Ухвала суду № 82102089, 31.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 травня 2019 р. Справа №200/5708/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код 3039604459, 84116 АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов`янської міської ради (ідентифікаційний код 04052821, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, Соборна площа, 2). Просив визнати протиправним та скасувати рішення щодо відмови у прийнятті на квартальний облік, як внутрішньо переміщену особу із числа учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до інформаційної картки адміністративної послуги “Прийняття на квартирний облік внутрішньо переміщених осіб з числа учасників бойових дій” згідно рішення виконкому “Про затвердження переліку адміністративних послуг, що надаються виконавчими органами Слов`янської міської ради”; зобов`язати прийняти заяву про прийняття на квартальний облік як внутрішньо переміщену особу із числа учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно до інформаційної картки адміністративної послуги “Прийняття на квартирний облік внутрішньо переміщених осіб з числа учасників бойових дій” згідно рішення виконкому “Про затвердження переліку адміністративних послуг, що надаються виконавчими органами Слов`янської міської ради” враховуючи додані документи, в т.ч. довідку від 14.12.2018 №17/14-12.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття на квартирний облік як внутрішньо переміщену особу з числа учасників бойових дій. Однак, відповідачем відмовлено у надані даної послуги у зв`язку з відсутністю довідки про безпосередню участь особи в антитерористичної операції. Вважає таку відмову протиправною, оскільки до заяви додані усі необхідні документи.

2 травня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

15 травня 2019 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог, зазначивши, що позивач звернувся до міського голови із заявою про взяття на квартирний облік як внутрішньо-переміщену особу з числа учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України згідно ст.34 Житлового кодексу України, п.13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Український РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 №470. При цьому, всупереч вимог за заяви додано копія довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 14.12.2018, яка видана військовою частино. В той же час, довідка не складена за формою згідно з додатком 1 Порядку від 20.08.2014 №413, крім того, надана ксерокопія довідки від 14.12.2018 не була підставою для надання статусу учасника бойових дій у 2015 році. Вказане стало підставою для повернення заяви з метою приведення їх до вимог чинного законодавства. Також, зазначив, що оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених житлових прав ОСОБА_1 , цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а пов`язаних з вирішенням питання права на жило, отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем реєстрації якого є місто Донецьк, а фактичним місцем проживання – місто АДРЕСА_2 взято на облік внутрішньо переміщених осіб, про що свідчить довідка від 17.11.2016 №0000035973.

18 травня 2015 року ОСОБА_1 Управлінням персоналу штабу управління оперативного командування «Південь» надано посвідчення серії АБ №235086, яке надає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

14 грудня 2018 року Військовою частиною А1736 видана довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

19 лютого 2019 року позивачем Слов`янському міському голові ОСОБА_2 подана заява про прийняття на квартирний облік для отримання державної житлової площі.

28 лютого 2019 року Слов`янською міською радою листом №7732-06-10 проінформовано заявника про відмову у наданні адміністративної послуги «Прийняття на квартирний облік внутрішньо переміщених осіб з числа учасників бойових дій» у зв`язку з відсутністю повного пакету документів. Для вирішення питання необхідно надати довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України оформлену згідно з додатком 1 до Порядку від 20.08.2014 №413, на підставі якої надано статусу учасника бойових дій, завірену згідно чинного законодавства або оригінал.

20 березня 2019 року, Слов`янською міською радою листами №1-В-764-2 рекомендовано гр.. ОСОБА_1 звернутися до військової частини, установи чи закладу, у складі яких проходив службу, за отриманням довідки за формою згідно з додатком 1 до Порядку від 20.08.2014 №413, на підставі якої надано статус учасника бойових дій.

Не погодившись з відмовою відповідача у наданні адміністративної послуги, позивач звернувся до суду з позовом.

Спори про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та про зобов`язання поновити на такому квартирному обліку підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, а тому цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов`язаний з вирішенням питання щодо права на житло. Такі спори є житловими (цивільними), незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачем права щодо прийняття ОСОБА_1 на квартирний облік внутрішньо переміщених осіб з числа учасників бойових дій.

Отже, цей позов подано на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин.

Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

За змістом наведених правових положень суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Беручи до уваги наведене, а також ураховуючи, що спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених житлових прав позивача, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 522/16204/15-а (провадження № 11-156апп18), від 17 квітня 2018 року у справі № 2-а/87/11 (провадження № 11-97апп18) та від 20 вересня 2018 року у справі № 815/2551/15 (провадження № 11-640апп18).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов`янської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи має здійснюватися місцевим загальним судом за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кошкош О.О.