
Справа № 420/1198/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у непідготовці у визначений законом строк та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення надміру сплачених ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 13 793,60 грн. (ввізне мито 2 528,46 грн. та ПДВ 11 265,10 грн.); зобов`язати Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» надмірно сплачених до бюджету платежів у сумі 13793,60 грн. (ввізне мито 2 528,46 грн. та ПДВ 11 265,10 грн.) та подати його для виконання до головного управління Державної Казначейської служби України в Одеській області, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 05.09.2018 року та 22.10.2018 року звертався до Одеської митниці ДФС із заявами, в яких просив відповідача повернути йому надмірно сплачені платежі до Державного бюджету на загальну суму 13 793,6 грн. Разом з тим відповідачем було безпідставно та протиправно відмовлено у задоволенні його заяв, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 05.03.2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито загальне позовне та призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Одеської митниці ДФС проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с. 113-115) та запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 159-162). Зазначив, що відповідач позов не визнає, оскільки подані позивачем заяви від 05.09.2018 року та від 22.10.2018 року не відповідали вимогам пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року.
За твердженням відповідача позивачем до заяв не було додано доказів відсутності у підприємства податкового боргу. Також товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» не було надано до заяв документів, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних, інших платежів та пені (зокрема платіжних документів про сплату податків та зборів), та копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року у справі №815/5850/17, яка відповідала б вимогам пункту 6.8.8 Інструкції діловодства в адміністративних судах України від 17.12.2013 року №174.
Крім того, у відзиві на адміністративний позов Одеська митниця ДФС зазначила про те, що рішенням суду у справі №815/5850/17 не передбачено повернення відповідних сум митних платежів товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія», з огляду на що позов задоволенню не підлягає.
16.05.2019 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 109-110).
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, до суду також не з`явились, про дату, час та місце судового засідання головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області було сповіщено належним чином та завчасно, про причини неявки суд не повідомило.
Згідно із ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, наданнями сторонами заяв по суті справи та письмових пояснень, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати в подальшому справу в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Судом у справі встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: оптова торгівля фруктами й овочами (основний); оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство (а.с. 87-91).
27.04.2017 року між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» (Покупець) та компанією «FRUTOPOLIS S.A.» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 336/17. За умовами контракту компанія «FRUTOPOLIS S.A.» поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» партію товару.
06.06.2017 року з метою здійснення митного оформлення товару ТОВ «Дунайська імпортна компанія» було подано до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС електрону митну декларацію №UA500060/2017/008038, в якій позивачем було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту № 336/17 від 27.04.2017 року (а.с. 151-153).
Разом з тим, Одеська митниця ДФС відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по МД № UA500060/2017/008038 від 06.06.2017 року, про що було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00737 від 09.08.2017 року та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 149-150).
Крім того, 09.06.2017 року Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2017/000038/2, згідно якого відповідачем було визначено митну вартість товару за резервним методом, зокрема визначено митну вартість товарів на рівні 0,7365 доларів США за кг ваги нетто (а.с. 147-148).
З метою випуску товару у вільний обіг, товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» було подано відповідачу нову МД №UA 500060/2017/008071 та сплачено додаткові грошові зобов`язання у розмірі 13793,60 грн. з яких ввізне мито 2 528,46 грн. та ПДВ – 11 265,10 грн. (а.с. 154-156).
Разом з тим, не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями відповідача, ТОВ «Дунайська імпортна компанія» звернулось із позовною заявою до суду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року по справі №815/5850/17 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська імпортна компанія” до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2017/000038/2 від 09.06.2017 року та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 500060/2017/00737 від 09.06.2017 року було відмовлено в повному обсязі (а.с. 14-38).
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року по справі №815/5850/17 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська імпортна компанія” було задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року було скасовано та прийняте нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю “Дунайська імпортна компанія” задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості №UА500060/2017/000038/2 від 09.06.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500060/2017/00737 від 09.06.2017 року (а.с. 39-48).
Ухвалою Верховного суду від 06.08.2018 року Одеській митниці ДФС на підставі п.1 ч.1 ст.333 КАС України було відмовлено у відкритті касаційною провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року по справі №815/5850/17 (а.с. 49-50).
Таким чином судом встановлено, що ТОВ “Дунайська імпортна компанія” було фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства, що підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили.
При цьому розмір митних платежів, який ТОВ “Дунайська імпортна компанія” фактично сплатило при митному оформлені товару за резервним методом, зазначеним в графі 47 (Подробиці розрахунків) ВМД № UA 500060/2017/008071, де перша сума - це сума нарахованих платежів на митну вартість, визначена за 1-им методом (визначену декларантом), а друга сума - це сума доплати з платежів, нарахованих на митну вартість, визначена за резервним методом (визначена митним органом і зазначена в рішенні про коригування митної вартості), а саме: ввізне мито 4,7 % - 15 650,99 грн., ввізне мито 4,7 % - 2 528,46 грн., ПДВ 20 % - 69 730,13 грн., ПДВ 20 % - 11 265,10 грн. Таким чином, сума надмірно сплачених ТОВ “Дунайська імпортна компанія” платежів складає 13 793,60 грн.
05.09.2018 року ТОВ “Дунайська імпортна компанія” звернулося до Одеської митниці ДФС із заявою №10/09-18, в якій просило повернути надмірно сплачені кошти у сумі 13 793,60 грн. (ввізне мито 2 528,46 грн. та ПДВ – 11 265,10 грн.) та перерахувати їх на банківський рахунок підприємства (а.с. 52).
До заяви позивачем було додано: митні декларації від 09.06.2017 року №UA500060/2017/008038 та №UA 500060/2017/008071; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2017/00737 від 09.06.2017 року, рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500060/2017/000038/2 та копію постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року по справі №815/5850/17.
Листом від 28.09.2018 року №4816/10/15-70-19-02 Одеська митниця ДФС відмовила в задоволенні заяви позивача від 05.09.2018 року та зазначила, що у митниці відсутня інформація щодо рішення суду про повернення сум митних платежів (а.с. 57-79).
22.10.2018 року позивач повторно звернувся до Одеської митниці ДФС із заявою №22/10-2018 про повернення ТОВ “Дунайська імпортна компанія” надміру сплачених коштів (а.с. 53).
Листом від 21.11.2018 року за №6045/10/15-70-19-02 (а.с. 80-86) Одеська митниця ДФС повторно відмовила позивачу в задоволенні його заяви від 22.10.2018 року та зазначила, що повернення з Державного бюджету України сум надмірно сплачених до бюджету митних платежів здійснюється за умови дотримання положень та вимог, визначених ПКУ, МКУ, Порядком №1146 та Порядком №643.
Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Дослідивши адміністративний позов, відзив Одеської митниці ДФС та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Згідно з ч.5 ст.301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом “а” пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Відповідно до ч.ч. 6-7 ст. 301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
Згідно ч.ч. 4, 7 ст.55 Митного кодексу України під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Згідно ч.9 ст.55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з п.43.3 та п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені регулюються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643 (далі – Порядок №643).
Згідно з п.п. 1-3 Розділу 3 Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.
До заяви додаються:
документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені;
виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів;
документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Відповідно до п.п. 4-6 Розділу 3 Порядку №643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).
Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку № 1146, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.
Згідно з п. 8 Розділу 3 Порядку №643 митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).
Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року (далі – Порядок №1146).
Так відповідно до п.п. 5-6 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).
Згідно з абз. 2 п. 7 Порядку №1146 заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.
Відповідно до положень п.п. 8-9 Порядку №1146 у разі, якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.
Із сукупного аналізу вказаних норм суд прийшов до висновку, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.
Судом встановлено, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» заява від 05.09.2018 року до Одеської митниці ДФС містить всі необхідні реквізити.
При цьому суд не приймає до уваги при вирішенні справи, як необґрунтоване, твердження відповідача у відзиві на адміністративний позов та запереченнях на відповідь на відзив, щодо неподання позивачем до заяви документів, що підтверджують суму помилково/або надміру сплачених митних платежів, та копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року по справі №815/5850/17.
Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з листа від 28.09.2018 року №4816/10/15-70-19-02 Одеська митниця ДФС відмовила позивачу у повернені з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, з огляду на те, що питання повернення коштів не було предметом розгляду судової справи №815/5850/17.
При цьому будь-яких посилань щодо відсутності у позивача вищезазначених документів суб`єктом владних повноважень в основу відмови покладено не було та не зазначалось про це заявнику в надісланому листі.
Крім того, як вбачається із додатків до заяви позивача від 05.09.2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» надавалась до Одеської митниці ДФС копія постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року по справі №815/5850/17.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов щодо неоформлення позивачем копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року по справі №815/5850/17 відповідно до вимог пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України від 17.12.2013 року №174, оскільки зазначена Інструкція встановлює правила ведення діловодства у Верховному Суді, апеляційних та окружних адміністративних судах і регламентує порядок роботи з документами саме працівників суду. Разом з тим, зазначений порядок не поширюється на юридичних та фізичних осіб, які отримують такі рішення в суді.
Також суд приймає до уваги пояснення представника позивача, щодо відсутності у підприємства копії платіжного доручення з огляду на те, що таке платіжне доручення оформлюється не платником податків, а безпосередньо посадовою особою митного органу на підставі митних декларацій.
Так, як зазначив у відповіді на відзив представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» позивач сплачує митні платежі в порядку ст.299 Митного кодексу України із застосуванням авансових платежів.
При цьому процедура розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення визначена в Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженому наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 року №25/44.
Відповідно до п. 3.1 Порядку №25/44 сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім`я митних органів в ГУДК України у місті Києві.
Згідно п. 3.3 Порядку №25/44 кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно з цим Порядком, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій: зарахування до відповідних бюджетів України, повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.
Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно з цим Порядком, здійснюється виключно на підстав платіжних доручень, що оформлені митними органами в установленому порядку.
На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що Одеською митницею ДФС було самостійного списано з депозитного рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» надмірно сплачені позивачем кошти, суд доходить висновку про відсутність у позивача обов`язку для надання такого платіжного доручення відповідачу.
Крім того суд зазначає, що в митній декларації від 09.06.2018 року № UA 500060/2017/008071 в графі 47 “нарахування платежів”, зазначені суми, які були сплачені позивачем для випущення товару у вільний обіг, а саме:
“ 020” – 15 650, 99 грн., – сума мита, визначена позивачем при поданні першої митної декларації для розмитнення товару, а “ 020” – 2 528,46 грн., – це сума, визначена митницею (донарахування);
“ 028” – 69 730,13 грн., – сума ПДВ, визначена позивачем, а “ 028” – 11 265,10 грн., – сума ПДВ, визначена митницею після винесення рішення про корегування митної вартості товару (донарахування).
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» заява від 05.09.2018 року не відповідає вимогам пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року, оскільки до неї не додано доказів відсутності у позивача податкового боргу, з огляду на наступне.
Так відповідно до п.п. 43.1-43.2 статті 43 ПУ Країни помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Аналогічні положення містяться у пункті 3 Порядку №1146, де зазначено, що у разі наявності у платника податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
При цьому, згідно п.п. 4-6 Розділу 3 Порядку №643 саме підрозділ митниці перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу.
Суд акцентує увагу, що вищевказаними нормами законодавчих актів, які представник відповідача використовує у відзиві на позовну заяву, не встановлено обов`язку для платника податків надавати разом із заявою про повернення надмірно сплачених коштів довідки про відсутність у нього заборгованості.
Одночасно зазначеними нормами прямо встановлений обов`язок для суб`єкта владних повноважень здійснювати перевірку відомостей щодо відсутності у заявника податкового боргу.
При цьому суд повторно наголошує, що зазначені у відзиві посилання представника відповідача на відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» тих чи інших документів не було підставою для відмови позивачу у задоволенні його заяви та направлені до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення йому надміру сплачених платежів.
Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача, на те, що рішенням суду у справі №815/5850/17 не передбачено повернення відповідних сум митних платежів ТОВ «Дунайська імпортна компанія» з огляду на наступне.
Так, Верховний Суд України у постанові від 25.11.2014 року у справі № 21-207а14, зазначив, що у разі якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року по справі №815/5850/17 вже було встановлено факт протиправності прийнятого Одеською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2017/000038/2 від 09.06.2017 року, а також враховуючи те, що позивачем було повністю дотримано процедуру звернення із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, суд доходить висновку про відсутність у відповідача законодавчих підстав для вчинення протиправної бездіяльності та не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» надмірно сплачених ним коштів до Державного бюджету.
При цьому суд вважає за необхідне зобов`язати Одеську митницю ДФС підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для його виконання висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» надміру сплачених платежів до Державного бюджету на загальну суму 13 793,60 грн. за заявою, наданою до митниці 05.09.2018 року, що сприятиме відновленню прав позивача в повному обсязі, і відповідатиме завданню адміністративного судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в судовому засіданні не було доведено обґрунтованості та правомірності вчинення оскаржуваної бездіяльності, не спростовано правової позиції та доказів, наданих позивачем щодо її протиправності, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додані платіжні доручення №303 та №178 від 13.02.2019 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 3 842,00 грн.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у повному обсязі з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 173, 180-181, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ :
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, Болградське шосе, 31/1) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головне управління Державної казначейської служби в Одеській області (65023, м.Одеса, вул. Садова, 1-А) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» надміру сплачених до Державного бюджету України платежів на загальну суму 13 793,60 грн.
Зобов`язати Одеську митницю ДФС підготувати та подати для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» надміру сплачених платежів до Державного бюджету України на загальну суму 13 793,60 грн.
Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 842,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.
Судове рішення № 82137808, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1198/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: