Рішення № 82102872, 27.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2019 р. справа № 300/512/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савченко Н.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Прос Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні випуску транспортного засобу №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки BMW, модель X3 2.0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3, та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019. Позивач стверджує, що на підставі рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018 оплатив нерезиденту повну вартість автомобіля в сумі 7000,00 EUR, що підтверджується заявою на переказ готівки №RC_GMB05C5GQSIU7C21ENM8BB від 09.11.2018 та банківським документом про перерахування коштів ES2121005765710100429875 від 09.11.2018. При перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту). На переконання ОСОБА_1 , відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів та визначену позивачем мину вартість товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 7000,00 EUR до 14 250,00 EUR суттєво порушує права позивача. На підставі наведеного позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строку для усунення її недоліків. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, тому ухвалою суду від 27.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Івано-Франківська митниця ДФС скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.04.2019 (а.с.35-40). Згідно вказаного відзиву представник відповідача зазначив, що під час митного оформлення позивачем автомобіля марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3, не був представлений повний перелік документів, який визначений статтею 53 Митного кодексу України. Зокрема, не надано документи, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за даний товар. На підставі наведеного посадовою особою митниці 04.01.2019 скероване декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. У відповідь декларант повідомив відповідача, що зазначені документи надати немає можливості. За вказаних обставин відповідачем прийнято спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості, при цьому митна вартість товару визначена резервним методом в сумі 14 250,00 EUR. Окрім цього, представник Івано-Франківської митниці ДФС вказав, що 09.01.2019 ОСОБА_1 подав декларацію №UA206070/2019/400080 та самостійно зазначив вартість автомобіля марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3 в розмірі 14 250,00 EUR, тим самим погодився з рішенням про корегування митної вартості товарів за №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що прийнятті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзиві, просила суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

На підставі рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018 ОСОБА_1 придбав 09.11.2018 в Іспанії у ОСОБА_3 , який здійснює оптову торгівлю транспортними засобами та їх аксесуарами, транспортний засіб - легковий автомобіль марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3 за 7000,00 євро (а.с.14, 69).

Декларантом фізичною особою-підприємцем Ільчуком Володимирем Олександровичом, в інтересах позивача, подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №206070/2019/400077 від 09.01.2019, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль, BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна 1995 см3, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, бувший у використанні, рік виготовлення 2012 (а.с.46).

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість транспортного засобу за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість автомобіля), а саме рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно якого позивач придбав потриманий автомобіль марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , за купівельною ціною 7000,00 євро.

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, було надано такі документи: рахунок-фактура №А00061 від 09.11.2018 (а.с.16-17); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/00048 від 02.01.2019 (а.с.54); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.12.2018 (а.с.53); паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні (а.с.75); довідка про зняття з обліку від 27.12.2018 (а.с. 55), платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів №N09RW60779 від 28.12.2018 (а.с. 57), копію митної декларації країни відправлення 19PL402010E0000352 від 02.01.2019 (а.с. 56). Як зазначено представником відповідача, аналізуючи подані документи під час здійснення митного оформлення товару, представник Івано-Франківської митниці ДФС дійшов висновку, що декларантом не було подано повний перелік первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, підтверджуючих митну вартість вищевказаного транспортного засобу.

Івано-Франківською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

На вказане електронне повідомлення декларант повідомив, що не має можливості надати додаткові документи для підтвердження митної вартості (а.с. 51).

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 14 250,00 EUR (а.с.11). Згідно даного рішення, «перший метод визначення митної вартості не застосований у зв`язку з ненаданням документів, передбачених ч.2 та 3 ст.53 МКУ, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. 2 метод визначення митної вартості (ст. 59-63 Митного кодексу України) не застосований у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари (ст.59 Митного кодексу України). Джерело інформації: Ризик 105-2 Митна вартість товару нижча вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта – EUR, вартість – 14250,00”. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п. 5 частини 2 ст. 55 та Главою 4 Митного кодексу України» (а.с.11-12).

Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №206070/2019/400077 від 09.01.2019 відмовив у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до оскаржуваної Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019 (а.с. 9). Згідно даної Картки відмови, декларанту відмовлено у митному оформленні з таких причин: «здійснено коригування митної вартості. Рішення про коригування митної вартості № UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019.Стаття 53,54,55 Митного кодексу України».

09.01.2019 декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 Володимирем Олександровичом, в інтересах позивача, подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №206020/2019/400080 від 09.01.2019, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль, BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна – дизельний, об`єм двигуна 1995 см3, потужність двигуна – 110 kw, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, бувший у використанні, рік виготовлення 2016, ціна товару 7000,00 євро, коригування 456842,99 грн. (а.с.13).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації №206070/2019/400077 від 09.01.2019 та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом вище, декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 Володимирем Олександровичом, в інтересах позивача, були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення як обов`язкові, так і можливі додатково витребувані, як то, рахунок-фактура №А00061 від 09.11.2018 (а.с.16-17); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/00048 від 02.01.2019 (а.с.54); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.12.2018 (а.с.53); паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні (а.с.75); довідка про зняття з обліку від 27.12.2018 (а.с. 55), платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів №N09RW60779 від 28.12.2018 (а.с. 57), копію митної декларації країни відправлення 19PL402010E0000352 від 02.01.2019 (а.с. 56).

Вказані документи були надані в формі оригіналу, належним чином завірені печатками відповідних організацій, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018.

Тобто, судом встановлено, що подані 09.01.2019 декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019 та підтверджують митну вартість автомобіля, марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 кодексу).

