Рішення № 82127674, 16.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3631/19

Справа №760/3103/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року Солом`янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - ОСОБА_1 .

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути солідарно з відповідачів 114 257, 17 доларів США заборгованості за кредитом, 14 674, 01 доларів США заборгованості за відсотками, 46 416, 75 гр. пені за прострочення сплати за кредитом, 73 625, 74 гр. пені за прострочення сплати відсотків.

Посилається в позові на те, що 08 листопада 2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_5 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11073564000, за умовами якого останній отримав кредит в іноземній валюті в сумі 140 000, 00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10, 30 % річних та з кінцевою датою повернення 08 листопада 2027 року.

Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.2. Кредитного договору по закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Кредитного договору.

У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому Кредитним договором, застосовується розмір процентної ставки діючий за цим Договором в попередньому місяці.

Також може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої з обставин, передбачених Договором.

Пунктом 1.2.2 Договору встановлено, що позичальник зобов`язався повертати кредит та вносити плату в рахунок погашення кредиту шляхом щомісячної слати ануїтентних платежів в розмірі 1 360, 00 доларів США в день сплати ануїтентного платежу, а саме: 08 числа кожного календарного місяця строку кредитування.

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку для подальшого їх використання за цільовим призначенням.

Банк свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, між банком та відповідачами був укладений Договір поруки № 57765 від 08 листопада 2006 року, за умовами якого відповідач ОСОБА_4 зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання відповідачем ОСОБА_6 всіх зобов`язань, що виникли з Кредитного договору, відповідальність відповідачів є солідарною.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_5 з грудня 2013 року не вносить плату в рахунок погашення кредиту, а також має заборгованість зі сплати нарахованих процентів, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до п. 8.1 договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, та/або комісії відповідач ОСОБА_5 зобов`язався сплатити банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Таким чином, станом на 03 липня 2015 року заборгованість за умовами кредитного договору становить 128 931, 18 доларів США та 120 042, 49 гр., з яких:

- 114 257, 17 доларів США заборгованості за кредитом;

- 14 674, 01 доларів США заборгованості за відсотками;

- 46 416, 75 гр. пені за прострочення сплати за кредитом;

- 73 625, 74 гр. пені за прострочення сплати відсотків.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов Договору банком 05 вересня 2014 року на адресу відповідачів були направлені вимоги про усунення порушень умов кредитного договору, проте станом на день звернення до суду відповідачі зобов`язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування кредитом не виконали.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечував.

Не заперечуючи укладення кредитного договору, в той же час посилався на те, що надана позивачем виписка з особового рахунку не підтвердженням надання відповідачу кредиту.

Дана виписка не відповідає вимогам, встановленим законодавством щодо обов`язкових реквізитів та не містить підпису контролера.

Крім того, за умовами договору позивач мав зарахувати кредитні кошти на рахунок позичальника № НОМЕР_2, проте на підтвердження виконання умов договору позивачем була надана виписка, згідно з якою зазначені кошти були зараховані на р/р НОМЕР_1 .

Вважає, що позивачем не було надано до суду жодного первинного документа, який міг би підтвердити виконання банком своїх зобов`язань, зокрема в тій сумі, яка була передбачена умовами договору, так само як і не було надано жодного документа, який міг би підтвердити відкриття рахунку у ПАТ «Укрсиббанк» на ім`я відповідача.

Виходячи з цього, просить у прозові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про час розгляду справи повідомлена належним чином.

Про причину неявки суд не повідомила.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу в її відсутності.

Скориставшись своїм правом відповідачка надала до суду відзив, в якому проти позову заперечувала, зазначаючи, що її порука припинилась на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК, оскільки кредитор не пред`явив до неї вимоги протягом шести місяців з моменту виникнення заборгованості за кредитом.

Єдину письмову вимогу, яку вона отримала від позивача, було направлено останнім 10 вересня 2014 року, тобто, вже після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку по обґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст.611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Порушенням зобов`язання, з точки зору ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Встановлено, що 08 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 , був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11073564000, за умовами якого йому був наданий кредит в іноземній валюті в сумі 140 000, 00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10, 30 % річних та кінцевою датою повернення 08 листопада 2027 року.

Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору Банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 у банку для подальшого їх використання за цільовим призначенням.

