Рішення № 821345, 05.07.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 213

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2007

Справа №2-10/3625-2007

За позовом – Акціонерного товариства – Фірми “Укргазбуд”, м. Київ, (Україна, 01000, м. Київ, вул. Пироговського, 19/2) в особі Будівельного управління № 1, м. Прилуки, (Україна, 17507, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, 307)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-газсервис”, м. Феодосія, (АР Крим, 98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б)

Про стягнення 194992,34 грн.

Суддя С.Я. Тітков

За участю представників:

Від позивача – Коляда С.С. – представник, довіреність № 215 від 03.01.2007 р. у справі

Від відповідача – Козловський Є.В. – представник, довіреність № 7/Д від 10.01.2007 р. у справі

Суть справи: Розглядається позов АО Фірми “Укргазбуд” і Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-газсервис”, в якому позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 214 ГК УРСР і ст. 625 ГК України збитків від інфляції в сумі 147649,27 грн., 3 % річних в сумі 46830,76 грн., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 313200,78 грн. за період з січня 2002 р. по січень 2007 р. включно, а також збитків в сумі 443,67 грн. і 3 % річних в сумі 68,64 грн., які нараховані на суму судових витрат в розмірі 1618,62 грн. за період з липня 2005 р. по січень 2007 р. включно.

24.04.2007 р. позивач збільшив суму позову на підставі ст. 625 ГК України і просить стягнути з відповідача збитки від інфляції на суму 175621,25 грн. і 3 % річних на суму 48385,00 грн., нарахованих на суму основного боргу в розмірі 313200,78 грн., а також збитки від інфляції в сумі 566,52 грн. і 3 % річних в сумі 78,00 грн., нарахованих на суму судових витрат в розмірі 1618,62 грн. станом на 01.07.2007 р.

15.05.2007 р. сторони заявили клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, яке суд вважає можливим задовольнити.

В той же день позивач заявив клопотання про розгляд позову до відповідача по стягненню збитків в сумі 5275,00 грн. разом з позовом по справі № 2-10/3625-2007.

07.06.2007 р. позивач подав заяву про прийняття позову до відповідача про стягнення збитків в сумі 5275,00 грн., який вважати збільшенням позовних вимог по справі № 2-10/3625-2007. Крім того витребувати в якості доказів матеріали справи № 2-5/14258-2005, № 2-17/268-2004.

В судовому засіданні 07.06.2007 р. представник позивача заявив усне клопотання про розгляд позовних вимог про стягнення 5275,00 грн. не як збільшення суми позову в порядку ст. 22 ГПК України по справі № 2-10/3625-2007, а про прийняття позову і про об’єднання справ в порядку ст. 58 ГПК України.

Представник позивача підтримав вимоги про стягнення збитків в сумі 224650,77 грн., а також збитків в сумі 5275,00 грн., об’єднав їх в одне провадження.

Представник відповідача просить в позові відмовити у зв’язку з його необґрунтованістю.

По клопотанню представників сторін з метою досягнення мирової угоди по справі, в судовому засіданні оголошена перерва до 05.07.2007 р.

05.07.2007 р. поновив розгляд справи, заслухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2001 р. сторони уклали договір підряду № 2/08 про будівництво газопроводу – відводу в смт. Приморський.

09.06.2003 р. до Господарського суду АР Крим поступив позов підрядчика до замовника про стягнення 313200,78 грн. боргу на підставі п. 3.3 договору, 9396,02 грн. – 3 % річних на підставі ст. 214 ГУ УРСР, а також про стягнення штрафів на загальну суму 11096,02 грн. і пені в сумі 18088,43 грн.

Замовник пред’явив зустрічний позов про розірвання договору № 2/08 від 02.08.2001 р. і стягненні з підрядчика 452127,00 грн. збитків у зв’язку з поганою якістю виконаних робіт.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 19.11.2004 р. по справі № 2-17/268-2004 позов задоволений в частині стягнення основного боргу в сумі 313200,78 грн., а в задоволенні останньої частини позову відмовлено.

Зустрічний позов залишен без задоволення в повному обсязі.

11.04.2005 р. Севастопольський апеляційний господарський суд розглянув скаргу замовника і задовольнив її: рішення Господарського суду АР Крим від 19.11.2004 р. скасовано, в позові АО Фірмі «Укргазбуд» відмовлено, зустрічний позов ТОВ «Восток-газсервіс» задоволен.

21.07.2005 р. постановою Вищого господарського суду України касаційна скарга АО Фірми «Укргазбуд» задоволена, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2005 р. скасована, рішення Господарського суду АР Крим від 19.11.2004 р. по справі № 2-17/268-2004 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 06.10.2005 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.07.2005 р. у справі № 2-17/268-2004.

