
Справа № 520/5191/19
Провадження № 1-кс/520/5822/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019160000000088 від 13.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого, погодженого прокурором про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019160000000088 від 13.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Згідно клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, шляхом збуту наркотичних засобів, з початку 2019 року по теперішній час налагодив канал постачання, організував систематичне незаконне придбання, перевезення, зберігання та збут наркотичних засобів на території м. Одеса.
Під час оперативних заходів та слідчих дій, при візуальному огляді та перевірки номерних знаків на транспортному засобі «Toyota Raw 4», д/н НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , було встановлено, що номерні знаки на транспортному засобі не відповідають реєстрації та ймовірно не співпадають номерні знаки агрегатів та деталей транспортного засобу.
Так, 16.05.2019 року, було проведено огляд транспортного засобу «Toyota Raw 4», д/н НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення якого було виявлено речі та документи, які зазначені в клопотанні.
Враховуючи, що вилучені речі та документи є об`єктом кримінального правопорушення та зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, мають суттєве значення для подальшого розслідування кримінального провадження, слідчий, за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, разом з тим слідчим було подано заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності.
Особа, у володінні якої було проведено обшук в судове засідання не з`явилася, згідно долученого слідчим рапорту, така особа про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, врахувавши наявність клопотання слідчого про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, а також положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з КонституцієюУкраїни та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З долучених до клопотання матеріалів, зокрема, протоколу добровільної видачі та огляду предмету від 12.03.2019 року, протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_3 від 18.03.2019 року, протоколу обшуку від 16.05.2019 року доводиться наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя враховує доводи в клопотанні сторони обвинувачення в частині того, що під час оперативних заходів та слідчих дій, при візуальному огляді та перевірки номерних знаків на транспортному засобі «Toyota Raw 4», д/н НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , було встановлено, що номерні знаки на транспортному засобі не відповідають реєстрації та ймовірно не співпадають номерні знаки агрегатів та деталей транспортного засобу. Крім того, на теперішній час існує необхідність в перевірці причетності до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_2 , а також можливого факту перевезення на вищевказаному транспортному засобі наркотичних засобів, про які йдеться в клопотанні.
Відтак, з огляду на викладені обставини, обґрунтованість підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявний суспільний інтерес, а також розумність, співрозмірність та наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, та, таким чином, про наявність підстав для застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження в рамках даного кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 132, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Мерет М.Д. про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019160000000088 від 13.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України – задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучено 16.05.2019 в ході проведення обшуку транспортного засобу «Toyota Raw 4», д/з НОМЕР_1 , який знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-автомобіль Toyota Raw 4», д/з НОМЕР_1 :
-ключі від автомобілю з брелком.
-технічний паспорт СХО НОМЕР_2 на автомобіль Toyota Raw 4, д/з НОМЕР_1 .
-картка «Приват Банк» 4149439103582429.
Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.
Судове рішення № 82098452, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 30.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/5191/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: