Рішення № 82107235, 10.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2019 року № 826/5573/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та скасування постанов,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва (надалі - суд) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (надалі також - відповідач-1, ГУ ДФС у м.Києві), Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (надалі також - відповідач-2, ВДВС Дніпровського району) про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та скасування постанов.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідачем-1 протиправно винесено вимогу №Ф-118423-17 від 12.01.2018 та направлено її на адресу відповідача-2, що стало підставою для безпідставного винесення останнім оскаржуваних постанов від 12.03.2018. Позивач, вважаючи вказану вимогу та постанови такими, що порушують його права, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач-1 надав суду письмовий відзив, в якому зазначив, що згідно даних ІС «Податковий борг» розділу «Вимоги про сплату боргу (ЄСВ)» податковий борг позивача погашено, а тому оскаржувана вимога є відкликаною.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акту від 14.04.2017 №57/26-53-13-06-12/2748808757 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильність нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, відповідачем винесено рішення від 29.05.2017 №0004681306 про застосування штрафних санкцій з донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким донараховано 253151,28 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та 29372,57 грн. штрафних санкцій.

На підставі вказано рішення відповідчем-1 винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.05.2017 №Ф-0003801313 на суму 253151,28 грн.

Зазначену податкову вимогу №Ф-0003801313 від 29.05.2017 позивачем оскаржено в судовому порядку, що підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.06.2017 №826/8058/17 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у м.Києві, ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2017 №0003731313, рішення від 29.05.2017 №004681306 та вимоги від 29.05.2017 №Ф-0003801313.

Однак, відповідачем-1 винесено другу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-118423-17 від 12.01.2018 на суму 268452,98 грн.

Відповідачем-1 направлено на адресу відповідача-2 вимогу №Ф-118423-17 на суму 266814,86 грн. для виконання та примусового стягнення заборгованості з позивача.

Постановою відповідача-2 від 12.03.2018 відкрито виконавче провадження №55956841 щодо примусового виконання вимоги №Ф-118423-17 та стягнення з боржника - ОСОБА_1 , 266814,86 грн. заборгованості. Також, постановою від 12.03.2018 накладено арешт на майно боржника.

Позивач вважає, такі дії відповідачів протиправними, в зв`язку з чим звернувся до суду.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2464-VI).

В силу приписів ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Так, процедуру нарахування і сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2016 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Порядок формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, передбачений розділом VI Інструкція № 449.

Згідно з п. 3 розділу VI Інструкція № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкція № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.14.1.175 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч.3 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, визначено, що протягом періоду оскарження суми грошового зобов`язання, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Тобто, нормативними актами встановлено обов`язок щодо сплати податкових зобов`язань, які є узгодженими.

Відповідно до п.57.4 ст.57 ПУ України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Згідно пп.60.1.4 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи те, що податкова вимога №Ф-0003801313 від 29.05.2017 оскаржена в судовому порядку, а винесення податкової вимоги №Ф-118423-17 від 12.01.2018 не передбачено податковим законодавством, суд приходить до висновку про протиправність винесення оскаржуваної вимоги.

При цьому, суд враховує загальну правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v.Croatia, "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v.The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv.Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v.Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, беручи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018 №Ф-118423-17 у розмірі 268452,98 грн., та, як наслідок, така вимога про сплату боргу (недоїмки) підлягає скасуванню, а дії відповідача-1 щодо її винесення та направлення її на адресу відповідача-2 для виконання, протиправним.

Також підлягають задоволенню вимоги про скасування постанов №55956841 відповідача-2 від 12.03.2018 про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника, оскільки судом визнано протиправним дії відповідача щодо направлення на адресу відповідача-2 для виконання вимогу від 12.01.2018 №Ф-118423-17 та визнано протиправною та скасовано, яка слугувала підставою для винесення оскаржуваних постанов.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття оскаржуваної вимоги та оскаржуваних постанов.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, які виступали відповідачами у справі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби України в м.Києві щодо складення та пред`явлення вимоги №Ф-118423-17 від 12.01.2018 про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного соціального внеску.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України в м.Києві від 12.01.2018 №Ф-118423-17 про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного соціального внеску.

Визнати протиправною та скасувати постанову держаного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Терещук Тетяни Іванівни про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2018 у виконавчому провадженні №55956841.

Визнати протиправною та скасувати постанову держаного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Терещук Тетяни Іванівни про арешт майна боржника від 12.03.2018 у виконавчому провадженні №55956841.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (код ЄДРПОУ 35011660) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п.15.5 п.15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону №2147-VIII).

Суддя І.В. Смолій