Рішення № 82111447, 30.05.2019, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/426/19

Номер провадження 2/585/369/19

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

Справа № 585/426/19, провадження № 2/585/369/19

Позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавамолпрод»,

розглянув у залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

Стислий виклад позиції учасників справи.

31 січня 2019 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Полтавамолпрод» про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 20957, 16 грн. та 600 грн. у відшкодування витрат по оплаті правової допомоги. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом про прийняття на роботу № 166-К від 07.11.2017 року вона була прийнята на роботу лаборантом хіміко – бактеріологічного аналізу 2 розряду в Хмелівському приймальному пункті ТОВ «Полтавамолпрод». 17 листопада 2017 року згідно наказу № 171 – К її було звільнено за угодою сторін по ст. 36 п. 1 КЗпП України. В наступному, згідно наказу про прийняття на роботу № 33-К від 28.02.2018 року вона знову була прийнята на роботу на ту ж саму посаду у Хмелівський приймальний пункт ТОВ «Полтавамолпрод». 17.09.2018 року її було звільнено за угодою сторін по ст. 36 п. 1 КЗпП України, згідно наказу від 17.09.2018 р. № 98 – КП. Всупереч вимогам ст. ст. 115, 116 КЗпП України відповідач з лютого 2018 року не виплачував їй нараховану заробітну плату, а при звільненні з роботи 17 вересня 2018 року не виплатив всіх сум, що належать їй від підприємства. Заборгованість підприємства по заробітній платі перед нею за період з 08.11.2017 року по 17.11.2017 року становить 1046,29 грн., а за період з 01.03.2018 року по 17.09.2018 року становить 19910, 87 грн., а всього – 20957, 16 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

04 лютого 2019 року ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.

14 лютого 2019 року позивач надіслав суду заяву на виправлення недоліків позовної заяви згідно ухвали судді від 04 лютого 2019 року.

14 лютого 2019 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судовий розгляд справи.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 45).

Представник відповідача ТОВ «Полтавамолпрод» у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлено належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло (а.с. 24,31,42).

30 травня 2019 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З копії трудової книжки вбачається, що наказом про прийняття на роботу № 166-К від 07.11.2017 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу лаборантом хіміко – бактеріологічного аналізу 2 розряду в Хмелівського приймальному пункту ТОВ «Полтавамолпрод». 17.11.2017 року ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін по ст. 36 п. 1 КЗпП України, згідно наказу від 03.12.2018 року № 129- КП. Згідно наказу про прийняття на роботу № 33 –К від 28.02.2018 року вона знову була прийнята на роботу на ту ж саму посаду у Хмелівський приймальний пункт ТОВ «Полтавамолпрод». 17.09.2018 року її було звільнено за угодою сторін по ст. 36 п. 1 КЗпП України, згідно наказу від 17.09.2018 р. № 98 – КП (а. с. 3-4).

З розрахункових листів за листопад 2018 року та січень 2019 року вбачається, що заборгованість підприємства по заробітній платі за період з 08.11.2017 року по 17.11.2017 року становить 1046,29 грн., а за період з 01.03.2018 року по 17.09.2018 року становить 19910, 87 грн., а всього – 20957, 16 грн. (а. с. 5, 6).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу стягнення заробітної плати.

Норми права, застосовані судом:

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Мотиви суду.

Суд оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Всупереч вимогам ст. ст. 115, 116 КЗпП України відповідач з лютого 2018 року не виплачував позивачу нараховану заробітну плату, а при звільненні з роботи 17 вересня 2018 року не виплатив всіх сум, що належали їй від підприємства, що стверджується розрахунковими листками (а.с.5, 6). Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Обґрунтування розподілу судових витрат.

Судом встановлено, що згідно договору про надання правничої допомоги від 29 січня 2019 року між адвокатом Менько Д.Д. та ОСОБА_1 , адвокат Менько Д.Д. надавав правову допомогу ОСОБА_1 (а.с.10). Згідно п. 2 даного Договору розмір гонорару визначався за домовленістю сторін і становив 600 грн.

Відповідно до квитанції № 2 від 29 січня 2019 року ОСОБА_1 сплатила 600 грн. адвокату Меньку Д.Д. за підготування до Роменського міськрайонного суду Сумської області позовної заяви до ТОВ «Полтавамолпрод» про стягнення заборгованості по заробітній платі (а. с. 11).

Суд приходить до висновку, що розмір заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 600 грн. є співмірним. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 600 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавамолпрод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавамолпрод» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату в період з 08.11.2017 року по 17.11.2017 року - в розмірі 1046,29 грн., а за період з 01.03.2018 року по 17.09.2018 року - в розмірі 19910, 87 грн., а всього – 20957 (двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 16 коп. та 600 (шістсот) грн. у відшкодування витрат по оплаті правничої допомоги адвоката з підготування позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавамолпрод» на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Роменським МРВ УМВС України в Сумській області 16.07.2001 р., РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавамолпрод», місцезнаходження: 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 45-А.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова