Ухвала суду № 82124026, 29.12.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16836/16-ц

Провадження № 2-з/752/213/18

У Х В А Л А

29.12.2018 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

при секретарі Якушко Т.А.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в :

в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсним кредитного договору №39.29-50\834к від 13 липня 2007 року, укладеного між сторонами у даній справі.

Представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборону органам і суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо домоволодіння та земельної ділянки площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що кредитні кошти було отримано позивачем на придбання вищезазначеного нерухомого майна. 10 січня 2018 року з грубим порушенням чинних вимог законодавства, за зверненням відповідача, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис за №167 внаслідок порушення основного зобов`язання за кредитним договором. На даний час існує імовірність відчуження відповідачем належного ОСОБА_1 нерухомого майна, що може призвести до унеможливлення виконання рішення суду та порушення майнових прав позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява представника позивча не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

26 жовтня 218 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборони органам і суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо домоволодіння та земельної ділянки площею 0,22 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Жовтня, 2-Ащо ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду вказаної заяви 27 жовтня 2018 р. було постановлено ухвалу суду, відповідно до якої у задоволенні заяви представника позивача було відмовлено.

Тобто, питання про забезпечення позову ОСОБА_1 у заявлений представником позивача спосіб судом вже вирішувалось.

Крім того, з огляду на предмет позову, забезпечення позову у спосіб, заявлений позивачем, не відповідає суті спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: Всеукраїнська громадська організація «Фінансова грамота України» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: