Рішення № 82097010, 24.05.2019, Піщанський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 142/964/17

Провадження № 2/142/7/19

24 травня 2019 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

при секретарі Курасевич В.В.,

за участі:

представника служби у справах дітей Кочерган Ю.І.,

відповідача - позивача ОСОБА_6 Л. А. ,

представника відповідачів-позивачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей, в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав батька і матері, заінтересована особа: служба у справах дітей та сім`ї Макарівської райдержадміністрації Київської області та зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до органу опіки і піклування в особі служби у справі дітей Піщанської районної державної адміністрації, третя особа служба у справах дітей Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про скасування усиновлення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав батька і матері, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд про позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та передати дітей службі у справах дітей та сім`ї Макарівської райдержадміністрації Київської області для подальшого влаштування.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в АДРЕСА_1 , проживає багатодітна сім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , подружжя має двох біологічних дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також трьох усиновлених дітей відповідно до рішення Макарівського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року № 370/513/15-ц. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20 лютого 2017 року відповідачі звернулися до служби у справах дітей Піщанської РДА із заявою, в якій просили надати психолога для роботи з дітьми через те, що у них складні стосунки з дітьми. В подальшому, як вказує позивач, для вирішення питань виховання дітей було залучено практичного психолога з НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназії» смт. Піщанка ОСОБА_10. Психологом було проведено дві зустрічі з кожною дитиною: групова робота та індивідуальна робота, після цього батьки запросили висновки про результати роботи та більше дітей до психолога не приводили. Крім того, позивач вказує, що в заяві від 03 квітня 2017 року відповідачі повідомили службу у справах дітей про те, що з дітьми протягом 10 днів працював психолог, який надав батькам рекомендації з приводу форм та способів виховання малолітніх дітей, які вони намагалися виконувати, однак ніякого результату досягнуто не було. В даній заяві також було вказано, що між батьками і дітьми складися такі стосунки, що роблять неможливе подальше співжиття і виконання батьківських обов`язків, а тому відповідачі ставлять питання про скасування усиновлення. 19 травня 2017 року відповідачами була подана заява до служби у справах дітей, в якій зазначено, що ними подається позов про скасування усиновлення та вони вважають за доцільне на час розгляду позову про скасування усиновлення направити дітей до центру соціально-психологічної реабілітації. Крім того, питання про умови проживання та виховання дітей в багатодітній сім`ї відповідачів та про доцільність влаштування даних дітей до центру соціально-психологічної реабілітації дітей службою у справах дітей Піщанської районної державної адміністрації було винесено на розгляд засідання комісії з питань захисту прав дитини, на засіданні якої було заслухано думку психолога ОСОБА_10 , яка зазначили, що ОСОБА_3 у порівнянні з березнем місяцем став закритим, думає, що йому говорити, а що ні, ОСОБА_3 відчуває психологічний дискомфорт в родині, потребує уваги та розуміння з боку матері. Також всі усиновлені діти знають про те, що їх віддадуть до інтернату. Разом з тим, характеристики загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, видані на старшого сина ОСОБА_3 , та характеристики ДНЗ «Попелюшка» с. Попелюхи Піщанського району Вінницької області, видані на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не містять даних, які б свідчили про те, що діти є «важкими» в плані виховного впливу. Навпаки, дані документи свідчать про те, що батьки мало уваги приділяють вихованню всиновлених дітей, не займаються з ними вдома, не відвідують свята та батьківські збори. Також в своїх заявах батьки зазначали, що діти псують меблі та речі. Під час обстеження умов проживання дітей мати показала членам комісії письмовий стіл, на якому була облуплена бокова смужка. Також мати зазначила, що діти ламають всі іграшки, ріжуть зошити, псують власний одяг. Однак на столі лежали розмальовки, в шафі висів охайний святковий одяг хлопців, в шухлядах під ліжками був упорядкований щоденний дитячий одяг. Ніяких помальованих чи обдертих шпалер, пошкрябаних чи поколотих меблів, побитих шибок тощо в будинку не було. Позивач вказує, що зважаючи на вищезазначене, було прийняте рішення про доцільність постановки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах з підстави проживання в сім`ї, у якій батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей. Також було прийняте рішення про доцільність влаштування дітей до Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації. Перебування дітей в центрі соціально-психологічної реабілітації дало можливість об`єктивно оцінити обґрунтованість скарг батьків на поведінку дітей. Після влаштування дітей до закладу батьки дітей не провідували, не співпрацювали із персоналом закладу щодо налагодження стосунків з усиновленими дітьми. Питання про повернення дітей в сім`ю в родині взагалі не розглядається. Психолого-педагогічні характеристики дітей, надані Вінницьким обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей, свідчать про відсутність у всіх дітей, а зокрема у старшого ОСОБА_3 , на поведінку якого було найбільше скарг, відхилень у поведінці. Окрім того, ОСОБА_3 прагне повернутися в сім`ю, відчуваючи емоційну прихильність до її членів. Також позивач зазначив, що 25 вересня 2017 року на комісії з питань захисту прав дитини було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав, а тому на підставі ст.ст. 164-167 Сімейного кодексу України, ст.11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Положенням про комісію з питань захисту прав дитини, комісія з питань захисту прав дитини зробила висновок, що через безвідповідальне ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, небажання батьків забезпечувати повноцінний розвиток, належний рівень виховання усиновленим дітям, буде доцільним позбавити батьківських прав відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду із зустрічним позовом до органу опіки і піклування в особі служби у справі дітей Піщанської районної державної адміністрації, в якому з урахуванням зміни підстав позову, просять скасувати усиновлення ними малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та передати малолітніх дітей під опіку до служби у справах дітей Макарівської районної державної адміністрації Київської області. Також позивачі за зустрічним позовом просять внести зміни в актовий запис про народження дітей, а саме виключити дані про ОСОБА_7 як матір та ОСОБА_6 як батька дітей.

Свої позовні вимоги позивачі за зустрічним позовом мотивують тим, що 31 березня 2015 року вони, на підставі рішення Макарівського районного суду Київської області усиновили трьох малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення суду до актових записів дітей було внесено зміни, а саме вказано їх батьками, змінено прізвище на « ОСОБА_6 » та по батькові на « ОСОБА_6 ». Після усиновлення діти почали проживати разом з ними та ще двома рідними дітьми: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_1 . Однак, фактично з моменту усиновлення і по даний час між ними, як батьками, та усиновленими дітьми відносини не складаються, діти не сприймають їх за батьків, вихованню та навчанню противляться. Позивачі за зустрічним позовом вказують, що зрозуміли, що це дуже складні діти. Спочатку вони сподівались, що це є педагогічна занедбаність дітей, а тому почали приділяти велику увагу до виховання: намагались роз`яснити дітям елементарні правила поведінки, огорнули любов`ю, прививали повагу до них та інших членів родини, але всі їхні старання зводяться нанівець, діти навмисно псують речі, меблі в будинку, навчатися і притримуватись елементарних правил поведінки не бажають, син ОСОБА_4 , як виявилось після усиновлення, постійно краде і виносить речі, що відбувається не тільки вдома, а й в школі, яку він відвідує. Крім того позивачі вказують, що виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню дітей вони не можуть з підстав того, що між ними і дітьми склались такі відносини, що роблять неможливим виконання позивачами своїх батьківських обов`язків. Крім того, на прохання позивачів за зустрічним позовом з дітьми працював психолог, який досліджував психологічний розвиток дітей. Згідно запитів на роботу практичного психолога від 07 березня 2017 року син ОСОБА_3 страждає на розлади, які виникли в дитинстві, а саме: страх їжі (ховає їжу, або їсть доти, поки не виникає рвотний рефлекс); втрата комфортних умов життя, пошкодження майна та ін. Інші ж діти наслідують таку саму поведінку. На підставі проведеної психологом роботи позивачам надані рекомендації. Позивачі вказують, що їхнє виховання результатів не дало, всі їхні зусилля були марними, ставлення і поведінка дітей не змінилися. Як наслідок - відсутність порозуміння, емоційного та духовного контакту між ними як батьками та усиновленими дітьми, відсутность в усиновлених дітях спільних інтересів та поваги до батьків та їх дітей, що проявляться у зневазі до звичайних правилах поведінки, відмови отримання виховання тощо, - в сім`ї погіршуються відносини між подружжям, наявна постійна стресова ситуація, яка фактично унеможливлює спільне проживання повноцінною сім`єю в злагоді, порозумінні та гармонії в поєднанні з духовним та емоційним комфортом в цілому сім`ї та кожного її члена. В теперішній час усиновлення втрапило будь-який сенс та існує формально, а тому позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку з даним обставинами вказують, що виникла необхідність скасувати усиновлення на підставі п. 3 ч.1 с. 238 СК України, оскільки між усиновлювачами і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами батьківських обов`язків.

