Ухвала суду № 82105508, 24.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.05.2019

Справа № 320/2461/19

1-кс/320/2672/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької у складі Ковальова Ю.В.,

секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. по кримінальному провадженню № 42019081280000013, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, не має освіти, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

за участі:

слідчого – Шалагіна І.В.,

прокурора - Нагорного В.А.,

захисника підозрюваного – Савона В.В.,

встановила:

24 травня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. по кримінальному провадженню № 42019081280000013, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що у невстановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з групою осіб, спільно з ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою подальшого збуту, незаконно придбали наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, який внесений до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів».

Після чого, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з групою осіб, спільно з ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 маючи умисел на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, залишили шматок рожевого пластиліну у якому містився полімерний згорток у якому знаходився полімерний згорток чорного кольору у запаяному стані з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 7-911від 23.05.2019 року містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон», масою 0,0831 г, у кущах рослини, яка розташована з лівої сторони від території домоволодіння АДРЕСА_2 та надали ОСОБА_5 чіткі вказівки щодо відшукання наркотичного засобу, за що 22.05.2019 року о 12 годині 34 хвилин, отримали переказ грошових коштів у розмірі 400 гривень, які ОСОБА_5 шляхом транзакції грошових коштів у розмірі 400 гривень з урахуванням комісії, переказав на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», № НОМЕР_1 , тим самим безконтактним шляхом збули наркотичний засіб, обіг якого обмежений.

Таким чином, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з групою осіб, вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), 25 січня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019081280000013, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ст.307 ч.2 КК України.

«22» травня 2019 року в порядку ст.208 КПК України був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

«23» травня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.307 ч.2 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протоколом огляду від 22.05.2019; протоколом огляду від 22.05.2019; протоколом огляду від 22.05.2019; заявою про добровільну видачу; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину; ухвалою про призначення судової-хімічної експертизи; висновком експерту; повідомленням про підозру ОСОБА_1 .

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування, тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 знову почне збут наркотичного засобу для подальшого збагачення. Вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 : переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинить інше кримінальне правопорушення.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов`язується не відлучатися з місця проживання. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів існування, тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 знову почне збут наркотичного засобу для подальшого збагачення. Вчинив злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, отже він може безперешкодно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинить інше кримінальне правопорушення, отже обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливо.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою, строком на шістдесят днів, тому звернувся з вказаним клопотанням до суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та її захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 24.05.2019 о 09 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та наявні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання;2) особиста порука;3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Матеріалами справи встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на вихованні двох малолітніх дітей 2016 та 2018 років народження, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Окрім того, у підозрюваного ОСОБА_1 відсутній паспорт громадянина, що спростовує заявлений прокурором у судовому засіданні ризик безперешкодно переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Аналізуючи обставини справи, дані про особу підозрюваної, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, слідчий суддя приходить до висновку, що в даній конкретній справі, дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_1 може бути домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

У клопотанні слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В., погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. по кримінальному провадженню № 42019081280000013, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною залишати місце мешкання з 20-00 год. до 06-00 год., строком на два місяці, тобто до 22 липня 2019 року включно, без застосування електронних засобів контролю.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

- уникати спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 у, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Шалагіна І.В.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 22.07.2019 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Ковальова Ю.В.