
Дата документу 29.05.2019
Справа № 320/2055/19
№ 2/320/1871/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,
за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по відношенню до малолітніх - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку або виховання якій будуть передані діти, посилаючись на те, що відповідачі є батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Малолітні діти перебувають на обліку у службі у справах дітей Мелітопольської міської ради як діти, батьки яких ухиляються від їх виховання. Мати залишає дітей без нагляду, не займається їх вихованням та лікуванням. Співмешканець б`є її в присутності дітей, вживає алкоголь та наркотичні засоби. У родині постійно відбуваються бійки між співмешканцем матері та її старшим сином. Мати не цікавиться життям своїх дітей, станом їх здоров`я, не забезпечує одягом та взуттям, діти також вважають, що їх мати слід позбавити батьківських прав, оскільки вона не турбується про них, вони їй не потрібні.
Представник позивача в судове засідання не з`явилась, від неї надійшла заява по розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причини неявки. Про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, у відповідності до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, судовою повісткою про виклик до суду, яку вона відмовилася отримати, про що зроблено відповідну відмітку на конверті. Про поважні причини своєї неявки суду не повідомила, заяв про відкладення справи, розгляд справи за її відсутності чи заперечень проти позовних вимог від неї не надходило. Тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився з невідомих причин, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив. Через неявку відповідача у судове засідання, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити у справі заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 батьками малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: мати - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_4 /а.с.6-7/.
26 листопада 2009 року відповідачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації якого змінила прізвище на « ОСОБА_3 » /а.с.8-9/.
Відповідно до листа № 02-11/1586 від 26.09.2018 року, до Мелітопольського міського центу соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді надійшла інформація про вчинення насильства стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з боку співмешканця матері ОСОБА_3 /а.с.10/.
Згідно із повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення від 26.09.2018 року № 40, мати ОСОБА_3 залишає дітей без нагляду, не займається їх вихованням та лікуванням. Співмешканець матері б`є її в присутності дітей, вживає алкоголь та наркотичні засоби, залякує. В родині постійно відбуваються бійки між співмешканцем матері та її старшим сином /а.с.11-12/.
Відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що для виховання та розвитку дітей створено такі умови: для дітей диван, стіл для занять. З результату бесіди встановлено, що зі слів бабусі дівчат привела старша донька ОСОБА_3 - ОСОБА_8 19.09.2018 року та повідомила, що мати збирається писати відмову від дітей. Коли забирали дівчат мати була в стані алкогольного сп`яніння. Дівчата дуже залякані, так як співмешканець матері поводить себе агресивно в присутності дітей. Бабуся з донькою не спілкується /а.с.13/.
Згідно з повідомленням № 11390/60/02-2018 від 16.10.2018 року за результатами перевірки матеріалів № 19475 в ході перевірки матеріалу фактів підтверджуючих застосування фізичного та психологічного насилля по відношенню до малолітніх дітей не знайшли свого об`єктивного підтвердження /а.с.14/.
ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП України /а.с.15/.
Згідно з копією інформації від 28.09.2018 року з ОСОБА_3 була проведена бесіда, в ході якої її повідомили, що в судовому порядку буде вирішуватись питання про позбавлення її батьківських прав відносно її дітей /а.с.16/.
Відповідно до копії інформації від 01.10.2018 року в ході бесіди з ОСОБА_9 , яка є бабусею малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діти з 19.09.2018 року проживають разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Діти не бажають проживати разом із матір`ю, оскільки вона ухиляється від їх виховання та утримання /а.с.17/.
Відповідно до акту обстеження умов проживання б/н від 28.12.2018 року, по АДРЕСА_1 (а.с.19), встановлено, що на момент відвідування дівчата з бабусею вдома. Із бесіди з ними з`ясувалося, що протягом листопада-грудня мати не відвідувала їх, не телефонувала, зі святами не вітала, станом здоров`я, успіхами не цікавилася, матеріально не допомагає, їжею, одягом та взуттям не забезпечує. Зі слів дітей, вони вважають, що мати треба позбавити батьківських прав, т.я. вони їй не потрібні.
Згідно з висновком органу опіки та піклування, доданим до матеріалів справи (а.с.58-59), керуючись інтересами неповнолітніх дітей, враховуючи, що відповідачі у справі тривалий час ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню та матеріальному забезпеченню дочок, не піклуються про фізичний, розумовий і духовний розвиток дітей, не спілкуються з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу, тому орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідачів по відношенню до дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
Сімейним кодексом України у статті 7 визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і розумовий розвиток дитини, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду і лікування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, не цікавляться долею доньок, не піклуються про їх розвиток, матеріально не утримують, в підготовці до самостійного життя участі не приймають, заходів щодо повернення дітей в сім`ю не вживали.
Крім того, згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності з ч.2ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно зі ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ч.1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.
Тому, з відповідачів необхідно стягнути аліменти на утримання дітей на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку якої будуть передані діти, в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, на підставі вимог, встановлених п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачів в рівних частках в дохід держави підлягає судовий збір в сумі 1 921 грн. за розгляд позовної вимоги немайнового характеру, а також 1 921 гривень судового збору за розгляд позовної вимоги майнового характеру, а всього в сумі 3842 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 76-81 89, 247, 258, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 150,155,164,165,180-183 СК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно малолітніх: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - не відомий (паспорт НОМЕР_3 , виданий 15.01.2004 року Черняхівським районним відділом УМВС України в Житомирській області), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку або на виховання якої будуть передані діти, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2019 року та досягнення дітьми повноліття.
Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2019 року та досягнення дітьми повноліття.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - не відомий (паспорт НОМЕР_3 , виданий 15.01.2004 року Черняхівським районним відділом УМВС України в Житомирській області), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок, тобто по 1921 гривні з кожного.
Рішення в частині стягнення місячного платежу аліментів підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Т.В. Юрлагіна
Судове рішення № 82090712, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 29.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/2055/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: