Вирок № 82099450, 31.05.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/6935/16-к

Провадження №1-кп/127/99/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретарі судового засідання

Алексюк В.О., Рудої В.В., Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2012 р. за № 42012010010000072 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, непрацюючого, одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Козира С.В., Кравця О.В.,

потерпілої ОСОБА_2 та її представника - адвоката Данілевич Т.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката

Чернілевської Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

Весною 2009 року в невстановлений час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою. Так, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи корисливу мету, зловживаючи довірою та переконуючи ОСОБА_2 у добросовісності своїх намірів, 01.09.2009 року, перебуваючи за адресою проживання останньої в квартирі АДРЕСА_3 , переконав останню укласти договір застави на належну їй на праві приватної власності квартиру (Свідоцтво на право власності на житло від 27.01.2000) з метою отримання грошових коштів та подальшого їх внесення в спільний розвиток бізнесу ОСОБА_3 С.А. та онука ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , який буде включений до числа керівників приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ» (код ЄРДПОУ 14358417, юридична адреса: 24600, Вінницька область, Крижопільський район, вулиця Коцюбинського, будинок 1, дата анулювання 31.12.2010). Після того, як ОСОБА_2 , будучи введена в оману ОСОБА_1 , надала останньому згоду на вчинення таких дій, ОСОБА_1 в телефонному режимі домовився зі своїм знайомим ОСОБА_5 про зустріч в офісному приміщенні приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Парфьонова І.В., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 вул. Соборна АДРЕСА_4 85. В подальшому, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання грошових коштів, на невстановленому слідством автомобілі особисто привіз ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до офісу приватного нотаріуса Парфьонова І.В. Перебуваючи в даному офісі, в невстановлений час, 01.09.2009 року ОСОБА_2 , будучи введена в оману ОСОБА_1 , уклала Договір купівлі-продажу від 01.09.2009 на належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_5 . Після чого, ОСОБА_1 , не маючи наміру вносити кошти в розвиток бізнесу, а саме: добування корисних копалин в Горячківському родовищі (місцезнаходження: Вінницька область, Крижопільський район, село Горячківка) приватним підприємством «САНТА-МАРІЯ», в присутності ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 13 000 доларів США від ОСОБА_5 , який, представляючи інтереси покупця ОСОБА_6 , передав зазначені грошові кошти в якості оплати за умовами договору купівлі-продажу ОСОБА_2 В подальшому, в невстановлений час, 02.09.2009, перебуваючи в приміщенні ресторану «ПІЦЕРІЯ ЧЕЛЕНТАНО», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Литвиненка, буд. 1, ОСОБА_1 , не маючи наміру вносити кошти в розвиток бізнесу, а саме: добування корисних копалин в Горячківському родовищі (місцезнаходження: Вінницька область, Крижопільський район, село Горячківка) приватним підприємством «САНТА-МАРІЯ», отримав решту грошових коштів в сумі 5 000 доларів США, які надавались ОСОБА_5 від імені Покупця в якості оплати за умовами вище вказаного договору купівлі - продажу ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_1 отриманими грошовими коштами в загальній сумі 18 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні, встановленого Національним банком України станом на 02.09.2009 року по відношенню до 1 долару США становить 7 грн. 98 коп., становить 143 640 грн. до каси приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ» не вніс, не використав їх для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, рухомого та нерухомого майна з подальшим поставленням його на баланс приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ», та розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 143 640 грн., яка станом на 02.09.2009 року перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян в чотириста сімдесят п`ять разів та відповідно до п. 3 примітки до ст. 185 Кримінального кодексу України становить великі розміри.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що знайомий з ОСОБА_4 він був досить давно по школі, жили неподалік один він одного. Він знав, що останній працює в міліції та при зустрічі йому стало відомо, що ОСОБА_4 безробітній. Зустрівся він з ним у маршрутці, їхали разом. На той час він працював фінансовим консультантом у компанії «Євро лайф Україна». Його прибуток становив 3 500, 4 000, 7 000 гривень в місяць, залежно від місяця. В нього був певний успіх роботи в цій компанії і, виявивши, що в ОСОБА_7 В ОСОБА_8 М. на той час не було жодного заробітку, останній має юридичну освіту, він запропонував йому пройти навчання в компанії, на що той погодився. Але в ОСОБА_4 . не було коштів на семінар, тому він сам оплатив вартість даного семінару. Семінар проходив біля міста Умань. Вони пройшли навчання і з цього часу - з 2008 року він з ОСОБА_4 почав підтримувати відносини. При цьому, в них був спільний товариш ОСОБА_9 , який тоді був власником молодіжної організації «Вільна молодь». Так як ОСОБА_4 був юристом і вони були знайомі, тому виникла зацікавленість в даній організації. ОСОБА_9 запропонував бути його помічниками. Вони почали працювати в напрямку організації проведення лекцій на тему «Здоровий спосіб життя». Якось в розмові ОСОБА_4 озвучив ОСОБА_10 те, що в нього є родич по батьковій лінії, в якого був кар`єр, проте з документами якась проблема і є можливість придбати дані документи. При цьому ОСОБА_9 зацікавився і ОСОБА_4 організував поїздку. ОСОБА_9 поїхав до ОСОБА_11 , з яким він познайомився пізніше. Виявив те, що ОСОБА_11 винен колишньому директору гроші, певну суму. І той директор, а саме ОСОБА_12 , готовий був передати документи, які в нього були на підприємство: гірничий відвід, проект гірничий, ліцензію та всі інші документи. ОСОБА_13 зацікавив перепродаж даного підприємства і отримання певних коштів. У випадку сплати боргу перед ОСОБА_12 , якщо останній поверне всі належні документи, то переоформлення та подальший перепродаж таких документів, ОСОБА_9 оцінив в суму 50 000 доларів США. Після цього дана справа затихла і він з ОСОБА_4 згодом поїхали до ОСОБА_11 ОСОБА_4 захотів його познайомити з ним, так як ОСОБА_11 на той час ще займався щебнем в Росії, мав діючі контракти, при яких міг бути можливий заробіток, але в нього не було можливості цим займатися, оскільки він не був мобільним. Вони поїхали до ОСОБА_11 , ОСОБА_4 його з ним познайомив. Це було в 2008 році. Після знайомства з ОСОБА_11 , останній запропонував діяльність по реалізації щебню. Попередньо домовившись, він заїхав за ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , і вони попрямували в м. Ростов - на - Дону. Біля м. Маріуполя вони перетинали кордон, але так і не заїхали в Росію, повернулись в м. Маріуполь, а потім в м. Запоріжжя. І в м. Запоріжжі у ОСОБА_11 виявився новий проект з його колишнім партнером по ділянці землі. Вони там на декілька днів зупинились і потім повернулися в м. Київ. ОСОБА_11 він тоді завіз на квартиру, яку винаймав. Після цього з ОСОБА_11 постійно був діалог, він пропонував займатись бізнесом. В процесі в нього з ОСОБА_11 з`явилася ідея створити бізнес, який буде працювати і приносити прибуток. Коли у нього з ОСОБА_11 виникла розмова з приводу повернення боргу і отримання документів, ОСОБА_11 в цьому дуже зацікавився і він поставив собі за ціль сплатити борг, повернути документи та перепродати дане підприємство, щоб отримати певний прибуток. Взяти гроші в нього на той час жодної можливості не було і він домовився, що ОСОБА_4 зі своєї сторони, шукає кошти, а він зі своєї. Так сталося, що одного разу він познайомився з потерпілою ОСОБА_2 в її квартирі. Він з ОСОБА_4 тоді приїхали на вул. Матроса Кошки в м. Вінниці, де проживала потерпіла. Розмова була ні про заставу, ні про продаж речі не йшла. Це було в 2009 році. Із ОСОБА_2 він перекинувся декількома фразами і все. Весь той час ОСОБА_4 також їздив до ОСОБА_11 , так як це був його родич, ОСОБА_11 його теж тримав при собі. Вони вели таку собі спільну діяльність. В 2009 році декілька разів були спроби взяти документи на певний час, що б підприємство перепродати, знайти покупця. З ОСОБА_12 велись переговори і вони зайняли десь пів року. ОСОБА_12 на жодні уступки не йшов, лише мотивував необхідність сплати боргу в суммі 15 000 доларів США. В 2009 році ОСОБА_4 подав ідею про те, що в нього є де взяти гроші, що можливо продати, заставити майно і отримати певні кошти для того, щоб зробити операцію перепродажу чи можливо в разі наявності інвесторів дане підприємство запустити. ОСОБА_4 зателефонував йому ввечері і розповів, що в нього була розмова з бабусею і матір`ю з приводу застави бабусиної квартири, щоб отримати кошти. Перед цим він та ОСОБА_4 спілкувалися з ОСОБА_5 , який є знайомим колишнього начальника ОСОБА_4 на час його роботи в Староміському райвідділі міліції в м. Вінниці. Його начальником тоді був ОСОБА_14 Так, ОСОБА_14 познайомив його та ОСОБА_4 з ОСОБА_5 . Вони тоді звернулися до ОСОБА_5 , щоб він сплатив борг, однак той відповів, що йому це не цікаво, він є ріелтором та такими коштами не володіє. Було ще декілька зустрічей із ним з приводу перепродажі даного кар`єру, але це не спрацювало. Після озвучення, що ОСОБА_4 може провести маніпуляції з бабусиною квартирою, його ціль була сплатити борг і перепродати підприємство та отримати прибуток. Після чого ОСОБА_4 ще спілкувався з ним певний час, привозив його до бабусі, однак в квартиру потерпілої він більше не заходив. В кінці серпня 2009 року ОСОБА_4 сказав, що бабуся готова. Він відповів, що чудово, якщо готова, то роби. Потім він та ОСОБА_4 звернулися до ОСОБА_5 При всіх їх зустрічах він був присутній. ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 , що є квартира, потрібно отримати кошти. ОСОБА_5 сказав, що коштів як таких зараз немає та він спробує знайти на дану квартиру покупця. З самого початку розмова йшла про продаж. Дану угоду організовував ОСОБА_5 оскільки він в цьому професіонал. ОСОБА_4 попросив його тоді з`їздити з потерпілою в ЖЕК, форму №3 вони брали. За документами з БТІ він також їх возив із ОСОБА_2 в серпні і вона документи отримувала. ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_5 про угоду, яка, з його слів, мала відбуватися на перехресті вулиць Театральна-Соборна в м. Вінниці. Він нотаріуса не знав та хто там мав бути присутнім йому відомо не було. Він знав, що буде ОСОБА_5 Після обіду ОСОБА_4 домовився про угоду і потрібно було заїхати за ОСОБА_2 і відвезти її та ОСОБА_4 до нотаріуса. Він відвіз їх до нотаріуса, адреси його не пам`ятає. В приміщенні нотаріуса не був. З ОСОБА_5 в той день він не бачився та не спілкувався. Це була друга половина дня, тому що він їх потім залишив і поїхав за дружиною на роботу, яка о 18 год. 00 хв. закінчувала працювати. Він навіть не виходив із автомобіля і до нотаріуса не заходив. Після чого йому зателефонував ОСОБА_4 та він заїхав за останнім та ОСОБА_2 до нотаріуса. Коли він заїхав за ним, ОСОБА_4 показав йому пачку грошей та поклав їх у свій карман. Гроші він у машині не клав, і взагалі їх не отримував в руки ні від ОСОБА_4 , ні від ОСОБА_2 , ні від ОСОБА_5 ОСОБА_2 він відвіз на вулицю Свердлова, де висадив її, після чого вони з ОСОБА_4 поїхали до ОСОБА_11 в район Старого міста у м. Вінниці та обговорити певні дії. На той час їжу купували та привозили ОСОБА_11 то він, то ОСОБА_4 . Метою утримання ОСОБА_11 було створення спільного бізнесу та й більше нікому його було утримувати. Він їздив з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на автомобілі марки "Альфа Ромео". ОСОБА_4 тоді показав йому кошти та сказав, що готовий сплатити борг і отримати документи, щоб потім перепродати кар`єр і отримати прибуток. Зі слів ОСОБА_4 , в нього було 18 000 доларів США, про це він сказав в той же день. ОСОБА_2 він не вмовляв укласти даний договір, такої розмови між ними не було. Між ним та ОСОБА_5 не існувало договору позики грошових коштів. Вони заїхали до ОСОБА_11 , поспілкувалися з ним і роз`їхалися по домівках. На наступний день вони зустрілися по організаційних питаннях з ОСОБА_11 і на його запитання ОСОБА_4 щодо сплати боргу з метою отримання документів, ОСОБА_4 повідомив, що в нього вже немає повної суми. Він тоді з ним посварився і на його питання чому так, ОСОБА_4 відповів, що то його справа, то його гроші і він буде на свій розсуд ними розпоряджатись. Так як у ОСОБА_11 є ще декілька проектів, ОСОБА_4 витратить кошти на них і буде мати з цього прибуток. Після цього його відносини з ОСОБА_4 були натягнуті. В ОСОБА_4 була алко-, наркозалежність, в зв`язку з цим його звільнити з органів. Він не поїхав з ОСОБА_4 в той же день або ж на наступний до ОСОБА_12 , оскільки мав інші справи. Разом з тим, у ОСОБА_4 був телефон ОСОБА_12 і він міг сам з ним зв`язатися. Крім того, це мала бути ініціатива самого ОСОБА_4 З ОСОБА_12 в них була зустріч за місяць до цього і вона носила інформаційний характер. В нього був товариш ОСОБА_15 , з яким він знайомий з дитинства, вони були сусідами та певний час той перебував за кордоном і вони не спілкувалися. В той час саме приїхав його товариш ОСОБА_15 , який працював у Росії комерційним директором будівельної компанії і при зустрічі з ним він йому озвучив, що є таке підприємство, однак