Ухвала суду № 82095272, 30.05.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5813/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

30 травня 2019 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О.А., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці ДФС України (адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ – 39515893) про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил, -

Встановив:

Чмельова ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил.

В позові позивач просив суд поновити строк на звернення до адміністративного суду з позовом, вказуючи, що він був пропущений з поважних причин, оскільки копії оскарженої постанови він отримав 13.05.2019 року. Також позивач стверджує, що про дану постанову дізнався лише 13.05.2019 року, коли його адвокат ознайомився з матеріалами виконавчого провадження Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області. Інших відомостей щодо можливого отримання позивачем постанови з матеріалів справи судом не встановлено. Таким чином розглянувши питання про поновлення строку для оскарження вищезгаданої постанови, суддя дійшла наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 529 МК України скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановленийКодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно із ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згіно із ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом прийнято до уваги, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її представника.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів, в тому числі, фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні у справі «Bellet v. France» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Норми, що регулюють строки подачі позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Беручи до уваги обставини викладені позивачем в заяві та враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду з адміністративним позовом, а тому вважає за можливе і необхідне поновити позивачу цей строк.

В той же час, суддя вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, дана позовна заява буде залишена без розгляду.

Під час вирішення питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, відповідає вимогам, встановленим ст. ст.160,161 КАС України, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При поданні позову дотримано правил територіальної та інстанційної підсудності.

Справа предметно підсудна Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам ст. 160 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі не вбачається, тому вважаю за можливе відкрити провадження у цій справі.

Відповідно до ч. 1ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом 10 днів з дня відкриття провадження по справі..

Згідно із ч. 3 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Судом прийнято до уваги, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Правосуддя здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, на засадах змагальності, згідно з якими суд повинен створювати умови і можливість для реалізації їхніх прав.

Зважаючи на зміст позовних вимог, суд дійшов переконання про необхідність витребування з власної ініціативи від Закарпатської митниці ДФС України докази у справі, а саме: належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, результатом розгляду якої є оскаржувана постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, для огляду та дослідження в судовому засіданні з метою повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Згідно із ч. 6 ч. 9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Керуючись ст. 289 КУпАП, ст. 529 МК України, ст.ст. 2, 6, 9, 12, 19, 20, 25-27, 77, 80, 120-123,126, 171, 268-270, 286 КАС України, суд, -

Ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин процесуальний строк для звернення до адміністративного суду.

Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови в справі про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення митних правил.

Розгляд справи провести в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Розгляд справи призначити на 10 червня 2019 року о 16 год. 30 хв. в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (адреса місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53).

Надіслати позивачу копію ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Надіслати відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повідомити про можливість ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами в судовому засіданні.

Запропонувати відповідачу протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду: відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; надати іншим учасникам справи: копію відзиву та доданих до нього документів, який повинен бути надісланий (наданий) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу:

- відзив повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України;

- докази по справі повинні бути подані разом з поданням відзиву; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила усі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу;

- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами;

- неподання субєктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Попередити учасників справи, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено КАС України; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. (ст. 94 КАС України) Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. (ст. 79 КАС України)

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено ст. 167 КАС України.

Витребувати від Закарпатської митниці ДФС України (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20) докази у справі:

-належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Витребувані докази направити безпосередньо на адресу суду (88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53) до 10.06.2019 року.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені КАС України.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://ug.zk.court.gov.ua

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду виключно в частині відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 295, 297 КАС України).

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.А.Тхір