Ухвала суду № 82108965, 29.05.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 2-2771/11

УХВАЛА

29 травня 2019 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Журавльовій А.С.,

за участю представника заінтересованої особи Котовщикова Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові заяву представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу дубліката виконавчого листа,

встановив:

Представник ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду із заявою /Т-2 а.с.2/, в якій просить видати дублікат виконавчого листа № 2-2771/11, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал банк" 229 832,71 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на день розрахунку 1 832 571,12 грн., мотивуючи це тим, що 28 липня 2016 року вищевказаний виконавчий документ було скеровано для примусового виконання в Залізничний відділ державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області. 06 лютого 2019 року представник банку звернувся із запитом до начальника Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області та отримав відповідь, що 22 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачові, яку разом із виконавчим документом скеровано на адресу стягувача, проте виконавчий лист та постанову про повернення виконавчого листа стягувач не отримував. В зв`язку з наведеним, просить заяву задовольнити.

Представник ПАТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, однак його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи проти задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа заперечив, подав письмовий відзив /Т-2 а.с.24-26/, додатково пояснивши, що заявником не надано доказів втрати виконавчого документа, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений, з вимогою про поновлення строку вищевказаного виконавчого документа стягувач у своїй заяві не звертається, а отже законних підстав для видачі виконавчого документа немає, просить у задоволені заяви відмовити.

Заслухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали заяви, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновків, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 серпня 2012 року було ухвалено солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” 232 835 доларів США 24 центів, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на день розрахунку 1 856 511 грн. 79 коп.; 1700 грн. судового збору; 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду; 250 грн. витрат на оголошення у пресі.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 29 листопада 2012 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01.08.2012 р. в частині вирішення позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено, в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 пені в сумі 3002,53 дол. США, що еквівалентно 23 940,67 грн. скасовано і в задоволенні цих позовних вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Відповідно до заяви від 19 листопада 2014 року представник ПАТ «Універсал Банк» 03 грудня 2014 року отримав три виконавчих листи № 2-2771/11, виданих Залізничним районним судом м. Львова, зокрема, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Універсал банк” боргу в розмірі 229832 доларів США 71 центів, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на день розрахунку 1 832 571 грн. 12 коп. /Т-1 а.с.260/.

06 лютого 2019 року представник ПАТ «Універсал Банк» звернувся із запитом № 15 до Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, в якому просив встановити місце перебування виконавчого документа, та у разі його втрати звернутися до суду про видачу дублікату /Т-2 а.с.4/.

Як убачається з листа Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області від 08 лютого 2019 року № 3557 /Т-2 а.с.5/ на виконанні вказаного відділу перебувало виконавче провадження № 51860924 з виконання виконавчого листа № 2-771/11 від 12 березня 2014 року, виданого Залізничним районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1 832 571 грн. 12 коп., по якому 08 серпня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам – боржнику для виконання, стягувачу для відома.

22 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу у зв`язку з тим, що у боржника відсутні грошові кошти та майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Зазначену постанову разом з оригіналом виконавчого документу було направлено на адресу стягувача.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц, від 21 березня 2018 року № 6-676/10, від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц, від 15 серпня 2018 року № 2-1976/10.

Доказів направлення стягувачу оригіналу виконавчого листа, зокрема, направлення рекомендованим листом про вручення поштового відправлення та доказів отримання стягувачем виконавчого листа матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом достовірно з`ясовано, що виконавчий лист звернуто до виконання, згодом державним виконавцем прийнято рішення про його повернення, в силу чого оригінал виконавчого листа мав бути вручений стягувачу у спосіб і у порядку, визначеному Законом.

Доказів направлення Залізничним ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області стягувачу ПАТ «Універсал Банк» оригіналу виконавчого листа, зокрема, направлення рекомендованим листом про вручення поштового відправлення та доказів отримання стягувачем виконавчого листа матеріали справи не містять.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено спосіб і порядок вручення державним виконавцем оригіналу виконавчого листа стягувачу, зокрема направлення рекомендованим листом про вручення поштового відправлення. Державний виконавець не виконав наведених вимог Закону, за таких умов на стягувача не можуть бути покладені негативні наслідки невиконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків.

Зважаючи на наведене, відсутність доказів направлення та зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, дає підстави суду вважати підставною заяву про видачу дубліката виконавчого листа стягувачу, оскільки відсутні відомості про отримання ПАТ «Універсал Банк» виконавчого листа від Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області.

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 2-3889/09.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд критично ставиться до твердження представника ОСОБА_1 про те, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, з огляду на таке.

Виконавчий лист № 2-2771/11, виданий 12 березня 2014 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал банк» 229832,71 доларів США боргу був виданий відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції, яка втратила чинність 05 січня 2017 року), якою було передбачено, що виконавчі листи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (в редакції, яка набрала чинності з 15 жовтня 2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 5 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно із частиною 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

З аналізу вищевказаних норм, закріплених у Законі України «Про виконавче провадження» слідує, що виконавчі листи, видані судами до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, пред`являються до виконання протягом трьох років.

Беручи до уваги, що виконавчий лист був повернутий державним виконавцем 22 червня 2017 року, то трьох річний строк його пред`явлення до виконання станом на 29 травня 2019 року не можна вважати таким, що сплив.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновків, що оригінал виконавчого листа був втрачений в процесі проведення виконавчих дій, доказів направлення стягувачу оригіналу виконавчого листа та доказів отримання стягувачем виконавчого листа матеріали справи не містять, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 серпня 2012 року не виконано на момент звернення стягувача до суду, і тому заява стягувача про видачу дубліката виконавчого листа підлягає до задоволення.

Керуючись п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

постановив:

Заяву задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 2-2771/11, виданого Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" 229 832,71 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на день розрахунку 1 832 571,12 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська,54/19).

Боржник: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст ухвали складений 31 травня 2019 року.

Суддя:

Оригінал ухвали.