Рішення № 82098407, 27.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4064/19

Провадження № 2/520/2692/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.,

за участі секретаря судового засідання – Луцюка Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 року позивачка звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить суд розірвати шлюб та стягнути аліменти на дітей посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з постійно виникаючими сварками, відсутністю взаєморозуміння між ними, втратою почуття любові та поваги. Позивачка вказує, вони з відповідачем сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, на примирення позивачка не згодна, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та буде суперечити її інтересам, після припинення сімейних стосунків, діти проживатимуть разом з нею. У зв`язку з тим, що матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач надає нерегулярно і не в достатній кількості, позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І. від 07.03.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.04.2019 року провадження у справі було зупинено до 27 травня 2019 року та надано сторонам строк для примирення два місяці. Призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на те, що він бажає зберегти сім`ю.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, сторони перебувають у шлюбі з 27.12.2002 року, шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1177 від 27 грудня 2002 року. Від даного шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає позов в частині розірвання шлюбу таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачкою, у позивачки відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення сторони категорично не згодні, оскільки сторін по справі нічого не об`єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.

Одночасно, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї.

Добровільність шлюбу одна з основних його засад.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім`ю шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

У судовому засіданні встановлено, що сім`я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо вимог про стягнення аліментів суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог виходячи з наступного.

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства, за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.180,ч.ч.1-2ст.181Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно дост.182СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів недомовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», встановлено те, що в 2019 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Беручи до уваги наведене і виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та обоюдного обов`язку батьків на їх утримання, а також обставини для необхідного рівня життя дитини, гармонійного розвитку, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів для утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 1013,50 гривень щомісячно на кожну дитину, що буде відповідати інтересам дитини по її утриманню.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Стосовно судових витрат по справі суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачем сплачено вимогу про розірвання шлюбу, на її користь слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 1177 від 27 грудня 2002 року.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Позивачці після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідачу після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Кизилшафак Калінінського району, Республіки Арменія, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по 1013 (одна тисяча тринадцять) грн. 50 коп. з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення кожною дитиною повноліття, а саме: Дашдамировою ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Кизилшафак Калінінського району, Республіки Арменія, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Кизилшафак Калінінського району, Республіки Арменія, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 31.05.2019 року.

Суддя Маломуж А. І.