В судовому засідання представник органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Кочерган Ю.І. позовні вимоги первісного позову про позбавлення батьківських прав підтримала, заперечила проти скасування усиновлення.

Представник відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом, адвокат Расторгуєв О.В. просив відмовити у задоволенні первісного позову про позбавлення батьківських прав та задовольнити зустрічний позов про скасування усиновлення.

Відповідачі- позивачі за зустрічним позовом в судовому засіданні обставини, викладені в зустрічному позові та позовні вимоги про скасування усиновлення підтримали та просили їх задовольнити; позовні вимоги за первісним позовом про позбавлення батьківських прав не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні.

Представник заінтересованої особи - служба у справах дітей та сім`ї Макарівської райдержадміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, проте від начальника служби у справах дітей та сім`ї Морозюк Т . Л. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника та підтримання позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні вказала, що працює сільським головою Чорноминської сільської ради Піщанського району, с. Попелюхи Піщанського району відноситься до Чорноминської сільської ради. Вказала, що дитячий садок працює з 08 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин, також пояснила, що до сільської ради надходила заява від подружжя ОСОБА_6 про зміну робочого часу в дитячому садку з 07 години 30 хвилин по 17 години 30 хвилин, однак задовольнити заяву не було можливості, через що дітей з дитячого садка забирав старший син ОСОБА_8 Скарг до сільської ради на дитячий садок не надходило. Також свідок вказала, що сім`я ОСОБА_6 позитивна та забезпечена. Належним чином виконували батьківські обов`язки, діти до дитячого садка приходили охайні. Вказала, що це дуже вразлива ситуація, коли діти звикли до батьків, а вони хочуть їх віддати, однак їй не відомо чому батьки хочуть відмовитись від дітей.

Свідок ОСОБА_21 вказала, що вона проживає в с. Попелюхи, працює завідуючею ДНЗ «Попелюшка». Діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в дитячому садку з травня 2015 року, вказала, що діти охайні, доглянуті та одягнуті, претензій до поведінки не має, батьки постійно цікавились поведінкою дітей, однак виховні заходи не відвідували. Вказала, що коли ОСОБА_3 випускався з дитсадка батьки на свято не прийшли. Пояснила, що ОСОБА_8 - старший біологічний син забирав дітей з дитсадка, про що просила ОСОБА_7 , так як вона перебуває на роботі до 18 години. Також свідок вказала, що був випадок, що вона забрала дітей до себе додому, бо за ними ніхто не приходив, додзвонитись до батьків не могла, потім дітей забрав ОСОБА_8 з її дому, за що попросили вибачення. ОСОБА_9 , біологічний син, теж ходив до дитячого садка гратись з іншими дітьми не хотів. Свідок вказала, що на її думку батьки батьківські обов`язки виконували належним чином, але можна і краще, хоча б приходити на виховні заходи, діти були б раді бачити батьків на святкових заходах в дитячому садку. Крадіжок речей діти не вчиняли, на початковому етапі в дитячому садку ховали їжу під подушку та потім ділились між собою. Діти були зі сформованим характером. У ОСОБА_4 проявлялась певна агресивність, міг порвати іграшку, був неслухняним, але крадіжок не вчиняв, меблі та одяг не псував. Така поведінка могла виникнути через те, що діти з дитячого будинку, а не через неналежне виховання в сім`ї ОСОБА_6 . Характер був нелегкий, але педагогічним методам піддавались.

Свідок ОСОБА_22 вказала, що проживає в смт . Піщанка Вінницької області, працює в ДКСУ у Піщанському районі на посаді головного спеціаліста по захисту інформації, частину 2017 - 2018 року працювала фахівцем із соціальної роботи центру соціальної служи сім`ї дітей та молоді. Пояснила суду, що за період роботи фахівцем із соціальної роботи з ОСОБА_6 не спілкувалась, спілкувалась лише з ОСОБА_7 , яка вказувала, що з дітьми спільної мови знайти не може, діти шкодять майно. Коли свідок була в будинку в складі комісії, бачила пошкоджені іграшки та ліжко. Дітей особисто бачила один раз в дитячому садку та в школі. Також свідок вказала, що при виїзді в складі комісії до школи, спілкувались з психологом ОСОБА_10 . Свідок вказала, що супроводжувала сім`ю ОСОБА_6 по повідомленню від служби у справах дітей про конфлікт в сім`ї, пояснила, що ОСОБА_7 , вказувала, що з моменту усиновлення покращилась відносини в сім`ї, питання повернення дітей не ставилось, категорично була проти цього, про виїзд в дитячий садок та про роботу з психологом ОСОБА_10 мови зі свідком не йшло. Також свідок вказала, що виїзди комісії до сім`ї ОСОБА_6 узгоджувались, батьки були на місці, складався акт відвідування, в будинку було охайно, свідок запам`ятала лише пошкоджене ліжко, та вказала, що кожна дитина була забезпечена ліжком, проблем з одягом у дітей не було, з дітьми в будинку не зустрічалась. Без попереднього узгодження було декілька виїздів, однак в цей час батьки були на роботі, акт відвідування заповнявся зі слів сусідів, тоді бесіди не проводились. Свідок вказала, що батьки батьківські обов`язки виконували, в фінансовому плані можуть забезпечити сім`ю, в плані спілкування та взаємних відносин були проблеми, на чому наголошувала ОСОБА_7 , діти не слухаються, шкодять майно, біологічні діти себе почувають морально приниженими, вказує що батьки не могли знайти спільної мови з дітьми. Причини і обставини конфлікту невідомі. Пояснила, що діяла відповідно до плану соціального супроводу, програма соціальної підтримки сім`ї, однак дії по збереженню сім`ї не дали позитивного результату.

Свідок ОСОБА_23 вказала, що проживає в с . Чономин , працює завідучую ФАП с Попелюхи, та медсестрою в Чорноминські ЗОШ. Сім`я ОСОБА_6 зверталась до неї по хворобі дітей та коли потрібно зробити щеплення, привозили дітей на ФАП, щеплення діти отримували, медичні картки велися, також вона оглядала на стан здоров`я дітей, вказала, що ОСОБА_7 цікавилась одужанням дітей, лікували їх, коли свідок приїздила додому, то бачила, що діти охайні, неголодні, в будинку був порядок, окремі ліжка, окрема кімната. Свідок вказала, що претензій до сім`ї стосовно виховання та піклування дітей не має. При спілкуванні з дітьми діти йшли на контакт, нічого особливого в їх поведінці не помітила.

Свідок ОСОБА_10 вказала, що працює практичним психологом в Піщанському навчально-виховному комплексі. Була призначена РДА на проведення діагностики дітей на наявність конфліктної ситуації в сім`ї. Вказала, що ОСОБА_6 при першій зустрічі привів ОСОБА_3. , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Піщанського НВК, спілкування з дітьми проходило в присутності ОСОБА_6 , який вказав, що немає контакту з дітьми такого як з біологічними. Свідок вказала, що ОСОБА_5 одразу взялася малювати, ОСОБА_3 на контакт ішов погано, ОСОБА_4 розповідав, що йому подобається біля батька, особливо коли він лагодить автомобіль. Далі свідок вказала, що при наступній зустрічі окремо з кожною дитиною провела з ними діагностику, так як бесіда з ОСОБА_3 не вдалась, тому малювали з ним кінетичний малюнок сім`ї, де він намалював себе, батька, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , старшого сина, бабусю, однак маму намалював маленькою, ОСОБА_3 розповів про колишню сім`ю, вказав, що мама його била та кричала, випивала, приводила до дому незнайомих чоловіків, проте вказав, що теперішня мама не така. Також свідок вказала, що ОСОБА_4 йшов на контакт, на кінетичному малюнку сім`ї батько біля нього, мама була осторонь, ОСОБА_5 маму намалювала на дереві, свідок пояснила, що діти в попередній сім`ї зазнали певну травму, тому матір не сприймали, батька сприймали краще. Пояснила, що ОСОБА_3 при зустрічах був пригнічений, бо в нього був страх, що він повернеться в попередню сім`ю. Відносно стосунків між дітьми пояснила, що ОСОБА_4 не завжди брав участь в іграх, однак дружив з ОСОБА_9 , для ОСОБА_5 в основні були батько, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , краще відносилась до батька, в дітей залишилась травма після попередньої сім`ї та дитячого будинку. Свідок пояснила суду, що перед усиновленням з дітьми та батьками має проводитися робота, в даному випадку робота проводилась, але діти не звикли до нової сім`ї, пам`ятаючи про попередню, діти не були повноцінно підготовлені до усиновлення. Вказала, що ОСОБА_3 розповідав, що в попередній сім`ї мама пила, макала хліб в горілку та годувала його, вони часто спали на вулиці, були голодні. Також свідок вказала, що Васалатії належним чином виконували свої батьківські обов`язки та намагалися знайти контакт з дітьми, стосунки, які склалися, унеможливлювали спільне приживання, дані стосунки склалися незалежно від волі батьків, ОСОБА_3 не мав контакту з батьками, однак ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагались контактувати з членами родини. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були налаштовані налагодити зв`язок з дітьми.

Свідок ОСОБА_8 , старший біологічний син подружжя ОСОБА_6 вказав, що в батьків були усиновлені діти, з якими в нього були не дуже добрі стосунки, вони не сприймали його як рідного брата. Батьків усиновлені діти не слухали, робили все наперекір, батьки старалися стосунки покращити, приділяли однакову кількість уваги всім дітям, ніхто не виділяв їх як другу частину сім`ї. В сім`ї стосунки були нормальними, за винятком певних розбіжностей, з його кімнати зникали речі, які він потім знайшов під подушкою ОСОБА_4 Вказав, що за доручення батьків забирав дітей з дитячого садка. Після передачі усиновлених дітей до дитячого центру, стосунки у них в родині поліпшилися, батьки стали спокійні, припинилась напруга.

Суд, заслухавши учасників справи, пояснення свідків, дослідивши позовну заяву про позбавлення батьківських прав та додані до неї матеріали, зустрічну позовну заяву про скасування усиновлення приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20 травня 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Чорноминською сільською радою Піщанського району Вінницької області (а.с. 9, 78).

Від спільного проживання в шлюбі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають двох дітей, синів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.7-8, 88, 145).

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року, в цивільній справі № 370/513/15-ц встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 усиновили ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та постановлено внести зміни до актових записів про народження, вказавши ОСОБА_6 батьком та ОСОБА_7 матір`ю, прізвище дітей « ОСОБА_6 » та по батькові « ОСОБА_6 », місце народження дітей с. Попелюхи Піщанського району Вінницької області. (а.с.15-16, 79-83).

29 квітня 2015 року виконавчим комітетом Наливайківської сільської ради Макарівського району повторно видано свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , ОСОБА_5 серії НОМЕР_6 (а.с.4-6, 84,85,87,141,142,144).

Відповідно до довідки Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області про склад сім`ї зареєстрованих у житловому приміщенні № 98 від 07 лютого 2017 року, до складу сім`ї зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 , входять чоловік ОСОБА_6. , дружина ОСОБА_7 , дочка ОСОБА_5 , сини ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.89,140).

Як слідує з матеріалів справи, 20 лютого 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до відділу опіки та піклування служби у справах дітей Піщанської райдержадміністрації з письмовою заявою, в якій просили про допомогу у врегулюванні відносин між ними, як батьками, та дітьми, шляхом проведення психологом бесіди з дітьми на надання їм роз`яснень, якими допустимими шляхами можливо вирішити проблемні питання виховання (а.с.47, 92.).

З листа начальника служби у справах дітей № 01-18/71 від 22 лютого 2017 року вбачається, що відповідно до заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 20 лютого 2017 року служба у справах дітей звернулася з клопотанням до відділу освіти Піщанської районної державної адміністрації, щодо забезпечення роботи психолога для вирішення виховання проблемних питань виховання дітей, про що відділ освіти повідомив про надання практичного психолога з НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназія» ОСОБА_10 (а.с.54, 93).

03 квітня 2019 року подружжя ОСОБА_6 звернулися до відділу опіки та піклування служби у справах дітей Піщанської райдержадміністрації з письмовою заявою, в якій вказали, що вони не в змозі в подальшому виховувати усиновлених дітей та ставлять питання про скасування усиновлення. Також, 19 травня 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до служби у справах дітей Піщанської райдержадміністрації з письмовою заявою, в якій вказали, що ними подається позов до суду про скасування усиновлення, у зв`язку з чим вказали, що вважають за доцільне направити дітей в цент соціально-психологічної реабілітації дітей (ас. 49, 50, 137).

Також судом встановлено, що рішенням комісії з питань захисту прав дитини Піщанської районної державної адміністрації № 44 від 07 червня 2017 року «Про проведення роботи в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » вирішено службі у справах дітей постановити дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з підстав проживання в сім`ї в яких батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей та звернутися з клопотанням до служби у справах дітей Вінницької ОДА щодо влаштування даних дітей до Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Також даним рішенням постановлено Піщанському районному центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді взяти сім`ю ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під соціальний супровід. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 постановлено зібрати пакет документів, необхідний для влаштування дітей до центру соціально-психологічної реабілітації (а.с.52).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Піщанської районної державної адміністрації № 61 від 25 вересня 2017 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно малолітніх ОСОБА_3 , 2009 року народження, ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 , 2012 року народження», яким враховуючи позицію подружжя ОСОБА_6 від 03 квітня 2017 року та заяву від 19 травня 2017 року, думку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , взявши до уваги інформацію практичного психолога ОСОБА_10 та дослідивши характеристику ОСОБА_3 , видану загальноосвітньою школою І-Ш ст. с. Чорномин Піщанського району Вінницької області 01 березня 2017 року; характеристику ОСОБА_3 , видану загальноосвітньою школою І-ІІІ ст. с. Чорномин Піщанського району Вінницької області 01 червня 2017 року; характеристику ОСОБА_4 , видану ДНЗ «Попелюшка» с. Попелюхи 09 березня 2017 року ; характеристику ОСОБА_4 , видану ДНЗ «Попелюшка» с. Попелюхи 30 травня 2017 року ; характеристику ОСОБА_5 , видану ДНЗ «Попелюшка» с. Попелюхи 09 березня2017 року; первинний запит про роботу практичного психолога з ОСОБА_4 від 17 березня 2017; первинний запит про роботу практичного психолога з ОСОБА_3 від 17 березня 2017 року; первинний запит про роботу практичного психолога з ОСОБА_5 від 17 березня 2017 року; повторний запит про роботу практичного психолога з ОСОБА_4 від 25 травня 2017 року; повторний запит про роботу практичного психолога з ОСОБА_3 від 25 травня 2017 року; повторний запит про роботу практичного психолога з ОСОБА_5 від 25 травня 2017 року; акти обстеження умов проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 25 травня 2017 року; інформацію фахівця із соціальної роботи Піщанського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 03 серпня 2017 року № 03-41/116; інформацію Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 02 серпня 2017 року №181; характеристики ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . видані Вінницьким ОЦСПРД 01 серпня 2017 року; клопотання Піщанського районного центру соціальних служб для дітей та молоді від 11 вересня 2017 року № 03-41/151; інформацію Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 20 вересня 2017 року №227; психолого-педагогічні характеристики ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 видані Вінницьким ОЦСПРД 20 вересня 2017 року, постановлено вважати за доцільне в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позбавити батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Також даним рішення постановлено затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.53).

Відповідно до ч. 9-10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Ці підстави є вичерпними.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав, виходячи з наступного.

Позивач посилається на те, що відповідачі після влаштування дітей до Вінницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації батьки дітей не провідували, не співпрацювали із персоналом закладу щодо налагодження стосунків з усиновленими дітьми

Така байдужість до долі дітей, яких два роки тому прийняли в родину, свідчать про недостатнє виконання відповідачами своїх батьківських обов`язків відносно своїх дітей та є підставою для позбавлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 батьківських прав відносно усиновлених дітей.

Вирішуючи спір первісного позову про позбавлення батьківських прав, суд враховує висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , затверджений рішенням комісії з питань захисту прав дитини Піщанської районної державної адміністрації № 61 від 25 вересня 2017 року, проте зазначає наступне.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та ті, на яких ґрунтується висновок органу опіки та піклування, суд вважає останній недостатньо обґрунтованим та таким, що не містить в собі переконливих аргументів, які б вказували на те, що відповідачі ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Крім того, відсутні докази того, що орган опіки та піклування періодично розглядав питання виконання відповідачами своїх батьківських обов`язків і застосовував відносно них попереджувальні заходи.

Крім того, висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затверджений рішенням комісії з питань захисту прав дитини Піщанської районної державної адміністрації № 61 від 25 вересня 2017 року, ґрунтується виключно на рішеннях комісії з питань захисту прав дитини Піщанської районної державної адміністрації, що не можна визнати достатньо обґрунтованим, а також таким, що покликаний забезпечити права батьків та дитини зокрема, а тому, суд не погоджується з даним висновком та приймає рішення по справі на підставі всіх встановлених судом фактичних обставин справи та зібраних доказів.

Вирішуючи спір зустрічного позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про скасування усиновлення, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст. 51 Конституції України, ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу (усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України). Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Зі змісту ст. 232 СК України вбачається, що усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків

Відповідно до ч 1 ст. 238 СК України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Згідно зі ст. 239 СК України у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов`язки, що виникли у зв`язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

В силу положення ст. 241 СК України після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов`язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача; виявлення після усиновлення розумової неповноцінності або спадкових відхилень у стані здоров`я дитини, які істотно утруднюють або унеможливлюють процес виховання, про наявність якого усиновлювач не був попереджений при усиновленні; поновлення у дієздатності батьків дитини, до яких він був дуже прив`язаний і не може забути про них після усиновлення, що негативно впливає на його емоційний стан, і т. п.»

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, яка ратифікована Законом № 3017-VI від 15 лютого 2011 року із застереженням та заявою, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склалися такі відносини, які унеможливлюють подальше виховання ними дітей та їх спільне проживання, однак позивачі вживали певних заходів, щоб змінити ситуацію, що не призвело до бажаних результатів. Дані обставини, окрім інших досліджених доказів, знайшли своє підтвердження також у висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 16 січня 2019 року №1/19 на а.с.195-237 т.2 справи.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, враховуючи, що позивач за первісним позовом не довів в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення їх батьківських прав, суд не вбачає в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухилення від виконання батьківських обов`язків та враховуючи інтереси дітей, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування усиновлення та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав та про задоволення зустрічного позову у повному обсязі.

Враховуючи, що сума понесених до відшкодування судових витрат позивачами за зустрічним позовом заявлена не була, позивач за первісним позовом звільнений від сплати судового збору відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», в задоволенні первісного позову про позбавлення батьківських слід відмовити, а зустрічний позов про скасування усиновлення задовольнити, тому судом не стягуються відповідні підтверджені у справі судові витрати по сплаті судового збору, однак, відповідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, вони підлягають компенсації за рахунок державина користь позивачів за зустрічним позовом.

Враховуючи складність даної справи, у відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК складання повного тексту рішення слід відкласти на строк не більше, як десять днів з дня закінчення розгляду справи та, з метою забезпечення процесуальних прав та інтересів учасників процесу, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення в судовому засіданні 20 травня 2019 року, в якому закінчився розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимоги позивача та відповідача за зустрічним позовом органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей, в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заінтересована особа: служба у справах дітей та сім`ї Макарівської райдержадміністрації Київської області про позбавлення батьківських прав батька і матері.

Позовні вимоги відповідачів та позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до органу опіки і піклування в особі служби у справі дітей Піщанської районної державної адміністрації, третя особа служба у справах дітей Макарівської районної державної адміністрації Київської області, про скасування усиновлення, - задовольнити.

Усиновлення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_10 , малолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 2 від 13 лютого 2009 року зроблений виконавчим комітетом Наливайківської сільської ради Макарівського району). ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 5 від 11 серпня 2011 року зроблений виконавчим комітетом Наливайківської сільської ради Макарівського району), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис про народження № 3 від 06 серпня 2012 року зроблений виконавчим комітетом Наливайківської сільської ради Макарівського району), - скасувати.

Малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 передати на опікування до Служби у справах дітей Макарівської райдержадміпістрації Київської області.

Внести зміни в актові записи про народження дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: виключити дані про ОСОБА_7 , як матір, та ОСОБА_6 , як батька.

Скорочене рішення проголошено в судовому засіданні 20 травня 2019 року, що є датою ухвалення судового рішення.

Повне рішення складено 24 травня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач та відповідач за зустрічним позовом: орган опіки і піклування в особі служби у справі дітей Піщанської районної державної адміністрації, місцезнаходження: смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, вул. Центральна, 36.

Відповідачі та позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 11 квітня 2002 року Піщанським РВ УМВС у Вінницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , житель АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий 25 листопада 1997 року Піщанським РВ УМВС у Вінницькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_10 .

Заінтересована особа: служба у справах дітей та сім`ї Макарівської райдержадміністрації Київської області, місцезнаходження: смт. Макарів Макарівського району Київської області, вул. Дмитрія Ростовського, 30, ідентифікаційний код 37051307.

Представник позивачів та відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , адвокат Расторгуєв Олександр Валерійович повноваження якого підтверджуються ордером серії ВН № 345704 та 345705.

Суддя: