Рішення № 82135424, 27.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Справа № 160/9370/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2018р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу відповідно до ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи ОСОБА_1 з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України, щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1985 року по 30.06.1986 року, з 29.06.1988 року по 23.08.1989 року у Донецькому політехнічному інституті;

-зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу згідно ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи ОСОБА_1 з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України, зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1985 року по 30.06.1986 року, з 29.06.1988 року по 23.08.1989 року у Донецькому політехнічному інституті та перерахувати з 05 лютого 2018р. ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням пільгового стажу роботи за період роботи з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України, страхового стажу за період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1985 року по 30.06.1986 року, з 29.06.1988 року по 23.08.1989 року у Донецькому політехнічному інституті.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.03.2018р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах разом із документами, що підтверджують пільговий страховий стаж та дохід, на підставі яких позивачеві з 05.02.2018р. була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1. Адвокатом позивача на адресу пенсійного органу було направлено адвокатський запит №23/10-Н від 23.10.2018р. щодо, зокрема, надання інформації стосовно того, які періоди роботи позивача не зараховані до його пільгового стажу та з яких підстав. Відповіддю №3052/03.20-26 від 06.11.2018р. пенсійний орган повідомив, що період роботи позивача з 21.07.2003р. по 15.03.2004р. згідно довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій №28-3/24/496 від 29.12.2017р. не був зарахований до пільговий стажу позивача по Списку №1 у зв`язку з необхідністю перевірки даних, які містять вказана довідка. Позивач вважає такі дії відповідача щодо не зарахування йому до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.07.2003р. по 15.03.2004р. протиправними, оскільки позивачем надані всі належні докази для зарахування вказаного періоду роботи позивача до пільгового, а саме: трудова книжка, довідка уточнююча пільговий характер робіт, наказ про затвердження атестації робочих місць, а тому вказаний спірний період роботи позивача повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списом №1. Окрім того, позивач вказує на те, що відповідачем неправомірно було не зараховано до страхового стажу позивача період його навчання у Донецькому політехнічному університеті з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р. Так, позивач зазначає, що ним надавалася до пенсійного органу архівна довідка Донецького національного технічного університету №59/19-15 від 22.02.2018р., якою підтверджується період навчання позивача з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р., проте, відповіддю №Н8203-18 від 06.06.2018р. пенсійний орган відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії із зарахуванням до страхового стажу вказаного періоду навчання з підстав відсутності у трудовій книжці записів про навчання та надання документів, виданих на території непідконтрольній України. Позивач вважає, що вказана архівна довідка є належним доказом на підтвердження періоду його навчання з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р., а тому такий стаж повинен бути зарахований позивачеві до страхового. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та постанову Верховного Суду від 22.10.2018р. у справі №235/2357/17.

15.01.2019р. відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому просив відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що оскільки в уточнюючій довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій про підтвердження пільгового стажу №28-3/24/496 від 29.12.2017р. серед підстав її видачі відсутні карточки форми Т-2 та відомості про нарахування заробітної плати, з метою перевірки зазначених у ній даних, пенсійним органом було направлено запит №775/03.20-26 від 05.05.2018р. до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перевірку цієї довідки та рішення щодо можливості зарахувати період роботи позивача з 21.07.2003р. по 15.03.2004р. до пільгового буде прийматися управлінням після надходження відповіді на такий запит. Щодо періоду навчання позивача у Донецькому політехнічному університеті з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р., то відповідач зазначає, що позивачем до пенсійного органу жодних документів, у тому числі і довідка №59/19-15 від 22.02.2018р., які б підтверджували спірний період навчання позивача, не надавалися, а тому і підстави для проведення перерахунку пенсії позивача у пенсійного органу відсутні. Додатково, відповідач вказує на те, що в період з 16.06.1986р. по 30.06.1986р. позивач проходив строкову військову службу, а з 28.06.1989р. по 29.07.1989р. - виробничу практику (а.с.54-55).

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановського Р.А. від 14.12.2018р. було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2).

18.02.2019р. згідно розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду за № 207д, у зв`язку із перебуванням судді Барановського Р.А. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 15.02.2019р. №40, на підставі повторного автоматизованого розподілу справ, вказану справу було передано для розгляду судді Конєвій С.О. (а.с.127).

Ухвалою суду від 25.02.2019р. вказану справу було прийнято до свого провадження суддею Конєвою С.О. та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.129).

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 27.03.2019р. у межах строку, встановленого ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у справі.

27.03.2018р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком, до якої позивачем були додані, зокрема, трудова книжка та довідки, що підтверджують пільговий характер роботи, що підтверджується копіями відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.62).

На підставі даної заяви та наданих документів, ОСОБА_1 з 05.02.2018р. була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 із розрахунку пільгового стажу - 21 рік 4 місяці 12 днів, що підтверджується копією протоколу призначення пенсії від 16.04.2018р. та копією інформації з підсистеми ІКІС ПФУ: Призначення та Виплата Пенсії щодо розрахунку стажу від16.04.2018р., наявними у справі (а.с.57, 58).

23.10.2018р. адвокатом позивача на адресу пенсійного органу було направлено адвокатський запит №23/10-Н від 23.10.2018р. щодо, зокрема, надання інформації стосовно того, які періоди роботи позивача не зараховані до його пільгового стажу та з яких підстав, що підтверджується його копією (а.с.21,116).

Листом №3052/03.20-26 від 06.11.2018р. пенсійний орган повідомив, що період роботи позивача з 21.07.2003р. по 15.03.2004р. згідно довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій №28-3/24/496 від 29.12.2017р. не був зарахований до пільговий стажу позивача по Списку №1 у зв`язку з необхідністю перевірки даних, які містять вказана довідка, що підтверджується копією відповідного листа, наявною у справі (а.с.24,123).

Окрім того, листом №Н8203-18 від 06.06.2018р. пенсійний орган повідомляв позивача, що на підставі поданої ним довідки Гірничо-металургійної академії Сташиця в м. Кракові від 12.01.2018р. про період його навчання з 22.09.1989р. по 17.07.1992р., даний період було зараховано до страхового стажу позивача, та трудова книжка позивача не містить даних про періоди навчання позивача, а тому підстави для зарахування періодів навчання позивача з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р. у відповідача відсутні (а.с.33-34).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями пенсійного органу щодо не зарахування йому до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоду роботи з 21.07.2003р. по 15.03.2004р., а також і не зарахування до його страхового стажу періодів навчання у Донецькому політехнічному університеті з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача відповідно до ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період його роботи з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України та зобов`язання відповідача зарахувати вказаний стаж до пільгового стажу роботи позивача та здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням наведеного пільгового стажу роботи позивача з 05 лютого 2018р., виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно до п. 2 розд. ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії - 25.04.2018р. (далі - Закон №1058) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому, згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 «Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058 визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, передбачених Списком №1, та за умови повного робочого дня на відповідних роботах але не менше 80% робочого часу, а працівникам, які не мають 10-річного стажу роботи за Списком №1, але мають не менше половини вказаного стажу та за наявності необхідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

При цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Окрім того, встановлено, що в необхідних випадках пенсійні органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до пенсійного органу разом із заявою про призначення пенсії від 27.03.2018р., зокрема, була надана довідка Державної служби України з надзвичайних ситуацій про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №28-3/24/496 від 29.12.2017р., згідно якої в період з 21.07.2003р. по 15.03.2004р. позивач працював у Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України на посаді командира взводу повний робочий день, що підтверджується її копією (а.с.27-зворот,30,69).

Також, факт того, що в період з 21.07.2003р. по 15.03.2004р. позивач працював на посаді командира взводу Київського воєнізованого гірничорятувального загону підтверджується і копією трудової книжки позивача та копією довідки про заробітну плату позивача за наведений період, що складена на підставі розрахункових листів, які зберігаються в архіві апарату ДСНС, наявними у справі (а.с.17-20,63-64,107).

Разом з тим, при призначенні позивачеві з 05.02.2018р. пенсії за віком на пільгових умовах, пенсійним органом наведений стаж враховано не було.

При цьому, у листі-відповіді на адвокатський запит №3052/03.20-26 від 06.11.2018р. пенсійний орган зазначив, що період роботи позивача з 21.07.2003р. по 15.03.2004р. згідно довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій №28-3/24/496 від 29.12.2017р. не було зараховано до пільгового стажу позивача по Списку №1 у зв`язку з необхідністю перевірки даних, які містять вказана довідка (а.с.24,123).

Отже вказаний лист не містить і належного обґрунтування причин не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача спірного періоду з 21.07.2003р. по 15.03.2004р., як і не містить підстав необхідності проведення перевірки даних наведених у вказаній довідці, що підтверджується копією відповідного листа (а.с.24,123).

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази, суд приходить до висновку, що за умови надання позивачем до пенсійного органу документів про підтвердження його стажу роботи за період з 21.07.2003р. по 15.03.2004р., відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком №1 зазначеного спірного періоду.

Отже, при призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідачем не наведено обґрунтованих мотивів та підстав не зарахування спірного вищенаведеного періоду роботи позивача до його пільгового стажу з урахуванням того, що надані позивачем уточнюючі довідки містять інформацію про його роботу на посаді командира взводу Київського воєнізованого гірничорятувального загону Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України повний робочий день (а.с.17-20, 27-зворот,30,63-64,69,107).

Також, щодо необхідності обґрунтування пенсійним органом мотивів, з яких ним не зараховано той чи інший період роботи особи зазначено і у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача відповідно до ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період його роботи з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом, наявних в матеріалах справи доказів та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачем жодними доказами.

При цьому, є безпідставними та відхиляються судом посилання відповідача, викладені у відзиві на позов, на те, що підставою для не зарахування наведеного спірного стажу роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1, а також і для проведення перевірки даних, зазначених в уточнюючій довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій про підтвердження пільгового стажу №28-3/24/496 від 29.12.2017р. стало те, що серед підстав її видачі відсутні карточки форми Т-2 та відомості про нарахування заробітної плати, оскільки таких підстав лист №3052/03.20-26 від 06.11.2018р. не містить, а в силу положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача відповідно до ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період його роботи з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України, суд приходить до висновку, що відповідач, не зарахувавши наведений стаж роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено порушення вищенаведеними діями відповідача прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких дій протиправними.

Також і підлягають задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати позивачеві до пільгового стажу згідно ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період його роботи з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України та здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням наведеного пільгового стажу роботи позивача з 05.02.2018р. з урахуванням того, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні наведеного періоду роботи позивача до його пільгового стажу та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005р. (остаточне) у справі «Кечко проти України» зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Також і у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати позивачеві до пільгового стажу згідно ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи позивача з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України та здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням наведеного пільгового стажу роботи позивача з 05.02.2018р. є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Між тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві зарахувати до його страхового стажу період навчання з 01.09.1985 року по 30.06.1986 року, з 29.06.1988 року по 23.08.1989 року у Донецькому політехнічному інституті та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача наведений період його навчання та перерахувати з 05.02.2018р. позивачеві пенсію, з урахуванням зарахування до страхового стажу зазначений період навчання позивача, оскільки, як вбачається із доданої до матеріалів справи копії пенсійної справи позивача, архівна довідка Донецького національного технічного університету №59/19-15 від 22.02.2018р., якою, на думку позивача, підтверджується період навчання позивача з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р., та яка надана суду, до пенсійного органу не надавалася та, як вбачається зі змісту листів відповідача №3052/03.20-26 від 06.11.2018р. та №Н8203-18 від 06.06.2018р. вказана довідка пенсійним органом не досліджувалася та не була підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача вищенаведеного періоду навчання позивача, а, відповідно, таке право позивача ще не є порушеним відповідачем, тому вказані позовні вимоги позивача є передчасними та не підлягають задоволенню згідно до норм ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що підлягають захисту лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, слід зазначити, що позивач не позбавлений права надати вказану довідку до пенсійного органу разом із заявою про проведення перерахунку пенсії позивача щодо зарахування періоду навчання позивача у Донецькому політехнічному університеті з 01.09.1985р. по 30.06.1986р. та з 29.06.1988р. по 23.08.1989р. на підставі архівної довідки Донецького національного технічного університету №59/19-15 від 22.02.2018р. згідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №7298115605 від 05.12.2018р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 352 грн. 40 коп. (704,80 грн./2) (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України відповідно до ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за Списком №1 період його роботи з 21.07.2003 року по 15.03.2004 року повний робочий день в підземних умовах на посаді командира взводу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України згідно ст.13 п."а" Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням наведеного пільгового стажу його роботи з 05.02.2018р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352 грн. 40 коп. (триста п`ятдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва