Рішення № 82106795, 24.05.2019, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/380/18

29

2/339/22/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2019 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

з участю представника позивача Гриців Р. ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_4 до Болехівської центральної міської лікарні про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

30 жовтня 2018 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Болехівської центральної міської лікарні, в якому просить стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 150 000.00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує, тим, що працівниками Болехівської ЦМЛ Парахоняк Л.П., ОСОБА_5 Р ОСОБА_6 ., ОСОБА_7 Б ОСОБА_8 тричі здійснювалося його лікування методом хірургічного втручання : в грудні 2016 року, квітні 2017 року та листопаді 2017 року).

У квітні 2018 року він повторно змушений був лікуватися у Долинській ЦРЛ, оскільки проведенння попередніх операцій не дали бажаного результату.

Остання операція проведена успішно лікарем ОСОБА_9 , зі слів якого, йому стало відомо про те, що попередні операції проводилися непрофесійно, свідченням були болі в області живота, які не припинилися, а навпаки посилювалися. Однак, лікарі його не лікували, а заспокоювали. В правоохоронні органи не звертався, хоч важає, що в діях працівників відповідача є ознаки кримінального злочину.

Оскільки оперування було невдалим, то йому заподіяно моральну шкоду, а тому змушений звернутися захистом порушеного права. Він переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху за своє здоров`я та життя.

Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, образливість, чутливість, реакція замикання, фіксованість на негативних переживаннях, насторога, невпевненість в собі, тривога з приводу майбутнього.

На час звернення до суду відповідач не сплатив жодних коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями його працівників, не попросив вибачення за скоєне.

Посилаючись на викладені обставини, вимоги ст. 23, 1167 ЦК УКраїни, просить його вимоги задовільнити.

02 листопада 2018 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

21 листопада 2018 року представником відповідача подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. Вказує на те, що згідно записів із медичної карти стаціонарного хворого № 2234, позивач з 05 грудня 2016 року по 12 грудня 2016 року перебував у Болехівській ЦМЛ з приводу лікування рецидивної правобічної пахової кили. Лікування здійснювалося оперативним шляхом і після операційний період проходив без ускладнень, скарг ніяких не було. З приводу первинної правобічної пахової кили був оперований більше десяти років назад.

Лікування та обстеження позивача проводилось в повному об`ємі. За час лікування позивача в медичній установі було проведено весь спектр досліджень та необхідних оглядів та правильно встановлено діагноз, що підтверджується записами у медичній карті стаціонарного хворого.

Після закінчення лікування, позивача виписано з лікарні без будь-яких патологій, ускладнень та скарг від пацієнта та надані відповідні рекомендації поводження після операції (дотримання дієти, утримання від фізичних навантажень протягом 6 місяців, тощо).

З 04 квітня 2017 року по 12 квітня 2017 року та з 20 листопада 2017 року по 28 листопада 2017 року ОСОБА_4 знову перебував в Болехівській ЦМЛ з приводу лікування рецидивної пахової кили, де йому дійсно були проведені операції. Позивач перед кожною операцією надавав письмову згоду на своє лікування.

Як вбачається із записів медичної карти, рецидив пахової кили у позивача стався не одразу після операцій, а через тривалий час – через чотири місяці, наступний через сім місяців. Позивач під час лікування у Болехівській ЦМЛ знаходився у стаціонарі до повного загоєння післяопераційної ран та зняття швів, скарг на момент виписки із стаціонару не було.

Тому вказана патологія не свідчить про непрофесійність лікарів та невдало проведені операції, як зазначає позивач. Рецидив залежить від багатьох факторів, зокрема: віку пацієнта, особливостей організму, виконання ним післяопераційних рекомендацій лікарів, надмірних фізичних навантажень.

Крім того, 24 грудня 2013 року ОСОБА_4 був оперований у Болехівській ЦМЛ з приводу пупкової кили. Результат лікування задовільний. Також лікарями Болехівської ЦМЛ за останні три роки проведено 161 операція з приводу незащемленої кили різних локацій. З приводу пахових кил проведено 88 операцій. Жодного випадку рецидиву не було. За даними Національної медичної академії післядипломної освіти ім. Шупика рецидив при рецидивних килах становить 13-20 %.

Доводи позивача про те, що йому невдало проведено тричі операції на пахову грижу в Болехівській ЦМЛ є його особистими висновками та здебільшого припущеннями, які не грунтуються на жодних доказах і не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Позивач в позовній заяві, ні в суді не підтвердив належними доказами в чому полягає моральна шкода, наявність протиправної поведінки відповідача та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, підстави, розмір шкоди відповідно до статей 76-86 ЦПК України.

Позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтвердив неправильність лікування захворювань, які були виявлені у позивача під час його лікування в Болехівській центральній міській лікарні.

Таким чином, підстави для покладення відповідальності на Болехівську ЦМЛ за спричинену позивачу моральну шкоду відсутні (а.с.22-25).

Свідок ОСОБА_9 вказав на те, що він оперував позивача, оскільки була потреба виконання наявної операції певної патології, яка виникла. Як правило, причиною пахової грижі є:1) особливості анатомо-фізіологічні передньої черевної стінки; 2) спосіб життя; 3) спосіб праці. За 40 років своєї практики не зустрічався з такими людьми, які б байдуже ставились до того чи іншого пацієнта. Підтвердженням є те, що даного пацієнта оперували в Болехівській ЦМЛ і він довіряв тим лікарям, які проводили операцію, про що є його письмова згода. Він давав згоду на операцію конкретному лікарю. Нікому не говорив про те, що операції позивачу були зроблені погано, це не відповідає дійсності. Після кожного оперативного втручання будуть рубці. Була сітка, яка використовувалась попередніми хірургами для пластики черевної порожнини. Він також пришив сітку-латку. Хірурги бачили, що не могли закрити цей дефект і використали сітку. Він забрав сітку, оскільки її не можливо використовувати повторно. Для усунення гриж є багато технологій, різноманітних оперативних втручань. Кожний лікар використовує той чи інший метод. Він був четвертий лікар і була висока відповідальність. Хірурги хотіли зробити якнайкраще.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_4 тричі оперований з приводу пахової грижі. Всі три рази він був присутнім на операції, як асистент. Після кожної операції ОСОБА_4 лежав у лікарні до повного зняття швів, це тривало 7-8 днів. При знятті швів він їв, пив, поправлявся, ніяких скарг не було. На момент виписки ніяких рецидивів не було, нагноєнь ран не було. Рана загоювалась первинним нахилом, нагноєнь не було, інших ускладнень не наступало, рецидивів не було. Якщо було б щось не так під час операції, то проявилось б відразу симптоми. Попередня операція була з приводу пупкової грижі, яку проводив лікарі ОСОБА_11 із ОСОБА_12 паталогій не було. Як відомо, наступні рецидиви були після операції на протязі 1-1,5 місяців. З яких приводів наступив рецидив не може вказати. Є багато факторів , що можуть призвести до рецидиву.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він проживає по сусідству з позивачем і відвідував його у лікарні (дати не пам"ятає) після проведенні операції на грижу. Спочатку позивач говорив, що зробили добре операцію. Через деякий час він зустрів його в центрі міста і позивач жалівся, що йому щось погано та болить там, де робили операцію, тому пішов на повторну операцію.

Свідок ОСОБА_14 , лікар-анастезіолог Болехівської ЦРЛ пояснив, що позивач був оперований в лікарні 4 рази і всі рази він давав знеболювальне. Дати проведення операцій не пам`ятає, є письмові записи в історії хвороби. У всіх хворих є певна процедура підготовки до операції. Без його розпорядження медсестра не робить ніяких процедур. Ніхто не тікав від пацієнта, чому позивачу стало погано від уколу не може сказати, але потім позивач був прооперований. Позивачу були проведені різні операції - грижова хвороба черевної порожнини, пахової грижі. Позивач йшов на операцію свідомо. Операція була зроблена по протоколах. Всі препарати були сертифіковані і рекомендовані. Позивач після кожної операції йшов додому, дякуючи лікарям. Ніяких скарг не було, позивач свідомо вибрав лікаря і надав згоду на проведення операцій.

Свідок ОСОБА_15 , товариш позивача, вказав, що 05.01.2016, 04.12.2017, 20.11.2017 лежав ОСОБА_4 у лікарні. Йому відомо про останню операцію, він перебував у палаті, як позивача готували до третьої операції. Медсестра дала укол, йому зробилось погано і він впав, але потім його прооперували. На другий день як вийшов з лікарні жалівся, що його болить у паху, де йому робили операцію. Господарки позивач немає, нічого тяжкого не робив. В кінці року ОСОБА_4 прооперували в Долинській ЦРЛ.

Свідок ОСОБА_16 , медсестра -анестизист Болехівської ЦРЛ., пояснила, що не була присутньою під час проведення операцій позивачу, тому їй невідомо обставини справи. Також підтвердила, що під час проведення операцій, лікар-анестезіолог дає вказівку на передопераційну підготовку. Оскільки вона не була присутня під час введенння наркозу позивачу, то не пам`ятає випадку, коли б ОСОБА_17 втратив свідомость під час підготовки до проведення операцій.

Суд, вислухавши вступне слова позивача, його представника, представника відповідача, пояснення свідків, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.3 ст.16 ЦК України).

Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою щодо відшкодування моральної шкоди, керуючись ст.22, 23, 277, 1166, 1167,1195 ЦК України, вказував на те, що відповідачем були надані за його зверненням медичні послуги по лікуванню з приводу проведення трьох операцій, які за твердженням позивача, виконані з недоліками, невдало, чим було завдано моральну шкоду.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду необхідно встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57, частини першої статті 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Ст. 1172 ЦК передбачає відшкодування юридичною особою (у тому числі медичним закладом, його медичним персоналом) або фізичною особою (медичним працівником - підприємцем) шкоди, заподіяної при виконанні ними своїх трудових (професійних, службових) обов`язків.

Предметом медичних послуг є особисті немайнові блага - життя і здоров`я. Правовий статус пацієнта регламентований Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" № 2801-XII від 19.11.1992р.

Пацієнт -це фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога (ст.ст. 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я").

Пацієнт є особливим суб`єктом договірних правовідносин з надання медичних послуг, який має право на забезпечення кваліфікованою медичною допомогою (ст. 284 ЦК України, ст.ст. 6, 33 Закону "Основи законодавства України про охорону здоров`я").

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про основи охорони здоров`я» пацієнт, який досяг повноліття має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров`я , у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров`я. Медичний працівник зобов`язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров`я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров`я.

Статтею 43 Закону України «Про охорону здоров`я» встановлено, що згода інформованого відповідно до ст. 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, працівниками Болехівської міської лікарні тричі здійснювалося лікування Гриців ОСОБА_18 методом хірургічного втручання в грудні 2016року, квітні 2017року та в листопаді 2017року.

Кожне операційне втручання було проведено тільки за згодою позивача, що підтверджується матеріалами справи : заявами, власноручно підписаними позивачем, в яких він дав згоду на лікування саме у відповідача, дозволив провести обстеження, проведення операцій, обрання лікаря та був озннайомлений із можливим післяопераційним станом ( а.с. 27, 38,45).

Окрім того, на ім`я позивача ОСОБА_4 були заведені медичні картки, листки лікарських призначень, протоколи проведення оперійних втручань.

Так, з медичної карти стаціонарного хворого № 2234 (а.с.33) госпіталізація з 05.12.2016 р. по 12.12.2016р. вбачається, що позивач у приймальному відділенні жалівся на на болі у правій паховій ділянці, наявність м"якоеластичного утворення, яке не вправляється у черевну порожнину. Вважав себе хворим протягом року, як появилося утворення у правій паховій ділянці. Оглянутий хірургом і госпіталізований. Д-з: правобічна пахова грижа , план лікування: підготовка до операції.

Згідно протоколу № 243 з приводу проведення 07.12.2016року позивачу операції грижевисічення з пластикою грижових воріт по Спасокукоцькому-Кімбаровському вбачається, що операційне поле оброблено двічі розчином Люголя та спиртом. Пошарово розкрито в правій паховій ділянці тканини до грижових воріт. Тупо з м`яких тканин виділено грижовий мішок до основи. У основи паховий мішок прошитий та перев`язаний. У основи паховий мішок відсічено і погружено в черевну порожнину. Пластика грижових воріт по Спасокукоцькому-Кімбаровському. Рана пошарово закрита наглухо. Асептична пов`язка.

08.12.2016р. містяться записи про те, що загальний стан хворого задовільний. Скарги на болі в області післяопераційної рани. Об`єктивно: живіт м`який, приймає участь в акті дихання, болючий в ділянці післяопераційної рани. Рана чиста, асептична пов`язка.

10.12.2016р. зазначено, що стан хворого задовільний. Скарги на болі в області післяопераційної рани.Об`єктивно: живіт м`який, приймає участь в акті дихання, болючий в ділянці післяопераційної рани.Туалет рани: рана чиста, асептична пов`язка.

12.12.2016 р. стан хворого задовільний, скарги на болі в області післяопераційної рани. Об`єктивно: живіт м`який, приймає участь в акті дихання, болючий в ділянці післяопераційної рани.Туалет рани: знято шви, асептична пов`язка. Хворий виписаний додому. Рецедиву немає. Рекомендовано обмеження фізичних навантажень 1 місяць. (а.с.37).

В листку лікарських призначень зазначено перелік медичних препаратів (а.с.35) :

-передопераційна підготовка (07.12.2016 р.): церукал, кейвер, омнопон, дімедрол, атропін (премедикація - вводиться за год. до операції).

Глюкоза, аспаркам, вітамін С (капали 06.12.2016 перед операцією).

- після операції: кейвер (знеболююче), омнопон (наркотичний засіб - знеболення після операції), клексан (розрідження крові), лікування основного захворювання (неврологія), перев"язка.

З медичної карти стаціонарного хворого № 787 (а. с. 26) госпіталізація з 04.04.2017 р. по 12.04.2017р. вбачається, що позивачу встановлено діагноз при госпіталізації : рецидивна правобічна пахова кила.

Запис лікаря приймального відділення на а.с.28 (04.04.2017 р.) свідчить про те, що у позивача були скарги на болі у правій паховій ділянці, які носять постійний характер, посилюються під час фізичних навантажень.

Зі слів хворого, вважає себе хворим протягом 3 тижнів, як появилися болі в правій паховій ділянці. Пальпується збільшена в розмірах правібічна пахова кила.

В листку лікарських призначень (а. с. 32) зазначено перелік медичних препаратів : кейвер (знеболююче), омнопон (наркотичний засіб - знеболення після операції), цефтріаксон (антибіотик), ель-лізин (зменшує набряк тканин після операції), розчин Рінгера (різні солі).

В протоколі № 157 (а. с. 29) викадено хід проведення операції грижевисічення з пластикою грижевих воріт по Бассіні 05.04.2017 р.: Операційне поле оброблено двічі розчином Люголя та спиртом під загальним знеболенням. Проведено розтин шкіри та підшкірної клітковини, роз`єднано тканини до грижового мішка. Грижевий мішок виділено з грижових тканин до грижових воріт. У грижових воріт грижовий мішок прошитий і перев"язаний, розсічений і погружений у живіт. Проведено пластику по Бассіні. Рана пошарово зашита наглухо. Асептична пов`язка.

06.04.2017р. - 12.04.2017р. містяться записи, які свідчать про те, що загальний стан хворого задовільний. Скарги на болі в ділянці післяопераційної рани.

Об`єктивно: живіт м`який, болісний в ділянці післяопераційної рани. Рекомендовано обмеження фізичних навантажень місяць.

З медичної карта стаціонарного хворого № 2731 (а. с. 41,42) госпіталізація з 20.11.2017 р. по 28.11.2017р. вбачається, що 20.11.2017 р. позивач поступив до лікарні із скаргами на болі у ділянці правої пахової ділянки, наявність м"якоеластичного утворення, м"якої консистенції. Зі слів хворого, вважає себе хворим протягом 2 місяців, як появилися болі в правій паховій ділянці. В правій паховій ділянці показується м"»якоеластичне утворення розміром, 6x5 мл. м"якої консистенції, неболюче пальповано.

Д-з: рецидивна правобічна пахова кила.

З листка лікарських призначень (а. с. 48) вбачається перелік препаратів, які вводились позивачу :

-передопераційна підготовка (20.11.2017 р.): катеризація вени, медклоперамід, омнопон, дімедрол, атропін .

-після операції: кейвер (знеболююче), омнопон (наркотичний засіб - знеболення після операції), цефтріаксон (антибіотик), ель-лізин (зменшує набряк тканин після операції).

В епікрезі №2737 (а. с. 44) вказано про те, що позивачу проведена операція 20.11.2017 грижевисічення з пластикою грижових воріт по Спасокукоцькому-Кімбаровському. Післяопераційний період протікав гладко, рана заепітелізувалася. Хворий виписаний додому. Рекомендовано обмеження фізнавантажень 2 місяці.

З 21.11.2017р. по 27.11.2017 р. загальний стан хворого задовільний : скарги на болі в ділянці післяопераційної рани.

28.11.2017 р. загальний стан хворого задовільний, скарг немає.

Отже, надані відповідачем докази свідчать про те, що ускладнень під час кожної з операцій та після їх проведення у ОСОБА_4 не було, він перебував у задовільному стані та не вислювлював ніяких скарг, перебував у стаціонарі до повного загоєння післяопераційних ран зняття швів.

Рецидив захворювання ( пахової кили) у позивача діаностувався не відразу після операцій, а через певний час : 4місяці та 7 місяців і не пов"язаний з непрофесійними та неправомірними діями працівників відповідача та невдало проведених операцій, як про те вказує позивач.

Не підтвердили таких тверджень позивача і свідки, які були допитані, як сторони позивача, так і зі сторони відповідача.

Поясненнями свідків тільки доводиться факт перебування позивача на лікуванні в у відповідача та проведення операційних втручань.

Як свідчить медична практика, причиною рецидиву грижі можуть бути анатомічні особливості черевної стінки: слабість тканин в області грижі, вік пацієнта, дотримання ним після операційних рекомендацій лікарів.

На підтвердження доводів позовних вимог позивач вказував на те, що хірург іншого медичного закладу Долинської ЦРЛ ОСОБА_9 , який проводив операційне втручання, вказував, що попередні операції проводилися непрофесійно.

Разом з тим, ОСОБА_9 , будучи опитаний як свідок та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідом неправдивих показань, не підтвердив таких висловлювань, а , навпаки ствердив, що нікому не говорив про те, що операції позивачу були зроблені погано і таке не відповідає дійсності. При цьому зазначив, що згідно медичної практики причиною рецидиву грижі можуть бути: особливості анатомо-фізіологічні передньої черевної стінки; спосіб життя та праці.

Вирішення питання про відшкодування шкоди за правилами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України має ґрунтуватися на наявності усіх складових, у тому числі, за умови неправомірності дій або бездіяльності особи. Ознакою неправомірності визнається вчинення дій прямо заборонених законом або таких, що суперечать закону.

Доказів на вчинення працівниками відповідача дій, які б відповідали вказаним ознакам у справі не здобуто.

Судова медична експертиза у справі не проводилася, хоч суд, роз"яснив позивачу право на її проведення.

Відшкодування моральної шкоди згідно вимог ст 1167 ЦК України провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

З урахуванням того, що позивачем не доведено факту завдання йому шкоди здоров`ю внаслідок проведених операцій лікарями Болехівської центральної міської лікарні, відсутні неправомірні дії лікарів, причинний зв`язок між погіршенням стану здоров`я позивача та проведеними операціями, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Судові витрати у даному спорі, з врахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, компенсуються за рахунок держави ( ст. 141 ЦПК УКраїни).

На підставі викладеного, ст. 23, 1166, 1167 ЦК України та керуючись ст.258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Болехівської центральної міської лікарні про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Найменування або ім`я сторін, їх місцезнаходження або місце проживання:

ОСОБА_4 – реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Болехівська центральна міська лікарня – місцезнаходження вул. Коновальця, 2 м. Болехів, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 01993440.

Дата складання повного тексту рішення -31 травня 2019 року.

Суддя Головенко О.С.