Отримання відповідачем коштів та, відповідно, належне виконання Банком своїх зобов`язань підтверджується заявою пор видачу готівки від 08 листопада 2006 року та випискою про рух коштів на рахунку № НОМЕР_2 від 08 листопада 2006 року.

/ а.с. 6; 24 -30; 159 /

Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.2. Кредитного договору по закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов Кредитного договору.

Пунктом 1.2.2 Договору встановлено, що позичальник зобов`язався повертати кредит шляхом внесення щомісячних ануїтентних платежів в розмірі 1 360, 00 доларів США в день сплати ануїтентного платежу 08 числа кожного календарного місяця.

Встановлено та не спростовується представником відповідача ОСОБА_3 , в порушення умов договору відповідач з грудня 2013 року кредит та відсотки за користування коштами не погашає.

Станом на 03 липня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 128 931, 18 доларів США та 120 042, 49 гр., з яких:

114 257, 17 доларів США заборгованості за кредитом;

14 674, 01 доларів США - заборгованості за відсотками;

46 416, 75 гр. - пені за прострочення сплати за кредитом;

73 625, 74 гр. - пені за прострочення сплати відсотків.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору банком 05 вересня 2014 року на адресу відповідачів були направлені вимоги про усунення порушень умов кредитного договору, проте станом на день звернення до суду відповідачі зобов`язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування кредитом не виконали.

/ а.с. 7 - 23 /

Даних обставин представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні та відповідач ОСОБА_4 в відзиві на позов не заперечували.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України.

Згідно ч.2 даної статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 546 ЦК України встановлює види забезпечення виконання зобов`язання та зазначає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши дані договори на умовах, викладених у них, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 , як позичальником, умов договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до ст. 533 ЦК грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2.2 Кредитного договору кредит відповідачу ОСОБА_3 був наданий в іноземній валюті - доларах США і погашатися мав також у валюті кредитування.

Позивач, звертаючись до суду, і представник позивача в судовому засіданні просить стягнути заборговану суму за умовами договору в валюті кредитування.

Виходячи з цього, сума заборгованості за умовами кредитного договору підлягає стягненню в валюті кредитування.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Надавши розрахунок заборгованості за умовами договору, відобразивши в ньому періоди та розміри внесення позичальником коштів для погашення кредиту протягом листопада 2006 року - грудня 2013 року, позивач довів як видачу позичальнику кредиту, так і існування заборгованості в розмірі, приведеному ним.

Таким чином, з точки зору закону, обов`язок довести обставини, приведені представником позивача, покладається на відповідача.

Тобто, спростувати дану презумпцію, а саме отримання кредиту та суму заборгованості за умовами договору, має сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості, визначеним ст. ст. 77-78 ЦПК України, та за правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком даної сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 77, 81 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Посилаючись на ненадання позивачем доказів видачі кредиту, у порушення вимог ст. 12 ЦПК України, представник відповідача належними доказами та у вставному законом порядку приведені в позові обставини не спростував.

Враховуючи ці обставини та викладене вище, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в судовому засіданні.

Суд також не приймає до уваги заперечення відповідачки ОСОБА_4 та її твердження щодо припинення її поруки за умовами договору, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 543 ЦК України.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251, ч.1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідачів з вимогою про погашення простроченої заборгованості 04 вересня 2014 року.

З позовом до суду звернувся в лютому 2015 року, тобто в межах встановленого законом строку.

За таких обставин суд не приймає до уваги твердження відповідачки ОСОБА_4 з цього приводу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 827, 00 гр., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 251, 252, 261, 268, 525-526, 533,543, 549, 551, 553-559, 626-629,1050, 1054 ЦК України , ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 , суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_3 , ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_4 / на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» / 61050 м. Харків просп. Московський, 60, ЄДРПОУ 09807750 / 114 257, 17 доларів США заборгованості по кредиту, 14 674, 01 долар США заборгованості по відсотках, 46 416, 75 гр. пені за прострочення сплати кредиту, 73 625, 74 гр. пені за прострочення сплати відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_3 , ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_4 / на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» / 61050 м. Харків просп. Московський, 60, ЄДРПОУ 09807750 / по 1 827, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання / без повідомлення / виклику / учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 травня 2019 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва