Рішення № 82104644, 31.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1978/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря – Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA500000/2019/000095/2 від 08.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він для митного оформлення транспортного засобу марки Honda, модель – Accord, тип кузова – седан, рік випуску – 2016, номер кузова – 1 НОМЕР_1 , код товару 8703239031 надав митному органу пакет документів, який підтверджує заявлену митну вартість на рівні 4818 доларів США. Однак, не зважаючи на підтвердження документально зазначеної вартості ТЗ, митним органом 08.01.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500000/2019/000095/2, яким визначено митну вартість товару на рівні 9498 грн. Позивач вважає зазначене рішення неправомірним, оскільки останнє не відповідає вимогам ст. 55 МК України. Зокрема, в спірному рішенні зазначено, що подані декларантом документи містять розбіжності, тоді як позивач вважає, що зазначені обставини не спростовують заявленої митної вартості і не є підставою для здійснення коригування митної вартості. Спірне рішення не містить конкретних обставин, які викликали сумніви, причин неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також переліку документів, надання яких могло б усунути сумніви в їх достовірності. Висновок митного органу щодо непідтвердження числового значення складових митної вартості товару є безпідставним, оскільки позивачем надано повний пакет документів, який у сукупності підтверджує заявлену ним митну вартість. Транспортний засіб було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантії відповідно до розділу Х МКУ, кошти в розмірі 41945,53 грн внесено на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Ухвалою судді від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

26.04.2019 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначивши, що для підтвердження митної вартості транспортного засобу марки Honda, модель – Accord, тип кузова – седан, рік випуску – 2016, номер кузова – НОМЕР_2 , код товару 8703239031 позивачем було надано документи із розбіжностями. Зокрема, надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена – банківський платіжний документ не надано. У свою чергу, неподання банківського платіжного доручення у випадках, коли платіж за товар мав бути здійснений до моменту його ввезення до митної території України, є підставою для твердження про неповноту поданих на підтвердження митної вартості документів, а відтак і для коригування заявленої митної вартості, що знайшло своє відображення у судовій практиці. Також до митного оформлення не було надано документів, що підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України, що виключало можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості згідно з ч.1 ст. 54 МКУ. Отже надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена бо підлягала сплаті за ТЗ, що в свою чергу виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості. З метою обґрунтованого вибору визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом і Одеською митницею ДФС були проведені консультації, про що зазначено в спірному рішенні про коригування митної вартості. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю зі зазначенням номерів відповідних МД, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС встановлено, що рівень митної вартості товарів (застосовано обґрунтовану гнучкість у застосуванні резервного методу), митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 9498 дол США, у зв`язку із чим митну вартість ТЗ скориговано до відповідного рівня.

Ухвалою суду від 06.05.2019 задоволено клопотання Одеської митниці ДФС та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін згідно з ст. 262 КАС України; судове засідання призначено на 16.05.2019 о 11:30 год.

Судове засідання 16.05.2019 відкладено за клопотанням позивача на 21.05.2019 о 11:00 год.

В судовому засіданні 21.05.2019 оголошено перерву до 29.05.2019 о 10:00 год.

Позивач до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином; 21.05.2019 та 28.05.2019 до суду від позивача надійшли заяви про розгляд справи без його участі.

До суду з`явилися представники відповідача, які позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та врахувати надані митним органом докази.

Вислухавши пояснення представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 06.12.2018 для митного оформлення транспортного засобу марки Honda, модель – Accord, тип кузова – седан, рік випуску – 2016, номер кузова – 1 НОМЕР_1 ; номер шасі – немає даних; номер двигуна – немає даних; кількість місць -5; колісна формула 4/2; тип двигуна – бензин; робочий об`єм циліндрів – 2356 куб см; ТЗ був у використанні; має пошкодження: на накладці переднього бамперу під нижньою решіткою зліва вм`ятина; водійські двері зім`яти усередину авто, мають рвані пошкодження; бічне ліве дзеркало відірвано; ліве переднє скло відсутнє, місце його кріплення обклеєно плівкою; на лівому передньому крилі вм`ятини; на лівому порозі вм`ятини; на задніх лівих дверях (на стуку з водійськими дверми) вм`ятина; капот справа не прилягає до правого переднього крила; захист двигуна демонтовано до салону авто; шторки зліва спрацьовані; обшивка на стелі зліва порвана; у салону відсутня обшивка на ліву передню стійку; панель на скло підіймачів, яка знаходиться на водійських дверях, знята з місця кріплення та знаходиться у салоні; скло на водійській двері розбито; на місцях деформації металу є сколи та подряпини на ЛФП, а також сліди корозії уповноваженою особою декларанта ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» разом із МД № UA500170/2018/026994 від 06.12.2018 було подані рахунок-фактура (інвойс) від 22.08.2018 № UA-GA169625; витяг з аукціону від 27.08.2018; домашній коносамент № MRKU2489152-4 від 01.10.2018; навантажувальний документ № 00007349 від 19.11.2018.,

Митну вартість товару (автомобіля) визначено за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме 4818 доларів США.

Під час митного контролю товарів за МД № UA500170/2018/026994 від 06.12.2018 програмним комплексом АСАУР сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товару; здійснення запиту додаткових документів; у випадку, визначеному ст. 54 МКУ – прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товару за МД № UA500170/2018/026994 від 06.12.2018 було встановлено, що подані документи містять розбіжності та недоліки, зокрема згідно пункту 2 статті 53 Митного кодексу України, якщо рахунок сплачено, декларантом для підтвердження митної вартості подаються банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, згідно статті 368 Митного кодексу України при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Зазначені документи до митного оформлення не надано.

На підставі зазначеного декларанту було запропоновано протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження митної вартості товару:

1) банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості ктз, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України;

2) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера;

3) копію митної декларації країни відправлення;

4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, було повідомлено позивача про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На електронний запит митниці декларантом додатково було подано свідоцтво про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 від 13.08.2018; висновок про вартісні характеристики товару № 24112018-589 від 25.11.2018; некласифікований внутрішній договір № 1411/18-11 від 14.11.2018; договір про надання послуг митного брокера № 310718 від 31.07.2018; акт фізогляду б/н від 22.11.2018.

За результатами розгляду поданих для митного оформлення ТЗ документів Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500000/2019/000095/2 від 08.01.2019, яким визначено ціну ТЗ на рівні 9498 дол. США.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості, декларантом відповідно до глави 4 МКУ направлено скаргу із додатками, за результатами розгляду якої митниця листом від 21.02.2019 № 1171/10/15-70-19-01-07 повідомлено про залишення спірного рішення без змін, а скарги – без задоволення.

В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України - кошти в розмірі 41945,53 грн внесено на відповідний рахунок органу доходів і зборів, та не погоджуючись із вказаною вимушеною переплатою, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення про коригування митної вартості обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також частинами першою, четвертою статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато- логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, митницею повідомлено декларанта, що подані документи містять розбіжності, а саме згідно пункту 2 статті 53 Митного кодексу України, якщо рахунок сплачено, декларантом для підтвердження митної вартості подаються банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, згідно статті 368 Митного кодексу України при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, стандартними правилами 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011) визначено, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

Розділом VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, передбачено, що за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 10 розділу І цього Порядку інструментів з управління ризиками (далі - Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР).

Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) ДФС при проведенні митного контролю та митного оформлення з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів

Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР.

Пунктами 1, 2.2, 2.5, 2.12 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 встановлено, що робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа). Робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, в тому числі, шляхом перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом ДФС від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації як інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Під час митного контролю товарів за митною декларацією UA500170/2018/026994 від 06.12.2018 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості ТЗ декларантом разом з митною декларацією UA500170/2018/026994 від 06.12.2018 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) пунктом 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у випадку якщо рахунок сплачено, то до документів, які підтверджують митну вартість товарів віднесені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Проте, до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, які підтверджують митну вартість товарів.

2) частиною 2 статті 368 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ передбачено, що при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Проте, до митного оформлення не надано документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України, які підтверджують митну вартість товарів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на страхування цих товарів.

Пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Підпунктом 14.1.260 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Відповідно до розділу III (графа 20) Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Також пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, віднесені страхові документи (якщо здійснювалося страхування), а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) основними документами, які необхідні для страхування товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій є угоди про страхування (договір про страхування, страховий поліс, страховий сертифікат); повідомлення про страхування, ковернот; документи адміністративного характеру (повідомлення про страхову премію, рахунок-фактура страховика).

Отже, положення вищезазначених норм законодавства України передбачають зазначення повних та достовірних відомостей про вартість страхування товарів, а також про вартість перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України як складової частини митної вартості товарів, а тому ненадання уповноваженою особою декларанта до митного оформлення документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться, виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Крім того, частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Також, статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011) зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

У відповідності до розділу V Додатку до рекомендації № 1 "Формуляр-зразок Організації Об`єднаних Націй для зовнішньоторговельних документів. Керівні принципи для застосування" (2001) до сектору офіційного контролю відносяться документи, що необхідні для контролю товарів у межах зовнішньоторгових операцій, який здійснюється різними офіційними органами в країнах експорту, імпорту, транзиту. Здійснення контролю є необхідними у цілях, які можуть бути згруповані наступним чином, зокрема, стягнення мита податків, забезпечення надходжень (експортна декларація товарів, єдині адміністративні документи, вантажна декларація, та інші).

Відомості, що містяться у копії митної декларації країни відправлення є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документах, тому відсутність митної декларації країни відправлення та її перекладу виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України.

З огляду на матеріали справи, декларантом або уповноваженою особою декларанта не подано додаткових документів, які були витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, у доданій до відзиву копії «знімку екрану» щодо викупу лоту на аукціоні (а.с.87), який декларантом було подано разом із пакетом документів для митного оформлення ТЗ, як основної підстави для визначення вартості за ціною договору, покупцем ТЗ зазначено іншу, ніж позивач, особу Yevhen Kucherenko. Будь-якого іншого документу, який би міг бути визначений в якості правової підстави купівлі позивачем ТЗ саме за ціною 4425 дол США в матеріалах справи немає.

Крім того, на запит митного органу декларантом надано до митниці 22.11.2018 інвойс UA-GA169625 DSL 22.08.2018 щодо оплати ОСОБА_2 за найменування « 2016 HONDA ACCORD VIN: 1 НОМЕР_4 » 4818 дол США, тобто заявленої у МД № UA500170/2018/026994 від 06.12.2018 вартості авто за ціною договору, яка в свою чергу, є відмінною від ціни лоту аукціону, що зазначена на копії «знімку екрану», тобто ціни за договором.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією № UA500170/2018/026994 від 06.12.2018 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або у повноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Судом встановлено, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст. 60 Митного кодексу України).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат).

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов`язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Як встановлено судом, за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000095/2 від 08.01.2019.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Кодексу (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів 1-5. Наприклад, вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами може бути "гнучко застосована", аби дозволити митному органу використати вартість операції ввізних товарів того самого "класу або виду" та/або виготовлених в різних країнах походження.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 “Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів” встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контакті (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб`єктів підприємницької діяльності.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю про те, що заявлена декларантом митна вартість товару нижча від митної вартості аналогічних товарів.

Зокрема, згідно ЄАІС автомобіль було виявлено три аналогічних (марка автомобіля, модель, тип двигуна, робочий об`єм двигуна, рік випуску, пошкодження) транспортних засоби із пошкодженнями:

легковий з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, пасажирський, що був у використанні, ідентифікаційний номер 1 НОМЕР_5 ; марка Honda; модель Accor; модифікація Sport; номер двигуна – немає даних; календарний рік виготовлення – 2015; модельний рік виготовлення – 2016; загальна кількість місць вкл. водія – 5; тип двигуна – бензиновий; робочий об`єм циліндрів – 2354 см3; колісна формула – 4х2; тип кузова – седан; колір – білий. Пошкодження: система охолодження двигуна, система клімат-контролю салону, електрична система моторного відсіку. Деформовано: підсилювач бамперу переднього, радіатор основний та кондиціонеру, передня панель, вм`ятина на передньому правому крилі. Відсутнє облицювання бамперу переднього, решітка радіатора, решітка переднього бамперу, панель захисту двигуна, фари основного світла передні, ПТФ передні Бампер передній іншого кольору. Спрацьована подушка безпеки водія. Наявні видимі ознаки пошкодження ЛКФ покриття. Митна вартість товару складає 12725,99 дол США;

легковий автомобіль, що був у використанні, марка – Honda; модель – Accord; рік випуску – 2016; модельний рік випуску – 2017; номер кузова (VIN) 1 НОМЕР_6 ; номер двигуна – немає даних; номер шасі – немає даних; загальна кількість місць для сидіння в т.ч. водія – 5; призначення – для перевезення людей; тип двигуна – бензиновий; об`єм двигуна – 2356 см3; кількість дверей – 4; тип кузова – седан; колісна формула – 4х2. Пошкодження: двері задні праві, боковина задня права, лонжерон задній правий в зборі колісна арка задня права, система подушок безпеки голови справа, прилад управління подушками безпеки, амортизатор задній правий, направляюча тяга задня права, пошкодження ЛКЗ автомобіля. Митна вартість товару складає 9886 дол США;

легковий з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, пасажирський, що був у використанні, ідентифікаційний номер 1 НОМЕР_7 ; номер шасі – немає даних; номер двигуна – немає даних; типу двигуна – бензиновий з робочим об`ємом циліндрів 2356 см3; колісна формула – 4х2; тип кузова – седан; колір – чорний; кількість дверей – 4; загальна кількість місця в т.ч. водія – 5. Пошкодження: передній бампер, кріплення решітки радіатора, решітка радіатора, решітка переднього бампера, задній бампер, кріплення заднього бампера, задня права боковина, передні ліві двері (подряпини ЛФП), задні ліві двері (подряпини ЛФП); спрацьовані подушки безпеки: передня права бічна подушка безпеки; права подушка безпеки голови; розірвано і деформовано салонне обливання панелі даху через спрацьовані подушки безпеки; блок управління подушками безпеки. Календарний рік виготовлення – 2015. Модельний рік виготовлення – 2016. Митна вартість товару складає 9488 дол США.

Таким чином, при коригуванні митної вартості товару митним органом застосовано найменшу з трьох виявлених у Єдиній автоматизованій інформаційній системі вартостей ТЗ, митне оформлення яких вже здійснено, а саме 9498 дол США, та прийнято відповідне рішення про коригування митної вартості № UA500000/2019/000095/2 від 08.01.2019.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

За результатами судового розгляду судом встановлено, що у спірному рішенні про коригування митної вартості № UA500000/2019/000095/2 від 08.01.2019 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; також визначено джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю про те, що заявлена декларантом митна вартість товару нижча від митної вартості ідентичних товарів та наведено конкретну суму митної вартості ТЗ, митне оформлення якого завершено.

Крім того, суд критично оцінює посилання сторони позивача на звіт про незалежну оцінку майна реєстраційний номер 24112018-589 - оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США, що виконаний оцінювачем ФОП ОСОБА_3 , з огляду на наступне.

Так, оцінювач ФОП ОСОБА_3 не проводив ані товарознавчої експертизи, ані будь-якої іншої експертизи. Натомість оцінювачем була здійснена оцінка вартості автомобіля.

Вказаний суб`єкт оціночної діяльності має сертифікат оціночної діяльності № 115 НОМЕР_8 , виданий ФДМУ 09.02.2018, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 6787 ФДМУ і МІБ від 14.03.2009, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 9628 від 23.01.2013.

При цьому пунктом 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, передбачено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків.

При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Відповідно до п.53 Національного стандарту, залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об`єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об`єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об`єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання).

Згідно поданого позивачем до митного органу звіту про оцінку вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України із США, інформація для визначення вартості автомобіля позивача взята через Інтернет-ресурс www.nadaguides.com, тобто оцінювач всупереч положенням пунктів 52, 53 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, використав тільки одне джерело інформації, не проаналізував всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, та іншу істотну інформацію.

Крім того, у звіті про оцінку вартості колісного транспортного засобу зазначено, що оцінювач не проводив особистого огляду об`єкта оцінки, так як він перебував на території митного складу та до нього було обмежено доступ (необхідно отримання спеціальних дозволів та погоджень), що не дозволяло провести натурний огляд. Отже фотофіксація та інформація щодо стану об`єкту оціни була надана замовником та прийнята оцінювачем як достовірна. Станом на дату оцінки, крім документів, які було надано продавцем та супроводжувальних документів (інвойс, коносамент тощо), інших документів оцінювачем не досліджувалось. Оцінювачу не було надано детальної та офіційної інформації щодо ушкоджень та відсутності деталей, у зв`язку із чим опис ушкоджень проводився відповідно до наданих фотоматеріалів.

Частино 2 статті 266 МК України передбачено, що перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Отже звіт про оцінку складено 25.11.2018, тобто до митної декларації 06.12.2018, у зв`язку із чим декларант або його уповноважена особа разом з експертом мали право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

На підставі викладеного суд критично оцінює вищезазначений звіт про оцінку вартості колісного транспортного засобу, так як останній не відповідає вимогам належності доказів.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.

Враховуючи вищевикладені обставини та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500170/2019/00009 від 08.01.2019 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500170/2019/001201 від 17.01.2019 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 41945,53 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

При цьому судом встановлено, що додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів ОСОБА_1 або його уповноваженими представниками до Одеської митниці ДФС надано не було.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановлені Одеською митницею ДФС суперечності та неповнота документів свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

При цьому, прийняттю рішення про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Результати процедури консультацій та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Приймаючи вказане рішення про коригування митної вартості товару митний орган використав наданий позивачем звіт оцінки транспортного засобу, що свідчить про дотримання процедури обрання методу визначення митної вартості товару та відповідно правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товару.

Про правомірність та належність такого підходу і розсуду дійшов висновку ВС/КАС у постанові від 15 травня 2018 року по справа №809/1260/17, адміністративне провадження №К/9901/46425/18.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем відповідно до вимог Митного кодексу України прийнято рішення, яким запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, проведено консультацію з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями, а тому з урахуванням ненадання декларантом усіх необхідних належних для підтвердження митної вартості додаткових документів, прийнято обґрунтоване рішення про визначення митної вартості за шостим методом.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

На підставі встановлених фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000095/2 від 08.01.2019 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у зв`язку заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 ) до Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А; 39441717) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.05.2019.

Суддя І.В. Завальнюк

.