Рішення № 82103961, 30.05.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/291/19

Провадження № 2/307/721/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради де третя особа Тячівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років, померла його бабуся ОСОБА_2 , яка постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 . При житті бабуся склала заповіт, яким заповіла йому своєму онукові все своє майно, де б воно не знаходилось із чого б воно не складалося. Заповіт відмінений не був і зберігає свою чинність і по сьогоднішній час. У встановлений законом шестимісячний строк, він звернувся до державної нотаріальної контори з заявою на прийняття спадщини, але при поданні заяви, нотаріусом йому було роз`яснено, що для отримання свідоцтва на спадщину йому необхідно подати правовстановлюючі документи на спадкове майно. Вразі відсутності даних документів свідоцтво видати буде не можливо. Після того як була заведена спадкова справа він більше не вчиняв ніяких дій, оскільки у нього не було достатньо коштів. На даний момент він не може вирішити в нотаріальному порядку питання про спадкування цього житлового будинку через відсутність правовстановлюючого документа, яким би посвідчувалось право власності спадкодавця на це майно. Ним виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, та звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на спадковий будинок що розташований АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 . Право власності його бабусі ОСОБА_2 на спадкове майно підтверджується рішенням виконавчого комітету від 15.03.2006 року, випискою з погосподарської книги, та іншими довідками. Також той факт що будинок завершений будівництвом підтверджується технічним паспортом який був виготовлений на його замовлення. Тому просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_3 , право власності на спадковий будинок що розташований в АДРЕСА_1 .

Представник позивача надав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Представник відповідача Буштинської селищної ради в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Представник відповідача Тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що бабуся позивача ОСОБА_2 була власником житлового будинку, який знаходиться в

АДРЕСА_1 позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого 25.04.2003 р.

Заповітом посвідченим секретарем Буштинської селищної ради від 12.10.1998 р. стверджується, що ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму внукові – ОСОБА_1 .

Довідкою Буштинської селищної ради від 14.12.2018 року № 3710 стверджується, що згідно сесії Буштинської селищної ради від 21.09.2018 року, вулицю Жовтнева , перейменовано на вулицю ОСОБА_3 .

Також довідкою Буштинської селищної ради №1060-02/31 від 14.12.2018 року стверджено, що на день смерті ОСОБА_2 у житловому будинку по АДРЕСА_1 вона проживала одна. На даний час в житловому будинку ніхто не проживає, особи, які мають право на обов`язкову частку відсутні.

Цей факт підтверджено також записом у домовій книзі.

Після смерті ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець, позивач вступив в управління та володіння спадковим будинком, так як доглядав за ним.

У відповідності до відомостей зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд, який міститься в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 , інвентаризаційна вартість будинку становить 31155 грн.

Згідно до правової позиції, викладеної у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 27.09.2012, № 10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування", вбачається, що у відповідності до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2014 року N 1952-ІУ, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ст. З вищевказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення (Постанова від 13 червня 2012 р. N 6-54цс12).

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, 5 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року")

Як вбачається будинок побудований в 1956 році і право власності на нього в той час підтверджує: особливі рахунки в господарських книгах, довідки сільської ради про належність будинків конкретним власникам, про сплату податків на будівлю та обов`язкової їх страховки , що стверджується аб. 5 п.1.2. « Рекомендаций по вопросам удостовирения договоров об отчуждении жилого дома ( части дома ) либо квартири в доме жилищно- строительного коллектива индивидуальних застройщиков» від 22.12.1986 року, де зазанчено, що «в сельской месности подтверджением приднадлежности дома могут служить соответствующие справки исполкомов поселков селького Совета.

Аналогічні приписи наявні в абз. 4 п.62 « Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР». від 31 жовтня 1975 року та п. 45 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських селищних , сільських Рад народних депутатів» від 19 січня 1976 року.

Таким чином, виходячи з вище наведених норм Законів, суд вважає, ОСОБА_2 на час своєї смерті була власником вище вказаного будинку по АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 524 ЦК України \ в редакції 1963 року\, спадкоємство здійснюється за законом та заповітом.

Згідно п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України \ в редакції1963 року \ визнається , що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном .

Згідно ст. 548 Цивільного кодексу України \ в редакції1963 року \ для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв… Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_3 , право власності на спадковий будинок що розташований в АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.524, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року., суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_3 , право власності на спадковий будинок що розташований в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 .

Відповідач: Буштинська селищна рада, місце знаходження смт. Буштино, вул.. Головна, 91, Тячівського району. Закарпатської області.

Третя особа: Тячівська державна нотаріальна контора, місце знаходження місто Тячів, вулиця Незалежності, 30, Тячівського району. Закарпатської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 31.05.2019 р.

Суддя: В.В. Чопик