документи знаходяться у колишнього директора та потрібно сплатити борг в розмірі 15 000 доларів США. Його товариш зацікавився самим підприємством, оскільки також розбирався у будівництві, та погодився познайомитись з ОСОБА_11 , щоб уточнити деталі. Він організував у вересні зустріч з ОСОБА_11 Поспілкувавшись, він, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 прийняли рішення поїхати і поспілкуватись з ОСОБА_12 . Приїхавши на зустріч з ОСОБА_12 , ОСОБА_15 домовився про сплату цього боргу і повернення документів через декілька днів. Через декілька днів вони знову поїхали в м. Крижопіль Вінницької області на автомобілі ОСОБА_15 . Коли вони приїхали, до них в автомобіль підсів ОСОБА_12 з усіма документами, ОСОБА_15 останньому передав кошти. ОСОБА_11 перевірив документи, і таким чином відбулася угода. Через декілька днів, в кінці листопада 2009 року вони почали переоформлювати компанію. Переоформленням займався він та адвокат Олександр. Власниками компанії стали ОСОБА_16 Д. – 50 %, ОСОБА_15 – 50 % і так як він з ОСОБА_11 був у дружніх стосунках, останній запропонував винести його кандидатуру як директора цього підприємства. Перереєструвавши підприємство, вони цю справу відклали, так як займалися рядом інших справ з ОСОБА_15 , в яких вони мали спільну зацікавленість. І ОСОБА_11 також там приймав участь. На деякий час вони все заморозили з приводу підприємства, тому що коштів запускати підприємства не було, ОСОБА_15 не був готовий його продавати, в нього була ідея запустити це підприємство. Приблизно через рік, коли ОСОБА_15 запропонував продати це підприємство, він почав цим займатись, але виявив, що ліцензія є недійсною – анульованою. Він озвучив це ОСОБА_15 і вони відклали дану справу, оскільки були інші справи. Жодного руху по підприємству не було. На 01.09.2009 року він мав борги перед друзями його батьків на суму 15 000 гривень, це на ті поїздки, які він із самого початку організовував в Росію. Дані кошти він повернув. Перед ОСОБА_4 не було в нього жодних боргів. На нього були неодноразово написані заяви в міліцію, в зв`язку з чим він розумів, що діється щось не те. Йому почали надходити погрози. На той час він ще спілкувався з ОСОБА_4 та знав про існування цивільного позову, розгляду цивільної справи. Жодної повістки про розгляд цивільного позову, повістки до прокурора та слідчого, він не отримував. Разом з тим, він знав, що в суді розглядається цивільна справа так, як на той час спілкувався з ОСОБА_4 , який просив допомогти оскільки бабусю виселяли. Жодних претензій ОСОБА_4 йому не висловлював. Він запитував ОСОБА_4 куди той витратив такі великі кошти за короткий термін, проте той пояснити не міг. Згодом він дізнався, що його викликає слідчий, проте, це було вже напевно в 2014 році. Показань він тоді не давав, а перед цим давав показання іншим особам в органах міліції. Він лише єдиний раз виїжджав за кордон, термін виїзду складав п`ять днів. Він не переховувався і проживав на АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 в м. Вінниці, доки батьки не продали квартиру. ОСОБА_11 пропонував керівні посади на підприємстві тому, хто сплатить його борг перед ОСОБА_12 До 01.09.2009 року в нього документи на підприємство були відсутні, і з`явились вони лише в листопаді, коли ОСОБА_15 сплатив борг. Однак, документи знаходилися в ОСОБА_15 . Жодних доручень від потерпілої ОСОБА_2 він не отримував. Він не звертався в банк з приводу отримання коштів. Кошти він шукав, зокрема звертався до своїх батьків з приводу продажу квартири і внесення коштів, цікавився в ОСОБА_5 , щоб він вніс ці кошти, та цікавився у своїх знайомих, проте в банк не звертався. Він та ОСОБА_4 приїжджали в банк лише до ОСОБА_17 - колишнього начальника останнього, де вони просто познайомилися, а потім ОСОБА_4 цікавився у ОСОБА_17 , де можливо отримати кошти, як можна оформити кредит. Він розглядав ОСОБА_4 як учасника бізнесу, якби той сплатив борг. Відносини між ним та ОСОБА_4 були дружні. Він спілкувався по телефону з ОСОБА_5 , коли той розшукував ОСОБА_4 Він кошти не отримував, тому не мав їх повертати. На той час обговорювали договір купівлі-продажу з ОСОБА_5 Цивільний позов не визнав, просив його виправдати.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що в 2009 році ОСОБА_1 зустрівся з її онуком ОСОБА_4 в маршрутці, раніше вони навчались в одній школі. Під час їх розмови ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_4 шукає роботу та запропонував йому роботу в туристичному агентстві, де він працював. ОСОБА_1 відправив ОСОБА_4 на двотижневі курси, за які останній заплатив 1 500 грн. Приїхавши з курсів, ОСОБА_1 ОСОБА_4 сказав, що він звільняється з роботи, оскільки в нього якісь неприємності з керівництвом. Разом з тим, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 зайнятись із ним бізнесом, так як він мав досвід. Онук ОСОБА_4 подумав, і дав згоду. Потім ОСОБА_1 увійшов в довіру до їх сім`ї, неодноразово бував у неї в квартирі, йому довіряли все, також він їздив в село, коли була батьківська дача. ОСОБА_1 побував кругом, ввійшовши в їх довіру і був як свій. ОСОБА_1 приїхав до неї та говорив їй, що він з її онуком як брати і зараз він шукає з чого розпочати бізнес, а далі він знає що робити, і ОСОБА_4 біля нього навчиться. Вона їх пригостила і вони поїхали. Жодної розмови про гроші тоді ще не було. ОСОБА_1 їздив з її онуком ОСОБА_4 , оскільки вони мали разом працювати. Десь через три тижні, 1 вересня 2009 року до неї зранку приїхав ОСОБА_1 з великим проханням допомогти. ОСОБА_1 розповів, що хотів узяти в банку гроші, але банки не видають. І почав показувати папери на кар`єр у м. Крижопіль Вінницької області, де він буде виконувати обов`язки директора, і для того, щоб працював з ним її онук ОСОБА_4 , їм треба допомогти. Також ОСОБА_1 говорив, що він з її онуком "розкрутяться" і онук буде ще їй допомагати. Вона відповіла, що в неї немає чим допомогти, вона ж пенсіонерка. ОСОБА_1 почав їй розповідати, що знайшов людину, яка зможе позичити гроші, за два місяці він борг поверне, можливо і скоріше, та щоб вона не хвилювалася, і він для своєї підстраховки оформить договір для формальності на 6 місяців, щоб у нього був час повернути гроші. Прізвища даної людини ОСОБА_1 не назвав. Вона йому відповіла, щоб він лише швидко повернув борг. ОСОБА_1 їй відповів, щоб вона не хвилювалася, всю відповідальність він бере на себе. Тобто згоду вона дала в цей же самий день. Онук ОСОБА_4 був присутній при цій розмові. На той час вона нічого за ОСОБА_1 не помітила, зокрема про його злочинні наміри, коли давала згоду. Про підприємство «САНТА-МАРІЯ» ОСОБА_1 розповів, коли приїхав з паперами на кар`єр. Потім ОСОБА_1 сказав, що їде до нотаріуса та поїхав. Онук ніби поїхав разом з ним. Розмова між ними тривала протягом двох годин, якщо не більше, він її довго переконував, просив. Того ранку вона в онука нічого не запитувала, так як всі папери на кар`єр були у ОСОБА_1 і він був виконуючим обов`язки директора, тому розмову вона мала лише з ним. Це було все в один день. Онук ОСОБА_4 жодного відношення до її квартири не мав, так як вона була власником. Вона не радилась з онуком щодо пропозиції ОСОБА_1 , оскільки останній ввійшов в їх довіру так, що вони всі йому довіряли, він був як своя людина. Через годину, відразу після обіду о 14 год. 15 хв. ОСОБА_1 повернувся разом з онуком. ОСОБА_1 піднявся в її квартиру та повідомив їй, щоб вона взяла паспорт і свідоцтво про право власності, оскільки квартира приватизована, та їх чекає нотаріус. Їй не було відомо про нотаріуса та де він знаходиться. Вона взявши документи, вийшла з квартири і вона, онук та ОСОБА_1 поїхали до нотаріуса, де вона була вперше. Віз їх ОСОБА_1 власним автомобілем. Нотаріус знаходився на вулиці Соборній в м. Вінниці. Коли вони приїхали, нотаріус підійшов до неї та сказав, щоб вона дала паспорт для внесення даних. Вже все було надруковано. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_5 та вони постійно про щось розмовляли. Коли вона зайшла до нотаріуса, то там були секретар, нотаріус ОСОБА_18 та ОСОБА_5 . Нотаріус почав давати папери то з однієї шухляди, то з іншої, та класти їх на стіл. Оскільки паперів було багато, тому вона засумнівалася і тричі сказала нотаріусу, що вона дає згоду лише під заставу і на короткий термін, нічого не продає, це її єдине житло, на яке вона шістнадцять років стояла в черзі. Нотаріус їй відповів, щоб вона не хвилювалася, все буде добре, це лише для формальності. Таке ж їй говорив ОСОБА_1 у квартирі, тому вона повірила, коли дала згоду. Вона жодних паперів не приносила та не давала нотаріусу. Вона вперше була в нотаріуса та вперше бачила нотаріуса Парфьонова І.В. Нотаріус швидко почав надавати їй бумаги на підпис, які були ним підготовлені. Документів вона не читала, оскільки нотаріус дуже швидко давав їх на підпис, а потім забирав. Таким чином, вона не бачила, що підписувала, понадіялася на ОСОБА_1 Нотаріус дай їй договір, проте який саме вона не знає, бо не читала. Онук ОСОБА_4 був присутній під час підпису документів, однак сидів далеко від неї на стільці. Вона жодних документів до нотаріуса не приносила, жодного договору з агентством нерухомості не укладала, експертну оцінку не замовляла, працівників із БТІ не визивала на виготовлення технічного паспорту, форму №3 із ЖЕКу не брала. Потім ОСОБА_5 привіз якусь незнайому жінку, яка підійшла до столу. ОСОБА_5 запитав нотаріуса, де поставити підпис. Нотаріус показав, і жінка поставила свій підпис та вийшла. Вона вважала, що дана жінка є свідок, яка посвідчує їх договір. Тут же нотаріус подивився на всі папери і сказав до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що ще потрібно довідку з БТІ. ОСОБА_1 запитав, де воно знаходиться, на що нотаріус відповів, що через дорогу. ОСОБА_1 сказав, що там же черги. Нотаріус відповів, що вони зателефонують. І тут же ОСОБА_1 ще позичав кошти, оплатив та приніс квитанцію і дав нотаріусу. Вона жодного доручення не давала, лише залишила свідоцтво про право власності на квартиру в нотаріуса, так як нотаріус їй сказав, що б вона дала йому свідоцтво, нехай полежить, а потім прийдете і заберете. В цей же момент ОСОБА_5 дістав з кишені гроші, перерахував та сказав 13 000 доларів США, потім їх перерахував ОСОБА_1 і вони вийшли від нотаріуса. В ОСОБА_5 на той час більше грошей не було. Під час перерахування коштів вона стояла у дверях та спостерігала. Всього в нотаріуса вона знаходилась 15 хвилин. Коли вони вийшли від нотаріуса, ОСОБА_1 відразу поклав гроші в машині в бардачок і сказав, що відвезе її та онука до зупинки, і поїде повезе ОСОБА_11 , який є власником кар`єра, гроші. Додому вона повернулася десь о 16 год. 00 хв. На наступний день при передачі коштів в піцерії вона присутня не була, там ОСОБА_5 ще додав ОСОБА_1 5 000 доларів США. Про це їй стало відомо згодом з матеріалів кримінальної справи. Приблизно через три тижня ОСОБА_1 зателефонував онуку ОСОБА_4 та повідомив, що він йому як компаньйон по бізнесу не підходить. ОСОБА_4 сказав йому, щоб той повернув гроші. ОСОБА_1 відповів, що грошей немає, оскільки гроші, які він позичив у ОСОБА_5 , він вклав у бізнес. Також додав, що це не велика сума і він скоро позику поверне, він постійно з ОСОБА_5 на телефонному зв`язку. Потім онук ОСОБА_4 дізнався, що до ОСОБА_1 приїхав друг з Росії, який займався бізнесом і той йому запропонував, замість онука, зайнятись з ним бізнесом по кар`єру. Спочатку ОСОБА_1 ще телефонував їй та онуку ОСОБА_4 , щоб вони не хвилювались, він скоро борг поверне. Потім ОСОБА_1 припинив телефонувати, на їх дзвінки не відповідав, почав змінювати місце проживання. ОСОБА_5 почав їй телефонувати та погрожувати, говорив, що ОСОБА_1 обманює та не повертає борг. Коли минуло шість місяців після укладення договору, ОСОБА_1 на початку квітня їй зателефонував та сказав, що він заплатив ОСОБА_5 відсотки в розмірі 2 500 доларів США і просив його зачекати. Коли минуло 2-3 неділі їй зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що її ОСОБА_1 обманює і не повертає борг, вона відповіла, що ОСОБА_1 йому ж заплатив 2 500 доларів США відсотків, на що ОСОБА_5 відповів, що то мала сума. І з цього моменту ОСОБА_1 зник і на телефонні дзвінки не відповідав. Онук ОСОБА_4 їздив до батьків ОСОБА_1 з міліцією, батьки розповідали, що їх син в Криму по роботі, то в Росії по роботі. Як тільки ОСОБА_1 приїде, вони йому передадуть. Так протягом 6 років вона добивалася правди і справедливості, вони брехали та щоразу давали різні показання. В січні 2011 року їй прийшов рахунок на оплату комунальних послуг, в якому було вказано прізвище ОСОБА_6 В зв`язку з цим, вона в 2011 році звернулася із заявою в міліцію. На прийомі в начальника міліції вона все розповіла, і той їй сказав, що ОСОБА_6 не винна, це якась родичка ОСОБА_5 , на яку останній оформив її квартиру і порадив звернутися в суд. Тоді вона зрозуміла, що ОСОБА_1 , який організував це, обманув і використав спільно для свого збагачення, як її, так і всю її сім`ю. Їй за квартиру ніхто ні копійки не дав, тому що вона нічого не продавала, це було її єдине житло, де біля неї проживав батько, якому було 94 роки, інвалід війни, тяжко хворий, лежачий. ОСОБА_1 , який це організував, позичив у ОСОБА_5 гроші в сумі 18 000 доларів США на бізнес, тому в договорі вказана сума боргу. Її ж квартира коштувала на той час 37 000 доларів США. Експертну оцінку на квартиру вона взяла лише коли справа розслідувалася в 2014 році. Потім вона постійно зверталася у прокуратуру місцеву та обласну, міліцію, щоб розшукати ОСОБА_1 . За цей період ОСОБА_5 забрав у неї квартиру, спільно з братом і знайомим заволоділи її власним та батьковим майном, документами, грішми. Батька – лежачого хворого, коли вона пішла із заявою у міліцію, вони в цей час вивели на площадку без нічого, без документів і без грошей. Від перенесеного стресу і хвилювання скоро батько помер. Все було вкрадено, а решту ОСОБА_5 використав для своїх клієнтів, здавав квартиру щодобово. Протягом всього періоду, спочатку ОСОБА_5 квартиру оформив на ОСОБА_6 , в 2014 році переоформив на ОСОБА_19 , а в жовтні 2017 році, коли справу розглядали в суді, ОСОБА_5 фактично вже продав квартиру з усіма її речами ОСОБА_20 Свої речі вона не змогла забрати. Коли ОСОБА_5 викинув її на вулицю, вона прийшла з правоохоронними органами. Дільничний телефонував до нього, щоб він приїхав, відкрив квартиру, віддав одяг, документи, гроші. Однак, ОСОБА_5 не приїхав. Потім вона звернулася із заявою до поліції. Далі на третій день ОСОБА_5 поселив у квартиру мешканців. Їй зателефонували та повідомили, що з квартири вже все виносять. Вона пішла в обласну прокуратуру із заявою, де їй сказали, що вона не має права заходити в квартиру без правоохоронних органів. Так вона опинилась на вулиці, мала все і залишилась без нічого. На її думку, якби ОСОБА_1 повернув кошти, то можливо цього б не сталося, однак він обманув усіх. Вперше ОСОБА_1 прийшов у її квартиру десь у червні, липні чи початку серпня 2009 року, подивився і сказав, що у неї квартира хороша, нового планування. ОСОБА_1 в її квартирі був неодноразово, в липні, серпні, вересні 2009 року. До липня - серпня він також приходив. Весною ОСОБА_1 був лише в селі. ОСОБА_1 був у її квартирі тричі. Розмова була про договір застави, що її квартира буде заставлена на два місяці. ОСОБА_1 не говорив їй, який саме договір вона має укласти. В нотаріуса жодна сума не оговорювалася. З договором вона ознайомилася лише коли подала позов до суду, оскільки була впевнена, що ОСОБА_1 позичає кошти і скоро поверне. Також з договором вона раніше не знайомилася, так як в її батька була операція за операцією, в зв`язку з чим вона договір положила в квартирі. В договорі була зазначена сума 211 000 грн. Вона не пам`ятає, чи міститься в договорі пункт про те, через скільки часу їй необхідно звільнити квартиру. Вона давала згоду на заставу квартири на шість місяців. Її онук ОСОБА_4 не працював на підприємстві «САНТА-МАРІЯ». Про це знав лише зять ОСОБА_21 , коли він мав їхати в Москву на заробітки, то він говорив ОСОБА_1 і онуку ОСОБА_4 , щоб вони один одного не обманули. Її виселили на вулицю 26.04.2012 року. На даний час вона не має постійного місця проживання та місця реєстрації. ОСОБА_6 вона раніше ніколи не бачила, окрім того, як її ОСОБА_5 привів до нотаріуса. Вона з ОСОБА_6 не спілкувалася. Договір вона підписувала на суму в розмірі 18 000 доларів США, однак в ОСОБА_5 на той час не було даної суми. ОСОБА_1 говорив, що буде давати онуку квитанції, що б той бачив куди він витрачає кошти. Але жодних квитанцій ОСОБА_1 не давав. Цивільний позов в частині стягнення майнової шкоди підтримує, в частині стягнення моральної шкоди від позову відмовляється. Щодо суми в розмірі 1500 грн. 00 коп., вказаної в цивільному позові, то вона включає вартість проїзду в Генеральну прокуратуру України м. Києва. Проїздні квитки в неї не збереглися. Оскільки обвинувачений завдану шкоду не відшкодував, вона залишилася без квартири та без майна, просить призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років та задовольнити цивільний позов в частині відшкодування майнової шкоди.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що в серпні 2009 року до нього звернулися ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з приводу позики та запропонували надати їм позику під заставу нерухомості, яка в них є. Він їм в позиці відмовив. Вони обоє з ним спілкувалися, зустрічалися декілька разів, пригадати, чи була пропозиція про отримання позики та продаж квартири в один день, не може. З 1998 року він являється фізичною особою-підприємцем та надає послуги населенню м. Вінниці в сфері купівлі-продажу та оренди нерухомого майна, тобто агентства з нерухомості «Атланта». Жодного відношення до фінансових організацій він не мав і немає. На той час він не мав можливості надати позику, тоді вони запропонували придбати квартиру, тобто допомогти продати квартиру. Що є його фаховою діяльність, тому він знайшов покупця на квартиру та відбулася угода купівлі-продажу. Він запропонував квартиру ОСОБА_6 , так як вона на той момент шукала квартиру. Покупцем була ОСОБА_6 , яка являється його знайомою, вони сусіди та між ним склались сусідські відносини. Договору з ОСОБА_6 на надання послуг він не укладав. Адреса квартири: АДРЕСА_7 . Ціну продажу не пам`ятає, оскільки минуло багато часу. Згадати важко, напевно, що першими ціну озвучили ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , а потім її підтвердила ОСОБА_2 Він не може пригадати, де саме, з ким і як обговорювалася ціна квартири, також не може сказати, хто був ініціатором складення ціни. Була запропонована ціна, за неї і купили квартиру, торгів, здається, з цього приводу не було. Перед посвідченням договору квартира оглядалася приблизно у серпні місяці 2009 року, ним, ОСОБА_6 та була присутня ОСОБА_2 З часу звернення із проханням продати квартиру до її продажу пройшло, здається, менше місяця, точно згадати не може. Угода відбулася 01.09.2009 року. Він чітко не може сказати хто повідомив помічнику нотаріуса про суму, яку необхідно внести в договір. Хто обирав нотаріуса, не пам`ятає. Під час укладення договору купівлі-продажу він був присутнім. Також в нотаріуса були присутні ОСОБА_6 , її чоловік, ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_4 , нотаріус та помічник нотаріуса. ОСОБА_1 в нотаріуса не було. Години, коли вони були в нотаріуса, він не пам`ятає. Укладення договору зайняло приблизно годину. Він не пам`ятає, щоб бачив хто привіз до нотаріуса Запарнюк Н.І. Під час оформлення договору він не пам`ятає чи хтось виходив, ніби не було жодних проблем. Він точно пам`ятає, що нотаріус розмовляв із ОСОБА_2 , про що саме, точно не пам`ятає. Він жодних документів для укладення угоди не збирав. Деталей підготовки документів згадати не може. Хто збирав та приносив документи нотаріусу, він не пам`ятає. Були зібрані всі необхідні документи, нотаріус все перевірив. Йому не відомо, з якими документами прийшла потерпіла ОСОБА_2 до нотаріуса. ОСОБА_2 . абсолютно знала що робить, а саме, що продає квартиру. В нотаріуса остання не повідомляла, що вона квартиру не продає. ОСОБА_2 не висловлювалася в нотаріуса з приводу того, що вона підписує договір позики. Йому здається, що ОСОБА_2 читала в його присутності договір. ОСОБА_4 був у нотаріуса, тому що допомагав ОСОБА_2 , яка є його бабусею, і вони це все разом робили. Чи читав ОСОБА_4 договір, він не знає. Гроші були передані, розрахунок був безпосередньо в нотаріуса. ОСОБА_2 була передана саме та сума, яка вказана в договорі. Він не придивлявся коли рахувались гроші. ОСОБА_6 особисто передавала грошові кошти ОСОБА_2 , яка взяла їх у руки. Кому ОСОБА_2 далі передавала кошти, він не знає. Нотаріус ще запитував чи з ними розрахувалися, потім давались документи на підпис. Чи зустрічався він на наступний день після укладення договору з ОСОБА_1 не пам`ятає. Він не мав жодних підстав передавати ОСОБА_1 5 000 доларів США. Приводів для зустрічі в нього не було, він не передавав коштів ОСОБА_1 наступного дня в піцерії. Відповідно до умов договору, квартира не була звільнена через шість місяців. Напевно, коли минуло вісім місяців, після підписання договору, вони зверталися з приводу того, щоб викупити назад дану квартиру. Хто саме звертався, не пам`ятає, проте ОСОБА_2 не зверталася. Форму звернення він не пам`ятає. ОСОБА_6 готова була продати квартиру тому, що людина не хотіла виселятися. З часу укладення договору купівлі-продажу був ще судовий розгляд, оскільки колишня власниця квартири подала цивільний позов до ОСОБА_6 , а він був на той час її довіреною особою. Позов був з приводу розірвання договору купівлі-продажу. Його довірителька подала зустрічний позов, щоб заселитися в цю квартиру, оскільки в договорі була умова про те, що через шість місяців мала відбутися фактична передача, тобто вселення. Згідно рішення суду відбулось фактичне заселення в квартиру. Правоохоронці приходили двічі, в той день після виселення, зайшли і забирали якісь речі зі всіх шаф, що там було, він не знає. Потім іще один раз приходили, він вже не пам`ятає, що там забирали, можливо речі на поховання. Ніхто не мав жодної мети заволодіти тими речами. Жодні документи та гроші з квартири він не забирав, грошей в квартирі не знаходив. Державний виконавець опис речей не здійснював. Після цього декілька років квартира перебувала у власності ОСОБА_6 , а потім вона її продала. ОСОБА_6 в цій квартирі не проживала. З моменту виселення до продажу, дана квартира здавалась в оренду. Меблі ОСОБА_2 весь час знаходились в квартирі, він неодноразово звертався до правоохоронних органів з приводу того, щоб вона забрала свої речі. Речі в квартирі простояли мабуть п`ять років. Частина речей є досі і їх готові віддати, а частина речей була продана – він готовий віддати ці кошти. З приводу отриманих коштів за квартиру, то ніби йшлося про спільний бізнес з кар`єром на двох. До моменту укладення договору він нотаріуса ОСОБА_18 знав, дуже рідко укладав договори у нього. Йому не відомо, чи давала ОСОБА_2 оголошення з приводу продажу квартири. Він не являвся стороною угоди та жодні гроші не передавав. Гроші передавалися безпосередньо ОСОБА_6 продавцю в присутності всіх осіб. Про заставу квартири мова не йшла.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що на той час вона цікавилася придбанням нерухомості та шукала квартиру протягом декількох місяців. Квартиру придбала для своїх дітей. Її сусід ОСОБА_5 запропонував їй однокімнатну квартиру в панельному домі по АДРЕСА_5 . ОСОБА_5 повідомив, що продається квартира, якщо вона має бажання, то може придбати. Квартира була стандартна. Про ціну дізналася від ОСОБА_5 Вона погодилася, відбулася купівля-продаж квартири ІНФОРМАЦІЯ_2 , рік не пам`ятає. Ціна квартири вказана в документах купівлі-продажу, вона її не пам`ятає. Яку першу вартість квартири було озвучено, не пам`ятає. Один раз вона оглядала дану квартиру, вони прийшли, зайшли в тамбур і все, оскільки вона знає це стандартне планування. По самій квартирі вона не ходила. Вони зайшли поглянули і пішли. З власником квартири вони не розмовляли. В квартирі в той час була її власниця. ОСОБА_5 спілкувався із ОСОБА_2 , а вона ні. Жодних питань вона не обговорювала із власником. В подальшому в дану квартиру до моменту підписання угоди не заходила та з власницею не зустрічалася. Їй повідомили годину, коли необхідно бути в нотаріуса. Вона нотаріуса не обирала. О котрій годині укладалась угода не пам`ятає. До нотаріуса вона приїхала з чоловіком та ОСОБА_5 На той момент коли вони приїхали, чи була вже інша сторона в нотаріуса, не пам`ятає. В нотаріуса були власниця, її онук та нотаріус. Більше нікого не було. Вона не пам`ятає хто саме озвучив нотаріусу суму продажу квартири. З проектом договору вона знайомилася. Нотаріус їй роз`яснював права Вона договір перечитала, а чи читала даний договір ОСОБА_2 вона уваги не звертала. Напевно, коли вони прийшли, то документи вже були в нотаріуса. Чітко сказати не може, скільки часу зайняла процедура оформлення. Гроші перерахували і передали в цій же кімнаті. Гроші передавалися в іноземній валюті. Суми не пам`ятає. Вона не пам`ятає, хто саме взяв гроші. Її чоловік був присутній в нотаріуса та давав згоду на оформлення даного договору. Вона не чула, щоб ОСОБА_2 в нотаріуса говорила, що нічого не продає. Не пам`ятає, чи під час укладення договору купівлі-продажу хтось виходив від нотаріуса, чи приносив додаткові документи. Коли укладається договір купівлі-продажу, оговорюється на який час ще можна залишитися пожити. Через деякий час її почали викликати в міліцію, суд і вона дала ОСОБА_5 відповідне доручення, оскільки не очікувала такого розвитку подій. Далі цією квартирою займався ОСОБА_5 . Пропозицій щодо викупу квартири не було. ОСОБА_2 звернулася з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Вона не зустрічалась із ОСОБА_2 для вирішення проблеми мирним шляхом. В квартиру вона не вселялася, чекала коли людина звільнить квартиру. Потреби вселятися в квартиру в неї не було, оскільки мала власне житло. На даний час вона квартиру продала.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що потерпілій він доводиться онуком, а обвинувачений це його колишній друг. ОСОБА_1 скористався його довірою, довірою його бабусі ОСОБА_2 , всіх його близьких та завдав матеріальної шкоди ОСОБА_2 В 2008 році він був без роботи, та приблизно в листопаді 2008 року зустрівся із ОСОБА_1 у маршрутці. Він був його давнім знайомим, тісних стосунків у них не було. В маршрутці вони розговорилися, ОСОБА_1 запитав у нього як справи, ОСОБА_22 працює. На що він відповів, що наразі не працює, шукає роботу. ОСОБА_1 запропонував йому обмінятись номерами мобільних телефонів та повідомив, що працює директором третього рівня страхової компанії «Лайф». Наступного дня ОСОБА_1 йому зателефонував та запропонував приїхати до нього в офіс, який знаходився по вулиці Соборній в місті Вінниці. Він приїхав, і той стисло розповів презентацію справи, чим вони займаються. І так в них зав`язалися певні стосунки. Через певний час йому необхідно було поїхати на семінар в Житомирську область. На оплату семінару він заплатив 1 500 грн. Він поїхав, коли повернувся, пробував працювати з ОСОБА_1 , однак в нього нічого не вийшло. Потім ОСОБА_1 запропонував йому зайнятися бізнесом, в них були різні ідеї. В 2009 році під час розмови з ОСОБА_11 , той розповів, що в нього є бізнес - ідеї та розповів, що в нього є напрацьований договір по збуту цементу та є кар`єр по видобутку пінного блоку, який знаходиться в селі Горячківка Крижопільського району Вінницької області, та запропонував йому допомогти у запуску цього бізнесу. ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_11 йому винен кошти, тому той так просто документи на кар`єр не віддасть. Борг становив 25 000 доларів США. Розмова була така, що ОСОБА_12 15 000 доларів США буде достатньо для того, щоб той віддав документи. Метою було запустити кар`єр або ж його продати. На це потрібні були кошти. ОСОБА_1 це зацікавило і він мав деякий досвід у бізнесі. Він вважав, що ОСОБА_1 є впевненим в собі та розуміє про що йде мова. Згодом вони погодилися на дану пропозицію та почали шукати кошти на реалізацію даного бізнесу. Гроші потрібні були на реалізацію бізнес - ідей, а кар`єр був запасним варіантом. Згодом прийшли до того, що потрібно запускати кар`єр, він є прибутковим та ОСОБА_1 буде комерційним директором. На той момент банк не кредитував, оскільки була криза. ОСОБА_11 дав копії документів (гірничний відвід та копію ліцензії) на кар`єр ОСОБА_1 та вони шукали можливість взяти кредит під ці документи в банку, проте на той час банки не кредитували. Також в ОСОБА_1 на той час були проблеми з кредитом в банку «ОТП», в зв`язку з цим він познайомив його зі своїм знайомим ОСОБА_23 , який працював начальником служби безпеки банку, щоб він допоміг у вирішенні даної проблеми. В розмові ОСОБА_1 запитав чи є в ОСОБА_17 знайомий, який позичає кошти під відсотки. ОСОБА_14 відповів, що є та дав номер телефону ОСОБА_5 ОСОБА_1 з ОСОБА_5 зв`язався та домовився про зустріч. Під`їхавши до ОСОБА_5 , вони показали документи на кар`єр, той повідомив, що його кар`єр не цікавить, а його цікавить лише рухоме та нерухоме майно. Також повідомив, що позичає кошти під 5% на місяць. На цьому вони розійшлися. Наступного дня до нього зателефонував ОСОБА_1 та запропонував зустрітись. Вони поїхали до сестри ОСОБА_1 Це було в кінці серпня 2009 року. ОСОБА_1 сказав, що поговоримо з сестрою, щоб заставити її квартиру ОСОБА_5 Коли вони приїхали до сестри, ОСОБА_1 сказав йому чекати в машині, а сам пішов до сестри. Через деякий час він повернувся, був знервований, та сказав, що нічого не вийшло та він з сестрою посварився, після чого запропонував звернутися до його бабусі. На той час він з ОСОБА_1 більше як пів року дружили, товаришували. ОСОБА_1 входив в його сім`ю, він довіряв йому ключі від власної квартири та квартири батьків. Вони бували також в гостях в його бабусі ОСОБА_2 ОСОБА_1 їздив до бабусі в село. Тобто ОСОБА_1 знали в його родині з хорошої сторони, він був для нього як старший брат. Стосунки між ним та ОСОБА_1 були нормальні, всі останнього поважали та всім той подобався. З огляду на відмову сестри, ОСОБА_1 запропонував звернутися до його бабусі ОСОБА_2 . Чому саме до бабусі ОСОБА_2 , а не до когось іншого, йому не відомо. Коли ОСОБА_1 запропонував звернутися до його бабусі, він запевняв, що вона не погодиться на це. ОСОБА_1 сказав: «давай спробуємо, я сам запитаю, поговорю». Він погодився, однак при умові, що буде присутній при розмові. Вони поїхали до бабусі ОСОБА_2 ОСОБА_1 розповів їй про кар`єр, показав документи та почав обіцяти, що потрібна не велика сума коштів на незначний час – 2 місяці, що гроші обов`язково повернуться. Для підстраховки ОСОБА_1 оформить договір позики на шість місяців. ОСОБА_2 вагалася, проте ОСОБА_1 знайшов переконливі слова, сказав, що це ж ваш онук і треба допомогти, хто ж йому допоможе, як не ви. Таким чином, бабуся ОСОБА_2 погодилася. Жодних документів ні він, ні ОСОБА_2 не збирали. Згодом, так як вони проживали поряд на вулиці Київській АДРЕСА_8 м. Вінниці, ОСОБА_1 заїхав за ним, а потім вони заїхали за ОСОБА_2 Всі розмови з ОСОБА_5 ОСОБА_1 вів по телефону. В нього навіть не було номеру телефону ОСОБА_5 . Домовлявся з ОСОБА_5 сам ОСОБА_1 Приїхавши до ОСОБА_2 , вони піднялися в квартиру, ОСОБА_1 повідомив останній, що потрібно паспорт та свідоцтво на право власності квартири. Після чого вони поїхали до приватного нотаріуса, як йому потім стало відомо, ОСОБА_18 , його офіс знаходився в місті Вінниці на вулиці Соборній. До нотаріуса вони приїхали в обідню пору. Біля офісу чекав ОСОБА_5 , вони зайшли в офіс, там була помічниця нотаріуса та сам нотаріус. ОСОБА_5 щось переговорив з ОСОБА_1 . Помічниця нотаріуса взяла у бабусі ОСОБА_2 паспорт. Нотаріус почав підготовлювати документи. Він так зрозумів, що документи роздруковувались на принтері, отже були вже майже готові. Через деякий час ОСОБА_5 сказав, що він зараз від`їде на декілька хвилин та повернеться. Вони всі його чекали в нотаріуса. Через декілька хвилин, коли були готові документи, ОСОБА_5 зайшов з невідомою жінкою. Згодом йому стало відомо, що то була ОСОБА_6 Бабусі ОСОБА_2 в цей час давали документи і вона їх підписувала, також ОСОБА_6 показали, де поставити підпис і та поставила. ОСОБА_5 дістав кошти в сумі 13 000 доларів США, перерахував і поклав їх на стіл. ОСОБА_1 їх узяв, а потім поклав у бардачок автомобіля. Бабуся ОСОБА_2 повторювала, що вона квартиру не продає, а лише дає її під заставу. Їй відповіли, щоб вона заспокоїлася, що все буде нормально. Вийшовши від нотаріуса, ОСОБА_1 йому сказав, що ОСОБА_5 дає лише 13 000 доларів США, а решту суми 5 000 доларів США він додасть наступного дня. ОСОБА_2 з документами не ознайомлювалась, їй лише давали їх на підпис. ОСОБА_2 папери не читала, як і він. Він сидів в стороні на стільці та йому нічого не показували. Він був впевнений, що кошти позичаються. Оскільки документи підписувала ОСОБА_6 , то він був впевнений, що це саме вона позичає кошти. В нотаріуса вони перебували десь півтори години. За цей час з приміщення нотаріуса відлучався ОСОБА_1 , на хвилин двадцять, приніс квитанцію, яку йому сказав нотаріус. Після чого вони завезли ОСОБА_2 на на зупинку, а він з ОСОБА_1 попрямували до знайомого ОСОБА_1 – ОСОБА_24 на автомобілі "Альфа Ромео", який ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_24 під розписку. ОСОБА_1 потрібно було кошти за даний автомобіль віддавати. ОСОБА_1 взяв з даної суми, яка знаходилась в бардачку, 2 000 доларів США та віддав. Далі ОСОБА_1 поїхав до ОСОБА_11 , а він – додому. Наступного дня ОСОБА_1 до нього знову зателефонував та повідомив, що домовився зустрітися із ОСОБА_5 в піцерії «Челентано» на ринку «Урожай» в м. Вінниці. ОСОБА_1 за ним заїхав і вони поїхали на ринок «Урожай». Це відбувалося в першій половині дня. Там їх чекав ОСОБА_5 . Вони сіли на літній площадці піцерії за стіл, ОСОБА_5 дістав білий конверт з грошима і поклав його на стіл. ОСОБА_1 перерахував кошти і вони поїхали. Він був присутній під час перераховування коштів. Потім йому ОСОБА_1 сказав, що будемо на зв`язку. Гроші призначалися на розвиток кар`єру, проте куди вони далі пішли йому не відомо. Через декілька днів ОСОБА_1 зателефонував йому та повідомив, що їде з ОСОБА_11 в м. Київ. Суть справи йому не пояснив, сказав, що повернеться та все йому пояснить. Згодом він зустрів ОСОБА_1 та запитав як справи, що з кар`єром. Останній відповів, що були ще деякі бізнес - ідеї. Він відповів, що розуміє та запитав, що з грошима. На що ОСОБА_1 відповів, що грошей немає, в нього все записано в блокноті, є відповідні чеки на використання цих коштів. Також повідомив, що частину коштів ОСОБА_1 витратив на котел батькам в квартиру, проте це його особисті витрати і він їх окремо поверне. Однак, ні чеків, ні блокнота він досі не бачив. Гроші були в ОСОБА_1 і куди той їх витрачав за період з 2009 року по 2017 рік він не пам`ятає. Він також запитував у ОСОБА_11 про кошти, на що той відповів, що кошти вклали в справу, згодом все дізнаєшся. Той факт, що йому не було відомо, куди витрачаються кошти, його насторожував, проте він довіряв ОСОБА_1 та ОСОБА_11 Через деякий час ОСОБА_1 зник. Він його шукав, їздив до його батьків, які завжди говорили, що ОСОБА_1 то в Росії, то ще десь. Ще деякий час ОСОБА_1 з`являвся, то брав слухавку, то ні, змінював номери. Бабусю ОСОБА_2 ніхто не виселяв і вона проживала за даною адресою. Йому не було відомо про існування договору, оскільки він не бачив, щоб нотаріус ОСОБА_25 І. давав договір. Про договір купівлі-продажу він дізнався в 2011 році, коли ОСОБА_2 показала йому договір. В 2011 році він зрозумів, що справи серйозні, ОСОБА_2 почали погрожувати, ОСОБА_5 говорив про виселення. Тоді він вже побачив договір купівлі-продажу з не зрозумілою сумою, вказаною в договорі. Потім йому пояснив ОСОБА_1 , що це сума вказана в гривневому еквіваленті з відсотками – 5% в місяць. ОСОБА_1 йому обіцяв, що все буде добре. Потім з`явився друг ОСОБА_1 - ОСОБА_15 , який проїхав з Росії, який також говорив, щоб він не хвилювався. Це ж говорили ОСОБА_2 і його батькові. Говорили, що справи йдуть нормально, вже є два клієнти на кар`єр, місяць –два і вони його продадуть. Він зрозумів, що кар`єр запускати не будуть. Потім йому стало відомо, що ОСОБА_1 став там генеральним директором, а йому обіцялось там бути директором комерційним, проте так не сталося. З`явився ОСОБА_15 та забрав документи у ОСОБА_12 , яким чином це відбулося, йому не відомо. І на такому етапі Марценюк ОСОБА_26 А ОСОБА_8 зник, змінив всі номери та адресу. Чабаненка ОСОБА_27 . також забрали. Відповідей не було жодних, просто витерли ноги, розвернулись спиною до нього, його родини. Він має вищу юридичну освіту, навчався заочно. Юристом не працював жодного дня. Був ще випадок з тещею, розмова була з тестьом (який збирався продавати квартиру), який сказав, що він не проти позичити кошти, однак питання всі через тещу. ОСОБА_1 домовлявся з тещею сам, розписки їй писав також сам. Писав декілька розписок, навіть другу розписку написав за його відсутності. Сума позики становила 14 000 доларів США. Досі ОСОБА_1 коштів їй не повернув. Дані кошти витрачалися на переїзди в Київ, Запоріжжя, Ростов на Дону. Він також з ним їздив, оскільки вони мали займатися бізнесом. Також дані кошти витрачалися на проживання, утримання ОСОБА_11 , який був інвалідом та йому потрібен був автомобіль. З грошей тещі пішло 2 000 доларів США на автомобіль "Альфа Ромео 156", чорного кольору, номера не пам`ятає. Власника даного автомобіля звати ОСОБА_28 . ОСОБА_1 їздив на підставі доручення. Власник автомобіля його у ОСОБА_1 забрав, оскільки той не повертав кошти. Перші 2 000 доларів США оплатили з рахунку тещиної квартири, і другі 2 000 доларів США – з рахунку бабусиної квартири. ОСОБА_11 йому не рідня, він лише проживав у його тітки. По яких справах він їздив у смт Піщанку не пам`ятає, проте з ним був ОСОБА_1 і тоді виникла така розмова. У бізнесі він мав зайняти посаду комерційного директора, де він мав отримувати заробітну плату і відсоток. Він зі своєї сторони також витрачав власні кошти, здавалося золото в ломбард, позичались кошти у батька. Він звертався в поліцію, їздив до батьків ОСОБА_1 , шукав його через знайомих. Потім йому стало відомо, що інші люди його також шукають, яким той був винен кошти. Вони спілкувалися з ОСОБА_5 та просили його почекати. Також ОСОБА_1 при його батькові телефонував до ОСОБА_5 та просив почекати, оскільки потрібен ще місяць. Коли була ця розмова, він не пам`ятає. Він також телефонував до ОСОБА_5 з проханням почекати, той погодився. Пропонували укласти мирову угоду з ОСОБА_5 , однак той не бажав навіть це слухати та сказав, що він нічого не позичав, хочете жити там – знімайте в мене подобово. Дана розмова відбулася, коли почались перші суди. ОСОБА_1 не був ні на жодному суді. Одного разу, він написав йому пояснення в машині, оскільки мав від`їжджати та не мав часу йти на суд. В поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що дійсно позичав кошти під заставу квартири ОСОБА_2 та має на меті їх повернути. До початку судів ОСОБА_5 не говорив, що квартиру продав, а лише коли суди почались сказав, що квартиру продав. До цього моменту ОСОБА_5 телефонував та говорив, що ОСОБА_1 повернув 2 500 доларів США відсотків. ОСОБА_5 три роки чекав, ОСОБА_2 з квартири не виселяв. З 2009 року в квартирі проживала бабуся ОСОБА_2 та сплачувала комунальні платежі. Коли почалася біганина за ОСОБА_1 , він дізнався, що ліцензія на кар`єр анульована. Крім того, йому ОСОБА_1 повідомляв, що має намір позичити у ОСОБА_15 кошти, щоб повернути борг за квартиру ОСОБА_5 Всі розмови з людьми, з якими вони зустрічалися, вів ОСОБА_1 , оскільки мав досвід у бізнесі.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 прийшов в їхню родину, йому довіряли, він дружив з їх сином, називався братом їх сина. Вона досі не може подумати, що ОСОБА_1 так з ними вчинив. Вони мали позичити гроші під заставу квартири на пів року. І коли все це сталося, почали судитись, вони його шукали. ОСОБА_1 завдав їм моральної та фінансової шкоди. Її мати ОСОБА_2 не мала наміру продавати квартиру, оскільки ОСОБА_22 б вона тоді жила. ОСОБА_11 сказав, що її син та ОСОБА_1 будуть працювати, і вони почали шукати гроші. Коли потрібні були кошти на бізнес, кредитів банки не давали, ОСОБА_1 поїхав до своєї родички у місті Вінниці, та відмовила. Тоді ОСОБА_1 запитав її, вона сказала, що в неї коштів таких немає, квартири вона під заставу не даватиме, бо чоловіка тоді не було вдома. Власником її квартири є чоловік. Її син ОСОБА_4 не запитував її про гроші, тому що йому було відомо, що в них таких грошей немає. На той час вона сама позичала кошти, оскільки їй робили операцію. ОСОБА_1 сказав, може він запитає бабусю, можливо та чимось зможе допомогти. Вона відповіла, що сам він не поїде, вони поїдуть всі разом, щоб чути, що він питатиме та говоритиме. Вона з ними не їздила, а син її поїхав. Розмовляючи із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 сказав останній, що б та не хвилювалася, все буде добре, ви на вулиці не будете, це позика коштів на два місяці, оформлюємо на пів року. ОСОБА_1 сказав, що можливо швидше віддасть. Вона при цій розмові не була, оскільки була на роботі. Де б мати ОСОБА_2 мала жити, вона стільки років пропрацювала і отримала однокімнатну квартиру. Коли відбувались перші суди, ОСОБА_1 сказав, щоб вони не хвилювалися, все буде добре, потім він на дзвінки не відповідав. Вони його шукали. Вона до нотаріуса не їздила, жодних документів не бачила, тому не знала про укладення договору купівлі-продажу, а не позики, договір не читала. Коли укладався договір, вона була на роботі, тому не була присутня. Квартира не продавалася. Мати ОСОБА_2 з часу укладення договору проживала в квартирі три роки, поки їй по телефону не почали погрожувати. В ОСОБА_11 була фірма «Санта-Марія». ОСОБА_11 проживав у сестри її чоловіка так, як його паралізувало. Зі слів матері ОСОБА_2 , їй відомо, що коли вони вийшли від нотаріуса, ОСОБА_1 поїхав до ОСОБА_11 , по дорозі її сина висадив, і той пішов додому. Мати теж пішла додому. ОСОБА_5 спочатку телефонував, а потім забрав квартиру. Коли її чоловік ОСОБА_21 приїхав, то зустрівшись з сином та ОСОБА_1 , вони зателефонували до ОСОБА_5 та сказали, що кошти повернуть, проте той відповів, що він грошей не позичав, а купив квартиру. Перед укладенням договору, до матері ОСОБА_2 в квартиру покупці не приходили. ОСОБА_6 в квартиру не вселялася.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що працює приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу. Щодо договору купівлі-продажу, то він укладався та посвідчувався з дотриманням всіх вимог законодавства. 01.09.2009 року під час укладення договору були присутні ОСОБА_6 з чоловіком, ОСОБА_2 , її онук ОСОБА_4 та помічник нотаріуса. Він не пам`ятає, хто надавав документи для укладення договору, оскільки він вийшов в прймальню, документи вже були в його помічника на столі. Договір укладався приблизно о 16 год. в звичайному порядку, він переглянув документи, вони сумнівів не викликали. Було складено проект договору та перевірено, зроблено відповідні витяги, поставлено підписи та зареєстровано договір. Тому посвідчення договору могло відбуватися після 18 год. Сторони сиділи навпроти, вони читали договір. Якби потерпіла повідомила під час укладення договору, що немає наміру укладати договір купівлі-продажу, а лише договір застави, то він би не посвідчував договір купівлі-продажу квартири. Він нікого в БТІ не направляв. ОСОБА_1 йому не знайомий, не пам`ятає, що він був присутній під час укладення договору в приймальні. При укладенні договору сторони розрахувалися, він гроші не перераховував та в розрахунки не втручався. Він не знав стану квартири, тому не міг робити оцінку, суму договору сказали сторони, хто саме, не пам`ятає. Оцінка квартири не проводилася, оскільки не була обов`язковою. Довідку з ЖЕКу надає продавець, чому довідка не з того ЖЕКу йому не відомо, він взяв довідку, яку йому принесли. Чи був присутній ОСОБА_5 під час укладення договору не пам`ятає. Суму в договорі він зазначає, коли її підтвердять сторони договору. Один екземпляр договору залишився в нотаріальній конторі, а інший був переданий потерпілій.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показала, що її зять ОСОБА_4 є онуком потерпілої ОСОБА_2 Їй відомо, що оскільки ОСОБА_1 потрібні були кошти, він взяв кошти під заставу їх квартири, власником якої є її чоловік ОСОБА_31 Який при цьому укладався договір їй не відомо, договір вона не підписувала. Дані події відбувалися в 2009 році. В 2010 році квартиру забрали нові власники. Даними справами займався ОСОБА_1 , він приводив людину, яка може позичити гроші. Кошти ОСОБА_1 не повернув. Він писав відповідні розписки на різні суми. Яким бізнесом мали займатися ОСОБА_1 із зятем їй не відомо. Через деякий час вони з чоловіком звернулися із заявою в поліцію. Про ситуацію, яка склалася із квартирою потерпілої, їй стало відомо набагато пізніше.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що він є зятем потерпілої ОСОБА_2 Коли його син ОСОБА_4 звільнився по сімейних обставинах з роботи, то зустрівся з ОСОБА_1 Прийшовши додому ОСОБА_4 повідомив йому, що зустрів старого знайомого, з яким разом навчалися у школі і той запропонував йому зайнятись бізнесом. Прийшли вони до нього додому, познайомилися, дружили. Коли ОСОБА_4 з ОСОБА_1 займались справами, якусь фірму відкривали, він був у своєї сестри, яка проживає в с. Піщанці Вінницької області. В цей час ОСОБА_11 був генеральним директором фірми. Син з ОСОБА_1 надавали кошти йому на лікування, оскільки він був інвалідом, йому не було ОСОБА_22 проживати. І коли ОСОБА_1 приїжджав, говорив, що є кар`єр, і що можна було ці документи з кар`єром "розкрутити". Розмова про кар`єр виникла в 2009 році. ОСОБА_1 із сином сидів в нього на кухні. Він сказав їм, щоб не було жодного криміналу, на що ОСОБА_1 відповів, що все буде добре. Потім він поїхав на заробітки, а ОСОБА_1 з ОСОБА_4 почали цей проект, однак грошей в них не було. Щоб такий кар`єр розпочав роботу, потрібно було знайти кошти. Потім він дізнався, що ОСОБА_1 запропонував (мабуть вже мав досвід) взяти квартиру у його свахи під заставу. Та квартира потім продалася і ОСОБА_1 взяв в займи в його свахи ОСОБА_32 гроші. ОСОБА_1 давав дві розписки його свасі ОСОБА_33 . Гроші потратились невідомо куди. Потім ОСОБА_1 казав його сину ОСОБА_4 , що потрібно шукати кошти, бо гроші ОСОБА_34 за квартиру підуть прахом, якщо вони далі не знайдуть кошти, то справу далі не будуть продовжувати. ОСОБА_1 заздалегідь, він так це зрозумів, домовлявся з рідною сестрою, що вона дасть свою квартиру в заставу під позику, однак вона відмовила. Тому залишилася бабусина квартира. ОСОБА_1 з ОСОБА_4 приїхали до бабусі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 приніс документи, як він зрозумів, той вже був виконуючий обов`язки директора Крижопільського кар`єру, почав з бабусею ОСОБА_2 розмовляти. Вони сказали, що треба повідомити батька, тобто його. ОСОБА_1 сказав, що нікого не треба повідомляти, поки дядя Коля приїде з Москви, все буде вирішено, все буде зроблено. Марценюк С.А. переконав, що все буде повернуте, все буде дуже добре. Коли він приїхав з м. Москви, все дізнався та запитав чому ж так. Рідні повідомили, що ОСОБА_1 переконав він їх всіх, що все буде добре. Про квартиру йому стало відомо, коли пішли розмови про виселення ОСОБА_2 В цей час він дізнався і про квартиру ОСОБА_34 . До цього часу йому ніхто нічого не говорив. Після цього він зрозумів, що їх обманули. Приблизно у вересні 2011 року, десь о 20 год. 00 хв., на вул. Станіславського у м. Вінниці вони зустрілися. Прийшов ОСОБА_1 , був його син ОСОБА_4 та він. На зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_4 говорили, що кошти позичалися під заставу квартири. ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_5 , вони порозмовляли, потім він взяв телефон та запропонував кошти повертати, на що ОСОБА_5 відповів, що він нікому нічого не позичав, а квартиру купив і кинув слухавку. ОСОБА_1 йому говорив, що ще хоча б дві неділі, в нього з`являться кошти і борг відразу віддамо. ОСОБА_5 не погоджувався. Потім ОСОБА_1 зник, вони почали його шукати, проте ніхто не знав ОСОБА_22 він. Спочатку ОСОБА_1 завіряв його, що все буде добре, та він йому вірив, але згодом він зрозумів, що ОСОБА_1 кинув його сина і всю сім`ю. З розмов він зрозумів так, що вони домовилися з ОСОБА_5 , що дають квартиру під позику, квартира йде під заставу. ОСОБА_1 розповідав, що він віддавав проценти за позику. ОСОБА_1 орендував у якоїсь людини автомобіль "Альфа Ромео", який згодом повернув разом з коштами. Тільки ОСОБА_1 став директором кар`єру, то відразу зник. ОСОБА_1 говорив не хвилюватися, все вирішиться, борги будуть повернуті і тещі Масловій, і бабусі. Документів він не бачив. Куди вони вкладали гроші йому не відомо, говорили, що все пішло в справу.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що обвинувачений доводиться йому сусідом. Знає ОСОБА_1 з дитинства, вони знайомі, друзі. На даний час з ним ділових відносин немає. В кінці 2009 року було спільне підприємство з ОСОБА_1 , яке називається «Санта-Марія». Коли ОСОБА_11 запропонував йому займатися кар`єром, на той час директором там був ОСОБА_12 Це було восени 2009 року. Познайомив їх ОСОБА_1 ОСОБА_1 сказав, що є такий ОСОБА_11 , який хоче підняти заново кар`єр, щоб той працював. У них був кар`єр і вони вирішили залучити його як інвестора. ОСОБА_11 він бачив часто, тому що з вересня протягом чотирьох місяців, коли в того не було коштів, він платив за його квартиру на Старому місті. ОСОБА_11 його просив оплатити, тому що в нього не було ОСОБА_22 жити та не було коштів, він інвалід та в майбутньому вони планували створити спільний бізнес. Коли вони познайомилися з ОСОБА_11 , той розповів, що у нього є колишній директор ОСОБА_12 Він на початку листопада 2009 року поїхав на зустріч до ОСОБА_12 в місто Крижопіль Вінницької області. Вперше він їздив до нього з ОСОБА_1 та з ОСОБА_4 , якого він бачив двічі. Отже, разом з ними обома вони поїхали на його автомобілі до ОСОБА_12 , щоб побачити документи і зрозуміти проблему, чому підприємство не працює. При зустрічі ОСОБА_12 сказав, що в ОСОБА_11 перед ним є якась заборгованість в сумі 15 000 доларів США, і що після цього він надасть всі документи, ліцензії. Він повернувся, подумав над даним питанням, поспілкувався з ОСОБА_11 , який сказав давай, хороше підприємство. Вмовив його на підприємство, щоб він викупив ці документи. Через 3-4 дні він поїхав разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_1 до ОСОБА_12 та віддав кошти. ОСОБА_11 дивився документи, оскільки він в них нічого не розумів. Все це відбувалося в його машині без жодного письмового договору. Була ліцензія, проект гірничого видобування, якісь старі договори, ніби ще старе свідоцтво « ОСОБА_35 ». Документи він не перевіряв. Він приймав рішення на підставі тієї інформації, що йому розповідали, він повірив та нічого поганого не бачив. Після того, як вони забрали документи, десь в кінці листопада 2009 року вони разом з ОСОБА_11 зареєстрували підприємство та являлися співвласниками, а ОСОБА_1 генеральним директором, оскільки він йому довіряв. Які стосунки були між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 йому не відомо, вони спілкували між собою, можливо навіть дружили. Про операції з нерухомістю він на той час нічого не знав. Лише згодом почув від ОСОБА_1 , коли розпочався суд.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілу ОСОБА_2 не знає. ОСОБА_11 знав, на той час той був господарем приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ». Наразі він жодного відношення до даного підприємства немає, а на той час працював на шахті ОСОБА_11 , яка була його власністю. ОСОБА_4 не знає. Щодо приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ», то йому відомо лише те, що воно було збитковим, вони працювали скільки мали змогу, а продовжувати працювати було лише собі на шкоду. ОСОБА_11 своїх коштів у шахту не вкладав. Було таке, що ОСОБА_11 приїздив до нього з кимось та забрав документи на шахту. При передачі документів, жодні акти не складались. Проте, в нього була розписка, що ОСОБА_11 жодних претензій до нього не має, однак наразі її знайти практично не можливо. З ким саме ОСОБА_11 приїжджав, не пам`ятає. Сидів водій в автомобілі і ОСОБА_11 , більше нікого не було. Марку автомобіля, чи колір, він не пам`ятає. Грошові кошти йому за документи не надавались. Передача документів відбувалася в центрі м. Крижополя Вінницької області, десь п`ятнадцять років рому. Ні ОСОБА_11 , ні його люди, не повертали йому жодних коштів. Для чого ОСОБА_11 потрібні були документи на шахту, йому не відомо. Документи в нього перебували, оскільки він працював директором шахти ОСОБА_11 більше п`ятнадцять років тому. Приїжджала донька ОСОБА_11 , проте документів на шахту в нього вже не було, вони зустрілися, він їй все розповів і та поїхала. На приватному підприємстві «САНТА-МАРІЯ» не працює вже давно, більше 15 років. Після передачі документів з ОСОБА_11 не бачився. Чи проводились якісь роботи на приватному підприємстві «САНТА-МАРІЯ» після передачі документів, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він був засновником та власником приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ». В 2009 році він проживав у м. Вінниці. ОСОБА_12 знав, оскільки на той час він був директором приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ». Оскільки пройшов тривалий час та в нього поганий стан здоров`я, тому він не пам`ятає, чи посилав він когось за документами на кар`єр до ОСОБА_12 та чи їздив сам за даними документами. Кошти ОСОБА_12 за документи він не передавав, чи передавав хтось інший йому не відомо. Не пам`ятає, чи мав обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вести з ним бізнес, оскільки він сам мав вести бізнес, однак планував мати напарника. ОСОБА_1 бачив декілька років тому. З ОСОБА_15 не знайомий. Кар`єр в 2009 році не працював, оскільки потрібно було відновити ліцензію, однак цього ніхто не зробив. ОСОБА_1 за позикою до нього не звертався.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених і оцінених судом доказів.

З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 03.12.2012 року за № 42012010010000072, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 649450, дата заміни свідоцтва 02.11.2009 року, ідентифікаційний код юридичної особи Приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ» 14358417, місцезнаходження: 24600 Вінницька область, Крижопільський район, смт Крижопіль, вулиця Коцюбинського, буд. 1. Дата проведення державної реєстрації 17.09.1992, дата зміни свідоцтва про державну реєстрацію 02.11.2009. Підстава (підстави) заміни свідоцтва про державну реєстрацію: ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Із статуту Приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ» зареєстрованого 02.11.2009 року вбачається, що дане підприємство є суб`єктом господарювання. Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших актів законодавства. Власниками підприємства є ОСОБА_15 та ОСОБА_11 . Підприємство створено з метою одержання прибутку шляхом здійснення підприємницької діяльності у сфері суспільного виробництва, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, здійснення іншої господарської діяльності, яка не суперечить чинному законодавству та цьому Статуту. Предметом діяльності підприємства є: добування вапняку, гіпсу та крейди; оптова торгівля будівельними матеріалами; виробництво інших виробів з бетону, гіпсу та цементу; будівництво будівель; виробництво цементу; добування піску та грацію. Підприємство є юридичною особою за законодавством України з моменту її державної реєстрації, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки у національній та іноземних валютах у банківських установах. Для забезпечення діяльності підприємства, за рахунок вкладників власників підприємства, створено Статутний капітал у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Як вбачається з відомостей, наданих Крижопільною об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області, засновниками Приватного підприємства «САНТА-МАРІЯ» є ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , а керівником та головним бухгалтером є ОСОБА_1 . Сума внеску засновників в статутний фонд становить по 500 грн. 00 коп. Дата державної реєстрації: 17.09.1992 року, орган державної реєстрації: Крижопільська районна державна адміністрація.

Відповідно до довідки Крижопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про взяття на облік платника податків від 18.11.2009 № 525, Приватне Підприємство «Санта-Марія», керівником якого є ОСОБА_1 , взято на облік в органах державної податкової служби.

З довідки АБ №194010 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про Приватне підприємство «САНТА-МАРІЯ» вбачається, що керівником є ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_9 . Вид діяльності: добування вапняку, гіпсу та крейди; оптова торгівля будівельними матеріалами; виробництво інших виробів з бетону, гіпсу та цементу; будівництво будівель; виробництво цементу; добування піску та грацію. Дата первинної реєстрації 17.09.1992 року. Дата останньої реєстрації 02.11.2009 року. Свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 НОМЕР_1 649450.

Відповідно до опису речей і документів від 21.05.2015 року, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 22.04.2015 року, під час тимчасового доступу до речей і документів було вилучено для приєднання до матеріалів кримінального провадження документи, а саме: копію свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Санта-Марія», копію протоколу № 1 загальних зборів власників, копію Статуту ПП «Санта-Марія», копію паспортів громадян України ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , копії заяв про відкриття і обслуговування рахунку за підписами директора ОСОБА_1 , технологічну карту, копію Договору № 08/10-4/1205, виписки по рахунках.

З виписки по рахунку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 06.05.2015 року особистого рахунку № НОМЕР_2 Приватного підприємства «Санта-Марія» за 01.01.2009 -31.12.2009 вбачається, що за даний період жодних операцій не здійснювалось, вхідний залишок по даному рахунку становить 0.00.

З виписки по рахунку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 06.05.2015 року особистого рахунку № НОМЕР_3 Приватного підприємства «Санта-Марія» за 01.01.2009 -31.12.2009 вбачається, що за даний період жодних операцій не здійснювалось, вхідний залишок по даному рахунку становить 0.00.

З виписки по рахунку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 06.05.2015 року особистого рахунку № НОМЕР_4 Приватного підприємства «Санта-Марія» за 01.01.2009 -31.12.2009 вбачається, що за даний період жодних операцій не здійснювалось, вхідний залишок по даному рахунку становить 0.00.

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.02.2016 року, вбачається, що слідчому Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області у приміщенні ГО ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, добровільно видано наступні документи: копію Договору № 51 з додатками, копію заяви на відкриття рахунку, копію Свідоцтва № 353, копію довідки ПФУ, копію довідки про взяття на облік, копію картки зі зразками підписів, копію Свідоцтва № 12 та паспорту ОСОБА_12 , копію Статуту ПП «Санта-Марія».

Як вбачається із спецдозволу на користування надрами від 20.10.1993 року у с. Горячківка Крижопільського району Вінницької області на видобуток вапняку він був анульований. 17.05.2013 року видано спецдозвіл на користування надрами, власником яких є Приватне підприємство «Мальвіна».

Свідоцтвом про право власності на житло від 27.01.2000 року, виданого виконкомом Вінницької міської ради, підтверджується, що квартира АДРЕСА_3 належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , та була приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Реєстрація права власності потерпілої на дану квартиру також підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З довідки Міського комунального підприємства «ЖЕК-3» №887, виданої 20.08.2009 року, вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована в АДРЕСА_7 , в однокімнатній квартирі, що знаходиться на балансі ЖЕК-3.

Разом з тим, як вбачається із відповіді на запит, наданої виконавчим комітетом Вінницької міської ради 21.02.2017 року № 01-00-011-7404, МКП «ЖЕК №3» не обслуговував будинок АДРЕСА_5 , а його обслуговував МКП «ЖЕК №13».

З Витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 01.09.2009 року вбачається, що загальна вартість нерухомого майна ОСОБА_2 , а саме квартири АДРЕСА_3 , становить 2303 грн., згідно довідки ЖЕК №13 станом на 01.01.2008 р. Витяг з реєстру сформований для відчуження квартири АДРЕСА_5 .

Із замовлення-зобов`язання №С1-0000753, вбачається, що 01.09.2009 року ОСОБА_2 звернулася до комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» для проведення технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_7 , вид послуг: відчуження.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2018 року вбачається, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_7 , є ОСОБА_19 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1194, виданий 13.11.2014 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу.

З копії особового рахунку № НОМЕР_5 , виданого 12.06.2018 року ТОВ «ЖЕО» вбачається, що власником квартири АДРЕСА_3 з 12.12.2014 року є ОСОБА_19 , на ім`я якої і відкрито особовий рахунок. Перед цим її власником була ОСОБА_6 з 22.01.2011 року по 22.01.2011 року та ОСОБА_2 з 06.10.1995 року по 24.02.2012 року.

З листа Подільського центру судових експертиз вбачається, що орієнтовна ринкова вартість однокімнатної квартири розташованої на четвертому поверсі однокімнатної квартири, розташованої на четвертому поверсі десятиповерхового панельного будинку по АДРЕСА_7 , станом на 01.09.2009 рік складає 37 121 доларів США, що еквівалентно при курсі НБУ 1 дол. = 7,989 грн.: 296 559 грн. 00 коп.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного 01.09.2009 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_6 (покупцем), посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Парфьоновим І.В., ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_6 купила квартиру під номером 54 АДРЕСА_5 під АДРЕСА_10 57 «а». Пунктом шостим договору визначено, що за домовленістю сторін продаж зазначеної квартири вчиняється за 211 250 гривень, які продавець отримав від покупця повністю до підписання цього договору. Пунктом 17 договору визначено, що продавець зобов`язується знятися з реєстраційного обліку з адреси відчужуваної квартири, звільнити продану ним квартиру, а також повністю погасити заборгованість відносно зазначеної квартири, комунальні послуги, спожиту електроенергію, газ, опалення, водопостачання тощо до 01.03.2010 року.

З Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 01.09.2009 року вбачається, що 01.09.2009 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Парфьоновим І.В. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 3598822.

З розрахункової книги по сплаті за квартиру, комунальних та інших послуг вбачається, що власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 оплачувалися комунальні послуги за дану квартиру у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 році, в січні, лютому 2011 року.

З абонентської книжки по розрахунках за електроенергію, виданої на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що вона в грудні 2010 року та в січні 2011 року оплачувала постачання електроенергії та отримувала субсидію.

Як вбачається з рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.09.2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору кіпівлі - продажу квартири, повернення сторони в попередній стан, відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_6 задоволено, ухвалено усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_6 належною їй на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_3 , шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вказаною квартирою та її виселення.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 11.01.2012 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.09.2011 року змінено, ухвалено виключити з мотивувальної частини рішення суду посилання на статті 109, 116 ЖК України, виключити з мотивувальної та резолютивної частин рішення суду висновки суду про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_3 , викласти абзац четвертий резолютивної частини рішення суду в наступній редакції: усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_6 належною їй на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_3 шляхом виселення ОСОБА_2 із вказаної квартири. В решті рішення суду залишено без змін.

Відповідно до обвинувального акта, який надійшов до суду, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Диспозиція ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Слід зазначити, що шахрайство - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При шахрайстві злочинець з метою заволодіння чужим майном або правом на нього використовує обман особи, у власності, володінні або веденні якої знаходиться майно, внаслідок чого ця особа, будучи введеною в оману, добровільно передає майно злочинцю. Предметом шахрайства є як чуже майно, так й право на нього.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. При цьому обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Таке визначення шахрайства в поєднанні з фактичними обставинами даного кримінального провадження, дають підстави дійти висновку, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах, оскільки, як встановлено під час судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений шляхом зловживання довірою потерпілої, під приводом отримання грошових коштів та подальшого їх внесення в розвиток спільного бізнесу з онуком потерпілої, переконав потерпілу укласти договір застави належної їй на праві приватної власності квартири.

Такі висновки судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Як вбачається, зокрема, із показань в судовому засіданні потерпілої, в 2009 році ОСОБА_1 запропонував її онуку ОСОБА_4 зайнятись спільним бізнесом, онук погодився. Після чого ОСОБА_1 увійшов в довіру до їх сім`ї, неодноразово бував у неї в квартирі. ОСОБА_1 приїхав до неї та говорив їй, що він з її онуком як брати і зараз він шукає з чого розпочати бізнес, а далі він знає що робити, і ОСОБА_4 біля нього навчиться. 1 вересня 2009 року до неї зранку приїхав ОСОБА_1 з великим проханням допомогти. ОСОБА_1 розповів, що хотів узяти в банку гроші, але банки не видають. І почав показувати папери на кар`єр у м. Крижополі Вінницької області, де він буде виконувати обов`язки директора, і для того, щоб працював з ним її онук ОСОБА_4 , їм треба допомогти. Також ОСОБА_1 говорив, що він з її онуком "розкрутяться" і онук буде ще їй допомагати. Вона відповіла, що в неї немає чим допомогти, вона ж пенсіонерка. ОСОБА_1 почав їй розповідати, що знайшов людину, яка зможе позичити гроші, за два місяці він борг поверне, можливо і скоріше, та щоб вона не хвилювалася, і він для своєї підстраховки оформить договір для формальності на 6 місяців, щоб у нього був час повернути гроші. Вона йому відповіла, щоб він лише швидко повернув борг. ОСОБА_1 їй відповів, щоб вона не хвилювалася, всю відповідальність він бере на себе. На той час вона нічого за ОСОБА_1 не помітила, зокрема про його злочинні наміри, коли давала згоду. Розмова між ними тривала протягом двох годин, якщо не більше, він її довго переконував, просив. Онук ОСОБА_4 жодного відношення до її квартири не мав, так як вона була власником. Вона не радилась з онуком щодо пропозиції ОСОБА_1 , оскільки останній ввійшов в їх довіру так, що вони всі йому довіряли, він був як своя людина. Через годину, відразу після обіду о 14 год. 15 хв. ОСОБА_1 повернувся разом з онуком. ОСОБА_1 піднявся в її квартиру та повідомив їй, щоб вона взяла паспорт і свідоцтво про право власності, оскільки квартира приватизована, та їх чекає нотаріус. Вона взявши документи, вийшла з квартири, після чого вона, онук та ОСОБА_1 поїхали до нотаріуса, віз їх ОСОБА_1 власним автомобілем. Під час укладення договору в нотаріуса, була впевнена, що укладає договір застави квартири, а не купівлі-продажу.

Такі показання потерпілої та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_29 , ОСОБА_21 є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи обвинуваченого та його захисника щодо невинуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення спростовуються наведеними вище доказами, а тому суд такі доводи оцінює критично.

Що стосується показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , суд показання даних свідків оцінює критично, оскільки вони можуть бути зацікавленими особами.

Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав обвинуваченого, потерпілу, свідків, дослідив інші надані докази.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.

Суд визнає дані докази належними та допустимими, сумнівів у їх достовірності немає.

Що стосується наданої стороною обвинувачення копії письмового пояснення ОСОБА_1 від 18.04.2012 року на ім`я прокурора м. Вінниці про те, що в 2009 році ним було взято 18 000 доларів у ОСОБА_36 на розвиток бізнесу під заставу квартири ОСОБА_2 Гроші у розмірі 13 000 доларів передавались безпосередньо у нотаріуса по вулиці Театральній в присутності ОСОБА_4 і ОСОБА_2 Іншу частину грошей передавали на наступний день в піцерії біля ринку "Урожай". Кошти були витрачені на розвиток бізнесу. В зв`язку з тим, що справи пішли не по плану, вони не змогли проплачувати встановлені відсотки в розмірі 5% від загальної суми, було повернуто 2 500 доларів, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Враховуючи викладене, суд не враховує копію письмового пояснення ОСОБА_1 від 18.04.2012 року при обґрунтуванні даного судового рішення.

Враховуючи викладене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Разом з тим, суд зазначає, що доказів того, що на утриманні обвинуваченого перебувають неповнолітні діти до суду не надано.

Обставин, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання судом не встановлено.

Приймаючи рішення про міру покарання, суд також враховує досудову доповідь, складену 10.05.2018 року на виконання ухвали суду Вінницьким міськрайонним відділом філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, з якої вбачається, що орган пробації вважає, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький. Виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

Згідно із статтею 75 Кримінального кодексу України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, із звільненням від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язки.

Суд вважає, що таке покаранням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Що стосується цивільного позову пред`явленого потерпілою ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, суд зазначає таке.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як вбачається з цивільного позову, потерпіла ОСОБА_2 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 477 444 грн.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28.03.2018 року прийнято відмову потерпілої ОСОБА_2 від цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди та закрито провадження в цій частині.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди підтримала та пояснила, що внаслідок протиправних дій обвинувачений заволодів коштами в сумі 18 000 дол. США, які отримав під заставу квартири ОСОБА_2 , що складає 469 944 грн. Також потерпілою протягом п`яти років було сплачено за надання юридичної допомоги кошти в розмірі 5 000 грн. Потерпіла тричі їздила в м. Київ в Генеральну прокуратуру України, на що витратила кошти в сумі 1 500 грн. 00 коп., однак проїздні квитки в неї не збереглися. На підставі постійного стресу у потерпілої стався крововилив в око, в результаті чого вона лікувалася в 3-й лікарні м. Вінниці та витратила 1 000 грн.

В судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, також не визнав цивільний позов потерпілої.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Що стосується позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди, суд зазначає таке.

В цивільному позові потерпіла вказала, що їй було заподіяно майнову шкоду на загальну суму 477 444 грн. оо коп.

Разом з тим, потерпілою до суду не надано відповідних доказів (квитанцій, чеків, квитків тощо), які підтверджували б, що потерпіла понесла витрати на лікування в розмірі 1 000 грн., на поїздки в розмірі 1 500 грн. та за надання правової допомоги в розмірі 5 000 грн., а тому цивільний позов в цій частині є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що цивільний позов слід задовольнити частково та стягнути із обвинуваченого на користь потерпілої 469 944 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, в задоволені позову в іншій частині слід відмовити.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2015 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно протоколу затримання від 09.02.2016 року ОСОБА_1 було затримано 09.02.2016 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2016 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 08.04.2016 року, з одночасним визначенням розміру застави в сумі 110 240 грн. з покладенням обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України.

Відповідно до листа Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1) від 26.02.2016 року, 24.02.2016 року ОСОБА_1 був звільнений з даної установи в результаті внесення застави в сумі 110 240 грн. згідно ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2016 року.

Враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді застави слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Доказів щодо наявності процесуальних витрат та речових доказів до суду не надано.

Керуючись ст. ст. 65-67 Кримінального кодексу України, ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (у редакції № 838-VIII в редакції Закону від 26 листопада 2015 року), зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 09.02.2016 року до 24.02.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок скоєння злочину, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 469 944 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 00 коп.

В задоволенні цивільного позову в іншій частині відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя