Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 р. № 22/74-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:Данилова Т.Б.
суддіКостенко Т.Ф., Коробенко Г.П
розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2009р.
у справі
господарського суду №22/74-09
Дніпропетровської області
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до1) державного підприємства "Придніпровська залізниця"
2) державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"
про
за участю представників сторін:
позивача –
відповідача 1–
відповідача 2–стягнення 101 733,05грн.
пр. Переяславська М.В. –дов. №4-4016 від 29.01.07р.
пр. Пащук В.В. –дов. №720 від 09.07.09р.
пр. Остапов В.В. –дов. №72 від 23.12.08р.
Розпорядженням №02.03-10/789 від 18.11.2009р. змінено склад колегії суддів у справі №22/74-09 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.
Розпорядженням №02.03-10/823 від 25.11.2009р. змінено склад колегії суддів у справі №22/74-09 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф. утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
Розпорядженням №02.03-10/899 від 23.12.2009р. змінено склад колегії суддів у справі №22/74-09 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Данилова Т.Б., судді Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2009 року відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця" та державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення з належного відповідача на корить позивача вартості недостачі вантажу в розмірі 101733,05грн.
Позовні вимоги вмотивовані ст.ст.24, 110, 113 Статуту залізниць України та комерційними актами №№АА017020/127, АА017019/126, АА017018/125, АА017017/124 від 04.08.2008р., якими встановлена недостача марганцевої руди у вагонах №№52797404, 53590121, 56557978, 52797859.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009р. (суддя Пуппо Л.Д.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2009р. (судді Ясир Л.О., Герасименко І.М., Голяшкін О.В.) позовні вимоги задоволено за рахунок вантажовідправника, посилаючись на те, що комерційні акти є належними доказами, якими встановлено, що перевезення було справним, а тому залізниця відповідно до ст.111 Статуту залізниць України звільняється від відповідальності.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" в повному обсязі.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 01.08.2008р. за залізничними накладними №№41964159, 41964161, 41964160, 41964163 державне підприємство Іллічевський морський торгівельний порт за дорученням ТОВ "Ештрансі" у вагонах №№56557978, 52797404, 53590121, 52797859 надіслав на адресу відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" руду марганцеву, зазначивши в накладній її масу в кожному вагоні - 67 950 кг, 67 600 кг, 67 100 кг, 67 350 кг. Навантаження руди зроблено силами та засобами порту, який в залізничних накладних значиться як вантажовідправник.
Видача вантажу здійснювалась залізницею відповідно до ст.52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу.
При перевірці ваги вантажу виявлена недостача, про що складено комерційні акти №АА017020/127, АА017019/126, АА017018/125, АА017017/124 від 04.08.2008р., в яких зазначено, що вантаж не маркований, навантаження горбоподібне, не розрівняне, нижче рівня бортів на 800-1000 мм, слідів втрати вантажу не виявлено, низові люки щільно зачинені, зі справними торцевими стінками у вагоні, витікання вантажу не було.
Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Згідно із ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.
В даному випадку договори перевезення з залізницею укладало державне підприємство Іллічевський морський торгівельний порт.
Пункт 2.1 Правил оформлення перевізних документів (розділ 4 Правил перевезення вантажів) встановлює, що вантажовідправником заповнюється графа "відправник", в якій зазначається точне і повне найменування підприємства відправника вантажу та його цифровий код.
Відправником може бути тільки одна фізична або юридична особа.
Згідно із ч.1 ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Вимогами ст.113 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вартість недостачі вантажу визначена позивачем з урахуванням вимог п.27 Правил видачі вантажів –з суми нестачі виключено суму норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у розмірі 2% від маси, зазначеної в перевізних документах.
Враховуючи, що вантаж прибув до одержувача у непошкоджених вагонах, завантажених силами та засобами морпорта, без ознак втрати вантажу під час перевезення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог за рахунок вантажовідправника –Іллічівського морського торгівельного порту та відмови в задоволенні позовних вимог до залізниці.
У відзиві на позовну заяву, апеляційній та касаційній скарзі " Іллічевський морський торгівельний порт" посилається на те, що норму природної втрати та похибку визначення маси вантажу 2% необхідно визначати від всієї пароходної партії 15 046,01 тн як від загальної маси знеособленого у дорозі вантажу, що буде становити 300 920,20 кг, які поглинають понаднормативну недостачу у 4 спірних вагонах.
Однак, такий розрахунок не ґрунтується на нормах транспортного права, оскільки ст.112 Статуту залізниць України встановлює, що у разі знеособлення масових однорідних вантажів, що перевозяться навалом, насипом чи наливом за різними накладними від відправника до одержувача (під час перевалки, перевантажування тощо) природні втрати обчислюються від загальної маси знеособленого у дорозі вантажу.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не застосовано до спірних правовідносин приписи ст.112 Статуту залізниць України, оскільки вантаж перевозився за окремими накладними, за час перевезення від Іллічівського морпорту до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці залізницею не перевантажувався в інші вагони, не перевалювався та не знеособлювався, а відтак і комерційні акти складено по кожній накладній правильно.
Посилання "Іллічівського морпорту" на те, що порт виконував відвантаження руди за дорученням ТОВ "Єштрансі", що зазначено в накладних, не є підставою для обов'язкового залучення експедитора ТОВ "Єштрансі" до участі у справі.
Позов заявлено за недостачу вантажу по конкретних договорах перевезення –залізничними накладними, в яких вантажовідправником є " Іллічевський морський торгівельний порт", предметом позову є стягнення вартості недостачі, а не розрахунки за перевезення, а свої відносини із ТОВ "Єштрансі" Іллічівський морпорт може з'ясовувати (в разі потреби) в окремому проваджені.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2009р. у справі №22/74-09 залишити без змін.
Головуючий Т. Данилова
Судді Т. Костенко
Г. Коробенко
Судове рішення № 8209573, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 24.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/74-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: