Рішення № 82104165, 29.05.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. № 400/870/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неприйняті рішення у формі наказу за результатами розгляду заяв позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів);

- зобов`язати відповідача у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України прийняти рішення у формі наказу за результатами розгляду заяв позивача від 15.08.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів);

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона неодноразово зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області відмовлено позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв`язку з тим, що земельна ділянка, на яку позивач претендує, згідно наказу № 79 від 21.04.2017 року включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на продаж на земельних торгах, тому у відповідності до положень ст. 136 Земельного кодексу України до завершення земельних торгів порушене позивачем питання не може бути вирішено. На думку позивача, відповідач протиправно відмовив йому в наданні відповідного дозволу.

Ухвалою від 01.04.2019 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачу правомірна відмовлено у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою так як, земельна ділянка на яку претендує позивач включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Також відповідач зазначив, що заява позивача від 15.08.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, мова про яку йде у позовні вимогі, взагалі до них не надходила, були зареєстровані інші заяви та за іншими вх. датами.

Позивач надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, просила суд:

- зобов`язати відповідача у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України прийняти рішення у формі наказу за результатами розгляду заяв позивача від 08.01.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів);

Однак в запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог, відповідач повторно зазначив, що заяви позивача від 08.01.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, мова про яку йде в уточнених позовних вимогах на їх адресу не надходила.

Відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області. До заяв позивач надала: - викопіювання із зазначенням бажаного розташування земельної ділянки (карта), копія паспорту та ідентифікаційного коду; лист – погодження Баратівської сільської ради від 05.03.2018 року, довідка про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки.

Листом від 20.04.2018 № А-2977/0-2349/0/20-18СГ Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області повідомило позивача про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, оскільки на виконання вимог Стратегії удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, Головним управлінням визначено перелік земельних ділянок із зазначенням площ, які можливо передати в межах норм безоплатної приватизації в II кварталі поточного року та території Миколаївської області, що розміщено на офіційному сайті відповідача.

Позивача повідомлено, що земельна ділянка яку вона, побажала отримати у власність для ведення особистого селянського господарства не входить до вищезазначеного переліку.

Вважаючи відмову відповідача безпідставною, позивач надалі повторно ще не одноразово зверталась до нього із аналогічними заявами.

Згідно з листами від 18.07.2018 року № А-2977/1-3786/0/20-18, 21.10.2018 року № А-2977/2-5456/0/20-18 СГ, 23.01.2019 року № А-140/0-321/0/20-19 відповідач повідомляв позивача, що за результатами розгляду заяв було встановлено, що бажана земельна ділянка, яка зазначена на картографічних матеріалах доданих до заяв, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області № 79 від 21.04.2017 року включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. Тобто дана земельна ділянка не може відчужуватися, передаватися та надаватися в користування до завершення торгів.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається із матеріалів справи, Наказом Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 21.04.2017 № 79 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах» включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах земельні ділянки згідно додатку.

Згідно вказаного додатку, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, що розташовані на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, включені земельні ділянки орієнтованою площею 12 га та 7,7 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі, з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.135 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Згідно з ч.1 ст.136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Порівнюючи графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки додані позивачем до заяв з відомостями з Публічної кадастрової карти України, вбачається, що бажане місце розташування земельної ділянки зазначене позивачем, входить до складу земельної ділянки щодо якої прийнято рішення від 21.04.2017 №79 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах».

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Тобто, положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.

Враховуючи вищевикладене, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України (яка включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону), суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Відповідно п.14 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій передбачено першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва

Згідно п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Про питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» зобов`язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київську міську державну адміністрацію забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що вона є учасником бойових дій та приймала участь в антитерористичній операції і відмова відповідача порушує її права на першочергове право на отримання земельної ділянки, передбачене Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки, з матеріалів справи вбачається, що відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів), з підстав того, що вона включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах окремими лотами, не свідчить про порушення першочергового права позивача на відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, яке він має право реалізувати, відповідно до п. 14 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд зазначає, що на момент першого звернення позивача із заявою, яка зареєстрована відповідачем за вх.№ А-2977/0/19-18 від 21.03.2018 року, Наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 21.04.2017 № 79 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах» вже було прийнято.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач включив до переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги окремими лотами земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтованою площею 12 га та 7,7 га, що розташовані на території Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, до звернення позивача з заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, він діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) - відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар