Ухвала суду № 82104641, 31.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1434/19

УХВАЛА

31 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача Тодорич І.В.

представника відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи Сон К.Е.

розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) заяву представника позивача про забезпечення позову за вхід. №19337/19 від 29.05.2019 р.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» до Одеської міської ради, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №3676-VІІ «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель санаторію з приміщеннями торгівельного призначення та громадського харчування”.

29.05.2019 р. через канцелярію суду за вхід. №19337/19 надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

заборонити Одеській міській раді виносити на сесію питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3,5144 га.

Подана заява обґрунтована.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Прийняте на засіданні сесії Одеської міської ради рішення №3676-VII від 19.09.2018 року, яким надано дозвіл ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на розробку проекту землеустрою, порушує права ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», оскільки на земельній ділянці, щодо якої прийнято рішення, знаходиться майно позивача.

На земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, б.4/6 знаходиться домоволодіння - Санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який належить ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». Щодо даного майна, наразі існує спір, який розглядається в Приморському районному суді м. Одеси, справа №522/5998/18.

Сторонами по справі №522/5998/18 є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ».

Якщо не вжити заходів забезпечення позову, у випадку якщо позов буде задоволено, буде неможливо здійснити ефективний захист порушених прав та інтересів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», оскільки за час розгляду справи №420/1434/19, Одеська міська рада передасть земельну ділянку в оренду ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» і при цьому визнання протиправним та скасування рішення не матиме жодного сенсу, адже буде прийнято нове рішення, яке потребуватиме нового оскарження.

Одеська міська рада активно сприяє ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» в затвердженні проекту землеустрою.

07.05.2019 року на офіційному сайті Одеської міської ради, на сторінці «Проекти рішень Одеської міської ради» було розміщено проекти рішень Одеської міської ради на чергове засідання сесії яке відбудеться 05.06.2019 року (скріншот з офіційного сайту Одеської міської ради (https ://omr. gov, ua/ua/acts/proiects/council/) додається).

За посиланням https://omr, gov.ua/ua/acts/proi ects/council/можна отримати інформацію по проектам рішень про надання в оренду, постійне користування земельних ділянок юридичним особам, фізичним особам-підприємцям, запропонованих до внесення на розгляд XXXIV сесії Одеської міської ради 05.06.2019 року. Дана інформаціє є у вільному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Одеської міської ради.

Дана інформація підтверджує, що Одеська міська рада, має намір передати ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» в оренду земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці б. 4/6, та на якій розташоване майно, на черговій сесії Одеської міської ради яке відбудеться 05.06.2019 року.

У разі надання ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» земельної ділянки в оренду, визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №3676-VII від 19.09.2018 року буде безглуздим. В такому разі відновити порушені права ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» буде можливо лише у разі пред`явлення нового позову про скасування рішення Одеської міської ради про надання в оренду земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, буд. 4/6 ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» та нової заяві про забезпечення позову вже в межах іншої справи. Проте, пред`явлення нового адміністративного позову та заяви про забезпечення позову потягне за собою значні фінансові витрати: на оплату судового збору та на оплату правничої допомоги при розгляді справ у судах різних інстанцій, що суперечить ефективному захисті порушених прав та інтересів.

Щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення Одеської міської ради № 3676-VII від 19.09.2018 року необхідно зазначити наступне.

ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» вважає, що рішення Одеської міської ради №3676-VII від 19.09.2018 року було прийнято із грубим порушенням порядку прийняття рішень органами місцевого самоврядування.

Представником ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» - адвокатом Тодорич І.В. подано адвокатський запит на ім`я голови Постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин Одеської міської ради Бриндак О.Б. від 16 травня 2019 року.

В адвокатському запиті запитувалась наступна інформація:

1) Надати належним чином оформлену інформацію, з наданням підтверджуючих доказів, а саме: скільки разів (з зазначенням дати звернень) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» (код 41774699) зверталась із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_2 6?

2) Надати належним чином оформлену інформацію, з наданням підтверджуючих доказів, а саме: яка особа, із зазначенням прізвища, ім`я по-батькові такої особи, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» (код 41774699) зверталась із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 та, за адресою: АДРЕСА_1 , директор ОСОБА_2 або представник за довіреністю? Якщо в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» зверталась директор Колбасюк Лариса Вікторівна, прошу надати копії документів які підтвердили її повноваження як директора. Якщо в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» звертався представник за довіреністю, прошу надати копію довіреності на представника;

3) Надати копію клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» (код 41774699) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 та, за адресою: АДРЕСА_3 . Одеса, вул. Бернардацці, 4/6, разом з усіма додатками, зокрема:

- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;

- нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної

ділянки/частини земельної ділянки, на припинення права користування земельною ділянкою/частиною земельної ділянки, на розірвання договору оренди земельної ділянки, надана у встановленому законом порядку, посвідчені в установленому порядку копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці;

- копії матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна;

- засвідчені печаткою та підписом керівника зацікавленої особи копії установчих

документів, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

4) Надати належним чином засвідчений лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради № 01-13/4304 від 13.09.18р. (№ 1487/2-гсвід 13.09.18р.);

5) Надати належним чином засвідчений протокол постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин Одеської міської ради від 14.09.2018 року та копії всіх документів, які були надані голові та членам постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин Одеської міської ради для прийняття 14.09.2018 року рішення щодо рекомендування винести проект рішення «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» (код 41774699) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 га, за адресою: м. Одеса, вул. АДРЕСА_2 , 4/6», підготовлений Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на розгляд чергової сесії Одеської міської ради;

6) Надати належним чином засвідчений проект рішення “Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» (код 41774699) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_2 6”, з обов`язковим візуванням на зворотному боці бланка проекту рішення виконавцем з обов`язковим зазначенням дати візування, номера телефону, адреси електронної пошти, автором проекту рішення (у разі якщо виконавець не є автором проекту рішення), директором юридичного департаменту, директором департаменту з організації роботи ради, секретарем ради, заступником міського голови (відповідно до розподілу обов`язків).

На запит надійшла відповідь з Постійної комісії з питань землеустрою по земельним правовідносинам №669/2-мр від 22.05.2019 року у якій повідомлено, що запитувані матеріали, що стали підставою для підготовки проекту рішення Одеської міської ради знаходяться з Департаменті комунальної власності Одеської міської ради.

До відповіді надано завірену копію витягу Протоколу засідання Постійної комісії з питань землеустрою по земельним правовідносинам від 14.09.2018 року .

Лист директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-13/4304 від 13.09.2018 року разом із переліком громадян яким надається дозвіл на розробку проекту землеустрою.

З огляду на отримані документи вбачається, що 14.09.2018 року відбулось засідання Постійної комісії питань землеустрою по земельним правовідносинам яка відповідно до порядку денного, мала розглядати питання зокрема про розгляд проектів рішень про надання дозволу на розробку земельної документації по переданню в оренду земельних ділянок суб`єктам господарювання: юридичним особам, фізичним особам підприємцям.

В протоколі засідання комісії зазначено, що дане питання слід розглядати саме на підставі листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-13/4304 від 13.09.2018 року. Тобто, саме даним листом, передбачалось розглядати проекти рішень про надання дозволу на розробку проектів землеустрою юридичним особам.

Такою особою є і ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» якому на засіданні сесії Одеської міської ради яке відбулось 19.09.2018 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-13/4304 від 13.09.2018 року та доданого переліку громадян, яким надаються дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Одесі, вбачається, що в ньому взагалі відсутні юридичні особи та фізичні особи підприємці.

Передбачено надання дозволів на розробку проектів землеустрою тільки фізичним особам. До того ж, в даному переліку не передбачено надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Одесі, щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_4 Бернардацці, буд. АДРЕСА_2 /6.

Постійна комісія з питань землеустрою по земельним правовідносинам розглянула питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Одесі, щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 без жодних підстав.

Для того щоб Постійна комісія з питань землеустрою по земельним правовідносинам розглянула питання та своєму засіданні, необхідно було щоб Департамент комунальної власності Одеської міської ради, передав проект рішення із необхідними документами на засідання комісії.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради дійсно передавав матеріали та проекти щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою юридичним особам, що підтверджується листом ради №01-13/4304 від 13.09.2018 року. Проте, даним листом та переліком не передбачено розгляд питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» та не передбачено розгляд питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, Постійна комісія з питань землеустрою по земельним правовідносинам, самостійно, без наявності будь-яких документів вирішила рекомендувати винести проект рішення «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, за адресою: АДРЕСА_1 ».

Також, у відповіді Постійної комісії з питань землеустрою по земельним правовідносинам від 22.05.2019 року зазначено, що матеріли, що стали підставою для підготовки проекту рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель санаторію із приміщеннями торгівельного призначення та громадського харчування» знаходиться в Департаменті комунальної власності Одеської міської ради.

Подано адвокатський запит до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради вхідний №0119/1284 від 17.05.2019 року.

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надана відповідь №01-19/1284 від 22.05.2019 року, в якій зазначається, що лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.09.2019 року №0-13/4304 стосується переліку громадян, яким надається дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі, у зв`язку з чим не стосується юридичної особи.

На підставі чого Постійна комісія з питань землеустрою та земельних правовідносин на своєму засіданні, яке відбулось 14.09.2018 року прийняла рішення про рекомендацію винесення проекту рішення на розгляд чергової сесії Одеської міської ради, яким була надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Адже, як зазначено в протоколі Постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин, саме лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.09.2018 року №0- 13/4304 слугував підставою для розгляду проектів рішень про надання дозволів на розробку землевпорядної документації по переданню в оренду земельних ділянок суб`єктам господарювання: юридичним особам, фізичним особам - підприємцям.

Додатком до даної відповіді з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надано відповідь від 05.03.2019 року №0119/355-06, з якої вбачається, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради, в порушення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надав відповідь із порушенням строку. Так, відповідно до зазначеної статті, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради не направив дану відповідь на адресу адвоката Тодорич І.В. та не надав відповідь нарочно.

З отриманої відповіді Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.03.2019 року №0119/355-06, стало відомо, що Департаментом документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради зареєстровано клопотання ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 буд АДРЕСА_2 6.

Також зазначено, що за результатами розгляду клопотання Департаментом направлено запит до управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 20.08.2018 року№01 -18/1666 стосовно можливості відведення земельної ділянки за вказаною адресою та отримання інформації щодо відповідності місця розташування її Генеральному плану міста Одеси, плану зонування або детальному плану території, затвердженому згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». До запиту було додано копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомості, копію технічного паспорта, графічні матеріали.

З відповіді Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.03.2019 року №0119/355-06 вбачається, що ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» звернулось до Одеської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до 20.08.2018 року.

Цей момент є вкрай важливим для вирішення питання про забезпечення позову, оскільки на момент звернення ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» із клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, на майно яке знаходиться на даній земельній ділянці накладено арешти, з забороною відчуження, розпорядження, користування, вчиненням будь-яких дій державним реєстраторам із даним майном, відповідно до судових рішень.

Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси по справі №522/5998/18 від 10.04.2018 року на спірне майно, а саме: 820/1000 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2018 року по справі №522/5998/18 було накладено арешт. Дана ухвала чинна та не скасована судом.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси № 522/6874/18 від 04.05.2018 року було задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського відділу поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області, накладено арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування та заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: 820 1000 домоволодіння загальною площею 11804,5 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1421204151101. Дана ухвала слідчого судді також чинна та не скасована судом.

З цього виходить, що ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» подав разом із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою копію правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1421204151101, яке знаходилось у спільній частковій власності, розміром 820/1000.

З доданого витягу вбачається, що нерухоме майно є спільної часткової власності, в розмірі 820/1000, на форму власності - приватна, розмір частки 1/1, змінилась лише 12.09.2018 року, на підставі незаконних рішень державних реєстраторів, щодо яких ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» звернулось до правоохоронних органів із відповідними заявами про вчинення кримінальних правопорушень.

ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» коли подало клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою мало подати копії правовстановлюючих документів, як зазначено у відповіді Департаменту комунальної власності від 05.03.2019 року на об`єкт нерухомого майна який знаходився у спільній частковій власності реєстраційний номер 1421204151101, розміром 820/1000.

Також, при поданні клопотання до Одеської міської ради, ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» мало також подати письмовий дозвіл співвласника нерухомого майна, якому належить 820/1000 об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер 1421204151101, що находиться, за адресою: АДРЕСА_2 буд АДРЕСА_2 / АДРЕСА_5 , як вбачається з відповіді Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.03.2019 року, зроблено не було.

Окрім того, оскільки на момент звернення ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, нерухоме майно у формі власності - спільна часткова, розмір частки - 820/1000, то цілком логічно, що інша особа якій належало право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 1421204151101 розміром 820/1000, мала право користування земельною ділянкою на якій розташоване нерухоме майно.

Тож вбачається, що коли змінилась форма власності та розмір частки з спільної сумісної 820/1000 на приватну в розмірі 1/1, дана обставина зобов`язувала ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на виконання п. 2 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України надати письмову згоду попереднього землекористувача, засвідчену нотаріально, чого також зроблено не було, оскільки даний документ не подавався ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» разом із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що вбачається із відповіді Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.03.2019 року.

В порушення п. 2 ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України не отримавши письмової згоди попереднього землекористувача Одеська міська рада включила питання до порядку денного сесії Одеської міської ради від 19.09.2018 року, не зняла це питання не зважаючи на листи ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” на адресу Одеського міського голови та депутатів ОМР, не зважаючи на виступи депутатів ОМР, які заявляли про необхідність зняття цього питання з порядку денного сесії, та ухвалили незаконне рішення №3676-VII «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальність «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель санаторію з приміщеннями торгівельного призначення та громадського харчування».

З викладеного виходить, що рішення Одеської міської ради № 3676-VII від 19.09.2018 року має очевидні ознаки протиправності та було прийнято із грубим порушенням Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.

На сьогодні, доки не буде вирішена інша справа в Приморському районному суді м. Одеси (№522/5998/18) фактичним власником майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 буд АДРЕСА_2 6, є ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ».

Третя особа - ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» незаконно заволоділа спірним майном, а саме: Санаторієм «Красні зорі» звертаючись до державних реєстраторів, які здійснюють реєстраційні дії без правовстановлюючих документів. Саме тому домоволодіння - ОСОБА_3 « ОСОБА_4 зорі», було незаконно перереєстровано з ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на іншу особу. І на сьогодні спір про право володіння Санаторієм «Красні зорі» розглядається в Приморському районному суді м. Одеси, справа №522/5998/18.

Тож, до вирішення справи №522/5998/18, ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ», як фактичний власник майна, та за умови, що останньому буде надана земельна ділянка в оренду, зможе знищити майно, що розташовано, за адресою: АДРЕСА_2 . Бернардацці, б. 4/6. У разі, якщо право власності на Санаторій «Красні зорі» буде встановлено за ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», а ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» вже зруйнує вказане майно, збитки будуть невідворотні.

Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.

Якщо не буде вжито заходів забезпечення позову, майно, яке належить Позивачу буде зруйновано. Адже з юридичної точки зору, поки триває розгляд справи №522/5998/18, та спірне майно не повернуто ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», завдяки злочинним діям, в тому числі діям державних реєстраторів, домоволодіння - Санаторій «Красні зорі» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано за ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ». Тому нищення, реконструкція та будівельні роботи з нерухомістю ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» будуть легко здійснювати ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ». Саме тому необхідно забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії щодо конкретної земельної ділянки. Тільки таким шляхом, буде можливо в подальшому виконати рішення суду.

В судовому засіданні 31.05.2019р. представник позивача (ПАТ лікувально – оздоровчих закладів профспілок України “УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ”) підтримала повністю заяву про забезпечення позову.

Представник Одеської міської ради заперечувала проти забезпечення позову, зазначивши, що заява ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Перш за все, в аспекті визначення ефективності захисту та поновлення порушених прав позивача вважаємо за необхідне зазначити щодо правової природи оскаржуваного у справі акта.

Предметом позову є рішення Одеської міської ради від 19.09.2018 року № 3776-VII, яким ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель санаторію з приміщеннями торгівельного призначення та громадського харчування.

Зазначимо, що рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є одним з етапів формування земельної ділянки та її реєстрації в Державному земельному кадастрі, яка в загальному передбачає:

- звернення особи з відповідним клопотанням, в якому зазначається орієнтовне місце розташування земельної ділянки;

- надання органом місцевого самоврядування дозволу на розробку проекту землеустрою;

- розробку проектної документації, при якій визначаються конкретні межі земельної ділянки;

- погодження проектної документації уповноваженими органами;

- державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі;

- затвердження проекту землеустрою органом місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб здійснюється сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо

відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- ОСОБА_5 нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 ст. 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так чином, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є одним із етапів процедури формування земельної ділянки із земель комунальної власності, що надає особі право звернутися до певного суб`єкта господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність у сфері виготовлення проектної документації, із замовленням на розробку відповідного проекту землеустрою.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.12.2018 року у справі №32/563 (провадження № 12-172гс 18) звернула увагу на те, що надання дозволу вповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ще не означає передачу такої земельної ділянки у власність чи у користування. Більше того, конкретні межі земельної ділянки визначаються лише при розробленні проекту землеустрою та реєстрації останньої у Державному земельному кадастрі.

Виходячи з аналізу положень законодавства, що регулюють інститут забезпечення позову, слід враховувати, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, встановити, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, в обґрунтування свого порушеного права, ефективний захист якого неможливий без вжиття заходів забезпечення позову, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» зазначає про те, що «на земельній ділянці, щодо якої прийнято рішення, знаходиться майно позивача».

Проте, звертаємо увагу, що оскаржуваним рішенням міської ради не встановлено будь-яких речових прав суб`єктів ані на об`єкти нерухомого майна, ані на саму земельну ділянку, межі якої взагалі не визначено. Відтак, ні оскаржуване у справі рішення, ні рішення щодо затвердження або відмови у затвердженні проекту землеустрою не є актами, оскарження яких має значення в рамках ефективного захисту прав позивача на об`єкти нерухомості.

Більше того, сам позивач зазначає про те, що фактично захист права власності на об`єкти нерухомості здійснюється в рамках цивільної справи № 522/5998/18 між ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ».

З огляду на зазначене вбачається, що під «ефективним захистом прав» позивача ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» вбачає захист прав, який здійснюється в рамках іншої справи.

Натомість, оскаржуваним рішенням Одеська міська рада надала дозвіл розробити відповідну земельну документацію з метою формування земельної ділянки, що знаходиться під об`єктами нерухомого майна, що є прямою вимогою законодавства щодо правомірного користування землею та сплати відповідного земельного податку (незалежно від того, хто є власником розміщених на ній приміщень).

В рамках вказаного зазначимо щодо співмірності заявлених заходів забезпечення позову.

У своїй заяві позивач зазначає про те, що «невжиття заходів забезпеченню, позову може призвести до значно більших збитків, ніж у випадку, якщо буде вжито такі заходи».

Так, якщо збитки, які можуть спричинитися невжиттям заходів забезпечення позову мають лише ймовірний та абстрактний характер, то у випадку вжиття таких заходів територіальна громада м. Одеси буде очевидно позбавлена надходжень до міського бюджету у вигляді земельного податку за користування земельною ділянкою під спорудами, який сплачується з сформованих у встановленому земельному законодавстві порядку.

Щодо нібито очевидних ознак протиправності оскаржуваного у справі рішення та порушення таким рішенням прав свобод або інтересів позивача.

В обґрунтування вказаної підстави для вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає зокрема про те, що «Постійна комісія з питань землеустрою по земельним правовідносинам розглянула питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Одесі, щодо земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 без жодних підстав».

Вказаний висновок позивача зроблений на підставі листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.09.2018 року № 01-13/4304, яким, передбачено надання дозволів на розробку проектів землеустрою тільки фізичним особам.

Проте, звертаємо увагу, що у протоколі постійної комісії від 14.09.2018 року, доданого позивачем до цієї заяви, прямо передбачено, що лист від 13.09.2018 року № 01-13/4304 є підставою для розгляду питань, зазначених у пункті 1 порядку денного.

Натомість, розгляд проектів рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду суб`єктам господарювання: юридичним особам, фізичним особам-підприємцям передбачено пунктом 3 порядку денного, що знову ж таки підтверджується наданим позивачем протоколом засідання постійної комісії від 14.09.2018 року.

Таким чином, лист департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 13.09.2018 року дійсно не є підставою для внесення проекту рішення стосовно ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на розгляд постійної комісії, оскільки був підставою для внесення на розгляд питань, які стосуються фізичних осіб, що спростовує вищенаведені доводи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».

Крім цього, звертаємо увагу, що рішення постійної комісії Одеської міської ради з питань землеустрою та земельних правовідносин не є предметом даного спору та, відповідно, не можуть досліджуватися в рамках наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Щодо обтяжень частини об`єктів нерухомого майна як очевидної ознаки протиправності рішення зазначимо наступне.

Як вбачається зі змісту заяви, та майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці, було накладено арешти, з забороною відчуження, розпорядження, користування, вчиненням будь-яких дій держаним реєстраторам із даним майном».

Проте, будь-яких рішень щодо об`єктів нерухомого майна - споруд, які знаходяться на земельній ділянці, Одеською міською радою не приймалося, чим не могло бути порушено жодні заборони, пов`язані з арештом такого майна.

Разом з тим, вказані обтяження не є перешкодою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться під арештованими об`єктами нерухомого майна, оскільки не передбачає будь-яких змін у об`єкті або праві власності на вказаний об`єкт.

При цьому, безпідставними є також і посилання позивача на порушення п. 2 ч. 2 ст. 123 ЗК України, який визначає реквізити клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, в частині ненадання письмової згоди землекористувача, оскільки як вбачається з Витягу з ДРРПНМ, на моментприйняття оскаржуваного рішення державного реєстратора ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» був власником окремо визначеного об`єкта нерухомого майна, а відтак єдиним користувачем земельної ділянки, на якому знаходився такий об`єкт.

Вищенаведене спростовує доводи позивача щодо наявності очевидних ознак протиправності рішень та, відповідно, не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Що ж стосується очевидності ознак порушення прав, свобод та інтересів позивача, не наводячи обставини, що будуть досліджуватися в рамках розгляду справи по суті, зазначимо наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, останнє за своїм змістом та характеристиками є актом індивідуальної дії (індивідуальним актом).

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 також наголосив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Виходячи з приписів КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

У свою чергу, акти індивідуальної дії породжують права та обов`язки тільки того суб`єкта, якому його адресовано. Відсутність у будь-кого прав чи обов`язків у зв`язку із оскарженим актом не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із відповідним позовом.

Оскаржуване рішення Одеської міської ради за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії одноразового застосування, за положеннями якого виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктами цих правовідносин певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Оскаржуване рішення встановлює конкретний припис («надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»), звернений до окремої юридичної особи (ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ»), який застосовується одноразово (передбачає одноразову можливість розробити проект землеустрою), і після реалізації вичерпує свою дію (після розроблення відповідного проекту землеустрою рішення більше не створюватиме будь - яких правових наслідків).

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що предметом оскарження визначено правовий акт індивідуальної дії, який адресований іншій аніж позивач особі та не передбачає виникнення у позивача будь-яких прав та обов`язків, воно вичерпало свою дію. У свою чергу, суб`єктивні права, які можуть виникнути у третьої особи в подальшому, у цій справі не оскаржуються та взагалі не можуть оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства, адже мають приватноправовий характер.

З урахуванням наведеного навіть сама правова природа оскаржуваного у справі рішення вказує на відсутність очевидного порушення ним прав, свобод або законних інтересів позивача, що спростовує підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Щодо обраного заявником способу забезпечення позову.

Відповідно до положень чинного законодавства безпосередньо Одеська міська рада не є суб`єктом винесення питання на розгляд сесії.

Водночас, ч. 13 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Аналогічні положення також містяться у п. 2 ст. 24 Регламенту Одеської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 11.11.2015 року № 1-VІІ, зміст якого є публічно доступним на офіційному веб - сайті Одеської міської ради.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Отже, фактично заявленим заходом забезпеченням позову забороняється колегіальному органу - міській раді виносити на її пленарні засідання Та засідання постійних комісій питання про затвердження відповідного проекту землеустрою, що знаходиться поза межами повноважень безпосередньо ради, яка може затвердити вже сформований у встановленому порядку порядок денний для розгляду включених до нього питань уповноваженими на це суб`єктами.

Представник третьої особи (ТОВ «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ») підтримав правову позицію наведену представником Одеської міської ради.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Предметом адміністративного позову є:

визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради №3676-VІІ “Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 4,0000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель санаторію з приміщеннями торгівельного призначення та громадського харчування”.

Стаття 124 Конституції України (в попередній редакції) встановлювала, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб`єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб`єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб`єктивних прав.

Кожен юридичний конфлікт має зовнішні прояви, до яких належать правовий спір і правопорушення.

Ознака адміністративно-правового спору - він існує у зв`язку з виникненням між суб`єктами адміністративних правовідносин як конфліктних, так і безконфліктних ситуацій, зумовлених різним розумінням цими суб`єктами своїх прав і обов`язків.

Вказана позиція послідовно застосовується Верховним Судом у зв`язку із змінами до Конституції України.

Інститут забезпечення адміністративного позову в Україні враховує європейський досвід щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративному судочинстві, який акумульовано у Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. (ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних прав).

Сама Конвенція та протокол до неї визнає широке коло прав та свобод (право на майно, право на справедливий суд та інші).

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У визначенні, яке Резолюція (77) 31 дає терміну «адміністративний акт», йдеться про «індивідуальні заходи чи рішення», тобто маються на увазі заходи та рішення, які стосуються певного кола осіб, а не заходи чи рішення загального застосування.

Визнається, що законна потреба в тимчасовому захисті може також існувати у зв`язку з прийняттям адміністративними органами влади певних актів загального застосування, які не стосуються конкретних осіб, - наприклад, у зв`язку з прийняттям указів та інших нормативних актів, які безпосередньо зазіхають на права чи інтереси і не вимагають ухвалення індивідуальних актів з метою забезпечення їх виконання.

Отже, сфера застосування Рекомендації поширюється на питання тимчасового захисту стосовно «регуляторних адміністративних актів».

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини у своїй судовій практиці визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії” та «Libert проти Бельгії»).

У справі «Мікалефф проти Мальти» Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа «Меркіка та інші пороти Мальти».

Вказівка сторонам у справі на необхідність вжиття певних тимчасових заходів передбачена Правилом 39 Регламенту Європейського суду з прав людини:

«Палата або, коли це доцільно, її голова може - на прохання сторони чи будь-якої іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи - вказати сторонам, який тимчасовий захід, на її думку, слід вжити в інтересах сторін або в інтересах належного провадження у справі».

Метою застосування тимчасових заходів є забезпечення заявлених прав сторін у разі виникнення ризику заподіяння серйозної і непоправної шкоди та ефективного здійснення їх права на індивідуальну заяву, гарантованого статтею 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ вказує, що тимчасові заходи відіграють важливу роль в запобіганні випадків заподіяння непоправної шкоди, які можуть послужити перешкодою для розгляду справи Європейським судом належним чином, а також при необхідності забезпечити ефективну і доступну реалізацію заявником передбачених Конвенцією прав. Відповідно, за даних обставин, невиконання Державою-відповідачем тимчасових заходів буде підривати ефективність реалізації права на подачу індивідуальної скарги, гарантованого статтею 34 Конвенції, та взятого на себе державою формального зобов`язання відповідно до статті 1 Конвенції захищати права і свободи, передбачені нею.

Вказівка ЄСПЛ про застосування тимчасових заходів дозволяє Суду не тільки проводити ефективний розгляд заяви, але також упевнитися в тому, що захист, що надається заявнику Конвенцією, є ефективним. Підстави, на яких може бути застосовано Правило 39, не встановлені у Правилах Суду, але визначаються Судом через свою прецедентну практику.

Тимчасові заходи направлені на державу-відповідача. У деяких виключних випадках тимчасові заходи можуть бути направлені Судом і на заявника (Ilaєcu and Others v. Moldova and Russia; Савченко проти Росії). У міждержавних справах рішення може бути направлене на обидві сторони (Україна проти Росії (І, ІІІ).

З урахуванням викладеного, оцінюючи доводи заявника, відповідача та третьої особи, суд дійшов до наступних висновків.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 року по справі №0440/5193/18 дійшов висновку про наступне:

«Проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку».

Вказане рішення стосується можливості зупинення дії акту індивідуальної дії. При цьому, Верховний Суд визнав, що можливість впливу на ефективний захист може бути підставою для забезпечення позову.

Означена позиція Верховного Суду може бути застосована до спірних правовідносин в порядку статті 7 КАСУ.

При цьому, ця правова позиція спростовує доводи відповідача (Одеської міської ради) щодо того, що рішення відповідача, яке є предметом спору вичерпало свою дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив:

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Отже, умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача.

Отже, з метою ефективного захисту інтересу позивача (заявника) суд вважає за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Крім того, в даному випадку вжиттям заходів забезпечення позову забезпечується збалансованість інтересів сторін, зокрема, для відповідача – це впевненість у правомірності рішення, яке може бути прийнято у подальшому, а для третьої особи – юридична визначеність щодо правомірної процедури розгляду проекту землеустрою.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не надається оцінка протиправності чи правомірності спірного рішення.

При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своєму клопотанні просить позивач, відповідають предмету позову. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Заборона Одеській міській раді затверджувати у порядку денному та розглядати на сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3,5144 га. носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову та недопущення настання негативних наслідків для позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 804/2789/17 (провадження № К/9901/25286/18).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову за вхід. № 19337/19 від 29.05.2019 р. – задовольнити повністю.

Заборонити Одеській міській раді затверджувати у порядку денному та розглядати на сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДЛАЙФ ІНВЕСТ» для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3,5144 га. до набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 154, 156, 294 цього Кодексу.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.