410 000,0 грн та за 2016 рік в сумі 179999,99 грн.

п.187.10 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 165039,61 грн. в тому числі: встановлено як його заниження всього в сумі 259197,52 грн., в тому числі за січень 2016 у сумі 1311,44 грн., червень 2016 у сумі 89743,33 грн., жовтень 2016 у сумі 5852,68 грн., листопад 2016 у сумі 2149,4 грн., травень 2017 у сумі 75612,27 грн., серпень 2017 у сумі 84517,33 грн., жовтень 2017 у сумі 11,07 грн.; так і їх завищення всього в сумі 94157,91 грн., в т.ч. за лютий 2016 у сумі 9345,83 гри., квітень 2016 у сумі 12776,94 грн., травень 2016 у сумі 1058,72 грн., липень 2016 у сумі 3607,88 грн., серпень 2016 у сумі 7305,81 грн., вересень 2016 у сумі 16455,76 грн., грудень 2016 у сумі 19100,02 грн., січень 2017 у сумі 631,25 грн.; березень 2017 у сумі 216,91 грн., червень 2017 у сумі 3250,74 грн., липень 2017 у сумі 15906,91 грн., вересень 2017 у сумі 39,53 грн., листопад 2017 у сумі 4399,21 грн., грудень 2017 у сумі 62,4 грн.;

п.49.1, пп.49.18.2, п.49.18 ст.49, п.257.3 ст.257 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством подано Податкову декларацію з рентної плати за 4 квартал 2016 року з порушенням граничних строків її подання.

п.2.6 гл.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством не оприбутковані грошові кошти в сумі 4000,0 грн.

пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47, п. 119.3 ст. 119 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено недостовірність відомостей у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку згідно звіту форми №1 ДФ протягом 2015-2017 років;

пп.47.1.3, ст.47, пп.49.18.2, п.49.18, ст.49, ст.51, п.110.1 ст.110, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством невідображено відомості у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку згідно звіту форми №1 ДФ протягом 2017р.;

пп.168.1.2., пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171.2, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено строки сплати податку на доходи з фізичних осіб утриманого з заробітної плати протягом перевіряємого періоду.

24.09.2018 року за №17-47/15-32-14-0 перевіряючими складено акт про відмову від отримання та підписання акту перевірки (а.с.140).

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0449181304 від 25.10.2018 року на суму штрафних санкцій у розмірі 394974,08 грн. та пені у розмірі 5520,45 грн, за порушення пп.168.1.2., пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171.2, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (а.с.15);

№0045611406 від 22.10.2018 року на суму штрафних санкцій у розмірі 20000 грн., за порушення п.2.6 гл.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (а.с.18);

№0446191407 від 25.10.2018 року на суму штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн., за порушення п.49.1, пп.49.18.2, п.49.18 ст.49, п.257.3 ст.257 Податкового кодексу України (а.с.20).

№0046211407 від 25.10.2018 року на суму податкових зобов`язань у розмірі 165039,61 грн., та штрафними санкціями у розмірі 41259,90 грн., за порушення п.187.10 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (а.с.19);

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1. ст.71 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст.71 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Стосовно порушень, за якими позивачу податковим повідомленням-рішенням №0449181304 від 25.10.2018 року встановлено суму штрафних санкцій у розмірі 394974,08 грн. та пені у розмірі 5520,45 грн, за порушення пп.168.1.2., пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171.2, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Позивач у відносинах сплати податку на доходи фізичних осіб є податковим агентом згідно п.18.1 ст.18 ПК України.

Відповідно до п.п.«а» п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до пп.168.1.1. та 168.1.4. п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Як вбачається з акту перевірки позивачем форми №1 ДФ за 2 і 3 квартал 2017 року подані із запізненням (а.с.48).

Пунктом 126.1. ст.126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.127.1. ст.127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст.126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до ст.126 ПК України.

Позивач не заперечує затримку в поданні форми №1 ДФ, позивач заперечує щодо застосування ст.127 ПК України до виявленого порушення.

Суд вважає, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції передбачені саме ст.127 ПК України, адже положеннями ст.127 ПК України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст.126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п.127.1 ст.127 ПК України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов`язаного з ненарахування, неутримання та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного суду від 22.05.2018 року по справ №820/6437/16 та від 09.11.2018 року у справі №820/3562/17.

Позивачем подано форми №1 ДФ із запізненням, відповідальність за яке передбачена саме ст.126 ПК України.

Посилання відповідача на те, що до позивача застосовано саме ст.127 ПК України за повторність порушення - суд не вважає обґрунтованими, адже відповідачем не надано до суд на доказів підтвердження зазначеного.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0449181304 від 25.10.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобовязанння з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями у сумі 394974,08грн.

При цьому, позивач не звільняється від сплати пені, нарахованої згідно п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України.

Стосовно порушень, за якими позивачу податковим повідомленням-рішенням №0045611406 від 22.10.2018 року встановлено суму штрафних санкцій у розмірі 20000 грн., за порушення п.2.6 гл.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (а.с.18).

Судом встановлено, що 29.06.2018 року бухгалтером КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» ОСОБА_3 складено касовий ордер №850 (а.с.90). При цьому, як стверджує відповідач та не заперечує позивач, ОСОБА_3 з 29.06.2017 року по 30.06.2018 року перебувала у відпустці, а тому прибутковий касовий ордер №850 на загальну суму 4000,00 грн., є неправильно оформленим, а кошти за вказану дату - не оприбуткованими (а.с.54).

Відповідно до п.п.10 та 18 ч.3 Розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (далі Положення №637), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат.

Відповідно до п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно п.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Відповідно до п.25, 32 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995, який втратив чинність 05.01.2018 року).

Як вбачається з належним чином засвідчено копії з касової книги КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» операція по оприбуткуванню готівки в касі КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» на підставі прибуткового касового ордеру від 29.06.2017 року №850 була відображена в касовій книзі (а.с.88), чим позивачем виконано вимоги законодавства по оприбуткуванню готівки, а тому доводи відповідача стосовно неоприбуткування готівки за прибутковим касовим ордером №850 є безпідставними, а оприбуткування готівки бухгалтером підприємства в день, коли вона перебувала у відпустці, може свідчити про порушення трудової дисципліни, а не слугувати підставою для не оприбуткування коштів.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 року №0046191407, про застосування штрафної (фінансової) санкції у збільшеному розмірі - 1020 грн (а.с.20).

Позивач не заперечує щодо самого штрафу, проте заперечує щодо його розміру.

Перевіркою встановлено несвоєчасне подання КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» податкової звітності з рентної плати за період 4 квартал 2016 року, а саме:

податкової декларації №1700001093 від 15.02.2017 року за 4 квартал 2016 року;

податкової декларації №1700003870 від 15.02.2017 року за 4 квартал 2016 року.

Відповідачем зазначено, що вказані порушення встановлені актом камеральної перевірки від 16.06.2017 року №2102/15-32-12-08/306158113 (а.с.46).

Так, відповідно до підпункту 257.3.4 п.257.3 ст.257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації.

Відповідно до п.49.1. та п.49.2. ст.49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з підпунктом 49.18.2. п.49.18. ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до підпункту 54.3.1. п.54.3. ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Статтею 120 ПКУ, зокрема, п.12.1 передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як встановлено судом, під час акту перевірки встановлено порушення позивачем строків подання податкової звітності з рентної плати за період 4 кварталу 2016 року, а саме: податкову декларацію №1700001093 від 15.02.2017 року та №1700003870 від 15.02.2017 року фактично подано 15.02.2017 року, тоді як граничний строк подання 09.02.2017 року (а.с.46). За вказане порушення відповідачем до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020 грн., тобто штраф застосовано саме в тому розмірі, який застосовується до платника податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф в розмірі 170 грн., за неподання або несвоєчасне податкових декларацій (розрахунків). Тобто, в даному випадку, застосована сума штрафу, як за повторне порушення щодо неподання або несвоєчасного подання декларації.

Проте, доказів, які б підтверджували, що до позивача протягом року вже було застосовано штраф в розмірі 170 грн., за неподання або несвоєчасне податкових декларацій, відповідачем до суду не надано та пояснень на спростування застосування саме такого розміру штрафу також не зазначено, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно застосовано податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2018 року №0046191407 до позивача суму штрафу саме в розмірі 1020 грн., що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Стосовно порушень, за якими позивачу податковим повідомленням-рішенням №0446211407 від 25.10.2018 року встановлено суму податкових зобов`язань у розмірі 165039,61 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 41259,90 грн., за порушення п.187.10 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (а.с.19).

Відповідно до п.187.10. ст.187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

В свою чергу, п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п.п.198.1.-198.3 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

За період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року КВЕП «ПОДІЛЬСЬКБОДОКАНАЛ» надавало послуги по водопостачанню та водовідведенню, вартість яких розраховувалась на підставі затвердженого та регулюваного тарифу, який є меншим за їх собівартість. Оплата вартості наданих послуг від населення здійснюється у межах тарифу безпосередньо за кошти населення та, і за рахунок коштів, які надходять з бюджету для відшкодування витрат у вигляді пільг, субсидій та дотацій (субвенцій) - компенсації на покриття різниці між фактичними витратами на виготовлення (придбання) послуг по водопостачанню та водовідведенню та регульованими тарифами на їх продаж (різниця між собівартістю і тарифом).

КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» згідно рішення сесії Котовської міської ради від 25.03.2015 року №677-VI «Про бюджет м. Котовська на 2015 рік» отримано дотацію на погашення заборгованості з різниці у тарифах від 03.03.2015 в сумі 250000,0 грн. без ПДВ та від 27.03.2015 в сумі 160000,0 грн. без ПДВ. Згідно даних головної книги по рахунку 31/5 «Дотація» відображено надходження отриманих коштів за березень 2015 року в сумі 410 000,0 грн. В бухгалтерському обліку здійснено невірне відображення отриманих коштів : Д-т 31/5 К-т 44 - на суму 410000,0 грн. без визначення отриманого доходу.

Також, КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» згідно рішення сесії Котовської міської ради від 02.03.2016 №64-VІІ «Про бюджет м. Котовська на 2016 рік» відповідно до коду економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» отримано дотацію на погашення заборгованості з різниці у тарифах в сумі 86 531,09 грн без ПДВ та від 31.03.2016 року в сумі 93468,90 грн без ПДВ. Згідно даних головної книги по рахунку 31/6 «Дотація» відображено надходження отриманих коштів за березень 2016 року в сумі 179999,99 грн. В бухгалтерському обліку здійснено невірне відображення отриманих коштів: Д-т 31/6 К-т 44/2 - на суму 179999,99 грн без визначення отриманого доходу (а.с.199-204)

Як встановлено перевіркою повноти визначення задекларованих КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року встановлено їх заниження всього у сумі 589 999,99 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 410000,0 грн та 2016 рік в сумі 179999,99 грн., на підставі чого до позивача застосовано фінансові санкції.

Отже, якщо платник податку здійснює операції, перелічені у п.187.10 ст.187 ПК України, то за касовим методом такий платник визначає як податкові зобов`язання так і податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій, оподаткованих за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов`язання нараховуються за касовим методом, право на податковий кредит виникає на дату перерахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дату поставки інших видів компенсації їх вартості.

Позивач у своєму позові зазначає, що контролюючим органом не прийнято до уваги ті обставини, що в перевіряємому періоді перед КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» була наявна бюджетна заборгованість по пільгам і субсидіям і відповідно покладання обов`язку щодо виникнення податкових зобов`язань при відсутності факту надходження бюджетних коштів як компенсації таких пільг і субсидій є необґрунтоване. Факт наявності заборгованості по пільгам і субсидіям в розмірі 4905123,1 грн., позивач підтверджує актами звірок між позивачем та розпорядником коштів державного (місцевого) бюджету (а.с.58-87).

Суд зазначає, що позивачем отримано дотацію на погашення заборгованості з різниці у тарифах в сумі 179999,99 грн. та в сумі в сумі 410 000,0 грн, проте позивач стверджує, що перед КВЕП «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» була наявна бюджетна заборгованість по пільгам і субсидіям і відповідно покладання обов`язку щодо виникнення податкових зобов`язань при відсутності факту надходження бюджетних коштів як компенсації таких пільг і субсидій є необґрунтоване.

Такі посилання позивача як на підставу неправомірності нарахування податкових зобов`язань є необґрунтованими та безпідставними. Позивач відноситься до платників податків, котрі визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг).

Відповідачем під час перевірки встановлено порушення позивачем п.187.10 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Позивач, заперечуючи проти встановлених відповідачем порушень не навів жодних обґрунтувань а доказів щодо протиправності дій відповідача чи порушення відповідачем вимог законодавств та наявності у позивача боргу, а тому, суд, з урахуванням встановлених вище обставин, приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0446211407 від 25.10.2018 року є правомірним та прийнятим відповідно до вимог законодавства.

З урахуванням встановлених судом обставини справи і наведених норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 25.10.2018 року №0449181304, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими санкціями) у сумі 394 974,08 грн.; податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 22.10.2018 року №0045611406, яким застосовані штрафні (фінансові санкції) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 20000 грн.; від 25.10.2018 року №0046191407, яким застосовані штрафні (фінансові санкції) за платежем рентна плата за спеціальне використання води у сумі 1020 грн., прийняті на підставі акту «Про результати документальної планової виїзної перевірки Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» податкового законодавства, за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного законодавства - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року від 24.09.2018 року №2049/15-32-14-07/30615813.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС України в Одеській області на користь Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» судовий збір у сумі 6239,91 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять гривень дев`яносто одна копійка).

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 31.05.2019 року.

Позивач: Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство «ПОДІЛЬСЬКВОДОКАНАЛ» (код ЄДРПОУ 30615813, 66300, Одеська обл., м.Подільськ, вул.Некрасова, б.8);

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5).

Суддя П.П. Марин

.