Рішення № 82102535, 29.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. Справа№200/4324/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Голуб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 156 від 28.01.2019 року.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що податковим органом протиправно у спірному наказі про проведення документальної позапланової перевірки не зазначено підстав проведення перевірки. З огляду на зазначене просить скасувати спірний наказ.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позов, відповідно до якого наголошує на наявності в нього правових підстав для призначення контрольного заходу в порядку підпунктів 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з огляду на ненадання позивачем у повному обсязі документів на підтвердження і повноти відображення даних у бухгалтерському та податковому обліку.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що у відповідача була наявна інформація щодо податкових зобов`язань з ПДВ постачальників позивача, тому податковий орган повинен був всебічно здійснити аналіз наявної податкової інформації, та врахувати вимоги п.181.1. ст.181 Податкового кодексу України щодо врахування сплаченого ПДВ , перш ніж приймати спірний наказ.

Відповідачем було надано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивач не надав будь яких документів на запит податкового органу, тому призначення перевірки є правомірним. Також послався на п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, відповідно до якого, якщо у особі загальна сума здійснених операцій перевищує 1млн. грн.. протягом останніх 12 місяців, то вона підлягає обов`язковій реєстрації, як платник ПДВ.

Ухвалою від 29 березня 2019 було відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 17 квітня 2019 року.

17 квітня 2019 року у підготовчому засіданні було об`явлено перерву до 23 квітня 2019 року.

23 квітня 2019 року судове засідання було об`явлено перерву до 15 травня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29 травня 2019 року.

У судовому засідання представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених у відзиві.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1 (РНОКФОПП 2734206934; АДРЕСА_1 ), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є фізичною особою підприємцем та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, діє в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

13 листопада 2018 року відповідачем було надіслано запит позивачу про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження), в якому було зазначено, що згідно з податковою декларацією про майновий стан та доходи підприємця за 2017 рік сума одержаного доходу ФОП ОСОБА_1 складає 100022,54 грн., що підлягає оподаткуванню та просить надати копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів , платежів для з`ясування реальності та повного відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 та пояснити причини не реєстрації платника ПДВ.

23 листопада 2018 року позивач надіслав відповідачу листа, в якому зазначив, що ним при складанні податкової декларації була допущена арифметична помилка при підрахунку суми задекларованого доходу замість 998 817,54 грн. було зазначено 100022,54 грн. У зв`язку з чим позивачем було складено та надіслано разом з вищезазначеним листом уточнюючу податкову декларацією.

28 січня 2019 року відповідачем було прийнято спірний наказ № 156 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі пп75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 пункту 78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України

Наведені обставини не є спірними між сторонами.

Правомірність прийнятого наказу є спірною обставиною у межах цієї справи.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75. Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту, або у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - виключно за наявності: недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

У органу доходів і зборів при цьому є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Відповідно до п.78.5. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1. ст.81 Податкового кодексу України встановлено, що в копії наказу про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Втім, як було встановлено судом, оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав, визначених у них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у справі № 820/5124/16 (касаційне провадження К/9901/39699/18) від 22.01.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності прийнятого спірного наказу не надано.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн., що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи касовим чеком про сплату судового збору.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 156 від 28.01.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; 87526, Донецька область м. Маріуполь, вул.130 Таганрогської дивізії, буд. 114) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКФОПП 2734206934; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1921 ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 травня 2019 року.

Повний текст рішення складено 31.05.2019 року

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.