13.09.2005 р. Господарським судом АР Крим у виконання рішення Господарського суду АР Крим від 19.11.2004 р. по справі № 2-17/268-2004 і постанови Вищого господарського суду України Господарським судом АР Крим виданий наказ від 21.07.2005 р. про стягнення з ТОВ «Восток-Газсервіс» на користь АО Фірми «Укргазбуд» 313200,78 грн. і судових витрат в сумі 1618,62 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 27.04.2006 р. наказ від 13.09.2005 р. визнан не підлягаючим виконанню і 10.05.2006 р. виданий новий наказ про стягнення тих же грошових сум.

Ухвалою від 10.05.2006 р. Господарський суд АР Крим представив відстрочку виконання рішення від 19.11.2004 р. до 01.10.2006 р.

Постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 р. і Вищого господарського суду України від 28.09.2006 р. ухвала від 10.05.2006 р. по справі № 2-17/268-2004 залишена без змін.

До Верховного суду України постанови судів апеляційної і касаційної інстанції не оскаржувались.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.02.2007 р. наказ від 10.05.2006 р. визнан не підлягаючим виконанню і видан новий наказ про стягнення тих же грошових сум.

28.03.2007 р. платіжним дорученням № 317 ТОВ «Восток-Газсервіс» перерахував АО Фірмі «Укргазбуд» суму боргу.

29.05.2006 р. до Господарського суду АР Крим поступив і 02.06.2006 р. прийнятий до розгляду позов АО Фірми «Укргазбуд» в особі Будівничого управління № 1 до ТОВ «Восток-газсервіс», в якому на підставі ст. 625 ГК України позивач просить стягнути з відповідача за період з листопада 2004 р. по квітень 2006 р. збитки від інфляції і 3 % річних в загальній сумі 79966,62 грн., які нараховані та стягнути 313200,78 грн. основного боргу, 1513,56 грн. держмита і 105,60 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (Справа № 2-17/10360-2006).

Рішенням Господарського суду АР Крим від 19.09.2006 р. по справі № 2-17/10360-2006 в задоволенні позову відмовлено.

При цьому, як і в рішенні від 19.11.2004 р. по справі № 2-17/268-2004, суд послався на те, що позивачем не представлені докази пред’явлення до відповідача вимог в порядку ст. 625 ГК України.

Оскільки такі вимоги не пред’являлися, то й обов’язків по їх задоволенню у відповідача не виникло.

Рішення по справі № 2-17/10360-2006 позивачем не оскаржувалось.

13.02.2007 позивач знов звернувся в Господарський суд АР Крим з позовом к тому ж відповідачу про стягнення збитків від інфляції і 3 % річних за період з січня 2002 р. по березень 2007 р. включно.

Заперечуючи проти вимог позивача відповідач посилається на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки про порушення свого права він знав або повинен був знати у січні 2002 р.; в суму боргу, сплату якого прострочив відповідач, необґрунтовано включені судові витрати, обов’язки по сплаті яких регулюються нормами процесуального, а не матеріального права; вимога про сплату боргу з урахуванням інфляції і 3 % річних за період з 2002 р. по січень 2007 р. позивачем не заявлялося; збитки від інфляції і 3 % річних являються проізводними від стягнення основного боргу і закінчення терміну позовної давності для стягнення основного боргу роблять неможливими задоволення і проізводних від цієї вимоги; спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав вже розглядався господарським судом, по якому прийняте рішення.

Позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Позивач двічі пред’являв позови про стягнення з відповідача збитків, передбачених ст. 214 ГК УРСР і ст. 625 ГК України, а саме: по справі № 2-17/268-2004 – про стягнення 3 % річних на суму 9396,02 грн. за період з 01.06.2002 р. по 31.05.2003 р. і по справі № 2-17/10360-2006 – про стягнення 3 % річних і збитків від інфляції на загальну суму 79966,62 грн. за період з листопада 2004 р. по квітень 2006 р.

В задоволенні позовів відмовлено.

Обидва позову пред’являлися по однієї підставі: несплата боргу в сумі 313200,78 грн.

13.02.2007 р. АО Фірма «Укргазбуд» пред’явила ТОВ «Восток-газсервіс» у третій раз позов про стягнення 3 % річних і збитків від інфляції на загальну суму 224006,35 грн. (224006,25 грн.) за період з січня 2002 р. по березень 2007 р.

Таким чином вимоги позивача про стягнення 3 % річних за період з 01.06.2002 р. по 31.05.2003 р., 3 % річних і збитків від інфляції за період з листопада 2004 р. по квітень 2006 р., вже були предметом спору між тими ж сторонами, про той же предмет з тих же підстав і є рішення Господарського суду АР Крим, який в межах своєї компетенції вирішив ці спори.

Позов в цієї частині підлягає припиненню по п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

1. При пред’явленні позовів позивачем допущені порушення норм матеріального права, у зв’язку з чим ці позови залишені без задоволення, не можуть бути в наступному справлені і служити підставою для пред’явлення повторного позову.

Перечень обставин, після усунення яких позивач має право знов звернутися до Господарського суду з тим же позовом, приведені в ст. 81 ГПК України. Перечень носить вичерпний характер, розширювальному тлумаченню не підлягає і стосується можливості усунення позивачем порушених їм вимог процесуального, а не матеріального законодавства.

2. Згідно ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних за весь час прострочення.

З аналізу цієї статті слідує, що несплаченим своєчасно повинно бути тільки грошове зобов’язання, а індекс інфляції і 3 % річних боржник зобов’язан сплатити за вимогою кредитора разом з боргом (при сплаті боргу).

Отже сплата боргу повинна провадитись за вимогою кредитора, а не іншої особи, а борг, сплачений самим боржником, сплачується ним з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних. Окремо від боргу сплата індексу інфляції і 3 % річних законом не передбачено.

На примусове виконання судових рішень ст. 625 ГК України не розповсюджується.

Захист прав стягувача у виконавчому провадженні забезпечується ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 382 Кримінального кодексу України.

Таким чином право вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням інфляції і 3 % річних позивач мав до розгляду позову про стягнення боргу в сумі 313200,78 грн. по суті, тобто до 19.11.2004 р.

З прийняттям судового рішення позивач права вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних втратив.

Примусове стягнення боргу у виконання судового рішення здійснює не кредитор, а державний виконавець, а боржник повинен виконати вимогу не кредитора, а державного виконавця, перед яким він і його посадові особи несуть відповідальність.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляцію і 3 % річних за період з січня 2002 р. по березень 2007 р. включно.

Задоволенню підлягають періоди: з січня 2002 р. по 01.06.2002 р. (інфляція і 3 % річних) в сумі – 0,00 грн., 3887,12 грн. – відповідно, з червня 2002 р. по жовтень 2004 р. (інфляція) в сумі 50112,12 грн., з червня 2003 року по жовтень 2004 року (3 % річних) в сумі 11790,07 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню складає 65789,31 грн.

Роз’ясненням Вищого господарського суду України № 02-5/223 від 12.05.1999 р. в редакції від 04.06.2004 р. «Про деякі питання, пов’язані з застосуванням індексу інфляції» на яке посилається позивач не роз’яснює порядок застосування ст. 625 ГК України.

Той факт, що збитки підлягають відшкодуванню з урахуванням індексу інфляції не оспорюється відповідачем і не являється предметом спору.

Пункт 4 Роз’яснення також не має відношення до справи, оскільки позов пред’явлен не у зв’язку з ростом цін на майно або роботи, а у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості по розрахункам. Розмір якої з 2002 р. не змінився.

Утвердження відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності являється помилковим.

Згідно ст. 264 ГК України позовна давність переривається у випадку пред’явлення особою і тоді, коли предметом позову являється лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання течія позовної давності починається знов. Час, який пройшов після переривання течії строку позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позов про стягнення 3 % річних (частина вимоги, на яку мав позивач) пред’явлен 06.06.2003 р. Він розглянут Господарським судом АР Крим 19.11.2004 р. (справа № 2-17/268-2004). Судове рішення вступило в силу 21.07.2005 р.

Позов про стягнення 3 % річних і збитку від інфляції пред’явлен повторно і прийнят Господарським судом АР Крим до розгляду 02.06.2006 р. Розгляд справи закінчен 19.09.2006 р. (справа № 2-17/10360-2006).

Отже, при розгляді даної справи строк позовної давності не може вважатися пропущеним.

Задоволенню підлягають збитки від інфляції в сумі 36644,49 грн. за період з червня 2003 року по жовтень 2004 року включно, та 3 % річних в сумі 13360,37 грн. за той же період. Загальна сума, яка підлягає задоволенню 50004,86 грн.

В останні частині позову відмовити.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При таких обставинах вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та судові витрати згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Клопотання про прийняття позову про стягнення з відповідача 5275,00 грн. і об’єднання його з даною справою задоволенню не підлягає, оскільки позов не прийнятий судом до розгляду (ухвала ГС АР Крим № 2-21/14755 від 05.07.2007 р.).

Керуючись та на підставі ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Продовжити строк розгляду справи.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-газсервис”, м. Феодосія, АР Крим, 98100, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, (банківські реквізити не відомі, ЗКПО 30480014) на користь Акціонерного товариства – Фірми “Укргазбуд”, м. Київ, в особі Будівельного управління № 1, м. Прилуки, (Україна, 17507, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Київська, 307), (р/р 26006301715192 в Прилуцькому відділенні Промінвестбанку м. Прилуки, МФО 353423, ЗКПО 01291531), 50112,12 грн. інфляції, 3 % річних в сумі 15677,19 грн., державне мито у сумі 600,00 грн. і 35,40 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням Господарського суду АР Крим законної сили.

4. В останній частині позову відмовити.

Копії рішення Господарського суду на підставі ст. 87 Господарського процесуального кодексу України направити сторонам у справі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Тітков С.Я