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018, в тому числі будь-які відомості щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцями автомобіля та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 7000,00 євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Згідно оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, декларанту відмовлено у митному оформленні з таких причин: «здійснено коригування митної вартості. Рішення про коригування митної вартості № UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019.Стаття 53,54,55 Митного кодексу України».

Як стверджує відповідач, підставою для відмови у прийнятті митної декларації позивача була на думку контролюючого органу, визначена позивачем митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів.

В той же час, другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари (статті 59, Митного кодексу України), що суперечить вищевказаним обставинам.

При цьому слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.

У даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018.

На спростування даного висновку відповідач не надав жодного доказу.

Натомість, позивач надав суду копію заяви на переказ готівки №RC_GMB05C5GQSIU7C21ENM8BB від 09.11.2018 (а.с. 18) та банківського документа про перерахування коштів ES2121005765710100429875 від 09.11.2018 (а.с. 19-20), які підтверджують сплату позивачем вартості автомобіля марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 саме в розмірі 7000,00 євро.

Відповідач в оскаржуваному рішенні від 09.01.2019 та відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019, справа №809/278/17.

Також, представник Івано-Франківської митниці ДФС не надав суду жодних доказів про те, що при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019 за резервним методом, було враховано стан транспортного засобу (пошкодження автомобіля, показники одометра, які зазначені в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/00048 від 02.01.2019.

Так, згідно додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/00048 від 02.01.2019, встановлено, що транспортний засіб марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3, на час митного огляду містив пошкодження: капот, передній та задній бампер, задні ліві двері, кришка багажника, лакофарбове покриття, забруднено обшивку салону та сидінь (а.с.54).

Відповідно до письмових пояснень від 11.04.2019 №330/09-70-10-24 представника відповідача, коригування митної вартості відбулось у зв`язку зі спрацюванням автоматизованої системи аналізу управління ризиками (АСУАР). В такому випадку при введенні VIN – коду система вибиває конкретне числове значення, тому розрахунок не проводиться і не зазначається в рішенні про коригування (а.с.43-44).

Тобто, представник Івано-Франківської митниці ДФС фактично підтвердила те, що вводиться лише VIN – код автомобіля, без зазначення його технічного стану та переліку пошкоджень, а система АСУАР надає конкретне числове значення.

В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018.

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку-фактури №А00061 від 09.11.2018, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо доводів представника Івано-Франківської митниці ДФС про те, що 09.01.2019 ОСОБА_1 подав декларацію №UA206070/2019/400080 та самостійно зазначив вартість автомобіля марки BMW, модель X3 2. 0D XDRIVE, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995 см3 в розмірі 14 250,00 EUR, тим самим погодився з рішенням про корегування митної вартості товарів за №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019, а тому відсутній спір між сторонами внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, то суд вказує на таке.

Верховний Суд в постанові від 30.10.2018 в справі №816/2396/17 зазначив, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.

Тобто, Верховний Суд вважає ключовим моментом факт погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом. Звернення до суду з даним позовом є свідченням того, що позивач не погодився із визначеною відповідачем митною вартістю товару.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ “Заповнення граф митних декларацій” Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, Графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Згідно поданої ОСОБА_1 декларації №UA206070/2019/400080 від 09.01.2019, Графа 43 "Метод визначення вартості" містить заповнення лише лівого підрозділу, в якому вказано цифру “ 6” (а.с.87). Натомість правий підрозділ Графи 43 "Метод визначення вартості" незаповнений, що мало б свідчити про відсутність рішення про коригування митної вартості товарів.

Однак, наведена інформації не відповідає дійсності, оскільки на час подання декларації №UA206070/2019/400080 від 09.01.2019 рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019 було чинним.

Частиною 5 статті 264 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам.

При цьому, в Графі 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" глави 2 розділу ІІ “Заповнення граф митних декларацій” Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару; визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України; визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України; попередні рішення відповідно до частини четвертої статті 23 Митного кодексу України; документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України; попередні МД, за якими не здійснено випуску товарів.

Так, Графа 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" декларації №UA206070/2019/400080 від 09.01.2019 містила відомості про попередню декларацію №206070/2019/400077 від 09.01.2019, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019, та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019, відмітка про яке мала б бути відображена у правому підрозділі Графи 43 "Метод визначення вартості".

Таким чином, наведені обставини свідчать про заповнення декларантом позивача митної декларації №UA206070/2019/400080 від 09.01.2019 всупереч вимогам Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, що, в свою чергу, орган доходів і зборів під час перевірки такої митної декларації залишив поза увагою.

Окрім цього, залишення правого підрозділу Графи 43 "Метод визначення вартості" пустим, в даному випадку, не може свідчити про самостійне визначення декларантом митної вартості, без урахування рішення про коригування митної вартості, оскільки в Графі 45 "Коригування" вказано митну вартість товару 456842,99 грн., що відповідає еквіваленту 14250,00 євро, тобто митній вартості, яку визначив саме відповідач в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019, а не декларант самостійно.

Також, суд звертає увагу на те, що факт нескористання правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України не може автоматично позбавити позивача права на оскарження рішення органів доходів і зборів, якщо він вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси, що гарантовано не лише статтею 8 Конституції України, але й статтею 29 Митного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ДФС №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Івано-Франківської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2019/00020 від 09.01.2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2019/000018/2 від 09.01.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС України (код 39640261, вул. Короля Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 77303) сплачений судовий збір в розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , вул АДРЕСА_1 , буд АДРЕСА_1 Калуш, Івано-Франківська обл. АДРЕСА_4 77303).

Відповідач: Івано-Франківська митниця ДФС України (код 39640261, вул. Короля Данила, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76010).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 31 травня 2019 р.